Єдиний унікальний номер справи 336/166/22
Номер провадження 2/336/207/2023
08.03.2023 м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя в складі: головуючої судді Карабак Л.Г., при секретарі Нечаї О.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітньої доньки: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 5000,00 грн. щомісяця, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 31.01.2022 року провадження у цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що від стосунків із відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона народила дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільне життя з відповідачем не склалося.
Дитина проживає разом з позивачкою, позивачка самостійно несе витрати по утриманню дитини. Відповідач не бере участі у вихованні дитини, добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. На утримання дитини відповідачці щомісячно необхідно 10000,00 грн. Відповідач працює моряком, має достатній дохід і тому позивака просить стягнути на її користь аліменти у твердій сумі - 5000,00 грн.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 наполягала на задоволенні позову, пояснювала, що позивачка з дитиною перебуває у Німеччіні, відповідач працює моряком, отримує доходи, аліменти добровільно не сплачує.
Представник відповідача - адвокат Травянко І.В. позов визнала частково та пояснила, що позивакою не доведений заявлений розмір аліментів. ОСОБА_4 не працює, допомагає дитині добровільно. Позов відповідачем визнається у розмірі 2500,00 грн.
Стаття 263 ЦПК України, передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та їм правовідносини.
Згідно Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 виданого 15.01.2011 року, відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківського районного управління юстиції м.Запоріжжя ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , атів запис №52.
Дитина проживає разом з позивачкою, що визнається сторонами.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Так, відповідно до статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів. 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї. Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Згідно із частин 2, 3 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України" прожитковий мінімум на одну особу за 2020 рік становить дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Пунктом 2 ст. 27 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
З огляду на те, що відповідач є працездатною особою, проте згідно довідки Олександрівського державної податкової інспекції від 01.02.2023 року №3543/6/08-50-09, за період з першого кварталу 2016 року по четвертий квартал 2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 доходів не мав.
Проте, суд визначаючи розмір аліментів виходить з принципу рівності обов'язків батьків утримувати дітей, оскільки у відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Крім того позивачка не довела своїх стверджень про те, що він має доходи, які не декларує, робить коштовні придбання, витрачає значні кошти на відпочинок тощо.
При цьому, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач не має доходу, однак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо можливості відповідача сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі у 5000,00 грн.
За таких умов суд вважає за можливе, стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі, який визнається відповідачем у розмірі 2500,00 грн., що не менше мінімального та рекомендованого розміру аліментів на одну дитину.
Згідно із ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Отже, аналізуючи викладене вище та беручи до уваги положення ст.182, 80 Сімейного кодексу України, наявність у відповідача можливості надавати матеріальну допомоги, прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, передбачений Законом України «Про Державний бюджет України» у розмірі 2833,00 грн. та обставини справи, суд приходить до висновку, що задля забезпечення дитини необхідно стягнути з відповідача аліменти на дитину у розмірі 2500,00 грн. щомісячно до її повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Стаття 430 ЦПК України регламентує, що рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.
Керуючись Конвенцією про права дитини, статтями 180, 182, 184 СК України, статтями 12, 13, 81, 141, 76-79, 265-268, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2 500 грн. щомісяця, починаючи з 30.12.2021 і до повноліття дитини.
Допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) у дохід держави (Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у сумі 992,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 10.03.2023 року.
Суддя: Л.Г. Карабак