79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.03.2023 Справа № 914/51/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» м. Львів
до відповідачки: фізичної особи-підприємця Якимець Галини Романівни, м. Дрогобич, Львівська область
про стягнення 56 655,44 грн
за участю представників: не викликалися
Обставини розгляду справи.
03.01.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» м. Львів до фізичної особи-підприємця Якимець Галини Романівни, м. Дрогобич, Львівська область про стягнення 56 655,44 грн.
Ухвалою від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань. Ухвалою суду від 09.01.2023, зокрема, було встановлено відповідачці для подання відзиву на позов строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.
Відправлення на адресу відповідачки ухвали суду про відкриття провадження у справі підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 7901414764900). Відправлення здійснювалося за адресою відповідачки, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 82100, м. Дрогобич, вул. Самбірська, буд. 60/2, кв. 12, Львівська область. 21.02.2023 вищевказане відправлення повернулося на адресу суду із відміткою відділення зв'язку «Повернення за закінченням терміну зберігання».
Отже, суд вважає відповідачку такою, що належним чином повідомлена про відкриття провадження у даній справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.
Заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.04.2021 між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір №288/В/2021, на виконання умов якого відповідачці надано кошти в сумі 80 000,00 грн. Відповідачка зобов'язувалася протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк, а в разі неналежного виконання обов'язків по договору - на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов'язань по кредитному договору, позивач звернувся з вимогою про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих процентів. Однак, відповідачка свої зобов'язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту не виконала, на дату подання позову до суду заборгованість становить 49 985,26 грн по кредиту, 6 670,18 грн по сплаті процентів. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідачки на користь позивача, становить 56 655,44 грн.
Відповідачка відзиву на позовну заяву не надала, доказів погашення заборгованості не представила.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
20.04.2021 між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» (банк) та фізичною особою-підприємцем Якимець Галиною Романівною (позичальник) було укладено кредитний договір №288/В/2021.
За цим договором банк (позивач) зобов'язувався надати позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник (відповідачка) зобов'язувався повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним.
Згідно п. 2.1. договору кредит надається у розмірі 80 000,00 грн на поповнення обігових коштів з процентною ставкою 23,88% річних, сплатою кредиту згідно графіку погашення кредиту, оформленого додатком №1 до цього договору, до 19.10.2023.
На виконання умов додаткового договору банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 80 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №575655 від 20.04.2021.
Додатком №1 до договору сторони погодили дати та розміри платежів (повернення кредиту та сплати процентів).
Згідно п. 4.8. договору банк у випадках, передбачених п. 2.7. цього договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Позичальник зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п. 4.8.) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором (п. 4.9. договору).
Відповідно до п. 2.7. договору банк має право відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини та/або вимагати дострокового повернення кредиту, зокрема у разі несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини.
У зв'язку з порушенням строків сплати сум кредиту та процентів, позивач 26.10.2022 звернувся до відповідачки із листом-вимогою про дострокове виконання зобов'язання за вих. №1646/0-05 від 25.10.2022, в якій вимагав протягом 10 робочих днів з дня отримання даної вимоги сплатити суму боргу у розмірі 55 362,32 грн. Відповідачкою вказані вимоги залишені без розгляду та задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами не виконала, на дату судового розгляду заборгованість відповідачки перед позивачем становить 49 985,26 грн по кредиту, 6 670,18 грн заборгованості по сплаті процентів.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як встановлено судом, відповідачкою прострочено виконання зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, що в свою чергу є підставою для стягнення з неї суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 49 985,26 грн заборгованості по кредиту, 6 670,18 грн заборгованості по сплаті відсотків.
Оскільки спір виник з вини відповідачки, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідачку.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця Якимець Галини Романівни, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів», м. Львів, вул. Сербська, 1 (ідентифікаційний код 09801546) заборгованість по кредиту у розмірі 49 985,26 грн, заборгованість по відсотках у розмірі 6 670,18 грн, 2 481,00 грн судового збору.
3. Накази видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 09.03.2023.
Суддя Мазовіта А.Б.