Справа № 420/299/23
09 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за результатом розгляду якого позивач просить суд:
- визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021 року протиправною.
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021 року.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що на виконання п.3 Постанови №103 позивачу у період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року щомісяця окремою сумою виплачувалась різниця між місячним розміром підвищеної пенсії розрахованої відповідно до абзацу першого пункту Постанови №103, та місячним розміром отриманої особою пенсії. Станом на 01.07.2021 року відкладена виплата проведена в повному обсязі, а отже з порушення., строків виплати. Позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача про виплату компенсації втрати частини доходу. Проте, відповідач повідомив позивача про те, що виплату було проведемо в порядку визначеною пунктом 3 Постанови №103, в подальшому в порядку визначеному Постановою № 1088, а тому правові підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною.
Ухвалою суду від 09.01.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній зазначає, що Головним управлінням ОСОБА_1 24.03.2018 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 на умовах та у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на підставі наданої ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсій за нормами, чинними за січень 2016 року, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Доплата за період з 01.01.2019 по 30.06.2021 в сумі 31746,76 грн виплачувалась до пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2019 в розмірі 661,39 грн, а з 01.01.2020 - в розмірі 1322,78 грн, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Станом на 01.07.2021 року відкладена виплата ОСОБА_1 проведена в повному обсязі. Враховуючи, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, законні підстави для компенсації втрати таких доходів відсутні. Таким чином, з аналізу вище приведених норм матеріального права вбачається, що чинним законодавством України не передбачено проведення компенсації сум виплат, що здійснюються у разі вирішення спору щодо порядку та розміру їх нарахування органом яким призначаються пенсії та проводиться їх виплата. А отже, Головне управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло лише на підставі норм чинного законодавства України.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
ОСОБА_1 є пенсіонером, якому пенсія призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» ГУ ПФУ в Одеській області в березні 2018 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року, проте при виплаті перерахованої пенсії застосовано розстрочку виплати виходячи з 50%, з 75% суми підвищення пенсії.
Адвокат позивача звернулась до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області з адвокатським запитом, в якому просила здійснити нарахування та виплатити заявнику компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
У відповідь на адвокатський запит листом від 09.09.2022 року відповідач повідомив, що Головним управлінням ОСОБА_1 24.03.2018 року проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 на умовах та у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на підставі наданої ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за нормами, чинними за січень 2016 року, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Виплату перерахованих пенсій відповідно до Постанови особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводилась з 1 січня 2018 року. Доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12,2017 виплачувалась в такому порядку: з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року; з 01.01.2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Доплата за період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року в сумі 31746,76 грн виплачувалась до пенсії ОСОБА_1 , з 01.01.2019 року в розмірі 661,39 грн, а з 01.01.2020 року - в розмірі 1322,78 грн, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Станом на 01.07.2021 року відкладена виплата ОСОБА_1 проведена в повному обсязі. Враховуючи, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, законні підстави для компенсації втрати таких доходів відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як визначено ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно абз. 2 ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Згідно приписів ст.ст. 1-4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Відтак, законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі №140/862/19.
21.02.2001 року Кабінетом Міністрів України, з метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
З огляду на приписи Закону №2050-III та Порядку №159 право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Дія вказаних нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.
Отже, з урахуванням зазначеного, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу через несвоєчасну виплату позивачу суми перерахованої пенсії.
Суд зазначає, що 21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі Постанова №103).
Пунктом 3 Постанови №103 було встановлено перерахувати з 01.01.2016 року, призначені згідно із Законом від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) ухвалено проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
- з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;
- з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Судом з матеріалів справи встановлено, що виплата перерахованої позивачу 24.03.2018 року пенсії, на підставі відповідної довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській обрості про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за нормами, чинними за січень 2016 року, та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 проводилась органом ПФУ в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103.
Вказаними нормами Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 встановлений строк виплати перерахованої пенсії та фактично запроваджений поетапний порядок виплати перерахованих за період з 01.01.2016 року до 31.12.2017 року пенсій колишнім працівникам міліції, при цьому обумовлено виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету.
Однак, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 (залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019) п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 визнано нечинним.
При цьому, 24.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» (набрала чинності із 01.01.2020 року), частиною 2 пункту 1 якої передбачалося, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 1 січня 2020 року виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 року перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 1 січня 2016 року, та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року, до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці.
Однак, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 у справі №640/620/20, яке набрало чинності згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 року, ч.2 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» визнано протиправною та нечинною.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, починаючи з 29.09.2020 нормативне регулювання правовідносин щодо виплати перерахованої позивачу за період із 01.01.2016 до 31.12.2017 пенсії не передбачало поетапного порядку її виплати.
З огляду на викладене, після визнання нечинною Постанови КМУ від 24.12.2019 № 1088 дії відповідача щодо подальшого поетапного виплати перерахованої пенсії є такими, що вчинені не на підставі наданих повноважень та не у спосіб встановлений законодавством, адже жодним нормативно правовим актом після 29.09.2020 не встановлювався інший строк (відтермінування чи розстрочення) виплати пенсії перерахованої за період із 01.01.2016 року до 31.12.2017, та дійшов вірного висновку про те, що після 29.09.2020 відповідач повинен був вчинити дії спрямовані на виплату перерахованої позивачу пенсії, а в протилежному випадку невиплачені суми пенсії вважаються доходами, що виплачуються із порушенням строку.
Отже, відповідачем порушено строки виплати перерахованої пенсії позивачу.
При цьому, оскільки саме з 29.09.2020 року, зокрема на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 року у справі № 640/620/20, яке набрало законної сили відповідно до постанови шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 року, втратили чинності норми ч. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088, приписи якої встановлювали розстрочення виплат і доплат за перерахованими пенсіями за період із 01.01.2016 по 31.12.2017 року, право на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати виникло у позивача з листопада 2020 року.
Отже, суд робить висновок, про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати із листопада 2020 року по червень 2021 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 992,40 грн. судового збору, які мають бути стягнуті з відповідача на його користь.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 195, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року протиправною.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Стягнути з Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ: 20987385).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 09.03.2023 року
Суддя Н.В. Бжассо