Справа №760/2883/23
1-кс/760/1468/23
21 лютого 2023 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022000000000627 від 26 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України,
Прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 06.02.2023 року звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме на: мобільний телефон ТМ «Apple» 14 Pro Max фіолетового кольору із сім карткою НОМЕР_1 ; мобільний телефон ТМ «Apple» 13 Pro Max синього кольору із сім карткою НОМЕР_2 ; ноутбук ТМ «Apple» Модель А1989 сірого кольору; грошові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США (100 купюр номіналом по 100 доларів США).
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022000000000627 від 26 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянами України, які спеціалізуються на діяльності call-центрів, організовуються та проводяться заходи політичного характеру, здійснюється інформаційна діяльність у співпраці з державою-агресором, спрямована на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, активна участь у таких заходах.
Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що на території міста Київ здійснює свою злочинну діяльність група громадян України, діяльність яких пов'язана з організацією та діяльністю так званих Call-центрів, які почали свою роботу після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну та ведення активної фази бойових дій, та які почали свою роботу зі збору інформації щодо військовослужбовців ЗСУ, працівників правоохоронних органів, бійців територіальної оборони. Даними громадянами здійснюється розповсюдження антиукраїнського контексту, а також за допомогою «СМС-розсилки» поширюються пропозиції щодо здачі в полон та переходу на бік ворога.
Окрім вище вказаного, створено «фейкові» аккаунти та інтернет-спільноти у різних месенджерах та соц-мережах, діяльність яких направлена на створення і розповсюдження пропагандистських замовних матеріалів, виправдання злочинів та звірств російськими військовими на території України, поширення недостовірних відомостей, які завчасно готували російські пропагандисти, а також дискредитація влади та Збройних Сил України.
З метою ухилення від розкриття їхньої злочинної діяльності дана злочинна група з ознаками організованості постійно використовує сервіс VPN, учасники якої постійно змінюють сім-картки, як українських так і іноземних мобільних операторів.
Крім того, встановлено, що протиправна діяльність здійснюється за адресою фактичного проживання громадянина України ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_1 , який є одним з організаторів протиправної діяльності.
Своїми діями дані особи здійснюють інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором, спрямовану на її підтримку, підтримку збройних формувань РФ, а також пропагують уникнення відповідальності за збройну агресію проти України. Крім того вказаний Call-центр імовірно використовується спеціальними службами РФ, діяльність яких направлена на проведення підривної діяльності проти України, поширення паніки, розхитування морально-психологічного стану українців та працівників силових відомств.
03.02.2023 року в ході проведення обшуку за адресою фактичного проживання громадянина України ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.01.2023 року було виявлено мобільні пристрої та комп'ютерну техніку, за допомогою яких здійснювалось управління Call-центрами, та грошові кошти, призначені для платні персоналу Call-центрів за здійснення протиправної діяльності. При цьому, при проведенні обшуку була відсутня можливість провести аналіз інформації на електронних носіях, у зв'язку з чим з метою повного, всебічного та неупередженого встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення виникла необхідність у проведенні відповідних комп'ютерно-технічних експертиз.
У зв'язку з чим, 03.02.2023 року, в ході проведення обшуку за адресою фактичного проживання громадянина України ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_1 , слідчим було вилучено наступне майно: мобільний телефон ТМ «Apple» 14 Pro Max фіолетового кольору із сім карткою НОМЕР_1 ; мобільний телефон ТМ «Apple» 13 Pro Max синього кольору із сім карткою НОМЕР_2 ; ноутбук ТМ «Apple» Модель А1989 сірого кольору; грошові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США (100 купюр номіналом по 100 доларів США).
В ході попереднього огляду вилучених предметів встановлено, що вони мають значення для досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
Надалі 03.02.2023 року вказані предмети визнано речовими доказами, про що слідчим винесено відповідну постанову.
З огляду на викладене, зазначене майно, має суттєве значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, так як може бути предметом, засобом чи знаряддям кримінальних правопорушень, а вилучені речі можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, тобто містять ознаки речових доказів.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що майно, на яке він просить накласти арешт визнане речовими доказами. Метою арешту є збереження речових доказів, що відповідає ст. 98, п. 1 ч. 2, ч.3 ст. 170 КПК України.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, вказав на його необґрунтованість, надав письмові заперечення.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Заслухавши думку прокурора, адвоката, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
До клопотання додані копії документів та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 від 03.02.2023 року мобільний телефон ТМ «Apple» 14 Pro Max фіолетового кольору із сім карткою НОМЕР_1 ; мобільний телефон ТМ «Apple» 13 Pro Max синього кольору із сім карткою НОМЕР_2 ; ноутбук ТМ «Apple» Модель А1989 сірого кольору; грошові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США (100 купюр номіналом по 100 доларів США), визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42022000000000627 від 26 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
Відповідно до положень п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді, зокрема, речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а також одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до заперечень, наданих адвокатом ОСОБА_4 , останній зазначив, що відсутні докази події кримінального правопорушення, що унеможливлює арешт майна відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, вилучене майно не відповідає ознакам речового доказу, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, майно вилучили за відсутності підстав, встановлених ч. 2 ст. 168 КПК України, вилучені грошові кошти мають законне джерело походження, арешт є непропорційним та надмірно обтяжливим, що є порушенням ст. 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Слідчий суддя зазначає, що при накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення.
При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.
Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто містить правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та є пропорційним, тобто відповідає тяжкості правопорушення і не становить особистий і надмірний тягар для володільця майна.
На думку слідчого судді, прокурором доведено відповідність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, критеріям речового доказу та можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
Накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення та його специфіку, вважає є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та заснованим на законі, у зв'язку з чим приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Таким чином, враховуючи сукупність наведених обставин, існують достатні підстави вважати, що вилучені речі та грошові кошти є доказами злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.
Керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 03.02.2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони використання, розпорядження, відчуження, а саме:
-мобільний телефон ТМ «Apple» 14 Pro Max фіолетового кольору із сім карткою НОМЕР_1 ;
-мобільний телефон ТМ «Apple» 13 Pro Max синього кольору із сім карткою НОМЕР_2 ;
-ноутбук ТМ «Apple» Модель А1989 сірого кольору;
-грошові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США (100 купюр номіналом по 100 доларів США).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали буде оголошено 24 лютого 2023 року о 15 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1