Єдиний унікальний номер №943/2226/21
Провадження № 2/943/114/2023
28 лютого 2023 року
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Кос І. Б.
за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.,
за участю позивачки ОСОБА_1 ,
представника третьої особи - адвоката Лукащука Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області, третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на спадкове майно,-
позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із указаним позовом, де просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку загальною площею 3,6587 га, у тому числі: земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1,0468 га та земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 1,7119 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Буської міської ради (колишньої Чанизької сільської ради) Золочівського району Львівської області.
Уточнивши свої позовні вимоги, позивачка ОСОБА_1 просить визнати за нею та третьої особи із самостійними позовними вимогами - ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом по частини спірної земельної ділянки кожному із них.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її та третьої особи ОСОБА_2 двоюрідний брат, після смерті якого ( ОСОБА_3 ) відкрилась спадщина на спірну земельну ділянку загальною площею 3,6587 га, у тому числі: земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1,0468 га та земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 1,7119 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Буської міської ради (колишньої Чанизької сільської ради) Золочівського району Львівської області. Позивачка ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 фактично прийняли вказану спадщину шляхом вступу в спадкове майно, а інших спадкоємців до спірної земельної ділянки не має. Оскільки позивачка та третя особа фактично вступили в управління спадковим майном, однак через відсутність правовстановлюючих документів на спадкову земельну ділянку, вони не можуть оформити свої спадкові права, а відтак звернулася в суд із указаним позовом, який просить задовольнити.
Третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору - ОСОБА_2 звернувся до суду із самостійним позовом, у якому просить визнати за ним право власності на частину спірної земельної ділянки загальною площею 3,6587 га, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він, як і позивачка ОСОБА_1 , також є двоюрідним братом померлого ОСОБА_3 , тобто разом із позивачкою вони нарівні є спадкоємцями третьої черги за законом, які прийняли спадщину, а інші спадкоємці першої та другої черги відсутні. Відтак, третя особа ОСОБА_2 просить його позов задовольнити, не заперечивши проти рівного поділу спірної земельної ділянку між ним і позивачкою.
Ухвалою суду від 22.11.2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 29.11.2022 року до участі в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на спадкове майно, - залучено ОСОБА_2 у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Ухвалою суду від 23.12.2022 року закрито підготовче провадження із призначенням справи до судового розгляду по суті.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, направивши до суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги вона підтримує та просить їх задовольнити, а також не заперечує проти поділу спірної земельної ділянки між нею та третьої особою по кожному із них.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, направивши суду свою письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені ним позовні вимоги підтримав і не заперечив проти поділу спірної земельної ділянки між ним та позивачкою ОСОБА_1 по кожному із них.
Відповідач Буська міська рада Золочівського району Львівської області явку свого повноважного представника до суду не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, направивши клопотання від 29.11.2021 за №2301, у якому просить розглянути вказану справу без участі їх представника, звернувши увагу на те, що позивачка, будучи спадкоємцем спірного майна, не згадує про інших спадкоємців попередніх черг, які прийняли спадщину чи відмовились відмовились від її прийняття.
Третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області явку свого представника до суду не забезпечила, незважаючи на те, що була належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали та з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позови ОСОБА_1 і третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору ОСОБА_2 , які визнали позови один одного, підлягають до задоволення із таких підстав.
Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як визначено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами п'ятою, сьомою статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Чаниж Буського (нині - Золочівського) району Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_3 від 23.02.2021, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 7).
Спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 складається, зокрема, із спірної земельної ділянки загальною площею 3,6587 га, у тому числі: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 1,0468 га та земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 1,7119 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Буської міської ради (колишньої Чанизької сільської ради) Золочівського району Львівської області, про що вбачається із Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №073838 від 16.03.2000, копія якого долучена до справи (а.с. 6).
Згідно вимог ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, може бути визнання права.
Нормою статті 316 цього Кодексу визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В силу приписів частини першої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Як убачається із матеріалів даної цивільної справи, що позивачка ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 є, відповідно, двоюрідними сестрою та братом померлого ОСОБА_3 , зважаючи на те, що мати спадкодавця - ОСОБА_4 , мати третьої особи - ОСОБА_5 та батько позивачки - ОСОБА_6 були рідними сестрами і братом між собою, оскільки їх рідними батьками були: ОСОБА_7 (батько) та ОСОБА_8 (мати), що підтверджується долученими до справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 18.07.2017, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 12.07.1977, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 11.01.1961, копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 31.07.1982, копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 від 12.07.1977, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 від 12.07.1977 (а.с. 8, 10, 11, 12, 13, 42, 43).
Оскільки із досліджених судом доказів об'єктивно вбачається, що позивачка ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 та померлий спадкодавець ОСОБА_3 перебували в родинних відносинах (двоюрідні брати і сестри), а також зазначені обставини, які визнаються учасниками справи (позивачкою і третьою особою), а тому в силу приписів частини першої статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до частини першої статті 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Тобто, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 і третя особа ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом п'ятої черги після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розумінні положень частини п'ятої статті 1265 ЦК України. При цьому, спадкоємців ближчого ступеня споріднення із померлим ОСОБА_3 судом не встановлено.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1269 та статті 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.
Матеріалами справи встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 проживав та помер в селі Чаниж Буського (нині - Золочівського) району Львівської області (а.с. 7), де також зареєстровані та проживали на момент відкриття спадщини позивачка ОСОБА_1 (а.с. 3), а також третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_2 (а.с. 41).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).
Згідно частини другої статті 1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
Окрім того, частиною першою статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
Відтак, суд вважає, що позивачка ОСОБА_9 і третя особа ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом п'ятої черги після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , які прийняли спадщину, інших спадкоємців ближчого ступеня споріднення з останнім не встановлено, позивача і третя особа визнали позови один одного у поданих до суду письмових заявах (а.с. 77, 78), що не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд, в силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Частиною першою статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до п. 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України земельні частки (паї) можуть бути передані у спадщину.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов'язки власника (спадкодавця) переходять до позивачки і третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору (двох спадкоємців), а тому за ними слід визнати право власності кожному на частину спадкового майна, зокрема, спірної земельної ділянки загальною площею 3,6587 га, у тому числі: земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1,0468 га та земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 1,7119 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Буської міської ради (колишньої Чанизької сільської ради) Золочівського району Львівської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 8, 10, 11, 12, 13, 49, 76, 77, 78, 81, 82, 89, 206, 247, 259, 263, 264, 265, 266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки загальною площею 3, 6587, в тому числі земельну ділянку площею 1,7119 га, площею 1,9468, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Чанизької сільської ради) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки загальною площею 3, 6587, в тому числі земельну ділянку площею 1,7119 га, площею 1,9468, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Чанизької сільської ради) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи.
Позивачка: ОСОБА_1 , с. Чаниж Золочівського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_10 .
Відповідач: Буська міська рада Золочівського району Львівської області, м. Буськ площа 900-річчя Буська,1.
Третя особа:ОСОБА_2 , с. Чаниж Золочівського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_11 .
Третя особа: Головне Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, 79019, м. Львів, проспект Чорновола, 4.
Повний текст судового рішення складено 10 березня 2023 року.
Суддя: І. Б. Кос