печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7685/23-к
01 березня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.08.2019, в рамках кримінального провадження № 42019221080000219 від 31.07.2019,
ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Таміра»звернувся до суду з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.08.2019 у справі № 639/5407/19, в рамках кримінального провадження № 42019221080000219 від 31.07.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, на нежитлову будівлю літ. «Г4-3», розташовану за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 загальною площею 774,6 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1878611163101).
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ст. 170 КПК України, в застосуванні арешту відпала потреба, також посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правових підстав для арешту майна, вказує що вказана нерухома будівля не визнана речовим доказом, з огляду на відсутність постанови про визнання такої нерухомої будівлі речовим доказом. Крім цього, вказує, що вже наявна постанова Верховного Суду, яке підтверджує законність володіння ТОВ «Таміра» вказаною нерухомою будівлею.
У судове засідання заявник не з'явився. До суду адвокат ОСОБА_3 до суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у ньому підтримує, просить задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про розгляд даного клопотання повідомлений належним чином.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Слідчим відділом Новобаварського ВП ГУНП у Харківській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019221080000219 від 31.07.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
06.08.2019 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Харкова у кримінальному провадженні № 42019221080000219 задоволено клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 про арешт майна та накладено арешт на нежитлову будівлю літ. «Г4-3», розташовану за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1878611163101) загальною площею 774,6 кв.м., яка належить на праві приватної власності ТОВ «Таміра» (код ЄДРПОУ 22610495).
Постановами про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 04.06.2020 кримінальні провадження, відомості про які були внесені за № 42019221080000219 та № 12020000000000166, було об'єднано в одне провадження під № 12019220540001740. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220540001740 наразі здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що право власності на нежитлову будівлю літ. "Г4-3", розташовану за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 загальною площею 774,6 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1878611163101) відновлено за ТОВ "Таміра", що підтверджується постановою Верховного Суду від 18.01.2021 року у справі № 29/5005/6325/2011. Дана обставина виключає незаконність заволодіння ТОВ "Таміра" вказаною нерухомою будівлею, на яку посилався слідчий суддя, постановляючи ухвалу про накладення арешту на вказане майно.
Накладаючи спірний арешт, слідчий суддя виходив з того, що АТ "Укрексімбанк" як іпотекодержателю спірного майна може бути завдана шкода. Однак, наразі згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Господарського суду Харківської області від 26.05.2021 року у справі № 922/987/16 (922/1050/21), залишеним без змін Постановою Верховного Суду від 27.01.2022 року, було визнано недійсним договір іпотеки № 68112Z15 від 18.06.2012 року, укладений між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Харків-Надра", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 1239. Наведене дає підстави стверджувати про відсутність завдання шкоди АТ "Укрексімбанк", адже АТ "Укрексімбанк" вже не є іпотекодержателем спірного майна.
Крім цього, як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.08.2019, в рамках кримінального провадження № 42019221080000219 від 31.07.2019, однією з підстав накладення арешту на нежитлову будівлю літ. "Г4-3", розташовану за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 загальною площею 774,6 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1878611163101) була наявність у вказаного майна ознак речового доказу.
Аналізуючи положення кримінально-процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.
При цьому, частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладено в тому числі на нерухоме майно.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є об'єктом кримінально протиправних дій, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства.
Окрім того, інші підстави, на які посилався слідчий суддя, постановляючи ухвалу про накладення арешту на майно, відпали, що свідчить про відсутність потреби у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження, а тому він безумовно є таким, що підлягає скасуванню відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України.
Враховуючи вказане, відсутні підстави вважати, що існує правова підстава для арешту нерухомої будівлі заявника. Однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як слідчому судді не представлено належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -
Клопотання ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.08.2019, в рамках кримінального провадження № 42019221080000219 від 31.07.2019 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.08.2019 року у справі № 639/5407/19 на нежитлову будівлю літ. «Г4-3», розташовану за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 загальною площею 774,6 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1878611163101), яка належить на праві приватної власності ТОВ «ТАМІРА» (ЄДРПОУ: 22610495).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1