печерський районний суд міста києва
Справа № 757/37367/22-к
01 лютого 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 30.11.2022 року про відмову у визнанні потерпілим, у рамках кримінального провадження № 62022100120000339,
До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 30.11.2022 року про відмову у визнанні потерпілим, у рамках кримінального провадження № 62022100120000339.
У вимогах скарги просить скасувати вищенаведену постанову та розглянути клопотання про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні.
В обґрунтування доводів та вимог скарги особа, що подала скаргу посилається на те, що відмова слідчого у визнані його потерпілим є необґрунтованою, безпідставною, постанова формально винесеною в порушення вимог КПК України, просить її скасувати.
У судове засідання особа, яка подала скаргу не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Правило щодо неможливості розгляду скарг за відсутності особи, що подала скаргу передбачає розгляд скарг за обов'язкової участі особи, разом з тим, до суду надійшла заява особи, яка її подала ОСОБА_3 про розгляд скарги за його відсутності, слідчий суддя визнав за можливе перейти до розгляду скарги без участі особи, що подала скаргу в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що представник слідчий, не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, а відтак суд визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без його участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та додані до неї матеріали приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів скарги, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022100120000339 від 15.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 371 КК України.
ОСОБА_3 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві із заявою від 28.11.2022 про залучення до провадження як потерпілого.
Постановою слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 30.11.2022 року відмовлено у визнанні потерпілим, у рамках кримінального провадження № 62022100120000339.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно положень ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За змістом цієї норми, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
У рішенні ЄСПЛ «Шмалько проти України» п. 33 та «Далбан проти Румунії» п. 44 визначено, що термін «потерпілий» у сенсі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає особу, яка безпосередньо постраждала від дії чи бездіяльності, яка є предметом судового розгляду; при цьому порушення Конвенції може мати місце навіть за відсутності шкоди. Отже, прийняття рішення чи вжиття заходу на користь заявника в принципі не є достатнім для позбавлення останнього статусу «потерпілого», якщо державні органи не визнали порушення Конвенції, чи то безпосередньо, чи по суті, і не надали за це порушення компенсації.
Обґрунтовуючи постанову про відмову у визнанні потерпілим слідчий зазначав, що не отримано даних, які б свідчили про спричинення якої-небудь шкоди кримінальним правопорушенням.
Як вбачається з оскаржуваної постанови від 18.05.2022, остання не містить викладу обставин або вмотивованих обґрунтувань, оскільки обмежується лише формальними обставинами, констатуванням факту, що не здобуто фактів спричинення шкоди заявнику, а також аналізу всіх обставин викладених у заяві.
За таких обставин, оскільки відмова слідчого не містить повних обґрунтувань обставин відмови у визнанні потерпілим, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність скасування постанови слідчого від 30.11.2022 про відмову у визнанні потерпілим та зобов'язання розглянути клопотання ОСОБА_3 про залучення його до кримінального провадження як потерпілого, а відтак скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 30.11.2022 року про відмову у визнанні потерпілим, у рамках кримінального провадження № 62022100120000339 - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 30.11.2022 року про відмову у визнанні потерпілим, у рамках кримінального провадження № 62022100120000339.
Зобов'язати компетентну особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 62022100120000339, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 28.11.2022, в порядку ст. 55 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1