07.03.2023
Справа № 331/1543/23
Провадження № 2-о/331/181/2023
І M Е Н Е M У К Р А Ї Н И
07 березня 2023 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Яцун О.О.,
за участю секретаря судового засідання Крамаренко В.В.,
розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в особі законного представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,
До Жовтневого районного суду міста Запоріжжя в порядку окремого провадження надійшла заява ОСОБА_1 , в особі законного представника ОСОБА_2 , про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України. В обґрунтування вимог заявник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Соледар, Донецької області помер батько заявника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час смерті померлий ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене місце смерті ОСОБА_3 - місто Соледар, Донецької області є тимчасово окупованою територією України, відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року (зі змінами відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції № 56 від 23 лютого 2023 року), де зазначено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. В переліку зазначено, що вся територія Соледарської міської територіальної громади Донецької області визнана тимчасово окупованою Російською Федерацією на території якої ведуться активні бойові дії. На даний час, внаслідок окупації іноземними військами, в Соледарській міській територіальній громаді Донецької області не працюють органи державної реєстрації актів цивільного стану, тому заявник позбавлена можливості зареєструвати факт смерті батька ОСОБА_3 . Посилаючись на зазначені обставини, з метою державної реєстрації смерті батька, заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Соледар, Донецької області, Україна, у віці 34 років.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 07 березня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 та законний представник заявника ОСОБА_2 не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду справи, при цьому, законний представник заявника ОСОБА_2 через канцелярію суду подала заяву, в якій просить суд розглянути справу без її участі та без участі заявника, підтримує заяву у повному обсязі (а.с.17).
Представник заінтересованої особи Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи (а.с.16), до судового засідання також не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, проте до канцелярії суду представник заінтересованої особи надав заяву, в якій просить суд провести судове засідання за відсутності представника заінтересованої особи, заперечень не має (а.с.18).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що вимоги, викладені в заяві, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За змістом статті 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , який видано Антрацитівським МВ УМВС України в Луганській області 07 лютого 2004 року, та з якого вбачається, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
Як вбачається із копії паспорта № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , орган який видав № 2339, вона є громадянкою України (а.с.6-7).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 01 березня 2012 року Токмацьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , значиться ОСОБА_3 , матір'ю значиться - ОСОБА_2 , актовий запис № 54 (а.с.4).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 15 березня 2019 року Токмацьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, 15 березня 2019 року ОСОБА_5 і ОСОБА_2 зареєструвала шлюб, актовий запис 29. При укладенні шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_2 » (а.с.9).
Отже, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 дійсно є донькою ОСОБА_3 та, в розумінні ч. 1 ст. 317 ЦПК України, є особою, якій надано право звернення до суду з заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до частини 1 статті 59 ЦПК України, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Відповідно до п.2) ч. 1 ст. 62 ЦПК України, документом, що підтверджують повноваження представника є свідоцтво про народження дитини.
Відповідно до частини 1 статті 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Отже, ОСОБА_2 , в силу статей 59, 62 ЦПК України, є законним представником ОСОБА_1 , та в силу статті 64 ЦПК України, має право на звернення до суду з даною заявою в інтересах малолітньої доньки.
Згідно з п. 8) ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості отримати, відновити втрачені або знищені документи про це.
За змістом ч. 2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до статті 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження судом розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових або майнових прав підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до частин 3, 4 статті 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до п. 1) ч. 1, ч. 6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Згідно п.п. 1 п. 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є:
а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України № 545 від 08.08.2006 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024;
б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України № 545 від 08.08.2006 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть);
в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
г) рішення суду про оголошення особи померлою;
ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Як вбачається з копії Лікарського свідоцтва про смерть № 5714 від 13 грудня 2022 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Соледар, Донецької області, причина смерті: вогнепальне вибухове осколкове поранення голови (а.с.11).
Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Таким чином, законодавством визначено процедуру державної реєстрації смерті особи, у випадку неможливості надання документів, які б за формою та змістом відповідали встановленим законодавством України вимогам, шляхом звернення до суду.
Заявником доведено, що встановлення юридичного факту необхідне для проведення державної реєстрації смерті батька.
Правова норма статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» передбачає, що тимчасова окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Оскільки досліджені докази по справі свідчать про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер у віці 34 років ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Соледар, Донецької області, Україна, тобто на тимчасово окупованій території України, суд вважає, що для проведення державної реєстрації смерті особи є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, для забезпечення проведення державної реєстрації смерті особи у відповідності до законів України, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту смерті особи, так як законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати свідоцтво про смерть особи в державному органі України, що виконує функції державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з п. 8) ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, суд допускає негайне виконання рішень.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, ст.ст. 10, 76, 80, 89, 263-265, 268, 273, 293, 315, 317, 319, 354, 430 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), в особі законного представника ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: 69095, Запорізька область, місто Запоріжжя, площа Пушкіна, будинок № 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42987331), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Антрацит Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 34 років у місті Соледар, Донецької області, Україна, причина смерті - вогнепальне вибухове осколкове поранення голови.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя О.О. Яцун