справа № 336/1695/23
провадження № 1-кп/336/567/2023
іменем України
10 березня 2023 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082080001727 від 07 листопада 2022 року,
за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,
за участі:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
встановив:
28 лютого 2023 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082080001727 від 07 листопада 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.
19 січня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк у шістдесят днів, а саме до 17.03.2023.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2023 року, кримінальне провадження розподілено судді ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 01 березня 2023 року призначено підготовче судове засідання.
Прокурор вважав можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати обвинуваченого та його захисника.
Крім того, заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , оскільки продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, визначені в ухвалі слідчого судді при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обвинувачений не одружений, на утриманні не має неповнолітніх (малолітніх) дітей немає, не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, грошові кошти заробляє шляхом збуту наркотичного засобу, а також особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
Обвинувачений та його захисник в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про передачу даного кримінального провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 для об'єднання в одне провадження з кримінальним провадженням ЄУН № 336/3073/22 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Вважають що можуть бути об'єднані матеріали кримінальних проваджень щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, з метою забезпечення швидкого, повного, всебічного судового розгляду кримінального провадження в розумний строк, а також дотримання прав обвинуваченого та призначення покарання.
Захисник та обвинувачений заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки існує лише один ризик наведений прокурором.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя (головуюча суддя ОСОБА_6 ) перебуває кримінальне провадження ЄУН № 336/3073/22 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
28 лютого 2023 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082080001727 від 07 листопада 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.
Стаття 334 КПК України передбачає, що матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
У разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання.
Відповідно до ч. 1 ст. 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
Враховуючи вищевказане, суд вважає необхідним задовольнити клопотання сторони захисту та передати до канцелярії суду даний обвинувальний акт для його передання іншому складу суду під головуванням судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 , в провадженні якої перебуває кримінальне провадження № ЄУН № 336/3073/22 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, для вирішення питання про їх об'єднання, в порядку ст. 334 КПК України.
Під час досудового розслідування кримінального провадження за №12022082080001727 ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.03.2023 року.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.2 ст.307 КК України.
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2023 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк застосування з 17 січня 2023 року по 17 березня 2023року. Підставою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 було наявність обґрунтованої підозри у вчинені ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 309, ч.2 ст.307 КК України. ОСОБА_3 , підозрюється зокрема у вчинені тяжкого злочину, що загрожує останньому в разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим для забезпечення належної процесуальної поведінки та запобігання встановленим ризикам.
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2023 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк до 17.03.2023 року.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 висловив позицію про те, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України» вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).
У пункті 5 цього ж рішення зазначено, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов'язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути арештований або утримуватися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 р.(із змінами) «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадії досудового розслідування», тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи, передбачені законом, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.
За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України про його продовження, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Відповідно до ст. 197, 199 КПК України, за клопотанням прокурора строк тримання особи під вартою може бути продовжений за наявності обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказував, що необхідність забезпечити належний хід провадження також є достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема яке відносяться до категорії тяжких злочинів, не одружений, на утриманні не має неповнолітніх (малолітніх) дітей немає, не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, у зв'язку з чим є підстави вважати, що заявлені прокурором ризики, які обґрунтовують тримання ОСОБА_3 під вартою, не зменшилися.
Мета та підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначені в ухвалі слідчого судді, яка на час проведення підготовчого судового засідання не скасована, а нових підстав для застосування іншого запобіжного заходу немає.
Судом не встановлено даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. У зв'язку з чим запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити.
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не підлягає задоволенню, оскільки стороною захисту не заперечується, що існує ризик і на сьогоднішній день він не відпав. На час розгляду клопотання суду не надано доказів про неможливість перебування підозрюваного в умовах попереднього ув'язнення за станом здоров'я або з інших причин.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 обґрунтоване та підлягає задоволенню, вважає необхідним продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до ч. 1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, зіставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки, а також беручи до уваги матеріальний стан підозрюваного, а також припис ч. 2 ст. 182 КПК України, що застава може бути внесена будь-якою особою, вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684 грн.
Враховуючи наведені вище обставини, вважаю за необхідне визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 53680,00 грн.
Керуючись ст.ст. 217, 334, 181-183, 197, 199, 314-316, 372 КПК України, суд -
постановив:
Передати до канцелярії Шевченківського районного суду м. Запоріжжя обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082080001727 від 07 листопада 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України (ЄУН 336/1695/23), для його передання складу суду, в якого на розгляді перебуває кримінальне провадження № 336/3073/22 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, для вирішення питання про їх об'єднання, в порядку ст. 334 КПК України.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , у виді тримання під вартою, продовжити на строк 60 днів до 06 травня 2023 року включно.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Одночасно визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, визначених КПК України у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 53680,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_3 , номер провадження).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 :
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади.
Термін дії покладених судом обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 06 травня 2023 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню, в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її винесення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, обвинуваченими, які тримаються під вартою-в той же строк з дня вручення копії ухвали.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Суддя: