Справа № 607/1678/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/64/23 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
08 березня 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю - прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 28 січня 2023 року,-
Вказаною ухвалою слідчого судді клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_9 погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 задоволено. Обрано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 23 год. 59 хв. 24 березня 2023 року. У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовлено.
Задовольняючи клопотання старшого слідчого слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, з метою уникнення від кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 15 років до довічного позбавлення волі, будучи на волі чи виконуючи обов'язки більш м'якого запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити заставу. Свої вимоги мотивує тим, що він щиро розкаявся у скоєному, співпрацю із слідством. Також має матір інваліда 2-ї групи, яка проживає одна і потребує фізичної підтримки від нього.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та просить залишити її без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В апеляційній скарзі не оспорюється висновок слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри за ч. 2 ст. 111 КК України та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Таким чином відповідно до ч.1 ст.404 КПК України ухвала слідчого судді в цій частині не підлягає перевірці апеляційним судом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, наведені в клопотанні старшого слідчого підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею були ретельно перевірені.
Зі змісту оскарженої ухвали видно, що задовольняючи клопотання старшого слідчого про застосування цього запобіжного заходу слідчий суддя, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, передбачених ст. 177 КПК України, обставин, передбачених ст. 178 КПК України, мотивувавши своє рішення наявністю зазначених в клопотанні ризиків, обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, та прийшов до обґрунтованого висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобігання відповідним ризикам.
Так, органом досудового розслідування встановлено, що в кінці серпня 2022 року в ОСОБА_7 , як громадянина України, згідно з паспортом НОМЕР_1 , виданим 29.12.2020, та активного користувача мережі Інтернет, який усвідомлював вчинення російською федерацією збройної агресії проти України та запровадження з 24 лютого 2022 року в державі воєнного стану, виник злочинний умисел, спрямований на надання росії, як державі-агресору, її спеціальним службам та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці.
З метою реалізації свого злочинного задуму ОСОБА_7 , з 31 серпня 2022 року і до 26 січня 2023 року, умисно, з використанням смартфону та власних профілів: «Vремя героев», «SPQR777», «777» у месенджері «Telegram», пересилав користувачеві з профілем « ОСОБА_10 », який належить співробітнику федеральної служби безпеки російської федерації, інформацію щодо місць розташування і характеристик електропідстанцій на території Тернопільської та Хмельницької областей, з метою нанесення збройними силами російської федерації подальших ракетних ударів по вказаних об'єктах енергетичної інфраструктури, чим надав представнику іноземної організації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України - наданні представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В апеляційній скарзі не оспорюється правильність встановлення наведених обставин і кваліфікації дій підозрюваного.
Доводи апеляційної скарги підозрюваного про те, що він щиро розкаявся у скоєному та співпрацює зі слідством, не спростовують висновків слідчого судді про те, що за сукупності встановлених ризиків і тяжкості покарання за вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки і буде недостатнім для запобігання ризикам, визначеним ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі підозрюваний зазначає, що його матір є інвалідом 2-ї групи, яка проживає одна і потребує фізичної підтримки від нього. Однак, колегія суддів вважає такі доводи, безпідставними, оскільки надана під час апеляційного розгляду письмова інформація Департаменту охорони здоров'я Хмельницької ОДА від 07.03.2018р. підтверджує лише той факт, що ОСОБА_11 , 1977р.н., визнана інвалідом ІІ групи. Однак, відомості про те, що вона потребує постійного стороннього догляду і не має підтримки від інших членів сім'ї чи родичів надана стороною захисту письмова інформація не містить і в матеріалах провадження такі відомості відсутні. Крім того, наявність у матері підозрюваного загального захворювання не зменшує обсяг встановлених в даному випадку ризиків.
За вказаних обставин слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що застосування до підозрюваного тримання під вартою відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та відомостям про особу підозрюваного, і на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для досягнення завдань кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В той же час, відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
У даному випадку слідчим суддею, з огляду на фактичні обставини цього кримінального провадження, ступінь суспільної небезпеки інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, а також, враховуючи запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, прийняв законне та обґрунтоване рішення, не визначати заставу як альтернативний запобіжний захід в цьому кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 28 січня 2023 року відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді