про залишення позовної заяви без руху
09 березня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/212/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Корнієнка Андрія Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання противоправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
06.03.2022 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Корнієнка Андрія Андрійовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви від 02.06.2022, викладене у листі вих. № 2600-0211-8/64555 від 10.06.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви від 02.06.2022, зарахувавши ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за списком № 1 повний робочий день:
на посаді начальника зміни підземного протягом періоду часу з 01.04.2017 по 15.02.2019 на тимчасово окупованій території Луганської області у ПП „Шахтоуправління„ Ровеньківське”;
на посаді помічника начальника дільниці підземного з повним робочим днем у шахті протягом періоду часу з 11.01.2020 по 30.09.2020 у ПрАТ „Шахтоуправління „Покровське”;
на посаді заступника начальника дільниці підземного з повним робочим днем у шахті протягом періоду часу з 04.01.2020 по 10.01.2020 у ПрАТ „Шахтоуправління „Покровське”;
на посаді завідуючого гірничими роботами підземного з повним робочим днем у шахті протягом періоду часу з 23.10.2019 по 03.01.2020 у ПрАТ „Шахтоуправління „Покровське”;
на посаді начальника підземної дільниці з повним робочим днем у шахті протягом періоду часу з 16.03.2019 по 02.10.2019 у ТОВ „ДТЕК „Добропіллявугілля”;
на посаді начальника зміни підземного виробничої служби протягом періоду часу з 01.04.2013 по 21.03.2017 у ТОВ „ДТЕК „Ровенькиандрацит”;
на посаді головного інженера шахти № 81 „Київська” підземного протягом періоду часу з 23.05.2012 по 31.03.2013 у ВП „Шахта № 81 „Київська” ТОВ „ДТЕК „Ровенькиантрацит”;
на посаді начальника шахти № 81 „Київська” підземного протягом періоду часу з 30.12.2011 по 22.05.2012 у ВП „Шахта № 81 „Київська” ТОВ „ДТЕК „Ровенькиантрацит”;
на посаді начальника шахти № 81 „Київська” підземного протягом періоду часу з 27.09.2010 по 29.12.2011 ВП „Шахта № 81 „Київська” ТОВ „ДТЕК „Ровенькиантрацит”;
на посаді головного інженера протягом періоду часу з 20.08.2009 по 24.09.2010 у ВП «Групова збагачувальна фабрика «Вахрушевська» ДП «Ровенькиантрацит»;
на посаді головного інженера протягом періоду часу з 16.12.2008 по 19.08.2009 у ВП «Групова збагачувальна фабрика „Ровенківська» ДП «Ровенькиантрацит»;
на посаді начальника дільниці підземного з повним робочим днем під землею протягом періоду часу з 07.10.2002 по 15.12.2008 у ВП „Шахта № 81 „Київська” ТОВ „ДТЕК „Ровенькиантрацит”;
на посаді виконуючого обов'язки заступника начальника дільниці підземного з повним робочим днем під землею протягом періоду часу з 23.10.1997 по 06.10.2002 у ВП „Шахта № 81 „Київська” ТОВ „ДТЕК „Ровенькиантрацит”;
на посаді електрослюсаря підземного 4-го розряду з повним робочим днем під землею протягом періоду часу з 16.09.1996 по 22.10.1997 у ВП „Шахта № 81 „Київська” ТОВ „ДТЕК „Ровенькиантрацит”;
на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею протягом періоду часу з 19.07.1993 по 22.11.1993 у Шахтоуправлінні імені Космонавтів ВО «Ровенькиантрацит»;
службу у лавах Збройних Сил СРСР протягом періоду часу з 28.06.1991 по 19.04.1993;
на посаді горноробочого підземного з повним робочим днем під землею протягом періоду часу з 05.06.1991 по 21.06.1991 у Шахтоуправлінні імені Космонавтів ВО «Ровенькиантрацит»;
на посаді горноробочого підземного з повним робочим днем під землею протягом періоду часу з 10.01.1991 по 03.05.1991 у Шахтоуправлінні імені Космонавтів ВО «Ровенькиантрацит»;
та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданоі? судом у рішенні.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у листі вих. № 2600-0211-8/64555 від 10.06.2022 та зобов'язати вчинити певні дії, а в позовній заяві просить суд поновити строк звернення до суду.
Щодо заяви про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 2210.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з'ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Так, згідно із статтями 42, 44, 45 Закону № 1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом ПФУ за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд звертає увагу на те, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Згідно з положеннями статті 46 Закону №1058-IV строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.
До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема стаття 46 Закону № 1058-ІV (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Позивач вказує на отримання листа відповідача у вересні 2022 року, проте не надає доказів такого отримання та не вказує конкретну дату.
Посилання позивача на те, що в країні війна та те, що він вимушений був виїхати за межі Луганської області також є безпідставним, оскільки, відповідно до наданої позивачем довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи він з травня 2022 року зареєстрований та постійно мешкає у місті Києві і саме на адресу, вказану у цій довідці направлено відповідачем листа вих. № 2600-0211-8/64555 від 10.06.2022.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
У зв'язку з чим, посилання на отримання вказаного листа лише у вересні 2002 року, з урахуванням наведеного суд не приймає до уваги.
До того ж суд звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
З моменту складання листа (10.06.2022), з урахуванням приписів Порядку № 22-1, до звернення до суду 06.03.2023 минув шестимісячний строк звернення до суду.
На підставі викладеного, враховуючи той факт, що позивачем не надано доказів об'єктивної неможливості своєчасного звернення до суду, а наведені в заяві обставини (причини) на підтвердження своєчасного звернення до суду, суд вважає не поважними.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Тобто, позивач, заявивши вимоги, звернувся до суду з пропуском строку, визначено частиною другою статті 122 КАС України.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У зв'язку з викладеним позивачу необхідно надати суду нову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності зазначених причин.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідачем в позовній заяві визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та заявлено до нього позовні вимоги.
Проте, зі змісту листа вих. № 2600-0211-8/64555 від 10.06.2022 вбачається, що рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Суд звертає увагу, що відповідні наслідки для позивача створює саме рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, а не лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити належного відповідача та вимоги до нього, або обґрунтувати в чому полягає порушення прав позивача визначеним у позові відповідачем.
Для усунення вказаного недоліку необхідно надати уточнену позовну заяву вказавши належного відповідача (відповідачів) та позовні вимоги до нього (них).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву адвоката Корнієнка Андрія Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання противоправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом після сплину шестимісячного строку;
- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням статей 160, 161 КАС України, зазначивши належного відповідача (відповідачів) та позовні вимоги до нього (них).
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.В. Смішлива