8 березня 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши апеляційну скаргу прокурора Херсонської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.02.2023 року, якою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Херсон, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .
-підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
- обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком до 10.03.2023 року з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_5
підозрювана: ОСОБА_6
захисник: ОСОБА_7
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доповнень до неї.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:
Відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком до 10.03.2023 року з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційні скарги.
Прокурор вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною.
На думку прокурора слідчим суддею не була врахована в повній мірі наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Зазначає, що зважаючи на суспільну небезпеку вчиненого злочину, який вчинено в умовах воєнного стану, наявність встановлених ризиків, було б за доцільне обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчим суддею встановлені наступні обставини.
В провадженні СВ ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадження №12023231020000044 від 09.01.2023 року за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 підозрюється у тому, що в умовах воєнного стану, 08.01.2023р. близько 15.00 год., переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, перебуваючи в квартирі потерпілого ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , якого в той час відволікав розмовою ОСОБА_9 , діючи з ним за попередньою змовою групою осіб, викрала спальний мішок вартістю 1170 грн. та зникла з місця події.
10.02.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Слідчим подано клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначено, що остання підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор в судовому засіданні зазначив, що неможливо запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя врахувала обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного злочину, вагомість наявних доказів, а також тяжкість покарання, що їй загрожує в разі визнання винуватою, послалася на наявність ризиків, передбачених п. 1.5 ч.1 ст. 177 КПК України, але з врахуванням того, що підозрювана вину визнає, має намір співпрацювати зі слідством, потерпілому було повернуто майно, вважала, що запобігти встановленим ризикам можливо шляхом обрання підозрюваній більш м'якого запобіжного заходу.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового та кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Крім того, слід зазначити, що ст. 184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку, що запобігти їм в змозі тільки цей вид запобіжного заходу.
Разом з тим, як вбачається з клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 слідчим не наведено виключних обставин і не надано доказів, які б давали підстави для тримання підозрюваної під вартою. Сама лише тяжкість кримінального правопорушення, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, не може бути підставою для запобіжного ув'язнення особи.
Згідно до матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який є тяжким, та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважать, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідча суддя дотрималась вимог закону та зазначила, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому існує ризик того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, окрім того підозрювана не має міцних соціальних зв'язків, що підтверджує наявність ризику переховування від суду.
Також слідча суддя вірно зазначила, що є наявним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрювана офіційно не працює, не має стабільного джерела доходу.
Разом з тим, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок слідчої судді стосовно того, що з врахуванням особи підозрюваної, яка раніше не судима та того, що підозрювана вину визнає, має намір співпрацювати зі слідством, потерпілому було повернуто майно, запобігти встановленим ризикам можливо шляхом обрання підозрюваній більш м'якого запобіжного заходу.
Окрім того, в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутнє достатнє обґрунтування, що більш м'який запобіжний захід від такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, не здатний запобігти ризикам у кримінальному провадженні, не доведено і в судовому засіданні апеляційного суду необхідність застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Посилання прокурора на тяжкість кримінального правопорушення, як на підставу для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є неспроможним, оскільки лише сама тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , не може бути підставою для застосування до підозрюваної такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, виходячи з сукупності заявлених та встановлених ризиків.
Таким чином, слідча суддя, при прийнятті рішення про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу обґрунтовано прийшла до висновку про достатність такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання для досягнення мети заходу забезпечення кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги прокурора щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними.
Апеляційний суд вважає ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, а відтак не вбачає підстав для її скасування, у зв'язку з чим, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Херсонської окружної прокуратури ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.02.2023 року, щодо ОСОБА_6 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: