Справа № 454/261/23 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я.
Провадження № 22-ц/811/524/23 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
про повернення апеляційної скарги
09 березня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Мікуш Ю.Р.,
Суддів:Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 30 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб ОСОБА_4 , Державного нотаріуса Житомирської Державної нотаріальної контори Порліщук Андрія Ігоровича про визнання права власності на частку у спірному будинковолодінні та з інших суміжних питань,,-
Оскаржуваною ухвалою відкрито провадження у справі.
Ухвалу оскаржила відповідач ОСОБА_1 ..
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню.
У частині першій ст. 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.
В даному переліку відсутня ухвала про відкриття провадження у справі.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справах "Ейрі проти Ірландії", п.24, Series A N32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).
У рішенні ЄСПЛ по справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, N 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, N 212-A, с.15, п.31).
Крім цього, Європейський суд з прав людини також зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення у справі «Shishkov v. Russia» (Шишков проти Росії), від 20 лютого 2014 року, § 110).
Ухвала про відкриття провадження у справі не входить до переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, однак дане судове рішення може бути оскаржене ( надано заперечення ) разом з рішенням суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
З наведеного слідує, що законом передбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку, при цьому, у разі оскарження ухвали суду першої інстанції, яка не передбачена переліком, для апеляційного суду діє імперативна норма, яка передбачає повернення апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року), не є абсолютним; воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом в такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року).
Керуючись ст.ст. 352, 353, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 30 січня 2023 року повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку передбаченому ст.ст.389-391 ЦПК України.
Головуючий суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк