Рішення від 13.02.2023 по справі 911/4610/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/4610/15 (911/1979/22)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Харченко О.М. розглянувши у судовому засіданні справу

за позовною заявою Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Київ

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м. Київ

про стягнення грошових коштів

у межах справи №911/4610/15

про банкрутство Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м.Київ, Подільський р-н, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 32402870)

У засіданні суду беруть участь представники:

позивача: Макаренко С.В. (паспорт, виписка з ЄДРЮО станом на 16.01.2023); Ковальчук Ю.О. (службове посвідчення №014 дійсне до 31.12.2023, виписка з ЄДРЮО станом на 16.01.2023)

відповідача: Рудюк Ю.А. (паспорт, виписка з ЄДРЮО станом на 25.01.2022).

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 06.10.2022 засобами поштового зв'язку до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернулось Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» (далі - ДП «РЕМ», позивач) із позовною заявою №04/108 від 06.10.2022 (вх. №1707/22 від 12.10.2022) до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - ДПЗД «Укрінтеренерго», відповідач) про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 2 790 004,65грн, з яких: 1 570 772,9грн - основний борг; 592 201,49грн - пеня; 86 478,23грн - 3% річних; 540 552,03грн - інфляційні втрати. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 230-231, 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 530, 611, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору про сумісне обслуговування та компенсацію витрат будівлі лабораторно-виробничого корпусу та гаражної споруди в частині компенсації позивачу витрат по утриманню будівлі за період з 31.10.2020 по 31.08.2022.

1.2. Відповідач скористався правом, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що: частково погасив наявну у нього заборгованість за відповідним договором на суму 24 079,44грн; майно відповідача перебуває у податковій заставі; у позивача також наявна заборгованість перед відповідачем за невиконання умов інших правочинів; нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат та пені здійснено неправомірно, з огляду на наявність запровадженого в Україні воєнного стану та прийнятих на підставі зазначеного нормативно-правових актів, якими встановлено заборону на здійснення таких нарахувань.

1.3. ДП «РЕМ», у відповідності до ст. 166 ГПК України, подав відповідь на відзив, в якій у спростування обставин, викладених у відзиві, зазначив про те, що: із змісту рішення про опис майна неможливо встановити, на яке саме майно поширюється податкова застава; договірні відносини, які виникли між позивачем та відповідачем як учасників ринку електричної енергії, не стосується предмету спору; нормативно-правові акти, які встановлюють заборону здійснювати нарахування у порядку ст. 625 ЦК України та штрафних санкцій не поширюються на правовідносини сторін, які виникли на підставі договору про сумісне обслуговування та компенсацію витрат будівлі лабораторно-виробничого корпусу та гаражної споруди.

1.4. Позивач на виконання ст. 161 ГПК України подав додаткові пояснення, в яких вказав, зокрема про те, що при подачі позову останнім не ураховано здійснено відповідачем часткову оплату заборгованості за відповідним договором.

Водночас, у прохальній частині вказаних пояснень ДП «РЕМ» просив суд задовольнити позовну заяву та стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 2 271 924,360грн, з яких: 1 546 693,46грн - основний борг; 365 578,30грн - пеня; 318 315,12грн - 3 % річних; 41 337,42грн - інфляційні втрати, чим фактично змінив позовні вимоги у бік їх зменшення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 23.01.2023 суд закрив підготовче засідання у справі та призначив її до розгляду по суті на 06.02.2023, про що постановив відповідну протокольну ухвалу.

З наведеного слідує, що позивачем пропущено встановлений Законом строк для звернення із заявою про зменшення позовних вимог.

Згідно ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи зазначене, відповідні вимоги позивача не можуть бути прийняті судом до розгляду на підставі вищевказаних положень ГПК України.

2. Процесуальні дії суду

2.1. У провадженні суду перебуває справа №911/4610/15 про банкрутство ДП «РЕМ» на стадії судової процедури - розпорядження майном боржника.

2.2. Ухвалою суду від 15.11.2022, зокрема; позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи про банкрутство ДП «РЕМ»; відкрито провадження у справі №911/4610/15 (911/1979/22); постановлено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 12.12.2022.

На підставі ст. 183 ГПК України у підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.01.2023, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу від 12.12.2022.

2.3. Ухвалою суду від 23.01.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, зокрема, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 06.02.2023.

На підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 13.02.2023 (протокольна ухвала суду від 06.02.2023).

2.4. На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні 13.02.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

3.1. 06.04.2011 між ДП «РЕМ» (сторона-1) та ДПЗД «Укрінтеренерго» (сторона-2) укладено договір №44/1-40 про сумісне обслуговування та компенсацію витрат будівлі лабораторно-виробничого корпусу та гаражної споруди за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 85 (із відповідними доповненнями, далі - Договір) відповідно до п. 1.1 якого, з метою ефективного використання та збереження майна, сторона-1 забезпечує обслуговування, експлуатацію, ремонт та належне санітарне утримання будівлі лабораторно-виробничого корпусу загальною площею 10 418,20м2 та гаражної споруди площею 519,9м2, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 85 (будівля), а сторона-2 компенсує стороні-1 витрати по утриманню будівлі пропорційно займаній нею площі в цій будівлі та гаражній споруді згідно з п. 1.3 цього Договору, що складає у відсотковому співвідношенні з урахуванням площ місць загального користування - 28,92%, окрім витрат на електроенергію, які оплачуються з показниками лічильників.

Відповідно до п. 1.3 Договору до складу витрат по утриманню будівлі, які підлягають компенсації належать такі витрати, зокрема, комунальні платежі, експлуатаційні витрати, за користування земельною ділянкою.

Сторона-1 своєчасно до 5 числа місяця наступного за розрахунковим визначає розмір щомісячних платежів та виставляє рахунки-фактури стороні-2, які підлягають сплаті за реквізитами сторони-1 як компенсація витрат по утриманню будівлі, відповідно до розміру частки сторони-2, що перебуває у її повному господарському віданні (п. 2.1 Договору).

Сторона-2 своєчасно оплачує стороні-1 платежі, на підставі виставлених стороною-1 щомісячних рахунків, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок сторони-1 до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 2.2 Договору).

Згідно п.п. 6.1, 6.4 Договору останній набирає чинності з 01.05.2011 та діє до 31.12.2011. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного договору, за місяць до закінчення строку дії договору, він вважається подовженим на наступний рік на тих самих умовах, які буди передбачені цим договором.

На виконання умов Договору між сторонами складено та підписано без зауважень акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), а саме: №10 від 31.10.2020 на суму 23 858,42 (за жовтень 2020 року); №11 від 30.11.2020 на суму 30 739,54грн (за листопад 2020 року); №12 від 31.12.2020 на суму 96 873,64грн (за грудень 2020 року); №1 від 31.01.2021 на суму 102 197,71грн (за січень 2021 року); №2 від 28.02.2021 на суму 100 371,37грн (за лютий 2021 року); №3 від 31.03.2021 на суму 89 852,35грн (за березень 2021 року); №4 від 30.04.2021 на суму 34 061,40грн (за квітень 2021 року); №5 від 31.05.2021 на суму 51 556,42грн (за травень 2021 року); №6 від 30.06.2021 на суму 38 808,04грн (за червень 2021 року); №7 від 31.07.2021 на суму 2 859,34грн (за липень 2021 року); №8 від 31.08.2021 на суму 67 245,61грн (за серпень 2021 року); №9 від 30.09.2021 на суму 30 021,97грн (за вересень 2021 року); №10 від 31.10.2021 на суму 42 148,51грн (за жовтень 2021 року); №11 від 30.11.2021 на суму 64 916,11грн (за листопад 2021 року); №12 від 31.12.2021 на суму 159 285,90грн (за грудень 2021 року); №1 від 31.01.2022 на суму 246 391,42грн (за січень 2022 року); №2 від 28.02.2022 на суму 105 080,48грн (за лютий 2022 року); №3 від 31.03.2022 на суму 93 078,49грн (за березень 2022 року); №4 від 30.04.2022 на суму 71 224,62грн (за квітень 2022 року); №5 від 31.05.2022 на суму 32 200,64грн (за травень 2022 року); №6 від 30.06.2022 на суму 30 964,24грн (за червень 2022 року); №7 від 31.07.2022 на суму 32 957,24грн (за липень 2022 року); №8 від 31.08.2022 на суму 24 079,44грн (за серпень 2022 року). Усього на суму 1 570 772,90грн.

Зі свого боку, на виконання положень Договору ДПЗД «Укрінтеренерго» сплачено на користь ДП «РЕМ» компенсацію витрат по утриманню будівлі на суму 24 079,44грн за серпень 2022 року, що підтверджується платіжним дорученням №167 від 03.10.2022.

3.2. 16.12.2021 ДП «РЕМ» звернувся до ДПЗД «Укрінтеренерго» із претензією №04/321, в якій вимагав сплати заборгованості за Договором у розмірі 710 594,92грн до 24.12.2021. У відповідь на вказану претензію відповідач повідомив позивача про те, що на даний час ДПЗД «Укрінтеренерго» не має можливості погасити заборгованість, оскільки на кошти підприємства накладено арешт виконавчою службою. ДПЗД «Укрінтеренерго» зобов'язується погасити заборгованість за надані послуги з обслуговування приміщень при першій нагоді (лист №44/02-1381 від 28.12.2021).

19.09.2022 позивач повторно звернувся до відповідача із претензією №04/79 та просив останнього сплатити наявну у нього заборгованість у розмірі 1 570 772,90грн протягом 10ти календарних днів. Так само відповідач проінформував позивача листом №44/02-616 від 29.09.2022 про те, що на всі банківські рахунки ДПЗД «Укрінтеренерго» накладений арешт. У разі зняття податкової застави та зняття арешту з банківських рахунків підприємства, заборгованість за надані послуги згідно Договору у розмірі 1 570 772,90грн буде негайно сплачено.

4. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано

4.1. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного учасниками справи не надано (близький за змістом висновок міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №911/27/21).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, за період з жовтня 2020 року по серпень 2022 року за Договором у відповідача виникла заборгованість на суму 1 570 772,90грн, що підтверджується відповідними актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), підписаними між сторонами без зауважень.

Зі свого боку, ДПЗД «Укрінтеренерго» взяті на себе зобов'язання виконав лише частково та сплатив на користь ДП «РЕМ» грошові кошти у розмірі 24 079,44грн.

Посилання відповідача на те, що останній позбавлений можливості виконати умови Договору у вказаній частині з огляду на те, що його майно перебуває у податковій заставі та на його банківські рахунки накладено арешт, судом до уваги не приймається, оскільки ДПЗД «Укрінтеренерго» не надано суду доказів у розумінні ст.ст.76-77 ГПК України (акт опису майна на яке поширюється право податкової застави тощо), які ці обставини підтверджують. Крім того, зазначене ніяким чином не вливає на наявність у ДПЗД «Укрінтеренерго» обов'язку оплачувати отримані послуги у відповідності до умов Договору.

Ураховуючи зазначене та те, що відповідачем на виконання умов Договору сплачено позивачу кошти у сумі 24 079,44грн, суд дійшов висновку, що у ДПЗД «Укрінтеренерго» наявна заборгованість перед ДП «РЕМ» у розмірі 1 546 693,46грн (1 570 772,90 - 24 079,44 = 1 546 693,46).

За таких обставин, зважаючи на те, що своєчасна оплата є одним з основних обов'язків ДПЗД «Укрінтеренерго» належне виконання якого вимагається Договором та законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1 546 693,46грн.

4.2. Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 592 201,49грн за період прострочення з 31.10.2020 по 31.08.2022. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платники і одержувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі установ банку. Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проаналізувавши умови Договору судом встановлено, що останній не містить положень щодо застосування такого виду відповідальності до відповідача як стягнення пені, а тому суд вважає, що зазначена вимога ДП «РЕМ» є безпідставною, а відтак, задоволенню не підлягає.

4.3. Разом з цим, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 86 478,23грн за період прострочення з 31.10.2020 по 31.08.2022 та інфляційні втрати у розмірі 540 552,03грн за період з листопада 2020 року по серпень 2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2022 у cправі №910/6636/21).

При цьому, щодо нарахування інфляційних втрат, то судом береться до уваги правова позиція об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19, відповідної до якої при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

Суд зазначає, що ст. 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця.

Зі свого боку суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за відповідні періоди прострочення, вважає їх арифметично неправильними, оскільки позивачем здійснено відповідні нарахування на загальну суму заборгованості, а не по кожному акту окремо, а також включено до розрахунку суму заборгованості за надані послуги у серпні 2022 року, прострочення оплати за які настає 11.09.2022.

При цьому, судом не береться посилання відповідача на постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» та Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якими встановлено заборону на нарахування відповідних санкцій, оскільки на правовідносини які виникли між сторонами за Договором не розповсюджуються норми Закону України «Про ринок електричної енергії» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

4.3.1. Так, розрахунок 3% річних здійснюється за формулою: Сума 3% річних = С х 3 : 100 х Д : 365/366, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення. Таким чином, правильним розрахунком 3% річних є:

1) за актом №10 від 31.10.2020 за період 11.11.2020 по 31.08.2022:

23 858,42*3:100*659:365 (366) = 1 292,00;

2) за актом №11 від 30.11.2020 за період з 11.12.2020 по 31.08.2022:

30 739,54*3:100*629:365 (366) = 1 589,05;

3) за актом №12 від 31.12.2020 за період з 11.01.2021 по 31.08.2022:

96 873,64*3:100*658:365 (366) = 4 761,41;

4) за актом №1 від 31.01.2021 за період з 11.02.2021 по 31.08.2022:

102 197,71*3:100*567:365 = 4 762,69;

5) за актом №2 від 28.02.2021 за період з 11.03.2021 по 31.08.2022:

100 371,37*3:100*539:365 = 4 446,59;

6) за актом №3 від 31.03.2021 за період з 11.04.2021 по 31.08.2022:

89 852,35*3:100*508:365 = 3 751,64;

7) за актом №4 від 30.04.2021 за період з 11.05.2021 по 31.08.2022:

34 061,40*3:100*478:365 = 1 338,19;

8) за актом №5 від 31.05.2021 за період з 11.06.2021 по 31.08.2022:

51 556,42*3:100*447:365 = 1 894,17;

9) за актом №6 від 30.06.2021 за період з 11.07.2021 по 31.08.2022:

38 808,04*3:100*417:365 = 1 330,11;

10) за актом №7 від 31.07.2021 за період з 11.08.2021 по 31.08.2022:

2 859,34*3:100*386:365 = 90,72;

11) за актом №8 від 31.08.2021 за період з 11.09.2021 по 31.08.2022:

67 245,61*3:100*355:365 = 1 962,10;

12) за актом №9 від 30.09.2021 за період з 11.10.2021 по 31.08.2022:

30 021,97*3:100*325:365 = 801,96;

13) за актом №10 від 31.10.2021 за період з 11.11.2021 по 31.08.2022:

42 148,51*3:100*294:365 = 1 018,49;

14) за актом №11 від 30.11.2021 за період з 11.12.2021 по 31.08.2022:

64 916,11*3:100*264:365 = 1 408,59;

15) за актом №12 від 31.12.2021 за період з 11.01.2022 по 31.08.2022:

159 285,90*3:100*233:365 = 3 050,43;

16) за актом №1 від 31.01.2022 за період з 11.02.2022 по 31.08.2022:

246 391,42*3:100*202:365 = 4 090,77;

17) за актом №2 від 28.02.2022 за період з 11.03.2022 по 31.08.2022:

105 080,48*3:100*174:365 = 1 502,79;

18) за актом №3 від 31.03.2022 за період з 11.04.2022 по 31.08.2022:

93 078,49*3:100*143:365 = 1 093,99;

19) за актом №4 від 30.04.2022 за період з 11.05.2022 по 31.08.2022:

71 224,62*3:100*113:365 = 661,51;

20) за актом №5 від 31.05.2022 за період з 11.06.2022 по 31.08.2022:

32 200,64*3:100*82:365 = 217,02;

21) за актом №6 від 30.06.2022 за період з 11.07.2022 по 31.08.2022:

30 964,24*3:100*52:365 = 132,34;

22) за актом №7 від 31.07.2022 за період з 11.08.2022 по 31.08.2022:

32 957,24*3:100*21:365 = 56,89.

Усього 41 253,45грн.

Ураховуючи викладене, загальна сума 3% річних за вищевказаними актами та відповідними періодами, яка є правильною, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача складає 41 253,45грн.

5.3.2. Разом із цим, правильним розрахунком інфляційних втрат є:

1) за актом №10 від 31.10.2020 за період 11.11.2020 по 31.08.2022:

23 858,42*1.344-23 858,42 = 8 210,43;

2) за актом №11 від 30.11.2020 за період з 11.12.2020 по 31.08.2022:

30 739,54*1.327-30 739,54 = 10 048,20;

3) за актом №12 від 31.12.2020 за період з 11.01.2021 по 31.08.2022:

96 873,64*1.315-96 873,64 = 30 519,69;

4) за актом №1 від 31.01.2021 за період з 11.02.2021 по 31.08.2022:

102 197,71*1.298-102 197,71 = 30 472,31;

5) за актом №2 від 28.02.2021 за період з 11.03.2021 по 31.08.2022:

100 371,37*1.285-100 371,37=28 637,66;

6) за актом №3 від 31.03.2021 за період з 11.04.2021 по 31.08.2022:

89 852,35*1.264-89 852,35 = 23 705,91;

7) за актом №4 від 30.04.2021 за період з 11.05.2021 по 31.08.2022:

34 061,40*1.255-34 061,40 = 8 687,24;

8) за актом №5 від 31.05.2021 за період з 11.06.2021 по 31.08.2022

51 556,42*1.239-51 556,42 = 12 318,91 грн;

9) за актом №6 від 30.06.2021 за період з 11.07.2021 по 31.08.2022:

38 808,04*1.237-38 808,04 = 9 176,83;

10) за актом №7 від 31.07.2021 за період з 11.08.2021 по 31.08.2022:

2 859,34*1.235-2 859,34 = 672,61;

11) за актом №8 від 31.08.2021 за період з 11.09.2021 по 31.08.2022:

67 245,61*1.238-67 245,61 = 15 984,79;

12) за актом №9 від 30.09.2021 за період з 11.10.2021 по 31.08.2022:

30 021,97*1.223-30 021,97 = 6 695,83;

13) за актом №10 від 31.10.2021 за період з 11.11.2021 по 31.08.2022:

42 148,51*1.212-42 148,51 = 8 940,63;

14) за актом №11 від 30.11.2021 за період з 11.12.2021 по 31.08.2022:

64 916,11*1.203-64 916,11 = 13 145,65;

15) за актом №12 від 31.12.2021 за період з 11.01.2022 по 31.08.2022:

159 285,90*1.195-159 285,90 = 31 113,33;

16) за актом №1 від 31.01.2022 за період з 11.02.2022 по 31.08.2022:

246 391,42*1.180-246 391,42 = 44 348,04;

17) за актом №2 від 28.02.2022 за період з 11.03.2022 по 31.08.2022:

105 080,48*1.161-105 080,48 = 16 960,80;

18) за актом №3 від 31.03.2022 за період з 11.04.2022 по 31.08.2022:

93 078,49*1.111-93 078,49 = 10 368,47;

19) за актом №4 від 30.04.2022 за період з 11.05.2022 по 31.08.2022:

71 224,62*1.078-71 224,62 = 5 553,92;

20) за актом №5 від 31.05.2022 за період з 11.06.2022 по 31.08.2022:

32 200,64*1.050-32 200,64 = 1 598,36;

21) за актом №6 від 30.06.2022 за період з 11.07.2022 по 31.08.2022:

30 964,24*1.019-30 964,24 = 559,74.

Усього 317 719,35грн.

Ураховуючи викладене, загальна сума інфляційних втрат за вищевказаними актами та відповідними періодами, яка є правильною, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача складає 317 719,35грн.

5. Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 41, 45 Кодексу, ст.ст. 7, 20, 42, 46, 73-74, 77-80, 86, 126, 129, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 19480600) на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м.Київ, Подільський р-н, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 32402870) 1 546 693,46грн (один мільйон п'ятсот сорок шість тисяч шістсот дев'яносто три грн 46 коп.) - основного боргу, 41 253,45грн (сорок одна тисячі двісті п'ятдесят три грн 45 коп.) - 3% річних, 317 719,35грн (триста сімнадцять тисяч сімсот дев'ятнадцять грн 35 коп.) - інфляційних втрат, 28 946,19грн (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сорок шість грн 19 коп.) - судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.03.2023.

Станом на 10.03.2023 рішення законної сили не набрало.