Справа №464/1244/23
пр № 2-з/464/17/23
про забезпечення позову
09 березня 2023 року м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова в складі судді Сабари Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони на відчуження вказаної квартири.
В обґрунтування заяви покликається на те, що має намір подати до суду позов, предметом спору в якому є визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , серія та номер 3-169, посвідченого 23.02.2023 нотаріусом П'ятої львівської державної нотаріальної контори Львівської області Кіріловою Т.М. У провадженні Відділу поліції №2 Львівського районного управління №2 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження за фактом вчинення невідомими особами підробки документів з метою розпорядження майном заявниці. Так, згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.02.2023 квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності заявниці, незаконно відчужено у власності ОСОБА_2 на підставі вищевказаного договору. Враховуючи наведені обставини, та те, що існує ризик того, що в подальшому таке майно може перейти в розпорядження чи володіння третім особам, що утруднить чи унеможливить виконання можливого судового рішення, виникає необхідність у вжитті судом заходів забезпечення позову.
Суд, оглянувши матеріали заяви, не вбачає підстав для проведення розгляду такої з викликом заявника та сторін відповідно до ч. ч. 3,4 ст. 153 ЦПК України, а відтак здійснює розгляд заяви без повідомлення учасників справи на підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що заява підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України до видів забезпечення позову зокрема належить: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, а заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.02.2021 у справі №643/12369/19, арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, між іншим, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.
Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
При вивченні матеріалів заяви, встановлено наступне.
Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 04.09.2013 встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_1 .
03.03.2016 Сихівським РВ ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 .
Як вбачається з інформаційної довідки №324205842 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.02.2023, ОСОБА_3 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу серії та номер: 3-169, виданого 23.02.2023 П'ятою львівською державною нотаріальною конторою Львівської області.
З копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що 11.01.2023 внесено відомості до реєстру за №12023142410000014 за заявою ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
З доводів ОСОБА_1 , як вбачається з заяви про забезпечення позову, випливає, що остання має намір звернутися до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним. На момент звернення до суду з заявою про забезпечення позову, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.02.2023. Таким чином, існує реальна загроза відчуження останнім вказаної квартири до вирішення спору по суті.
Викладене вище свідчить про те, що у разі, якщо до закінчення розгляду справи спірне нерухоме майно відповідачем буде передано у власність інших осіб, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
Враховуючи наведені заявником обставини справи, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін спору, для реального виконання майбутнього рішення суду, захисту права власності на спірне майно, реалізації права на житло, запобігання можливості подальшого його відчуження, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.
Разом з цим, враховуючи відповідність видів забезпечення позову позовним вимогам, які просить вжити заявник, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просить забезпечити позов, суд вважає за достатнє вжиття заходу забезпечення позову саме шляхом накладення арешту на нерухоме майно.
Згідно з ч. 4 ст. 152 ЦПК України встановлено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно п. п. 1-3 ч. 13 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу, повернення позовної заяви; відмови у відкритті провадження у справі.
На підставі викладено, керуючись ст. ст. 149-153, 157, 247, 258-260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
постановив:
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Роз'яснити заявнику обов'язок пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. У випадках неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 ЦПК України, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються.
Копію ухвали направити сторонам до відома, ОСОБА_4 , Сихівському відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - до виконання.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 09.03.2023.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: П'ята львівська державна нотаріальна контора Львівської області, місце знаходження: м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 69;
Третя особа: Львівська міська рада, ЄДРПОУ 04055896, місце знаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1;
Третя особа: Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області, ЄДРПОУ 37831493, місце знаходження: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11;
Третя особа: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), ЄДРПОУ 43316386, місце знаходження: м. Львів, пл. Шашкевича, 1;
Третя особа: Відділ поліції №2 Львівського районного управління №2 ГУ НП у Львівській області, місце знаходження: м. Львів, пр-т Червоної Калини, 66.
Суддя Сабара Л.В.