2-3609/2010
22 червня 2010 року Добропольский міськрайонний суд Донецькій області
у складі:
головуючого судді Любчик В.М.
при секретарі Сафроновій К.В.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача Коровіна П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Добропілля справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька», третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля, «про поновлення строку та відшкодування моральної шкоди»,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька», третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля «про поновлення строку та відшкодування моральної шкоди».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що з 19 листопада 1996 року по 11 лютого 2008 року працював на Відокремленому підрозділі "Шахта "Новодонецька" Державного підприємства "Добропіллявугілля", працюючи на посаді прохідника 5 розряду, гірничого робітника з ремонту гірничих виробок. Згідно наказу № 38К від 25 лютого 2008 року його було звільнено з займаної посади згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України - за станом здоров'я. 02 квітня 2007 року при виконанні трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок, в зв'язку з яким йому був встановлений діагноз - ушиб п/кресового відділу позвоночника з больовим, мишечно - тонічним синдромом. Згідно довідки МСЕК № 055586 від 17.07.2007 року йому встановлено 40 % втрати професійної працездатності безстроково та встановлена третя група інвалідності.
Після встановлення позивачу втрати професійної працездатності він звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля для відшкодування матеріальної шкоди, передбаченої законодавством. На підставі наданих позивачем до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля документів йому були призначені страхові виплати, а саме одноразова допомога і щомісячні виплати. Але, крім матеріальної шкоди, вважає також, що йому було спричинено й моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.
Позивач вважає, що моральну шкоду повинно відшкодувати підприємство, з яким він знаходився у трудових відносинах, оскільки шкоду його здоров'ю було спричинено з вини ДП «Добропіллявугілля» ВП «Шахта «Новодонецька». В наслідок травми на виробництві позивачу були заподіяні, насамперед, фізичний біль, фізичні і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Йому доводиться фізично і морально пристосовуватися до життя з урахуванням моєї інвалідності й обмежень, що випливають з його захворювання. У зв'язку з отриманою травмою ОСОБА_1 навіть не може тривалий час ходити, тому що постійно відчуває біль у попереку та ногах. Не може виконувати ту роботу у побуті, по господарству, яку він виконував до травмування. Змушений відмовитися від своїх звичок і улюблених занять. Не може обробляти свою земельну ділянку, стежити за станом квартири (робити ремонт), бо в зв'язку з захворюванням не здатний фізично працювати. На даний час приходиться фізично і морально пристосовуватися до життя з урахуванням інвалідності й обмежень, що випливають з захворювання. Через травмування та обмеження лікарів, ОСОБА_1 втратив улюблену роботу, яку цінив та якою пишався, та завдяки якій годував свою родину. На теперішній час я не по своїй волі змушений досить часто звертатися за допомогою в медичні установи і проходити курси лікування, що також дезорганізує моє життя, негативно позначається на моїй нервовій системі.
Таким чином, травмою на виробництві, позивачу заподіяна істотна для нього моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень. Визначаючи розмір моральної шкоди, позивач виходить з того, що це мінімальна сума коштів, необхідна для усунення страждань і позбавлень, які він переніс внаслідок травми та які негативно позначаються на нього в теперішній час.
В квітні 2010 року позивачу стало відомо, що згідно Рішення Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 8 жовтня 2008 року, з якого вбачається, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події. В зв'язку з чим він звернувся до керівника ВП «Шахта «Новодонецька» ДП «Добропіллявугілля» з вимогою відшкодувати моральну шкоду, завдану нещасним випадком на виробництві, але в його вимозі було відмовлено, в зв'язку з чим він був змушений звернутися до суду.
Просить суд ухвалити рішення, яким поновити строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права, пропущений з поважної причини та стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завдану травмою на виробництві, в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.
Представник відповідача, діючий на підставі доручення, помічник директора з правових питань Коровін П.О. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, вважає їх не обґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню. Просить в позовних вимогах позивача відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Свій висновок суд обґрунтовує наступним.
В судовому засіданні встановлено, що з 19 листопада 1996 року по 11 лютого 2008 року ОСОБА_1 працював на Відокремленому підрозділі "Шахта "Новодонецька" Державного підприємства "Добропіллявугілля" , працюючи на посаді прохідника 5 розряду, гірничого робітника з ремонту гірничих виробок. Згідно наказу № 38К від 25 лютого 2008 року його було звільнено з займаної посади згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України - за станом здоров'я. 02 квітня 2007 року при виконанні трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок, в зв'язку з яким йому був встановлений діагноз - ушиб п/кресового відділу позвоночника з больовим, мишечно - тонічним синдромом. Згідно довідки МСЕК № 055586 від 17.07.2007 року, йому встановлено 40 % втрати професійної працездатності безстроково та встановлена третя група інвалідності.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, страти нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Аналогічна правова позиція також зазначена в Рішенні Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 8 жовтня 2008 року, з якого вбачається, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.
Щодо визначення розміру моральної шкоди, суд виходить з фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених позивачу моральних страждань, принципів справедливості та розумності, а також з того, що позивач має порушення здоров'я з стійким розладом функцій організму, обумовленими травмою на виробництві, які призводять до обмеження життєдіяльності, моральним стражданням, втраті нормальних життєвих зв'язків. У зв'язку з цим, стягненню на користь позивача підлягає сума в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.
Що стосується строку звернення до суду, то суд приймає до уваги наступне.
Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.
Позивач довгий час лікувався від наслідків отриманої травми, що підтверджується показаннями позивача та присутніми у справі матеріалами, тому суд вважає можливим поновити строк, бо вважає пропущеним з поважних причин.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 51 гривня, та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 15 гривень.
На підставі ст..ст.233, 234, 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 5,10,60, 88,212 - 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька» - «про відшкодування моральної шкоди» - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду, як пропущений з поважної причини.
Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька» на користь держави судові витрати: судовий збір у розмірі 51 гривня; витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 15 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області на протязі 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з моменту оголошення.
Складено власноруч в нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Головуючий суддя В.М. Любчик