Справа № 620/5667/22
09 березня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та постановити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.02.2023 залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтованим, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення його сплати визнано необґрунтованим.
Як вбачається за матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ПФ у Чернігівській області отримало в електронному кабінеті 22.02.2023 року.
На виконання вимог цієї ухвали відповідачем до суду направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке обґрунтоване тим, що територія Чернігівської області належить до зони активних бойових дій та постійно зберігається загроза ракетних і артилерійських ударів, у приміщеннях ГУ ПФ в Чернігівській області періодично відсутнє світло.
Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як було встановлено в ухвалі від 21.02.2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, рішення суду першої інстанції прийнято 07.11.2022 року, а копію його повного тексту доставлено до кабінету електронного суду ГУ ПФ в Чернігівській області 07.11.2022 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України було 08.12.2022 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 27.12.2022 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Посилання апелянта на те, що введення воєнного стану в Україні є поважною причиною для поновлення процесуальних строків судом у розрізі спірних правовідносин оцінюється критично, оскільки, активні бойові дії у місті Чернігові припинилися на початку квітня 2022 року, а саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб'єкту владних повноважень.
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження відсутності енергопостачання у приміщеннях ГУ ПФ в Чернігівській області у період з 07.11.2022 по 27.12.2022.
Твердження ГУ ПФ в Чернігівській області про гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на таке.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган Пенсійного фонду України зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ПФ в Чернігівській області строку на апеляційне оскарження рішення суду від 07.11.2022 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.
Керуючись ст. ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Повернути апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма