29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" березня 2023 р. Справа № 924/1007/22
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Іщука О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Дружиніної Інни Миколаївни, м. Тернопіль
до приватного підприємства "Капітальне будівництво і ремонт", м. Хмельницький
про зобов'язання виконати обов'язок в натурі шляхом забезпечення доступу до майна
за участю представників:
позивача: Никитюк Р. І. - згідно з ордером від 26.12.2022
відповідача: не з'явився
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
встановив: фізична особа-підприємець Дружиніна Інна Миколаївна, м. Тернопіль звернулась до суду з позовом до приватного підприємства "Капітальне будівництво і ремонт", м. Хмельницький, в якому просить зобов'язати відповідача виконати обов'язок в натурі шляхом забезпечення позивачу доступу до індивідуально визначеного майна, вказаного в п. 1 договору оренди обладнання №1 від 23.02.2018, а саме: до котельні твердопаливної модульної КТМ 2400 марки "Котек" потужністю 2400 кВт у комплекті загальною вартістю 3600000,00 грн з метою здійснення перевірки порядку його використання орендарем у відповідності до умов договору оренди обладнання.
Ухвалою суду від 10.01.2023 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 26.01.2023, яке у зв'язку із повітряною тривогою не відбулося та перепризначено на 06.02.2023.
Ухвалою суду від 06.02.2023 підготовче засідання відкладено на 14.02.2023, у подальшому - на 22.02.2023.
Ухвалою суду від 22.02.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 09.03.2023.
В обґрунтування позову позивач зазначає про невиконання відповідачем договірного обов'язку із забезпечення доступу позивача до майна, яке відповідач орендує за договором оренди обладнання №1 від 23.02.2018, з метою здійснення перевірки порядку його використання. Як на правову підставу позову посилається на умови договору №1 від 23.02.2018, положення ст. ст. 11, 15, 16, 202, 204, 509, 525, 526, 610, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 173, 193, 283, 286 Господарського кодексу України.
У додаткових поясненнях (від 20.02.2023) позивач зауважив, що відповідач не повідомляв про зміну свого місцезнаходження, як це передбачено п. 11 договору оренди обладнання №1 від 23.02.2018, тому письмові вимоги позивача (у порядку ст. 530 ЦК України) направлені 15.11.2022 та 20.02.2022 на адресу відповідача, вказану у договорі та відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вважає, що неотримання відповідачем кореспонденції позивача за своїм місцезнаходженням, невиконання судових рішень щодо стягнення заборгованості з орендної плати за користування майном свідчать про ухилення від виконання умов договору. При цьому позивачу не відомо, де перебуває майно, передане відповідачу в оренду, його стан та цільове використання.
Від позивача надійшли додаткові пояснення (від 08.03.2023), в яких звернув увагу на те, що поштова кореспонденція, яка неодноразово скеровувалась до відповідача, у тому числі вимоги про забезпечення доступу для огляду майна, повертались відправнику. При цьому повідомив, що представники позивача, прибувши 02.03.2023 за адресою реєстрації відповідача, встановили, що підприємство там не знаходиться, а передане в оренду майно відсутнє, про що складено відповідний акт.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові, письмових поясненнях.
Відповідач представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не надав. Ухвали суду, у тому числі ухвала від 22.02.2023 про призначення справи до судового розгляду по суті у судовому засіданні, направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвали повернуті на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку - "адресат відсутній за вказаною адресою".
З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
23.02.2018 між фізичною особою - підприємцем Дружиніною Інною Миколаївною (Орендодавець) та приватним підприємством "Капітальне будівництво і ремонт" (Орендар) було укладено договір оренди обладнання №1, відповідно до п. 1.1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне використання майно (об'єкт оренди), що належить Орендодавцю на праві власності або іншого майнового права: найменування обладнання - котельня твердопаливна модульна КТМ 24000 марки "Котек" потужністю 2400 кВт у комплекті загальною вартістю 3600000,0 грн. Комплектність обладнання, та його кількісні і якісні характеристики наведені в Додатку №1 "Специфікація №1" до Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору. Стан об'єкта оренди на момент передачі в оренду: без зовнішніх і внутрішніх дефектів, придатний до використання в господарській діяльності Орендаря. Особливі ознаки об'єкта оренди, за наявності, визначаються в актах приймання-передачі обладнання (п. п. 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3, 1.1.4 п. 1.1 договору).
Згідно з п. 2.1 договору об'єкт оренди передається в оренду для використання в господарській діяльності Орендаря. Об'єкт оренди використовується Орендарем згідно з нормами і технічними умовами експлуатації , що наведені в технічному паспорті об'єкта оренди.
Факт приймання-передачі об'єкта оренди підтверджується актом приймання-передачі, який підписується сторонами у двох примірниках і який є невід'ємною частиною договору (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 3.4 договору Об'єкт оренди вважається переданим Орендодавцем та прийнятим Орендарем з моменту підписання Сторонами відповідного акта приймання-передачі.
У розділі 4 договору сторонами узгоджено порядок повернення обладнання, що орендується. Зокрема, відповідно до п. 4.5 договору об'єкт оренди вважається повернутим Орендарем та прийнятим Орендодавцем з моменту підписання Сторонами відповідного акта приймання-передачі.
У пункті 5.1 договору сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020. Якщо будь - яка із Сторін не повідомить про розірвання цього договору не менш як за десять календарних днів до дати закінчення терміну (строку) його дії, договір вважається пролонгованим на той самий період і на тих самих умовах (п. 5.3 договору).
У розділі 6 Договору сторони узгодили орендну плату та порядок розрахунків.
Відповідно до п. п. 7.1, 7.5 договору зміни, доповнення до цього договору допускаються лише за взаємною згодою сторін. Одностороння зміна, розірвання чи припинення договору не допускається, крім випадків передбачених чинним законодавством України.
Зміни та доповнення до цього договору оформляються шляхом додаткової угоди до договору, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 7.2 договору).
Згідно з пп. 8.2.1 договору Орендодавець має право один раз на календарний рік здійснити перевірку порядку використання Орендарем майна, що орендується, у відповідності до умов цього договору оренди обладнання.
За умовами п. 9.1.2 договору орендар зобов'язаний використовувати об'єкт оренди згідно з його цільовим призначенням, дотримуватись належного режиму його експлуатації та зберігання.
Орендар зобов'язаний на вимогу Орендодавця ознайомити його з умовами експлуатації об'єкта оренди; підтримувати об'єкт оренди в справному стані (п. п. 9.1.3, 9.1.4 договору).
У п. 11.1 договору зазначено, що у випадку зміни реквізитів сторони зобов'язані протягом десяти днів з моменту таких змін письмово повідомити про це одна одну.
Відповідно до п. п. 11.8, 12.1, 12.2 договору додатки до договору оренди обладнання є його невід'ємною частиною: додаток №1 "Специфікація №1"; акт приймання-передачі обладнання №1.
Договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток сторін.
Сторонами погоджено та підписано Специфікацію №1 (додаток №1) до договору від 23.02.20218, яка містить найменування об'єкта оренди - котельня твердопаливна модульна КТМ 2400 марки "Котек" потужністю 2400 кВт загальною вартістю 3600000,00 грн з комплектуючими (складовими частинами). Специфікація №1 є невід'ємною частиною договору оренди №1 від 23.02.2018.
На підставі акту приймання-передачі обладнання №1 від 23.02.2018, підписаного представниками сторін та скріпленого відтисками їх печаток, ФОП Дружиніна І.М. передала, а ПП "Капітальне будівництво і ремонт" прийняло у строкове платне користування котельню твердопаливну модульну КТМ 24000 марки "Котек" потужністю 2400 кВт у комплекті загальною вартістю 3600000,00 гривень. Разом з обладнанням передано документи згідно переліку (технічні паспорта, паспорта, сертифікати). В акті зазначено, що сторони не мають претензій одна до одної щодо якості та кількості переданого обладнання.
Зазначені обставини також встановлені рішеннями Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2021 у справі №924/433/21, від 20.01.2022 у справі №924/954/21 та Господарського суду Тернопільської області від 22.09.2022 у справі №921/759/21.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2021 у справі №924/433/21 було задоволено частково позов фізичної особи-підприємця Дружиніної Інни Миколаївни до Приватного підприємства "Капітальне будівництво і ремонт" про стягнення 375425 грн та стягнуто з ПП "Капітальне будівництво і ремонт" на користь фізичної особи-підприємця Дружиніної І.М. 229166,64 грн основного боргу, 59340,66 грн пені, 4876,32 грн 3% річних, 22700,97 грн втрат від інфляції. Рішенням суду було встановлено наявність заборгованості по орендній платі за майно в сумі 229166,64 грн за період лютий-березень 2021 року та факт пролонгації договору оренди обладнання №1 від 23.02.2018 після 01.01.2021.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2022 у справі №924/954/21 було задоволено частково позов фізичної особи-підприємця Дружиніної Інни Миколаївни до приватного підприємства "Капітальне будівництво і ремонт" про стягнення 572916,60 грн основного боргу за квітень-серпень 2021 року, 70583,32 грн пені, 2900,68 грн 3% річних, 1374,31 грн втрат від інфляції та стягнуто з ПП "Капітальне будівництво і ремонт" на користь фізичної особи-підприємця Дружиніної І.М. 572916,60 грн основного боргу (орендної плати), 7512,28 грн пені, 2900,68 грн 3% річних, 1374,31 грн втрат від інфляції.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.09.2022 у справі №921/759/21 було відмовлено в задоволенні позову приватного підприємства "Капітальне будівництво і ремонт" до фізичної особи-підприємця Дружиніної Інни Миколаївни про визнання розірваним договору оренди обладнання №1 від 23.02.2018.
Позивач звернулася до відповідача з вимогою від 15.11.2022 (опис вкладення у цінний лист, квитанція про направлення та фіскальний чек від 15.11.2022), в якій, посилаючись на передбачене пп. 8.2.1 договору оренди обладнання №1 від 23.02.2018 право та керуючись ст. 530 ЦК України, просила забезпечити доступ до огляду майна, визначеного в п. 1 договору з метою здійснення перевірки порядку його використання ПП "Капітальне будівництво і ремонт".
Повторно вимога позивача надіслана на адресу відповідача 20.02.2023 (опис вкладення у цінний лист, квитанція про направлення та фіскальний чек від 20.02.2023).
Представниками позивача складено акт про встановлення відсутності орендаря та переданого в оренду майна за місцем знаходження від 02.03.2023, в якому зафіксовано, що на виконання погодженого сторонами в пп. 8.2.1 п. 8 договору оренди обладнання №1 від 23.02.2018 права Орендодавця - ФОП Дружиніна І.М. один раз на календарний рік здійснювати перевірку порядку використання Орендарем майна, що орендується, у відповідності до умов Договору оренди обладнання, та враховуючи обов'язок, згідно з пп. 9.1.1, 9.1.2, 9.1.3 п. 9 договору, Орендаря використовувати Об'єкт оренди, згідно з його цільовим призначенням, дотримуватись належного режиму експлуатації та його зберігання, на вимогу Орендодавця ознайомити його з умовами експлуатації Об'єкту оренди, зважаючи на відсутність можливості контакту з приватним підприємством «Капітальне будівництво і ремонт» (29010, м. Хмельницький, вул. Пілотська, 14, к. 33, код ЄДРПОУ: 34754711) через засоби поштового зв'язку, стільникового зв'язку, які відключені, систематичне повернення кореспонденції ФОП Дружиніна І.М. з її вимогами про огляд майна, яке їй належить на праві власності, при прибутті в м. Хмельницький по вул. Пілотська, 14, к. 33, встановлено, що за вказаною адресою підприємство не знаходиться (двері закриті), а також передане в оренду майно, а саме: котельня твердопаливна модульна КТМ 2400 марки «Котек» потужністю 2400 кВт у комплекті загальною вартістю 3600000 грн) відсутнє.
У матеріали справи надано копію довіреності від 26.10.2020 року, виданої Дружиніною І.М. ОСОБА_1., посвідченої приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ліщиною О.П.
Позивач, вказуючи на те, що її вимоги проігноровані відповідачем, чим порушене її право передбачене умовами договору, звернулась до суду із позовом, в якому просить зобов'язати відповідача виконати обов'язок в натурі шляхом забезпечення позивачу доступу до індивідуально визначеного майна, вказаного в п. 1 договору оренди обладнання №1 від 23.02.2018, а саме: до котельні твердопаливної модульної КМ 2400 марки "КОТЕК" потужністю 2400 кВт у комплекті загальною вартістю 3600000,00 грн з метою здійснення перевірки порядку його використання орендарем у відповідності до умов договору оренди обладнання.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Приписами ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, вказана норма встановлює об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Разом з тим особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Ця норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України).
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як убачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір оренди обладнання №1 від 23.02.2018, за яким позивач як Орендодавець передає, а відповідач як Орендар приймає в строкове платне використання майно (об'єкт оренди), що належить Орендодавцю на праві власності або іншого майнового права: найменування обладнання - котельня твердопаливна модульна КТМ 24000 марки "Котек" потужністю 2400 кВт у комплекті загальною вартістю 3600000,00 грн (пп. 1.1.1 договору).
Факт укладення договору оренди обладнання №1 від 23.02.2018 та його пролонгації після 01.01.2021 встановлений рішеннями Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2021 у справі №924/433/21, від 20.01.2022 у справі №924/954/21, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.09.2022 у справі №921/759/21 та є преюдиційним, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Доказів повернення відповідачем позивачу майна, орендованого за договором, суду не подано.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 773 ЦК України наймач зобов'язаний володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Умовами п. п. 9.1.2 - 9.1.4 договору передбачено, що Орендар зобов'язаний використовувати об'єкт оренди згідно з його цільовим призначенням, дотримуватись належного режиму його експлуатації та зберігання; на вимогу Орендодавця ознайомити його з умовами експлуатації об'єкта оренди; підтримувати об'єкт оренди в справному стані.
У пп. 8.2.1 договору сторони погодили, що Орендодавець має право один раз на календарний рік здійснити перевірку порядку використання Орендарем майна, що орендується, у відповідності до умов цього договору оренди обладнання. При цьому відповідно
З наведеного слідує, що праву позивача на здійснення перевірки порядку використання орендованого майна кореспондує обов'язок відповідача надати позивачу можливість здійснити таку перевірку.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зі змісту пп. 8.2.1 договору слідує, що строк реалізації позивачем права на здійснення перевірки та, відповідно, строк виконання відповідачем обов'язку щодо забезпечення позивачу реалізації такого права обмежений календарним роком.
Як убачається з матеріалів справи, позивач звернулася до відповідача з вимогою від 15.11.2022, в якій, посилаючись на її права, передбачені п.п. 8.2.1 п. 8 договору оренди обладнання, та положення ст. 539 ЦК України, просила забезпечити доступ до огляду майна, визначеного в п. 1 договору, з метою здійснення перевірки порядку його використання. Таким чином, зважаючи на звернення позивача до відповідача у 2022 році та відсутність будь-яких доказів щодо фактичного здійснення позивачем у 2022 році передбаченої пп. 8.2.1 договору перевірки, вимога позивача є правомірною і відповідає умовам договору.
Також позивачем повторно було направлено вимогу відповідачу 20.02.2023.
З наявних у матеріалах справи описів вкладення у цінні листи та накладних відділення поштового зв'язку щодо направлення вимог позивача від 15.11.2022, від 20.02.2023 слідує, що вимоги позивача були направлені на адресу відповідача, зазначену самим відповідачем у договорі та вказану у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, у тому числі про місцезнаходження юридичної особи.
Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
З приводу наведеного судом враховується правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 25.01.2021 у справі №910/9359/20, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, позивача (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
При цьому суд вважає слушними посилання позивача на п. 11.1 договору щодо обов'язку сторін повідомити одна одну у випадку зміни їх реквізитів.
Доказів повідомлення відповідачем позивача про зміну його адреси у встановленому договором порядку суду не подано.
Крім того, як убачається з наданого позивачем акту від 02.03.2023, представниками позивача було здійснено виїзд за адресою місцезнаходження відповідача та встановлено відсутність за вказаною адресою підприємства та відсутність переданого в оренду майна, а саме: котельні твердопаливної модульної КТМ 2400 марки «Котек» потужністю 2400 кВт у комплекті.
Будь-яких доказів у підтвердження іншого місцезнаходження орендованого за договором майна матеріали справи не містять.
Згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
У постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17 Верховний Суд зауважив, що відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Вищенаведені принципи віднесені ст. 509 ЦК України і до засад, на яких має ґрунтуватися зобов'язання.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що позивачем зі свого боку були вжиті належні та достатні заходи з метою реалізацію наданого йому права на здійснення перевірки використання орендованого майна. У цьому випадку реалізація права позивача прямо та безпосередньо залежить від належного і добросовісного виконання відповідачем свого кореспондуючого такому праву обов'язку надати можливість для здійснення такої перевірки.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог. Доказів, які би спростовували позовні вимоги, суду не подано.
Витрати зі сплати судового збору з огляду на задоволення позову покладається на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов фізичної особи-підприємця Дружиніної Інни Миколаївни, м. Тернопіль до приватного підприємства "Капітальне будівництво і ремонт", м. Хмельницький про зобов'язання виконати обов'язок в натурі шляхом забезпечення доступу до майна задовольнити.
Приватному підприємству "Капітальне будівництво і ремонт", м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 14, к. 33 (код 34754711) надати для фізичної особи-підприємця Дружиніної Інни Миколаївни, АДРЕСА_1 (р.н. НОМЕР_1 ) доступ до індивідуально визначеного майна, вказаного в п. 1 договору оренди обладнання №1 від 23.02.2018, а саме: до котельні твердопаливної модульної КТМ 2400 марки "Котек" потужністю 2400 кВт у комплекті загальною вартістю 3600000,00 грн з метою здійснення перевірки порядку його використання орендарем у відповідності до умов договору оренди обладнання.
Стягнути з приватного підприємства "Капітальне будівництво і ремонт", м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 14, кв. 33 (код 34754711) на користь фізичної особи-підприємця Дружиніної Інни Миколаївни, АДРЕСА_1 (р.н. НОМЕР_1 ) 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 10.03.2023.
Суддя В.В. Виноградова
1 - до справи,
2 - позивачу ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2),
3 - відповідачу (29010, м. Хмельницький, вул. Пілотська, 14, к. 33; kbr.km@ukr.net; ІНФОРМАЦІЯ_1).