Справа №587/1383/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Степаненко О. А.
Номер провадження 33/816/78/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
10 березня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвоката Лопаткіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за спільною апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника - адвоката Лопаткіна О.В. на постанову Сумського районного суду Сумської області від 17 жовтня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Як вбачається з оскаржуваної постанови судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 05 вересня 2022 року о 12-35 годині в с.Головашівка керував транспортним засобом автомобілем Hundai державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.п.2.5 ПДР України і скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвокат Лопаткін О.В. подали спільну апеляційну скаргу, в якій просили скасувати дану постанову, а справу закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянти вказують, що постанова незаконна, оскільки, судом при розгляді даної справи не були дотримані вимоги ст.ст. 7, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 280, 283, КУпАП, винесена в порушення норм матеріального та процесуального права, в порушення принципу законності та верховенства права, зазначене в постанові не відповідає фактичним обставинам справи, суд не надав належної оцінки доказам по справі.
Зазначають, що при притягненні ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, суд розглянув справу на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам ст. 254-256 КУпАП, зокрема, копії даного протоколу ОСОБА_1 , ніхто з поліцейських так і не вручив, на місці зупинки транспортного засобу.
Сторона захисту вважає, що справа підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП, оскільки при притягненні до відповідальності ОСОБА_1 , безпосередньо при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції були допущенні грубі порушення вимог ст.ст.251, 252, 268,130 ч.1, 266 КУпАП, а також вимоги Наказу МВС України № 1395 від 07.11.2015 «Про затвердження інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі». Наказу 1452/735 від 09.11.2015 року «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного , наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції», що унеможливлює притягненню ОСОБА_1 , до відповідальності, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказують, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази того що, ОСОБА_1 є суб'єктом вказаного складу адміністративного правопорушення.
Однак, згідно до відеозаписів, які наявні у справі, то на них не зафіксовано щоб ОСОБА_1 , не погодився з пред'явленим йому звинуваченням в керуванні транспортним засобом.
Також звертають увагу суду на те що, під час проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у разі відмови від проходження огляду працівники поліції згідно ст.266 КУпАП та Наказу 1452/735 від 09.11.2015 року «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного , наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції Наказу МВС України № 1395 від 07.11.2015 «Про затвердження інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» працівники поліції зобов'язані були залучити двох свідків, а також зазначити їх дані в протоколі про адміністративне правопорушення який дані свідки повинні підписати.
Наголошують на тому, що висуваючи звинувачення ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом, без достатньо зібраних доказів, працівники поліції не мали достатніх підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення тому на думку сторони захисту, не сформульована суть звинувачення, а протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, складено з порушенням вимог чинного законодавства.
Також в ході апеляційного розгляду захисника доповнив свої апеляційні вимоги, та вказував , що ОСОБА_1 не відмовлявся проводити огляд на стан сп'яніння на місті зупинки, однак працівники поліції в порушення вимог закону і не маючи при собі відповідних приладів для медичного освідування особи на місці, безпідставно і самостійно вирішили доставити його медичного закладу.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвоката Лопаткіна О.В., які вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задовольнити скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пункт 3 Порядку визначає, що огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
Аналогічні положення містить п. 2 розділу І та п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015.
Приписами п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП, що тягне за собою відповідну відповідальність, про що, складається протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються ознаки сп'яніння.
Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться, є визначена уст. 266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ 10.11.2015 № 1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в МЮ 11.11.2015 за № 1413/27858) і п.п. 3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМ 17.12.2008 № 1103, з послідуючими змінами), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння і безпосередньо порядок проведення такого огляду.
За змістом ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч.3 ст. 266 КУпАП).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а згідно ч. 2 ст.251КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови районного суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 241980 (а.с.1.), диском з відеозаписом правопорушення (а.с. 2), який підтверджує факт відмови ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння та проїхати в медичну установу.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводи апеляційної скарги в тому, що суд розглянув справу на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 254, 256 КУпАП є недопустимими, не заслуговують на увагу та не спростовують правильного висновку суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення викладено повні відомості щодо особи правопорушника, суть правопорушення, обставини, час та місце вчиненого правопорушення, посилання на відповідний пункт ПДР України та на частину статті та статтю, яка передбачає відповідальність за такі дії, посилання на долучені до протоколу докази.
Також, з протоколу вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснено положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено його про дату, час і місце судового розгляду складених відносно нього матеріалів(арк.с. 1).
Із дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського, які узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення апеляційним судом встановлено факт відмови ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичній установі. На відеозаписі видно, що ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі відмовився оскільки не вважав, що має ознаки алкогольного сп'яніння. Отже, у працівників поліції цілком природньо виникли обґрунтовані сумніви щодо стану, в якому під час керування транспортним засобом перебував ОСОБА_1 . У відповідності до чинного законодавства останньому було запропоновано пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, від чого він відмовився.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідності з положеннями ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 була надана можливість надати свої письмові пояснення по суті вчиненого правопорушення, він, скориставшись наданим йому законом правом, зазначив у протоколі « вчора вживав, сьогодні був з запахом».
Враховуючи наведене апеляційний суд вважає безпідставними доводи захисника, про те, що ОСОБА_1 погоджувався пройти огляд на стан сп'яніння.
Що стосується доводів апелянта про те, що працівниками поліції не було залучено свідків, то суд їх вважати обґрунтованими не може, оскільки ч. 2 ст. 266 КУпАП після прийняття Закону України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року зазнала змін і відповідно до неї огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, то апеляційний суд зазначає наступне.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки всі дії з приводу відмови ОСОБА_1 були зафіксовані на відеозапис, який був долучений до справи та містить фіксацію усієї процедури, а тому наявність 2 свідків у цьому разі є не обов'язковою, у зв'язку з чим це не впливає на допустимість самого протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про те ставить питання захисник, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а доводи апелянтів про те, що зазначенні обставини в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи, не заслуговують на увагу.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції однобічно та упереджено вирішив справу, не з'ясував обставин, які мають суттєве значення для встановлення істини, знехтував конституційним принципом презумпції невинуватості, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
Враховуючи викладене вважаю, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 17 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Лопаткіна О. В. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.