Справа № 761/38906/21
Провадження № 2/761/4035/2023
(заочне)
07 березня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Романишена І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник О.І. про визнання виконавчого напису №4323 таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.03.2021 року приватним нотаріусом Личуком Т.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №4323 про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 18350 грн. 60 коп. Надалі, на підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем Олійником О. І. було відкрито виконавче провадження №67007282.
Позивач вважає, що спірний виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням порядку вчинення нотаріусами виконавчих написів, зокрема ст.88 Закону України «Про нотаріат». Стверджує, що позивач не отримував письмової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, також вказує, що спірний виконавчи напис вчинено за відсутності передбачених законодавством документів за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку.
Ухвалою суду від 01.11.2021 року заяву про забезпечення позову було задоволено та зупинено стягнення на підставі спірного виконавчого напису.
Ухвалою суду від 01.11.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.
Копію вказаної ухвали про відкриття провадження у справі було направлено на електронну адресу відповідача. Електронний лист з вмістом ухвали суду від 01.11.2021 року та копію позову доставлено адресату, про що у справі наявна відповідна довідка. Такий спосіб повідомлення учасників судового процесу є належним та таким, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформульованою у справі № 761/14537/15-ц від 13.07.2022.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належним їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та можливість подання у встановлений строк відзиву на позов, однак у встановлений в ухвалі строк відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.
Статтею 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, що відповідає положенню п.3 ч.1 ст.280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
24.03.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, вчинено виконавчий напис №4323 про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 18350,60 грн.
У подальшому на підставі спірного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Донецька Олійником Олегом Івановичем, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67007282.
Позивач, вважає, що спірний виконавчий напис вчинено нотаріусом з недотриманням вимог законодавства, тому звернувся до суду на захист порушеного права.
За приписами ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст. 18 цього Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Підпунктом 3.2 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Порядок).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (пп.3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Так, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова КМУ № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14.
Спірний виконавчий напис вчинений нотаріусом 24.03.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п.2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Так, у своїй постанові від 15 квітня 2020 року в справі № 554/6777/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
При цьому, недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
У постанові від 21.12.2022 року справа №461/10686/20, Верховний Суд вказав, що виконавчий напис, що вчинений на підставі не посвідченого нотаріально кредитного договору у правовідносинах з 22 лютого 2017 (дата набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14), є таким, що не підлягає виконанню. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року справа № 278/2416/21, провадження №61-5756св22.
Відповідач не надав до суду доказів, що кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису посвідчений нотаріально, окрім того відповідач не довів подання нотаріусу передбачених законом документів, які б підтверджували безспірність вимоги за кредитним договором, зокрема, не надав доказів надсилання та отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність заборгованості.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Спосіб захисту щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідає положенню ст.16 ЦК України, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Порушене саме відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку, адже справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом (постанова Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 200/3452/17).
Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, оцінюючи аргументи та докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши всі зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1362 грн.
Згідно положень ч.7 ст.158 ЦПК України у зв'язку із ухваленням рішення про задоволення позову, вжитті заходи забезпечення позову ухвалою, за відсутності вмотивованого клопотання учасника справи про скасування таких, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили
Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263, 264, 265, 272, 280, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати виконавчий напис №4323 від 24.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 18350 грн. 60 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1362 грн.
Роз'яснити, що заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»: м.Київ. вул.Кудрявський узвіз, 5-Б, ЄДРПОУ 36799749.
Повний текст судового рішення складено: 07.03.2023 року.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА