09 березня 2023 року Справа № 160/324/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач-2), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за №046350011563 від 06.12.2022 року про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 30 листопада 2022 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-5/2018(746/15) від 23 січня 2020 року №1-р/2020.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач 30.11.2022 року звернулась до відповідача-2 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 та надала усі необхідні документи для підтвердження трудового та пільгового стажу. Рішенням відповідача-1 №046350011563 від 06.12.2022 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з недосягненням позивачем пенсійного віку на дату звернення. На думку позивача, вона на час звернення за призначенням пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) досягла пенсійного віку, має необхідний трудовий та пільговий стаж, внаслідок чого відмова відповідача-1 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а порушене право підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача-2 призначити позивачу пенсію.
Ухвалою суду від 09.01.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
27.01.2023 року надійшов відзив на позовну заяву представника ГУ ПФУ в Тернопільській області, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач 30.11.2022 року звернулася із заявою з питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 1 статті 114 Закону №1058-IV до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Заява про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися ГУ ПФУ в Тернопільській області за принципом екстериторіальності. На момент звернення позивачці виповнилось 52 роки і 10 місяців 00 днів. Страховий стаж позивача становить 34 роки 00 місяців 17 днів. Пільговий стаж становить 25 років 07 місяців 15 днів. За результатами розгляду поданих документів до страхового стажу зараховано усі періоди роботи. До пільгового стажу не враховано періоди догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, оскільки в пільговій довідці накази про надання відпустки не зазначені. З огляду на дату народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язковою умовою для призначення їй пенсії на пільгових умовах (список №2) є досягнення 55 років (відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV). Отже, у зв'язку з недосягненням позивачем пенсійного віку на дату звернення, їй було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-IV. Таким чином, право на пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 2 у позивача відсутнє.
31.01.2023 року представником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надано до суду відзив за допомогою засобів електронного зв'язку, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку з недосягненням позивачем пенсійного віку на дату звернення за призначенням пенсії.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 30.11.2022 року звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2. Заява про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися ГУ ПФУ в Тернопільській області за принципом екстериторіальності.
Рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області №046350011563 від 06.12.2022 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії. В рішенні встановлено, що вік заявниці - 52 роки 10 місяців; загальний страховий стаж складає - 34 роки 00 місяців 17 днів, з них стаж за Списком №2 - 25 років 07 місяців 15 днів. На дату звернення заявниця не досягла встановленого пунктом 2 частини 1 статті 114 №1058-IV пенсійного віку - 55 років, право на призначення пенсії за Списком №2 відсутнє.
Позивач, не погодившись з рішенням відповідача-1 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон № 1058-ІV, розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у зразковій справі №360/3611/20.
З огляду на зазначене, право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 позивач має при досягненні 50 років, за наявності стажу роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на роботах, віднесених до списку №2.
Матеріали справи свідчать, та ці обставини не заперечується сторонами, що на час звернення за призначенням пенсії (30.11.2022 року) позивач досягла віку 52 роки 10 місяців, мала загальний страховий стаж - 34 роки 00 місяців 17 днів, з них стаж за Списком №2 - 25 років 07 місяців 15 днів.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у позивачки права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
Отже, рішення відповідача-1 від 06.12.2022 року №046350011563 є протиправним та підлягає скасуванню.з
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону №1058 пенсія за віком призначається за загальним правилом з дня звернення за пенсією.
Враховуючи те, що позивач звернулась за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах 30.11.2022 року, пенсія за віком на пільгових умовах має бути призначена позивачу з дня звернення.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача-2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком № 2 з 30.11.2022 року, суд зазначає, що ці вимоги наразі є передчасними. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.
За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №9291-040-2799-3355 від 20.12.2022 року.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню на користь позивача в сумі 496,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Тернопільській області, рішенням якого порушені права ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (адреса: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46021; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14035769), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії від 06.12.2022 року №046350011563, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 30 листопада 2022 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області судові витрати у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар