Справа № 307/4340/22
Провадження № 1-кп/307/289/22
09 березня 2023 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 квітня 2022 року за № 12022078160000144 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що у середині березня 2022 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та реалізуючи злочинний умисел, спрямований на пособництво у виді заздалегідь обіцяного придбання предмета кримінального правопорушення - підробленого іншого офіційного документу, який видається установою і який надає права, з метою використання його іншою особою, а саме довідки військово-лікарської комісії, в якій повинно бути зазначено, що він визнаний непридатним до проходження військової служби, які видаються чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, які надають права або звільняють від обов'язків з метою використання їх іншою особою, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , через мережу «Інтернет», відшукав невстановлену досудовим розслідуванням особу, відомості відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, з якою домовився про підробленя за грошову винагороду довідки військово-лікарської комісії на його ім'я, задля чого, через мобільний додаток «Signal», переслав невстановленій досудовим розслідуванням особі свої анкетні дані та особисту фотокартку, які було використано невідомою особою під час підробки довідки військово-лікарської комісії, виданої на ім'я ОСОБА_4 . Одночасно, ОСОБА_4 здійснив оплату за підроблення довідки, шляхом перерахунку грошових коштів у загальній сумі 21 000 гривень через платіжний термінал на банківський рахунок, номер якого був наданий невідомою особою, одним платежем. В подальшому, в кінці березня 2022 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, невстановлена органом досудового розслідування особа, відомості відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, передала за допомогою сервісу поштової доставки «Нова Пошта» ОСОБА_4 завідомо підроблений документ, а саме довідку військово-лікарської комісії. В свою чергу ОСОБА_4 27 березня 2022 року, перебуваючи у вантажному відділенні №1 сервісу поштової доставки «Нова Пошта», що знаходиться в с. Чечельник, вул Героїв Майдану, 60, Чечельницького району, Вінницької області, отримав підроблений документ, а саме довідку військово-лікарської комісії, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 за вих.№294/1632 від 17 березня 2022 року про непридатність ОСОБА_4 до військової служби за станом здоров'я з виключенням з військового обліку.
Однак, згідно відповіді з ІНФОРМАЦІЯ_3 за вих.№750 від 04 квітня 2022 року, громадянин ОСОБА_4 не перебуває та не перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та довідка військово-лікарської комісії за вих.№294/1632 від 17 березня 2022 року на його ім'я даною установою не видавалась.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, тобто в пособництві у виді заздалегідь обіцяного придбання предметів здобутих кримінально протиправним шляхом - підробленні іншого офіційних документів, який видається та посвідчуються установою і який надають права, з метою використання його іншою особою.
Крім цього, ОСОБА_4 , 31 березня 2022 року о 18 годині 00 хвилин, під час перетину Державного кордону України, перебуваючи в міжнародному пункті пропуску «Солотвино», що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Сігетська, 88, всупереч обмежень передбачених Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою виїзду через Державний кордон України, пред'явив на паспортному контролі службовцям Державної прикордонної служби України завідомо підроблений документ, а саме довідку військово-лікарської комісії посвідченої печаткою ІНФОРМАЦІЯ_4 за вих. №294/1632 від 17 березня 2022 року, відповідно до якої ОСОБА_4 визнаний непридатним та виключений з військового обліку, достовірно знаючи, що він не проходив установленої законом процедури отримання такого документу та, що такий є підробленим, та на підставі якого відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постанови КМУ №399, останній нібито має право перетинати Державний кордон України, чим здійснив використання завідомо підробленого документу.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме - використанні завідомо підробленого документа.
Разом з обвинувальним актом до суду подано Угоду про визнання винуватості укладену 26 жовтня 2022 року між прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12022078160000144 від 26 жовтня 2022 року та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 .
У відповідності до умов вказаної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України. Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень під час досудового розслідування. Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений узгодили міру покарання за вчинення ним кримінальних правопорушень, а саме за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Прокурор в судовому засіданні просив подану угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання, посилаючись на те, що при укладені даної угоди були дотримані всі вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив затвердити угоду від 26 жовтня 2022 року, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України та засвідчив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження такої угоди.
Захисник ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, а також угоду про визнання винуватості, приходить до наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_4 , беззастережно визнав себе винуватим, згідно з положеннями ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків.
З пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 , вбачається, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений погодився на призначення узгодженого покарання.
Умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Дослідивши угоду про визнання винуватості, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена угода відповідає вимогам ст. 469, 472, 474 КПК України, оскільки здійснена в інтересах сторін, дії ОСОБА_4 , кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України вірно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не існує обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджене покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, крім того ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальні правопорушення, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриття кримінального правопорушення.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та ОСОБА_4 , та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, передбаченої санкціями ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 394, 468, 469, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 квітня 2022 року за № 12022078160000144, укладену між прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Речові докази: довідку військово-лікарської комісії № 294/1632 від 17 березня 2022 року - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1