Рішення від 05.07.2010 по справі 2-6505/2010

Справа № 2-6505/2010 р.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Добропілля 05 липня 2010 р.

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Садчикова Д.В.

при секретарі Влащенко І.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Жидкова В.М.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу містобудування та архітектури Добропільської міської ради „про визнання права власності”, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на самочинно збудовані тамбур (в1-1), тамбур (в2-1) переобладнаної 4/25 мебельну базу під склад промислових товарів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В своїй позовній заяві позивач послався на те, що згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 17.10.2006 року він придбав у ЗАТ «Промхарчоторг» 4/25 частини: 5 - склад; 6,7 - контора; 8 - коридор комплексу нерухомості меблевої бази В-1 розташованій за адресою : АДРЕСА_1. На земельній ділянці ним були побудовані тамбур (в1-1), тамбур (в2-1) переобладнаної 4/25 меблевої бази під склад промислових товарів, однак дозволу на їхнє будівництво не одержував. На виконання вимог законодавства України, одержав містобудівне обґрунтування забудови земельної ділянки «Реконструкція 4/25 меблевої бази під склад промислових товарів» і склав відповідний проект одержавши всі необхідні узгодження. При зверненні до БТІ, йому вказали, що є самовільні будівлі, на які не виходив дозвіл для їхнього будівництва, у зв'язку із чим, у червні 2010 року я вирішив узаконити право на об'єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці. Оскільки проведена реконструкція й самовільне будівництво двох тамбурів не порушує права третіх осіб на розпорядження й користування їхніми земельними ділянками, вважає за можливе визнати за ним право власності на самовільно побудовані тамбур (в1-1), тамбур (в2-1) переобладнаної 4/25 меблевої бази під склад промислових товарів.

Просив суд визнати за ним право власності на самовільно побудовані тамбур (в1-1), тамбур (в2-1) переустатковану 4/25 меблевої бази під склад промислових товарів розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача згідно ордеру адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_3 та просив їх задовольнити, оскільки останні відповідають дійсності та не порушують права третіх осіб.

Представник відповідача, виконавчого комітету Добропільської міської ради, за дорученням юрисконсульт Жидкова В.М. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Вислухавши пояснення представника позивача, з врахування погодження з позов відповідача та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню. Свій висновок суд обґрунтовує наступним.

Частиною 2 статті 375 ГК України визначено, що право власника на забудову здійснюється їм за умови дотримання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних й інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за його цільовим призначенням.

Згідно статті 376 ч.5 ЦК України, на вимогу власника /користувача/ земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує право інших осіб.

У відповідності зі ст.41 Конституції України право власності передбачає можливість власника на свій розсуд володіти, користатися і розпоряджатися приналежним майном, робити у відношенні свого майна будь-які дії, що не суперечать Закону. Згідно з положеннями ст. ст. 182, 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно у відповідності з Законом підлягає державної реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. На підставі ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В судовому засіданні встановлено, що позивач згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 17.10.2006 року придбав у ЗАТ «Промхарчоторг» 4/25 частини: 5 - склад; 6,7 - контора; 8 - коридор комплексу нерухомості меблевої бази В-1 розташованій за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.19-22). На земельній ділянці ним були побудовані тамбур (в1-1), тамбур (в2-1) переобладнаної 4/25 частини меблевої бази під склад промислових товарів, однак дозволу на їхнє будівництво останній не одержував. На виконання вимог законодавства України, ОСОБА_3 одержав містобудівне обґрунтування забудови земельної ділянки «Реконструкція 4/25 меблевої бази під склад промислових товарів» і склав відповідний проект одержавши всі необхідні узгодження (а.с.23-28). При зверненні до БТІ м. Добропілля, йому вказали, що є самовільні будівлі, на які не виходив дозвіл для їхнього будівництва (а.с.17), у зв'язку із чим ОСОБА_3 у червні 2010 року вирішив узаконити право на об'єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці. Оскільки проведена реконструкція й самовільне будівництво двох тамбурів не порушує права третіх осіб на розпорядження й користування їхніми земельними ділянками, суд вважає за можливе визнати за останнім право власності на самовільно побудовані тамбур (в1-1), тамбур (в2-1) переобладнаної 4/25 частини меблевої бази під склад промислових товарів.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 182,321,331, ч.2 статті 375, ч.5 ст. 376 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст.10,11,60, 209,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на самовільно збудовані тамбур (в1-1), тамбур (в2-1) переобладнаної 4/25 частини меблевої бази під склад промислових товарів розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення підлягає реєстрації в бюро технічної інвентаризації і є правовстановлюючим документом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Надруковано власноручно у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий: суддя Д.В. Садчиков

Попередній документ
10944459
Наступний документ
10944461
Інформація про рішення:
№ рішення: 10944460
№ справи: 2-6505/2010
Дата рішення: 05.07.2010
Дата публікації: 02.09.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Добропільський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи: