09 березня 2023 року
м. Київ
Справа № 344/6871/22
Провадження № 51 - 1527 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Івано ? Франківського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року щодо нього,
встановив:
Вироком Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області від 22 вересня 2022 року, залишеним без зміни ухвалою Івано - Франківського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, ОСОБА_4 засуджено за ст. 186 ч. 3, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
У касаційній скарзі засуджений ставить питання про перегляд ухвали апеляційного суду щодо нього в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.
Так, в порушення ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України засуджений у своїй касаційні скарзі, хоч і зазначає про допущені судом першої інстанції та апеляційної інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, незаконність та необґрунтованість судових рішень, проте не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1 КПК України.
Відповідно до ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу,має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при її винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Крім того, у вступній частині касаційної скарги засуджений вказує про те, що вона подана лише на ухвалу апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, одночасно у вимозі до суду касаційної інстанції просить повернути справу на новий розгляд. Зазначене протиріччя змісту касаційної скарги та її вимоги підлягають усуненню особою, яка подала касаційну скаргу.
Також засуджений має зазначити прохання щодо судових рішень з врахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 436 КПК України, а зазначена у касаційній скарзі вимога не узгоджується із зазначеними положеннями процесуального закону.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргузасудженого ОСОБА_4 без руху.
Встановити засудженому ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3