29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"08" березня 2023 р. Справа № 924/818/22
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Танасюк О.Є., секретар судового засідання Крестьянінов А.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Державного підприємства „Хмельницьке", м. Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницьке", м. Хмельницький
про витребування з незаконного володіння ТОВ „Хмельницьке" нежитлового приміщення - будівлі зерноскладу загальною площею 706,3 кв.м., яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6825083600:03:007:1058, власником якої є держава Україна, а законним землекористувачем ДП „Хмельницьке"
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Керницька О.В. - адвокат згідно ордеру (до нарадчої кімнати)
третьої особи: Стецюк Т.Л. - згідно витягу з ЄДР
Рішення ухвалюється 08.03.2023, оскільки у судових засіданнях 21.02.2023 та 07.03.2023 постановлялися ухвали про оголошення перерви, які занесені до протоколів судових засідань.
В судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України прийнято вступну та резолютивну частину рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.11.2022 відкрито провадження у справі №924/818/22, постановлено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання 10:00 год. 14.12.2022.
В підготовчому засіданні 14.12.2022 судом постановлено ухвали: про продовження відповідачу строку на подання відзиву; про продовження відповідачу строку для подання доказів та відкладення підготовчого засідання відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 10:00 год. 18.01.2023. Дані ухвали занесені до протоколу судового засідання.
14.12.2022 судом постановлено ухвалу, якою залишено без задоволення клопотання представника Державного підприємства „Хмельницьке" про виклик свідків та продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/818/22 на 30 днів.
Ухвалою суду від 18.01.2023 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України, підготовче засідання відкладено на 12:00 год. 02.02.2023.
02.02.2022 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11:00 год. 21.02.2023. Даною ухвалою залишено без задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви державного підприємства "Хмельницьке" без руху.
Ухвалою суду від 20.02.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Хмельницьке" строк для подання доказів та долучено до матеріалів справи №924/818/22 висновок ТОВ „Хмельницьке бюро нерухомості" про вартість майна №070223/4 від 07.02.2023. Також даною ухвалою залишено без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницьке" від 07.02.2023 про залишення позовної заяви державного підприємства "Хмельницьке" без руху.
В судовому засіданні 21.02.2023 постановлено ухвалу про оголошення перерви на 10:00 год. 07.03.2023, яка занесена до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 22.02.2023 витребувано у Філії Укрексімбанку в м. Хмельницькому (29001, м. Хмельницький, вул. Прибузька, 14/1) інформацію (банківську виписку) щодо здійснення перерахунку грошових коштів від ТОВ „Хмельницьке" (код 35668697) з рахунку № НОМЕР_1 до ДП „Хмельницьке" (код 31375045) на рахунок № НОМЕР_2 згідно платіжних доручень №21 від 04.12.2008 на суму 110000,00 грн., №21 від 16.12.2008 на суму 140000,00 грн., №35 від 25.12.2008 на суму 35000,00 грн., №46 від 30.01.2009 на суму 125000,00 грн., №47 від 04.02.2009 на суму 34000,00 грн., №63 від 25.03.2009 на суму 50000,00 грн.; №69 від 15.04.2009 на суму 50000,00 грн.; №76 від 22.05.2009 на суму 50000,00 грн.
07.03.2023 постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви на 09:30 год. 08.03.2023.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДП „Хмельницьке" незаконно передало у власність ТОВ „Хмельницьке" на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2013 будівлю зерноскладу площею 706,3 кв.м. за 77198,60 грн., яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6825083600:03:007:1058, власником якої є держава Україна, а законним землекористувачем ДП „Хмельницьке". Зазначає, що в подальшому, з метою приховування незаконності низки договорів купівлі-продажу нежитлових будівель, якими відчужувалося майно держави України, на земельній ділянці з кадастровим номером 6825083600:03:007:1058 та введення в оману інших людей, керівники та власники ТОВ „Хмельницьке" перереєстрували його за поштовою адресою ДП „Хмельницьке" (31340, вул. Центральна, 4, с. Лісові Гринівці, Хмельницький район, Хмельницька область), що дозволяло їм незаконно отримувати поштову кореспонденцію та користуватися безоплатно земельною ділянкою.
Стверджує, що договір купівлі-продажу від 12.09.2013 є нікчемним, оскільки: позивач не отримував жодних грошей згідно договорів про фінансову допомогу на зворотній основі від 03.12.2008 та 22.05.2009; продавець не мав повноважень на продаж майна без письмової згоди власника, а саме держави Україна у зв'язку з відсутністю у голови комісії з припинення юридичної особи ДП „Хмельницьке" Марцинюка В.М. необхідного обсягу цивільної дієздатності під час підписання ним від імені ДП „Хмельницьке" договору купівлі-продажу; було порушено Порядок відчуження об'єктів державної власності, затверджений Постановою КМУ №803 від 06 червня 2007 року (відчуження майна здійснюється шляхом його продажу на електронному аукціоні); спірне приміщення будівлі зерноскладу загальною площею 706,3 кв.м. вибуло з володіння ДП „Хмельницьке" поза волею його дійсного власника, а саме держави Україна; право власності за покупцем на спірне приміщення набуто всупереч Закону.
Також позивач посилаючись на те, що право власності за покупцем спірного приміщення будівлі зерноскладу загальною площею 706,3 кв.м. набуто всупереч Закону, зазначає, що в даному випадку не вбачатиметься невідповідність заходу втручання держави Україна в право власності ТОВ „Хмельницьке", який є набувачем спірного приміщення будівлs зерноскладу загальною площею 706,3 кв.м. у власність, критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці Європейського суду з прав людини.
Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві від 13.12.2022 проти позову заперечує, вважає позовні вимоги незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що на виконання договору про фінансову допомогу на зворотній основі від 03.12.2008 ТОВ „Хмельницьке" перерахувало ДП „Хмельницьке" 544000,00 грн. та на виконання договору про фінансову допомогу на зворотній основі від 22.05.2009 - 50000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Звертає увагу, що відповідно до акта звірки взаємних розрахунків на 25.04.2013, підписаного між ДП „Хмельницьке" та ТОВ „Хмельницьке" станом на 25.04.2013 наявна заборгованість в розмірі 594000,00 грн. на користь ТОВ „Хмельницьке". Також зазначає, що відповідні договори про фінансову допомогу на зворотній основі є дійсними, їх дійсність в судовому порядку не оспорювалась.
Вказує, що при укладанні договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 12.09.2013 голова комісії з припинення Марцинюк В.М. діяв на підставі наказу ФДМ України №554 від 23.04.2013, а відомості про нього як голови комісії з припинення були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у відповідача були відсутні підстави вважати, що Марцинюк В.М. не мав повноважень на укладання відповідного договору. Тому стверджує, що вказаний правочин відбувся з волі позивача.
Стверджує, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 12.09.2013 не містить ознак нікчемності правочину, а його дійсність позивачем в судовому порядку не оспорюється.
Вважає, що ТОВ „Хмельницьке" є добросовісним набувачем нежитлового приміщення будівлі зерноскладу, оскільки набуло права власності за оплатним договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 12.09.2013, відповідний договір укладений у письмовій формі та є нотаріально посвідченим, підписаний уповноваженими представниками сторін, укладений з волі позивача на підставі наданих йому повноважень, а тому відповідач вважає, що нежитлове приміщення будівлі зерноскладу не може бути витребуване у нього як в добросовісного набувача.
Звертає увагу, що ДП „Хмельницьке" станом на листопад 2022 року не є постійним землекористувачем земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:007:1058, оскільки Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №333981 від 05 грудня 2011 року скасований.
Також відповідач просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Позиція третьої особи.
Фонд державного майна України у поясненнях (від 20.02.2023 за №10-25-4085) просить суд задовольнити позовні вимоги державного підприємства "Хмельницьке". В обґрунтування своєї позиції третя особа посилається на ч. 5 ст. 75 ГК України, відповідно до якої відчуження нерухомого майна здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України. Однак, у Фонду відсутня інформація та документи щодо прийняття рішення стосовно надання згоди на відчуження майна ДП "Хмельницьке". Таким чином, вказує, що на час укладення договору купівлі-продажу законодавцем чітко було визначено порядок відчуження державного майна, яке перебуває у господарському віданні державних підприємств, вказані нормативно-правові акти є загальнодоступними і відповідач мав можливість з ними ознайомитись при здійсненні правочину та був зобов'язаний їх виконувати. Однак, в порушення вищезазначених норм законодавства договір було укладено, а державне майно відчужене поза волею власника. Також стверджує, що договір купівлі-продажу від 12.09.2013р. укладено особою, яка не мала на момент вчинення правочину достатньої цивільної дієздатності, державне майно вибуло поза волею власника, а отже є всі підстави для визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Наказом Міністерства аграрної політики України від 10.12.2007 №878 затверджено Статут державного підприємства „Хмельницьке". Відповідно до п. 1.1. Статуту ДП „Хмельницьке" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.04.2007р. № 158-р "Про внесення до сфери управління Мінагрополітики державних підприємств, що займаються виробництвом лікарської сировини" віднесено до сфери управління Мінагрополітики, наказом Міністерства аграрної політики України від 18.07.2007р. № 514 "Про прийняття державних підприємств, що займаються виробництвом лікарської сировини, до сфери управління Мінагрополітики" прийнято до сфери управління Мінагрополітики, наказом Міністерства аграрної політики України від 06.12.2007р. № 868 "Про перейменування підприємств, що займаються виробництвом лікарської сировини" перейменований держгосп "Хмельницький" у державне підприємство "Хмельницьке".
ДП „Хмельницьке" є правонаступником прав та обов'язків держгоспу „Хмельницьке". Підприємство засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України та підзвітне йому.
Підприємство засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України (орган управління майном) та підзвітне йому.
Відповідно до п. 1.4. статуту підприємство є державним унітарним комерційним підприємством. Підприємство є юридичною особою по законодавству України.
Згідно п. 1.7. статуту підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями органу управління майном і держави, а орган управління майном і держава не несуть відповідальності за зобов'язаннями підприємства.
Підприємство несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому майном на праві господарського відання майном згідно чинного законодавства (п. 1.8. Статуту).
Пунктом 3.3. Статуту визначено, що виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства, становить майно підприємства, яке є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.
Згідно з п. 3.5. Статуту підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти та земельні ресурси, що належать до основних фондів, підприємство має право лише за попередньою згодою органу управління майном, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися у інший спосіб майном, що належить до основних фондів підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Господарським кодексом України та іншими законами.
У відповідності до п. 5.3. статуту директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих, що визначені компетенцією органу управління майном.
Як передбачено п. 7.1. статуту, ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства здійснюється за рішенням органу управління майном або господарського суду згідно з чинним законодавством.
Пунктом 7.2. статуту передбачено, що ліквідація підприємства проводиться затвердженою ліквідаційною комісією, яка утворюється органом управління майном. До складу ліквідаційної комісії входять представники органу управління майном та підприємства.
З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню підприємством. Ліквідаційна комісія складає проміжний та ліквідаційний баланси підприємства і подає його органу, який призначив ліквідаційну комісію.
Підприємство є ліквідованим з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення його діяльності (п. 7.5. статуту).
Згідно з наказом Регіонального відділення по Хмельницькій області Фонду державного майна України „Про приватизацію майна державного підприємства „Хмельницьке" №125 від 11.09.2008 вирішено приватизувати майно державного підприємства „Хмельницьке" (код ЄДРПОУ 31375045, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4); дату оцінки та дату інвентаризації майна державного підприємства "Хмельницьке" призначено на 30.09.2008р.
03.12.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хмельницьке" (позикодавець) та Державним підприємством „Хмельницьке" в (позичальник) було укладено договір про фінансову допомогу на зворотній основі, відповідно до умов якого позикодавець передавав у власність позичальнику частинами грошові кошти у розмірі, що обумовлені цим договором, а позичальник зобов'язувався повернути таку суму грошових коштів у порядку та на умовах, визначених договором (п.1.1 договору).
Розмір фінансової допомоги (позики) за цим договором становить 544000,00 грн. (п.2.1 Договору).
Відповідно до п. 3.1 договору, позикодавець надає фінансову допомогу (позику) на вимогу позичальника, частинами, протягом певного часу, починаючи з 04 грудня 2008 року по 03 травня 2009 року, яка перераховується з розрахункового рахунку позикодавця на розрахунковий рахунок позичальника.
Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що строк надання фінансової допомоги (позики) позичальнику становить 17 місяців з моменту підписання сторонами цього договору. Остаточною датою повернення фінансової допомоги (позики) є 03.05.2009 року.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
На виконання договору ТОВ„Хмельницьке" перерахувало ДП „Хмельницьке" 544000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №21 від 04.12.2008 на суму 110000,00 грн., №21 від 16.12.2008 на суму 140000,00 грн., №35 від 25.12.2008 на суму 35 000,00 грн., №46 від 30.01.2009 на суму 125000,00 грн., №47 від 04.02.2009 на суму 34000,00 грн., №63 від 25.03.2009 на суму 50000,00 грн.; №69 від 15.04.2009 на суму 50000,00 грн.
Згідно наказу Міністерства аграрної політики України №142 від 05.03.2009р. функції управління майном державного підприємства "Хмельницьке" передано регіональному відділенню Фонду державного майна України по Хмельницькій області.
22.05.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хмельницьке" (позикодавець) та Державним підприємством „Хмельницьке" (позичальник) було укладено договір про фінансову допомогу на зворотній основі, відповідно до умов якого позикодавець передавав у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, що обумовлені цим договором, а позичальник зобов'язувався повернути таку суму грошових коштів у порядку та на умовах, визначених договором (п. 1.1. договору).
Розмір фінансової допомоги (позики) за цим договором становить 50000,00 грн. (п.2.1 договору).
Відповідно до п. 3.1. договору, позикодавець надає фінансову допомогу (позику) на вимогу позичальника грошовими коштами, які 22 травня 2009 року перераховуються з розрахункового рахунку позикодавця на розрахунковий рахунок позичальника.
Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що строк надання фінансової допомоги (позики) позичальнику становить 11 місяців з моменту підписання сторонами цього договору. Остаточною датою повернення фінансової допомоги (позики) є 03.05.2010 року.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
На виконання договору ТОВ„Хмельницьке" перерахувало ДП „Хмельницьке" 50000,00 грн. згідно платіжного доручення №76 від 22.05.2009.
Відповідно до наказу Фонду державного майна України №1113 від 21.07.2009 „Про припинення юридичної особи", у зв'язку з прийняттям рішення про приватизацію державного підприємства „Хмельницьке" (наказ Регіонального відділення ФДМ України по Хмельницькій області від 11.09.2008 №125) та відповідно до ст.ст. 104, 105 ЦК України, а також ст. 33 ЗУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" прийнято рішення про припинення юридичної особи - Державне підприємство „Хмельницьке" (31340, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, код ЄДРПОУ 31375045) у процесі приватизації шляхом перетворення його у колективне сільськогосподарське підприємство та розпочати процедуру припинення юридичної особи державного підприємства „Хмельницьке".
05.12.2011 Державному підприємству „Хмельницьке" на підставі розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 07.11.2011 №1563/11 видано державний акт серія ЯЯ №9333981 на право постійно користування земельною ділянкою площею 7,6461 га, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Лісовогринівецька сільська рада, за межами населеного пункту. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682508363000004.
В матеріалах справи наявний кадастровий план земельної ділянки 6825083600:03:007:1058.
Згідно з наказом Фонду державного майна України №554 від 23.04.2013 „Щодо припинення юридичної особи ДП „Хмельницьке", відповідно до ст. ст. 104-107 ЦК України, ст. 33 ЗУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та ст.5 ЗУ „Про Фонд державного майна України", на підставі наказу Фонду державного майна України від 21.07.2009 №1113 та клопотання Голови Ради КСП „Ліктрави" від 03.04.2013 №030413 щодо внесення змін до складу комісії з припинення юридичної особи ДП „Хмельницьке" прийнято рішення про затвердження комісії з припинення юридичної особи державного підприємства „Хмельницьке" (31340, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 31375045) у складі - голови Комісії Марцинюка Вадима Миколайовича, членів Комісії - ОСОБА_2, ОСОБА_1 та Площинського Віктора Володимировича.
Відповідні відомості про зміну до складу комісії з припинення юридичної особи ДП „Хмельницьке" були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить Витяг з ЄДР станом на 12.09.2013.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків, підписаного між ДП „Хмельницьке" та ТОВ „Хмельницьке" станом на 25.04.2013 наявна заборгованість в розмірі 594000,00 грн. на користь ТОВ „Хмельницьке".
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.09.2013 №8770622 за Державним підприємством „Хмельницьке" 10.08.2013 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.08.2013 індексний номер 8127019, зареєстровано право власності на будівлю зерноскладу загальною площею 706,3 кв.м., за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4.
28.08.2013 зборами членів комісії з припинення ДП „Хмельницьке" прийнято рішення про відчуження ТОВ „Хмельницьке" в рахунок кредиторської заборгованості будівлю зерноскладу вартістю 77198,6 грн., сушільний навіс для зерна вартістю 78925,5 грн., будівлю складу будматеріалів та міндобрив вартістю 48387,1 грн., приміщення сільськогосподарських машин вартістю 118841,9 грн., приміщення складу запчастин вартістю 23390,2 грн., приміщення гаражів вартістю 50365,4 грн., приміщення кімнати безпеки руху вартістю 4984,1 грн., приміщення сушки вартістю 31134 грн., приміщення сушки вартістю 80925,7 грн., всього майна на суму 513153 грн. Доручено голові комісії з припинення юридичної особи ДП „Хмельницьке" Марцинюку В.М. підписувати договори купівлі-продажу будівель ДП „Хмельницьке" в рахунок кредиторської заборгованості перед ТОВ „Хмельницьке".
12.09.2013 між Державним підприємством „Хмельницьке" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хмельницьке" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення з метою погашення кредиторської заборгованості продавця перед покупцем у відповідності до договорів про фінансову допомогу на зворотній основі від 03.12.2008 та 22.05.2009.
За умовами п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати покупцю у власність в рахунок погашення боргових зобов'язань, а покупець зобов'язується прийняти майно, яке є об'єктом купівлі-продажу (далі Об'єкт) - будівлю зерноскладу загальною площею 706,3 кв.м., що розташована за адресою: с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, вул. Центральна, буд. №4.
У п. 1.3. договору вказано, що відповідно до Звіту з незалежної оцінки, виданого Хмельницькою філією Товариством з обмеженою відповідальністю „Центр експертиз та бізнесу „Капітал Інвест" 23.08.2013 року, ринкова вартість Об'єкта складає 77198,60 грн.
Згідно з п. 1.4. договору Об'єкт, що відчужується розташований на земельній ділянці загальною площею 7,6461 га, яка перебуває у користуванні продавця, відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Серії ЯЯ №333981, виданого Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області 05.12.2011 на підставі розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №1563/11 від 07.11.2011 та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682508363000004.
Пунктом 1.5. договору визначено, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №6800478472013 від 15.08.2013, виданого Управлінням Держземагенства у Хмельницькому районі, кадастровий номер земельної ділянки - 6825083600:03:007:1058, її цільове призначення 01.01, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та її площа - всього 7,6461.
Відповідно до п. 1.5. ціна договору складає 77198,60 грн., в тому числі ПДВ.
За домовленістю між сторонами проведення розрахунку підтверджується актом взаємозвірки (п. 2.1. договору).
Згідно з п. п. 3.1., 3.2. договору передача об'єкта здійснюється продавцем покупцю в 5-денний термін підписання договору. Передача об'єкта продавцем і прийняття об'єкта покупцем оформляється відповідним актом прийому-передачі, який підписується представниками сторін.
У п. 7.1. договору передбачено, що відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України підставою виникнення права власності на об'єкт є державна реєстрація правочину. Право власності на об'єкт купівлі-продажу підлягає державній реєстрації відповідно до вимог ст. 182 Цивільного кодексу України.
У п. 7.2. договору сторони домовилися про те, що у зв'язку із продажем об'єкта, продавець зобов'язується відмовитися від користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування об'єкта, а покупець зобов'язується оформити право користування даною земельною ділянкою у відповідності до чинного законодавства України.
Договір від імені продавця підписаний головою комісії з припинення юридичної особи ДП „Хмельницьке" Мартинюком В.М. та від імені покупця директором ТОВ „Хмельницьке" Семиніною М.О.
Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк В.І. та зареєстрований в реєстрі за №1935.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2020 у справі №924/971/20 визнано недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №1563/11 від 07.11.2011р., яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування ДП "Хмельницьке" на земельні ділянки на території Лісовогринівецької сільської ради; визнано недійним, виданий державним підприємством "Хмельницьке", Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,6461 га, у межах згідно з планом на території Лісовогринівецької сільської ради, серія ЯЯ № 333981 від 05.12.2011р.; скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:007:1058, площею 7,6461 га, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Лісовогринівецької сільської ради та державну реєстрацію права постійного користування земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 333981 від 05.12.2011р.
Зазначене рішення залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021.
Листом від 17.02.2022 за №10-52-3201 Фонд державного майна України надав відповідь на запит від 17.01.2022 за №0015 голови комісії з припинення юридичної особи ДП „Хмельницьке" Хабаля М.Й., в якому повідомив, що Фонд відповідно до Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 №803, в період з 01.01.2008 по 31.12.2014 не готував рішень щодо надання погодження на відчуження нерухомого мана підприємства та як наслідок відсутня інформація щодо надання голові комісії з припинення ДП „Хмельницьке" Марцинюку В.М. або директору підприємства довіреностей з повноваженнями на відчуження нерухомого майна ДП „Хмельницьке".
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.08.2022 ДП „Хмельницьке" знаходиться у стані припинення.
14.10.2022 голова ліквідаційної комісії ДП „Хмельницьке" звернувся до Хмельницької філії ТОВ „Центр експертиз та бізнесу „Капітал Інвест" із запитом за №0449 про доступ до публічної інформації, в якому просив надати інформацію та завірену належним чином копію Звіту з незалежної оцінки від 23.08.2013 будівлі зерноскладу загальною площею 706,3 кв.м. (місце розташування: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4), яка виготовлена замовлення ДП „Хмельницьке".
Також 14.10.2022 голова ліквідаційної комісії ДП „Хмельницьке" звернувся до ТОВ „Хмельницьке" із запитом за №0466 про доступ до публічної інформації, в якому просив надати належним чином завірені копії платіжних доручень про перерахування грошей на виконання договорів про фінансову допомогу в період з 04.12.2008р. по 03.05.2009р. на загальну суму 5440000,00 грн. згідно договорів про фінансову допомогу на зворотній основі від 03.12.2008р. та за 22.05.2009р. на перерахування 50000,00 грн. ДП "Хмельницьке" згідно договору про фінансову допомогу на зворотній основі від 22.05.2009р.
Відповідь на вказані запити відсутня.
В матеріалах справи наявний технічний паспорт на будівлю зерноскладу за адресою: с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4, який виготовлений 16.06.2021 на замовлення ТОВ „Хмельницьке".
Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке бюро нерухомості" на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке" виготовлено висновок про вартість майна №070223/4 від 07.02.2023., відповідно до якого ринкова вартість зерноскладу загальною площею 706,3 кв.м., що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4, становить 2582800 грн.
Згідно Технічного паспорта на будівлю зерноскладу, розташовану у с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4, виготовленого 16.06.2021р. на замовлення ТОВ "Хмельницьке", загальна площа нерухомості становить 706,3 кв.м.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Реалізуючи конституційне право, передбачене ст. 55 Конституції України, на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частковою (Правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.02.2020 у справі №910/16236/18).
Зі змісту ст. 4 ГПК України слідує, що особа має право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
Частинами 1-4, 9 ст. 73 ГК України визначено, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство". Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.
Як слідує з положень п.п. 1.1., 1.4 Статуту державне підприємство "Хмельницьке" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.04.2007р. №158-р "Про внесення до сфери управління Мінагрополітики державних підприємств, що займаються виробництвом лікарської сировини" віднесено до сфери управління Мінагрополітики. Підприємство засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України (орган управління майном) та підзвітне йому. Підприємство є державним унітарним комерційним підприємством. Підприємство є юридичною особою по законодавству України.
Згідно з п.п. 1.8, 3.3. Статуту підприємство несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно чинного законодавства. Виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства, становлять майно підприємства, яке є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.
В подальшому згідно наказу Міністерства аграрної політики України №142 від 05.03.2009 функції управління майном державного підприємства "Хмельницьке" передано регіональному відділенню Фонду державного майна України по Хмельницькій області.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності.
Абзацом 5 ч. 6 ст. 73 ГК України передбачено, що особливості управління державним унітарним підприємством визначаються Законом України "Про управління об'єктами державної власності".
Так, згідно зі статтею 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (в редакції на час укладення договорів купівлі-продажу) управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Стаття 3 цього Закону визначає, що об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, яке передане державним комерційним підприємствам (державні підприємства).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (в редакції на час укладення договору купівлі-продажу) суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства та інші органи виконавчої влади; Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації.
Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 статті 319 ЦК України).
За змістом статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.
Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.
Правовий аналіз положень статті 387 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред'являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.
Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України.
Статтею 16 Цивільного кодексу України положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017р. у справі № 914/1128/16, постанові Верховного Суду від 22.01.2019р. у справі № 912/1856/16.
Як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.08.2013 та п. 1.8. Статуту ДП "Хмельницьке" спірне майно (будівля зерноскладу площею 706,3 кв.м.) відноситься до державної форми власності та належить позивачу на праві господарського відання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ,4 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Отже, право господарського відання - це право юридичних осіб, які здійснюють підприємницьку господарську діяльність, похідне від права власності, з обмеженням повноваження розпоряджатися окремими видами майна за згодою власника. Таким чином, "право господарського віддання" не є тотожним поняттю - права власності, оскільки перше є правовою формою реалізації права державної і комунальної власності спеціально створеними суб'єктами різних організаційно-правових форм, які у встановленому порядку набувають статусу юридичної особи. При цьому власником майна залишається держава або відповідна територіальна громада.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 923/223/19 та від 10 жовтня 2019 року у справі № 918/376/17.
Відповідно до ст. 170 ЦК України держава набуває та здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Статтею 326 ЦК України встановлено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Згідно з ч. 2 ст. 73 ГК України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Із наведених положень законодавства слідує, що в державного підприємства "Хмельницьке" при продажу приміщень, закріплених за ним на праві господарського відання, обмежена правомочність щодо розпорядження таким майном, при цьому в даному випадку уся сукупність компонентів права власності (володіння, користування та розпорядження) належить державі в особі Фонду державного майна, який згідно Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та наказу № 142 від 05.03.2009р. Міністерства аграрної політики України є суб'єктом управління об'єктами державної власності щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.09.2019р. у справі № 910/7364/18 зазначила, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб'єктів.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019р. у справі № 910/12224/17.
Право на витребування майна з чужого незаконного володіння належить лише власнику такого майна. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019р. у справі № 522/7636/14-ц.
Висновки щодо застосування положень статей 387, 388 Цивільного кодексу України щодо наявності права на витребування майна саме у власника такого майна закріплені також у постановах Верховного Суду у справах № 183/1617/16, № 372/266/15-ц, № 50/311-6.
Судом встановлено, що власником спірного майна є держава в особі Фонду державного майна (орган управління майном позивача), який є представником власника і виконує його функції, і саме Фонд наділений правом звернутися з позовом про витребування свого майна з чужого незаконного володіння в порядку статей 387, 388 Цивільного кодексу України.
Таким чином, саме Фонд державного майна України, як власник спірного майна, звертаючись із відповідним позовом до суду з метою захисту своїх майнових прав, вправі ставити питання щодо незаконного відчуження оспорюваного майна за договорами купівлі-продажу державним підприємством без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно належить, та без проведення аукціону, порядок відчуження якого передбачено ч. 5 ст. 75 ГК України, п. 3.5. Статуту державного підприємства "Хмельницьке" та Порядком відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 06.06.2007р. № 803. Тому суд в рамках справи № 924/818/22 позбавлений можливості об'єктивно дослідити обставини відсутності чи наявності повноважень на продаж спірного майна без погодження власника та продажу майна поза конкурентними засадами, а також обставини включення будівлі зерноскладу до Переліку об'єктів, які підлягають підготовці до продажу в 2008 році згідно наказу Фонду державного майна України від 24.03.2008р. № 344.
З огляду на викладене, оскільки позивач у даній справі не є належним, а Фонд державного майна України залучений у справі лише в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.
Суд не погоджується із твердженнями позивача, що договір купівлі-продажу від 12.09.2013 є нікчемним у відповідності до ст. 228 ЦК України, оскільки, у постанові від 01.12.2021р. у справі №910/3737/21 (за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке" до Міністерства аграрної політики та продовольства України за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Державного підприємства "Хмельницьке", 2. Фонду державного майна України, 3. Державного підприємства Радгосп "Лісовогринівецький" про скасування державної реєстрації права власності з припиненням права власності) Північним апеляційним господарським судом зазначено, що доказів визнання недійсним та розірвання у встановленому порядку вказаного вище правочину матеріали справи не містять та учасниками справи не надано, а тому в розумінні положень ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується, і він вважається правомірним. Також у вказаній постанові Північним апеляційним господарським судом відхилено посилання відповідача та третіх осіб на неотримання згоди суб'єкта управління майном щодо укладання договорів купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки матеріали справи не містять доказів визнання їх недійсними.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).
Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує встановлена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Крім того, судом звертається увага, що у своїх письмових поясненнях від 20.02.2023р. за №10-25-4085 Фонд державного майна України посилаючись на укладення договору купівлі-продажу від 12.09.2013 особою, яка не мала на момент вчинення правочину достатньої цивільної дієздатності, вказує про наявність підстав для визнання такого договору недійсним, а не про його нікчемність.
Отже, державне підприємство "Хмельницьке" не зверталося в судовому порядку з вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 12.09.2013р., відтак позивачем не ставилося питання стосовно правомірності укладення даного правочину, в тому числі з підстав відсутності повноважень на продаж спірного майна без погодження власника та з підстав продажу майна поза конкурентними засадами.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-1383/2010.
Також неаргументованими є твердження позивача про те, що державне підприємство "Хмельницьке" є законним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:03:007:1058, оскільки рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2020 у справі № 924/971/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021, визнано недійним, виданий ДП "Хмельницьке", Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,6461 га, у межах згідно з планом на території Лісовогринівецької сільської ради, серія ЯЯ № 333981 від 05.12.2011р. Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:007:1058, площею 7,6461 га, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький район, Лісовогринівецької сільської ради та державну реєстрацію права постійного користування земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 333981 від 05.12.2011р.
Судом критично оцінюються доводи позивача щодо неотримання жодних коштів від товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке" за договорами про фінансову допомогу на зворотній основі, зважаючи на наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а.с. 70-77) та акт звірки взаємних розрахунків від 25.04.2013р., відповідно до яких за договорами фінансової допомоги на зворотній основі від 03.12.2008р., від 22.05.2009р. відповідачем перераховано позивачу кошти в загальному розмірі 594000,00 грн.
При цьому, вказані платіжні доручення, кошти за якими були сплачені відповідачем позивачу на виконання договорів фінансової допомоги на зворотній основі від 02.12.2008р., від 22.05.2009р., не є підставою заявленого позивачем позову у даній справі. Крім того, судом в судовому засіданні 21.02.2023 було оглянуто подані представником відповідача платіжні доручення з мокрою печаткою банку (без підпису).
Судом враховується, що з огляду на положення частини 1 статті 9 Конституції України, ратифікацію Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права. Зокрема, у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
З огляду на вище викладене, позовні вимоги, заявлені ДП "Хмельницьке" є необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.05.2014 у справі №3-14г14, у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі №575/476/16-ц, від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 26.11.2019 у справі №904/841/18, від 20.01.2020 у справі №924/774/18, від 07.04.2021 у справі №911/2669/19, від 13.10.2021 у справі №914/687/20.
Оскільки, суд відмовляє у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, суд не досліджує питання спливу позовної давності.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє ДП "Хмельницьке" у задоволенні позову про витребування з незаконного володіння ТОВ „Хмельницьке" нежитлового приміщення - будівлі зерноскладу загальною площею 706,3 кв.м., яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6825083600:03:007:1058, власником якої є держава Україна, а законним землекористувачем ДП „Хмельницьке".
Розподіл судових витрат між сторонами.
Судові витрати зі сплати судового збору та витрати понесені позивачем під час розгляду справи у зв'язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача згідно ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Згідно наявного у матеріалах справи висновку про вартість майна №070223/4 від 07.02.2023 ринкова вартість будівлі зерноскладу загальною площею 706,3 м.кв., що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4, становить 2582800,00 грн.
Таким чином, враховуючи приписи ч. 4 ст. 129, ч. 2 ст. 163 ГПК України, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", зважаючи на ринкову вартість спірного майна, а також сплачену позивачем суму судового збору при поданні позовних заяв, суд дійшов висновку, що розмір недоплаченого судового збору за звернення до суду з майновою позовною вимогою, а саме про витребування майна (будівлі зерноскладу), має становити 36261,00 грн.: 1) 2582800,00 * 1,5% = 38742,00 грн.; 2) 38742,00 грн - 2481,00 грн (сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви згідно платіжного доручення №92 від 07.10.2022р) = 36261,00 грн., який покладається на позивача та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Стягнути з державного підприємства "Хмельницьке" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4, ідентифікаційний код 31375045) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Хмельниц мтг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA878999980313191206083022775; код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір (за позовом ДП "Хмельницьке", ідентифікаційний код 31375045, до господарського суду Хмельницької області по справі № 924/818/22) у розмірі 36261,00 грн. (тридцять шість тисяч двісті шістдесят одну гривню 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 10.03.2023.
Суддя О.Є. Танасюк
Відрук: прим.1 - до справи;
2 - Державне підприємство „Хмельницьке" (вул. Центральна, 4, с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області) - рекомендованим.;
3 - адвокат ТОВ „Хмельницьке" Керницька О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1
4 - Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9) - реком.; ел.пошта: info@spfu.gov.ua