Справа № 620/13317/21 Суддя (судді) першої інстанції: Ткаченко О.Є.
08 березня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Шелест С.Б. та суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Чернігівської митниці на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці (далі також - відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Держмитслужби, прийняте у вигляді картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA/102030/2021/00066; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2021 № UA/102000/2021/000022/1.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2021 № UA/102000/2021/000022/1, як такого, що прийнято Північною митницею Держмитслужби на підставі хибних висновків щодо не підтвердження поданими позивачем документами митної вартості транспортного засобу, визначеної позивачем за основним методом.
Рішенням Чернігівської окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року позов задоволено:
визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Північної митниці Держмитслужби № UA102030/2021/00066;
визнано протиправним та скасовано рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 12.05.2021 №UA102000/2021/000022/1;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 7370 (сім тисяч триста сімдесят) грн. 00 коп.
У поданій апеляційній скарзі Чернігівська митниця із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справу розглянуто у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.05.2021 згідно з рахунком-фактурою (інвойс) №11/Auto/2021 позивач придбав у F.H.U. «AUTO STYL-JEZEWSKI» автомобіль легковий 1шт; номер кузова НОМЕР_1 ; країна походження - Корея, за ціною 6000 PLN.
12.05.2021 позивачем до митного органу подана митна декларація №UA102030/2021/634330, згідно з якою задекларовано імпорт товару - транспортний засіб «Автомобіль легковий 1шт; марка HYUNDAI; модель 130 CW; номер кузова НОМЕР_1 ; робочий об'єм циліндрів двигуна - 1591 см3; колісна формула - 4x2; календарний рік виготовлення 2008; модельний рік виготовлення 2009; бувший у використанні; потужність 93kw; торговельна марка HYUNDAI; виробник HYUNDAI MOTOR COMPANY, Корея; країна виробництва KR».
Митну вартість імпортованого товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) згідно з інвойсом від 04.05.2021 № 11/Auto/2021 6000 PLN.
На підтвердження митної вартості товару позивачем до митної декларації №UA102030/2021/634330 додані, зокрема: рахунок-фактура від 04.05.2021 №11/Auto/2021; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 04.05.2021 № НОМЕР_2 ; сертифікат відповідності від 07.05.2021 №UA.010.07748-21.
У зв'язку з непідтвердженням усіх складових митної вартості митним органом від декларанта на виконання вимог статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) витребувано: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця; платіжні документи, що підтверджують вартість оцінюваного товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та кількісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару.
На запит митного органу декларантом надано рахунок-фактуру від 04.05.2021 №11/Auto/2021 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 04.05.2021 № НОМЕР_2 . Повідомлено про неможливість надання інших документів у зв'язку з їх відсутністю.
12.05.2021 Північною митницею ДМС України прийняте рішення №UA102000/2021/000022/1 про коригування митної вартості, згідно з яким митну вартість транспортного засобу «Легковий автомобіль марки «HYUNDAI» модель « 130 CW» номер кузова - НОМЕР_1 ; календарний рік виготовлення -2008; модельний рік виготовлення - 2009; дата першої реєстрації 27.02.2009 року, тип двигуна - бензин; робочий об'єм циліндрів двигуна - 1591 см3; потужність - 93kw» скориговано із застосуванням резервного методу на рівні 12900,00 PLN.
У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості від 12.05.2021 №UA102000/2021/000022/1, відповідачем також оформлено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA102030/2021/00066.
Вказуючи на протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102030/2021/00066 та рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2021 №UA102000/2021/000022/1, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності картки відмови №UA102030/2021/00066 та рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2021 №UA102000/2021/000022/1, як таких, що прийняті на підставі хибних висновків щодо непідтверження декларантом обґрунтованості визначення митної вартості товару за основним методом.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах не довів наявності у нього обґрунтованого сумніву щодо заявленої митної вартості товарів та причин, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору. Зауважив, що у наданих при митному оформленні товару документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті та була сплачена за цей товар.
Апеляційна скарга Чернігівської митниці мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права. Апелянтом наголошено, що заявлена позивачем митна вартість імпортованого товару не базувалась на об'єктивних даних, що підтверджувались б документально та піддавались обчисленню, що зумовило прийняття контролюючим органом рішення про визначення митної вартості за резервним методом. Так, митним органом зазначено, що наданий позивачем інвойс (рахунок-фактура) від 04.05.2021 №11/Auto/2021 не містив даних щодо моделі транспортного засобу та року його виготовлення, наявність яких є обов'язковою згідно з вимогами Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 №1118 (далі - Правила №1118). Крім того, за посиланням апелянта, декларантом ані до митної декларації, ані на запит митного органу не надано платіжні документи, що підтверджують заявлену вартість автомобіля, як то: касові або товарні чеки. Зазначено, що наданий в якості платіжного документа інвойс від 04.05.2021 №11/Auto/2021 не підтверджує факт сплати коштів за придбаний автомобіль, оскільки згідно з його відомостями оплата проводилася у готівковій формі. Зауважено, що інвойс від 04.05.2021 №11/Auto/2021 не містить печатки продавця. Зазначено, що митну вартість автомобілю скориговано відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним методом, з урахуванням вимог пункту 7.53 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика), за ціною продажу транспортних засобів в країні придбання на рівні 12900 PLN за допомогою ресурсу otomoto.pl. Вказано, що коригування проведено з урахуванням технічних характеристик транспортного засобу, дати першої реєстрації та інших ознак, що впливають на його вартість, відповідно до вимог Методики.
Також апелянт заперечує щодо наявності підстав для стягнення з нього витрат на правничу допомогу у розмірі 7370,00 грн.
Колегія суддів апеляційного суду, виходячи з меж апеляційного перегляду, встановлених статтею 308 КАС України, погоджується із позицією суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, втім вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 49 МК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною другою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 5 статті 57 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Наведені положення також кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Пунктом 1 частини четвертої статті 54 МК України встановлено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689.
Згідно з приписами пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).
Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналізуючи доводи митного органу щодо непідтвердження наданими декларантом документами відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, колегія суддів виходить з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження фактурної вартості товару позивачем митному органу надано інвойс від 04.05.2021 №11/Auto/2021, згідно з яким позивач у F.H.U. «AUTO STYL-JEZEWSKI» (Польща) придбав автомобіль легковий 1шт; номер кузова НОМЕР_1 ; країна походження - Корея, за ціною 6000 PLN; форма розрахунку - готівка.
Банківських документів, касових ордерів, квитанцій або ж будь-яких документів, які підтверджують факт отримання продавцем коштів саме у сумі 6000 PLN позивачем митному органу не надано.
За вказаних обставин колегія суддів погоджується із доводами митного органу щодо наявності у нього обґрунтованого сумніву у достовірності заявленої позивачем митної вартості товару, що у спірному випадку зумовлено неповнотою даних, що містилися у наданих позивачем документах для підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема, відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Так, в незалежності від способу розрахунку за придбаний товар декларант не був позбавлений можливості надати митному органу документи, видані, зокрема, продавцем товару про отримання ним грошових коштів у тому чи іншому розмірі. Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що митний орган в силу вимог пункту 1 частини п'ятої статті 54 МК України з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Втім погоджуючись із позицією суду першої інстанції щодо протиправності рішення про коригування митної вартості від 12.05.2021 №UA102000/2021/000022/1, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод (частина четверта статті 64 МК України).
Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить, у тому числі, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до графи « 33» оскаржуваного рішення митну вартість скориговано відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним методом, з урахуванням вимог пункту 7.53 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика).
Відповідно до підпункту «з» пункту 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) ця методика застосовується з метою, зокрема, визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України.
Згідно з пунктом 7.2 Методики основним підходом, який використовується для оцінки КТЗ, є порівняльний підхід. Згідно з ним визначення вартості КТЗ на території України проводиться на підставі їх цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках. Зазначені ціни є статистично усередненими ціновими даними КТЗ, які були відчужені в Україні згідно з умовами, що відповідають змісту і поняттю "ринкова вартість". Використання зарубіжної довідкової літератури допускається у разі відсутності потрібної інформації у вітчизняних довідниках. Вартість КТЗ, яка наведена в іноземній валюті, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату оцінки.
Пунктом 7.35 Методики встановлено, що у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ.
У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.
Середня ринкова ціна такого КТЗ визначається як середнє арифметичне значення цінових показників, одержаних із зазначених джерел інформації.
У разі використання середньої ринкової ціни пропозиції до продажу КТЗ її необхідно звести коригуванням до ціни продажу, застосовуючи відповідне співвідношення стосовно аналогічних КТЗ із довідників, зокрема передбачених додатком 8.
Коригування вартості КТЗ залежно від пробігу та строку експлуатації здійснюється із застосуванням підбору аналога і відповідно до вимог пунктів 7.8, 7.9 та підпунктів 7.12.1, 7.12.2 пункту 7.12 цієї Методики.
Подальше коригування вартості КТЗ залежно від технічного стану, комплектності, укомплектованості, відновлення й оновлення складових частин тощо здійснюється за формулами (9), (10), (11), а також з врахуванням процента ДЗ додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання та експлуатації (таблиця 4.1 додатка 4) та процента додаткового зменшення вартості КТЗ з дефектами кузова, кабіни, рами (таблиця 4.2 додатка 4).
Згідно з пунктом 7.53.5 Методики довідкові дані, які використовуються під час оцінки й отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження).
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості від 12.05.2021 №UA/102000/2021/000022/1 зазначено, що митну оцінку транспортного засобу здійснено із застосуванням резервного методу на рівні 12900 PLN за допомогою ресурсу otomoto.pl. Вказано, що коригування проведено з урахуванням технічних характеристик транспортного засобу, дати першої реєстрації та інших ознак, що впливають на його вартість, відповідно до вимог Методики.
В обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості ввезеного позивачем автомобіля митним органом до відзиву на позовну заяву додано скріншоти даних інтернет ресурсів autoscout24.de, mobile.de та otomoto.pl, згідно з якими діапазон цінових пропозицій щодо вживаних транспортних засобів, ідентичних або ж подібних оцінюваному, на ринку країни експорту (Польща) складає приблизно 2800 - 4450 EUR.
Втім як вбачається з доводів позовної заяви позивач заперечував обґрунтованість такого коригування, у тому числі, з підстав неврахування митним органом пробігу транспортного засобу, що ввозився позивачем, оскільки за посиланням позивача значний пробіг транспортного засобу у спірному випадку є таким, що суттєво впливає на вартість товару.
Зважаючи не та, що матеріали справи не містили розрахунку коригування ціни транспортного засобу з урахуванням його технічних характеристик, дати першої реєстрації та інших ознак, що впливають на його вартість, який здійснений відповідно до пункту 7.53 Методики, позаяк інформація про здійснення такого розрахунку містилася у графі « 33» оскаржуваного рішення та у відзиві митного органу на позовну заяву, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2023 від відповідача витребувано обґрунтування числового значення скоригованої на підставі рішення від 12.05.2021 №UA102000/2021/000022/1 митної вартості транспортного засобу із наданням розрахунку коригування вартості транспортного засобу, здійсненого відповідно до положень пункту 7.53 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092; митному органу встановлений строк 10 днів з моменту отримання ухвали для надання додаткових доказів у справі.
Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2023 митним органом отримано 10.01.2023 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» о 19:34 (з урахуванням вимог статті 251 КАС України вважається врученою 11.01.2013); станом на момент розгляду справи жодних документів на виконання ухвали суду від відповідача не надходило.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За вказаних обставин, зважаючи на ненадання відповідачем обґрунтування числового значення скоригованої на підставі рішення від 12.05.2021 №UA102000/2021/000022/1 митної вартості транспортного засобу із наданням розрахунку коригування вартості транспортного засобу, здійсненого відповідно до положень пункту 7.53 Методики, а також враховуючи те, що згідно з доводами позовної заяви позивач заперечував врахування митним органом при коригування митної вартості транспортного засобу його пробігу, що впливає на його вартість, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про недоведеність з боку митного органу дотримання ним при прийнятті рішення про коригування митної вартості вимог щодо його обґрунтованості та вмотивованості у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, що зумовлює його протиправність та, відповідно, наявність підстав для скасування.
Відтак висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги зазначеного висновку суду першої інстанції не спростовують.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо недотримання судом першої інстанції норм процесуального права при вирішення питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Пунктом 1 частини третьої статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Аналіз наведених положень свідчить про те, що необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
У свою чергу, відповідно до частини п'ятої вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Аналіз частини шостої статті 134 КАС України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт тощо.
Зазначений висновок суду апеляційної інстанції відповідає положенням частини сьомої статті 134 КАС України, відповідно до яких обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів також зауважує, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06.04.2022 №500/1410/21 підтримано позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (постанова від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та Адвокатським об'єднанням «ПРОТЕСК» укладений договір про надання правничої допомоги від 08.06.2021 №89/фо-бг, згідно з пунктом 1.1 якого предметом договору є надання правничої допомоги у справі про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA/102030/2021/00066 та рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2021 № UA/102000/2021/000022/1.
Відповідно до пункту 3.1 договору від 08.06.2021 №89/фо-бг розмір, порядок сплати грошових коштів (гонорару) за надані послуги АО, види наданих послуг та порядок прийому-передачі наданих послуг визначаються у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною Договору.
20.06.2021 між позивачем та АО «ПРОТЕСТ» укладена додаткова угода №1 до договору про надання правничої допомоги №89/фо-бг, відповідно до якої сторони домовились про наступну вартість послуг: підготовка позовної заяви до Чернігівського окружного адміністративного суду - 1 год/500 грн; підготовка відповіді на відзив - 1 год/500 грн; участь у судовому засіданні - 1500,00 грн; підготовка клопотання про повернення витрат на професійну правничу допомогу та будь-яких інших клопотань/заяв/пояснень - 1 год/500 грн.
01.12.2021 адвокатом складений детальний опис робіт (наданих послуг), згідно з яким адвокатом здійснено: підготовку позовної заяви про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA/102030/2021/00066 та рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2021 № UA/102000/2021/000022/1 - 8 год 14 хв - 4070,00 грн; підготовка відповіді на відзив Чернігівської митниці у справі №620/13317/21 - 4 год 40 хв - 2200,00 грн; підготовка клопотання про повернення витрат на правничу допомогу - 2 год 20 хв - 1100,00 грн.
01.12.2021 між сторонами договору від 08.06.2021 №89/фо-бг підписаний акт надання послуг №89/1фо-бг, згідно з яким адвокатом здійснено: підготовку позовної заяви до Чернігівського окружного адміністративного суду - 8 год 14 хв - 4070,00 грн; підготовка відповіді на відзив Північної митниці Держмитслужби - 4 год 40 хв - 2200,00 грн; підготовка клопотання про повернення витрат на правничу допомогу - 2 год 20 хв - 1100,00 грн. Усього на суму 7373,00 грн.
Згідно з квитанцією від 06.10.2021 №П1776399 та платіжного доручення від 01.12.2021 №9252-6597-2198-2486 позивачем сплачені грошові кошти у розмірі 4070,00 грн та 3300,00 грн відповідно. Призначення платежу містить посилання на договір про надання правничої допомоги №89/фо-бг від 06.10.2021.
20.12.2021 Чернігівською митницею поданий відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач заперечує обгрунтованість заявлених до розподілу витрат на правничу допомогу. Так, відповідачем зазначено, що договір від 08.06.2021 №89/фо-бг не містить положень щодо визначення розміру адвокатської винагороди; у платіжних дорученнях у призначенні платежу зроблено посилання на договір від 06.10.2021, позаяк вірна дата укладеного між сторонами договору про надання правничої допомоги - 08.06.2021; позовна заява у справі подавалась особисто позивачем, а не його представником; справа є незначної складності та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, у зв'язку з чим витрати на підготовку відповіді на відзив митниці не є співмірними із складністю справи.
Доводи апеляційної скарги щодо недотримання судом першої інстанції норм процесуального права при вирішення питання щодо розподілу судових витрат є ідентичними доводам, зазначеним у відзиві від 20.12.2021.
Аналізуючи зазначені доводи митного органу, колегія суддів виходить з наступного.
У постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20), від 05 березня 2021 року (справа № 200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа № 520/12065/19), постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року (справа № 922/445/19), сформульовано правовий висновок про те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Помилкове зазначення позивачем у платіжних документах дати укладеного договору про надання правничої допомоги №89/фо-бг як 06.10.2021 замість вірної 08.06.2021 не є таким, що спростовує відсутність факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу за договором від 08.06.2021 №89/фо-бг. Так, номер договору, що зазначений у платіжних документах відповідає номеру укладеного договору про надання правничої допомоги; розмір сплачених сум також відповідає вартості послуг, що надані адвокатом за вказаним договором згідно з наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі наданих послуг від 01.12.2021.
За вказаних обставин, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для висновку про відсутність документального підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу з мотивів зазначення у платіжних документах помилкової дати договору про надання правничої допомоги.
Так само колегія суддів зазначає про необґрунтованість посилання відповідача на відсутність у спірних правовідносинах досягнутої між сторонами договору від 08.06.2021 №89/фо-бг домовленості щодо розміру адвокатського гонорару, оскільки зазначене спростовується даними додаткової угоди від 20.06.2021 №1, яка в силу вимог пункту 3.1 договору від 08.06.2021 №89/фо-бг є його невід'ємною частиною.
Не є підставою для висновку про відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу в частині підготовки позовної заяви з мотивів подання її особисто позивачем, а не адвокатом. Так, надання адвокатом послуг з підготовки позовної заяви не виключає можливість її подання до суду особисто клієнтом (позивачем).
Колегія суддів апеляційного суду також не погоджується із доводами митного органу щодо неспівмірності заявлених до розподілу витрат із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).
Так, предметом переданого на вирішення суду спору є правомірність рішення про коригування митної вартості товару, яка попри те, що віднесена судом першої інстанції до справ незначної складності, у спірному випадку потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, ретельний аналіз позиції митного органу, подання додаткових доказів на підтвердження доводів позовної заяви, вивчення судової практики зі спірного питання. Згідно з детальним описом робіт від 01.12.2021 адвокатом при підготовці позовної заяви витрачено понад 8 годин, при поданні відзиву - понад 4 години, що відповідає обсягу виконаної ним роботи. Вартість погодинної ставки адвоката за надання вказаних послуг - 500 грн/година, також не є завищеною.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 7370,00 грн є документально підтвердженим; ці витрати пов'язані з розглядом справи №620/13317/21; їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору; судом не встановлено подання представником необґрунтованих заяв чи клопотань чи безпідставне твердження або заперечення позивачем певних обставин, які мають значення для справи.
За вказаних обставин, а також зважаючи на обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позову, колегія суддів погоджується із висновком суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 7370,00 грн.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції у вказаній частині також не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 139, 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Чернігівської митниці залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі №620/13317/21 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Cуддя-доповідач С.Б. Шелест
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька