Справа № 320/1671/22
08 березня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., перевіривши заяву Комунального закладу «Ходосівський заклад дошкільної освіти «Водограй» Феодосівської сільської ради Обухівського району Київської області про усунення недоліків апеляційної скарги Комунального закладу «Ходосівський заклад дошкільної освіти «Водограй» Феодосівської сільської ради Обухівського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального закладу «Ходосівський заклад дошкільної освіти «Водограй» Феодосівської сільської ради Обухівського району Київської області про застосування заходів реагування,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Комунальним закладом «Ходосівський заклад дошкільної освіти «Водограй» Феодосівської сільської ради Обухівського району Київської області подано апеляційну скаргу, яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 08 грудня 2022 року за вх.№22555.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Апелянту надано строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності; оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.
20 лютого 2023 року апелянт отримав ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2023 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.
Останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 27 лютого 2023 року.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 28 лютого 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заяву Комунального закладу «Ходосівський заклад дошкільної освіти «Водограй» Феодосівської сільської ради Обухівського району Київської області про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та квитанція про сплату судового збору.
В обгрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт вказує, що відповідач станом на дату звернення із відповідним клопотанням так і не отримував копію оскаржуваного рішення ані в паперовому, ані в електронному вигляді, а офіційної електронної пошти відповідач не має, з оскаржуваним рішенням ознайомився з Єдиного державного реєстру судових рішень.
По суті поданого відповідачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Із матеріалів справи вбачається, що апелянт оскаржує рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року.
Апеляційну скаргу Комунального закладу «Ходосівський заклад дошкільної освіти «Водограй» Феодосівської сільської ради Обухівського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року зареєстровано судом апеляційної інстанції 08 грудня 2022 року за вх..№22555 та прийнято відділенням поштового зв'язку 06 грудня 2022 року.
Отже, апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вказував сам апелянт в апеляційній скарзі, про наявність судового рішення, як і взагалі про розгляд судової справи № 320/1671/22 відповідач дізнався випадково з реєстру судових рішень, у зв'язку з чим, дізнавшись лише 14 вересня 2022 року про існування судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року з реєстру судових рішень, апелянт просить поновити строк апеляційного оскарження. (аркуш 9 апеляційної скарги).
Отже, апелянт самостійно зазначив, що зі змістом оскаржуваного рішення він ознайомився 14 вересня 2022 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Так, колегія суддів враховує вищевикладене та вважає датою ознайомлення з оскаржуваним рішенням відповідачем саме 14 вересня 2022 року.
В той же час, матеріалами справи підтверджується, що апеляційну скаргу Комунального закладу «Ходосівський заклад дошкільної освіти «Водограй» Феодосівської сільської ради Обухівського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року прийнято відділенням поштового зв'язку 06 грудня 2022 року, що підтверджується інформацією сервісу відстеження поштових відправлень Укрпошта за трек-номером на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга.
Таким чином, апеляційну скаргу подано відповідачем поза межами 30-денного строку від дати ознайомлення з оскаржуваним рішенням, оскільки, враховуючи ознайомлення з останнім 14 вересня 2022 року, останнім днем для звернення до суду було 14 жовтня 2022 року, однак, апеляційну скаргу подано лише 06 грудня 2022 року, тобто, лише через три місяці після ознайомлення зі змістом оскаржуваного рішення.
При цьому, самостійно зазначаючи про дату ознайомлення з оскаржуваним рішенням 14 вересня 2022 року, ані в апеляційній скарзі, ані в поданому на усунення недоліків клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт не зазначає та не пояснює причин звернення з апеляційною скаргою лише 06 грудня 2022 року, тобто, через три місяці після ознайомлення з оскаржуваним рішенням.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З викладеного вбачається, що об'єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
Так, ознайомившись зі змістом оскаржуваного рішення ще 14 вересня 2022 року (як вказує сам апелянт в апеляційній скарзі), з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише через три місяці, 06 грудня 2022 року, жодним чином не пояснюючи та не зазначаючи, у зв'язку з якими причинами було пропущено вказаний строк, та в чому полягала об'єктивна неможливість звернення до суду протягом 30 днів від дати ознайомлення з рішенням суду першої інстанції.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відсутність поважних причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною третьою статті 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Комунального закладу «Ходосівський заклад дошкільної освіти «Водограй» Феодосівської сільської ради Обухівського району Київської області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального закладу «Ходосівський заклад дошкільної освіти «Водограй» Феодосівської сільської ради Обухівського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального закладу «Ходосівський заклад дошкільної освіти «Водограй» Феодосівської сільської ради Обухівського району Київської області про застосування заходів реагування - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.
Суддя-доповідач Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна