79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"28" лютого 2023 р. Справа №921/787/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Марка Р.І.,
Суддів Кравчук Н.М.,
Скрипчук О.С.,
Секретар судового засідання: Чудяк Х.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Чарнаш Т.М.,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи 1: Тимчій В.Б.;
від третьої особи 2: Чаповський В.В.;
від третьої особи 3: не з'явився;
від третьої особи 4: Микитюк І.С.;
від третьої особи 5: не з'явився;
від третьої особи 6: Самуляк М.Ю.;
від третьої особи 7: Крічфалушій Л.І.;
розглянув апеляційну скаргу Тернопільської міської ради вих.№205/01 від 09.11.2022 року (вх. № 01-05/2748/22 від 14.11.2022 року)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2022 року (повний текст рішення складено 21.10.2022 року)
у справі №921/787/20(суддя Н.М. Бурда)
за позовом: Тернопільської міської ради, м. Тернопіль
до відповідача: Тернопільської районної ради
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Великоберезовицької селищної ради, смт. Велика Березовиця
Великогаївської сільської ради, с. Великі Гаї,
Байковецької сільської ради, с. Байківці,
Підгороднянської сільської ради, с. Підгородне,
Білецької сільської ради, с. Біла,
Великобірківської селищної ради, смт. Великі Бірки
Комунального некомерційного підприємства Великобірківської селищної ради «Тернопільська центральна районна лікарня» (надалі КНП ВСР “ТЦРЛ”), смт. Великі Бірки,
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання права,
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Тернопільської районної ради №747 від 17.11.2020 Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району в частині передачі до комунальної власності Великоберезовицької селищної ради, Великогаївської сільської ради, Байковецької сільської ради, Підгороднянської сільської ради Білецької сільської ради та Великобірківської селищної ради майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, відображеного в додатку №1 до рішення на умовах спільної часткової комунальної власності, а саме, щодо об'єктів нерухомого майна, які знаходяться у межах м. Тернополя: адміністративної будівлі, площею 285,2м2 по вул. Нечая, 27; нежитлового приміщення, площею 137,6м2 по вул. Бродівська, 17; нежитлової будівлі, адмінбудинку, площею 1830,5м2 по вул. М.Кривоноса, 10; районного будинку культури, площею 1064,1м2 по вул. Шкільна, 4; будівлі стоматології, площею 588,2м2 по бульв. Т.Шевченка, 45; адміністративного корпусу, площею 923,5м2, кисневої, площею 13,3м2, стаціонарного корпусу, площею 2447,1м2, нової поліклініки з даховою котельнею, площею 2068,6м2, гаражу, площею 54,2м2 та овочесховища, площею 36,2м2 по вул. Кн. Острозького, 9. В частині позовних вимог щодо визнання за Тернопільською міською територіальною громадою в особі Тернопільської міської ради права на отримання у комунальну власність майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, відображеного в додатку №1 до рішення Тернопільської районної ради від 17.11.2020 №747 Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району (п.п.1-6), а саме об'єктів нерухомого майна, які знаходяться у межах м. Тернополя: адміністративної будівлі, площею 285,2м2 по вул. Нечая, 27; нежитлового приміщення, площею 137,6м2 по вул. Бродівська, 17; нежитлової будівлі, адмінбудинку, площею 1830,5м2, по вул. М.Кривоноса, 10; районного будинку культури, площею 1064,1м2 по вул. Шкільна, 4; будівлі стоматології, площею 588,2м2 по бульв. Т.Шевченка, 45; адміністративного корпусу, площею 923,5м2, кисневої, площею 13,3м2, стаціонарного корпусу, площею 2447,1м2, нової поліклініки з даховою котельнею, площею 2068,6м2, гаражу, площею 54,2м2 та овочесховища, площею 36,2м2 по вул. Кн. Острозького, 9 - відмовлено.
Відмовляючи в частині позовних вимог щодо визнання за Тернопільською міською територіальною громадою в особі Тернопільської міської ради права на отримання у комунальну власність майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, суд першої інстанції вказав, що у зв'язку з обранням позивачем способу захисту, який не призводить до поновлення порушеного права та з огляду на те, що відповідне право визначене законом.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 рішення господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 року у справі №921/787/20 скасовано в частині визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської районної ради №747 від 17.11.2020 року «Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району» стосовно передачі до комунальної власності Великоберезовицької селищної ради, Великогаївської сільської ради, Байковецької сільської ради, Підгороднянської сільської ради Білецької сільської ради та Великобірківської селищної ради майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, відображеного в додатку №1 до рішення на умовах спільної часткової комунальної власності, а саме, щодо об'єктів нерухомого майна, які знаходяться у межах м. Тернополя: адміністративної будівлі, площею 285,2м2 по вул. Нечая, 27; нежитлового приміщення, площею 137,6м2 по вул. Бродівська, 17; нежитлової будівлі, адмінбудинку, площею 1830,5м2 по вул. М.Кривоноса, 10; районного будинку культури, площею 1064,1м2 по вул. Шкільна, 4; будівлі стоматології, площею 588,2м2 по бульв. Т.Шевченка, 45; адміністративного корпусу, площею 923,5м2, кисневої, площею 13,3м2, стаціонарного корпусу, площею 2447,1м2, нової поліклініки з даховою котельнею, площею 2068,6м2, гаражу, площею 54,2м2 та овочесховища, площею 36,2м2 по вул. Кн. Острозького, 9. Прийнято в цій частині нове рішення. Відмовлено в задоволенні позову. В частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання за Тернопільською міською територіальною громадою в особі Тернопільської міської ради права на отримання у комунальну власність майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, відображеного в додатку №1 до рішення Тернопільської районної ради від 17.11.2020 року №747 «Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району» рішення господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 року у справі №921/787/20 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, виходив з того, що оспорюване рішення уже виконано і треті особи набули право комунальної власності на передане їм майно, тому позов заявлено до неналежного Відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції залишено без змін з посиланням на те, що в цій частині рішення суду учасниками справи не було оскаржено.
Постановою Верховного Суду від 26.01.2022 Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 у справі № 921/787/20 в частині позовних вимог Тернопільської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської районної ради від 17.11.2020 № 747 "Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району" - скасовано, а справу № 921/787/20 в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у справі № 921/787/20 залишено без змін.
Направляючи дану справу на новий розгляд, до суду першої інстанції, Верховний суд вказав, що під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що оскарження правового акта індивідуальної дії (яким є рішення Тернопільської районної ради № 747 від 17.11.2020) лише з підстав невідповідності його актам цивільного законодавства та іншим нормам законодавства не є достатньою підставою для визнання цього акта незаконним та скасування в порядку господарського судочинства, з огляду на те, що передумовами та підставами для захисту права власності, у тому числі на нерухоме майно у судовому порядку, є, зокрема наявність підтвердженого належними доказами факту порушення (невизнання або оспорювання) права на це майно.
Також, під час вирішення господарського спору суду потрібно з'ясовувати,чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2022 у справі № 921/787/20 у позов в частині позовних вимог Тернопільської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської районної ради від 17.11.2020 №747 "Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району" відмовлено.
Господарський суд Тернопільської області з урахуванням вказівок вказаних у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.01.2022 прийшов до висновку, що у позивача - Тернопільської міської ради на момент прийняття відповідачем - Тернопільською районною радою рішення за №747 від 17.11.2020 "Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району" права або законного інтересу не було, а відтак не могло мати місце його порушення, невизнання або оспорення, відповідно у заявленому ним позові про визнання та скасування зазначеного рішення слід відмовити.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Тернопільська міська рада, оскаржила таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надіслана на адресу Західного апеляційного господарського суду 09.11.2022 та надійшла на адресу суду 14.11.2022.
В апеляційній скарзі апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції було винесено з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що відповідачем порушено процедуру прийняття рішення органу місцевого самоврядування та порядок передачі комунального майна. Процедурні порушення, допущені Тернопільською районною радою при прийнятті спірного рішення, є підставою для його скасування, а право Тернопільської територіальної громади на прийняття об'єктів до комунальної власності громади визначене законом.
Також, Тернопільська міська рада зазначає, що суд не надав належної оцінки причинно-наслідковому зв'язку між неправомірними діями відповідача та відсутністю пропозиції позивача, та вказує, що жодна із зазначених в рішенні територіальних громад, не зверталась до Тернопільської районної ради із проханням про передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селиш Тернопільського району об'єктів у комунальну власність територіальної громади, не надавала згоди на отримання такого майна у комунальну власність.
07.12.2022 від Великоберезовицької селищної ради надійшов відзив вих. №1835 від 05.12.2022 (вх. №01-04/6941/22) на апеляційну скаргу, в якому третя особа 1 не погоджується з доводами апеляційної скарги виходячи з того, що суб'єктивні права чи інтереси міської ради були б порушеними, якщо б на час прийняття рішення в Тернопільської районної ради існував обов'язок щодо передачі Тернопільській міській раді нерухомого майна, що було передане третім особам відповідно до рішення від 17.11.2022 №747, а також, що зібраними у справі доказами, доказується, що ці об'єкти задовольняють потреби переважно жителів сільських та селищних громад, яким вони передані.
09.12.2022 від Підгороднянської сільської ради надійшов відзив вих. №1241 від 05.12.2022 (вх. №01-04/7031/22) на апеляційну скаргу, в якому третя особа 4 заперечує доводи апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції законне та просить залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення виходячи з того, що позивач, не довів належними і допустимими доказами, що прийняте рішення порушує його права чи інтереси. Сподівання позивача отримати спірні об'єкти у власність, не доводить беззаперечних обставин наявності прав чи охоронюваних законом інтересів щодо спірного майна та відповідно їх порушення.
Відповідач та треті особи 2, 3, 5, 6, 7 відзиву на апеляційну скаргу не подали (не надіслали), відповідно останні не скористалися своїм правом визначеним ч. 1, ст. 263 ГПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2022 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Матущака О.І., Скрипчук О.С.
Ухвалою суду від 12.12.2022 розгляд даної справи відкладено на 16.01.2023.
Ухвалою суду від 16.01.2022 розгляд даної справи відкладено на 24.01.2023.
Ухвалою суду від 24.01.2023 розгляд даної справи відкладено на 20.02.2023.
Ухвалою суду від 20.02.2023 розгляд даної справи відкладено на 28.02.2023.
Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове яким задовольнити повністю позовні вимоги. Представники третіх осіб 1, 2, 4, 6, 7 на стороні відповідача заперечили доводи апеляційної скарги з підстав, визначених у відзивах на апеляційну скаргу та просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач та треті особи 3, 5 уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.
17 листопада 2020 року Тернопільська районна рада прийняла рішення № 747 «Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району», згідно з пунктом 1 якого вирішила передати до комунальної власності Великоберезовицької селищної ради, Великобірківської селищної ради, Великогаївської сільської ради, Байковецької сільської ради, Білецької сільської ради, Підгороднянської сільської ради майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, управління якими здійснює Тернопільська районна рада, згідно з додатком № 1 на умовах спільної часткової комунальної власності. Пунктом 2 цього рішення уповноважено голову Тернопільської районної ради на підписання від імені Тернопільської районної ради передавальних актів (а.с.17, т.1).
Відповідно до додатку № 1 до рішення районної ради № 747 від 17.11.2020 року у власність сільським та селищним радам Тернопільського району передано: 1) Адміністративну будівлю, площею 285,2м2, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Нечая, 27 передано Підгороднянській сільській раді (частка майна у власності - ціла). 2) Нежиле приміщення, площею 137,6м2, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Бродівська, 17 передано Великогаївській сільській раді та Байковецькій сільській раді (частка майна у власності по 1/2). 3) Нежитлову будівлю, адмінбудинок, площею 1830,5 м2, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 10 передано Підгороднянській сільській раді, Байковецькій сільській раді та Великогаївській сільській раді (частка майна у власності по 1/3). 4) Районний Будинок культури, площею 1064,1м2, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Шкільна, 4 передано Великоберезовицькій селищній раді (частка майна у власності - ціла). 5) Будівлю стоматології, площею 588,2м2, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, бульв. Т.Шевченка, 45 передано Байковецькій сільській раді, Великогаївській сільській раді, Великоберезовицькій селищній раді, Підгороднянській сільській раді (частка майна по 1/4). 6) Адміністративний корпус, площею 923,5м2, кисневу, площею 13,3 м2, стаціонарний корпус, площею 2447,1м2, нову поліклініку з даховою котельнею, площею 2068,6 м2, гаражі, площею 54,2м2 та овочесховище, площею 36,2 м2, що знаходяться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 9 передано Великоберезовицькій селищній раді, Підгороднянській сільській раді, Великогаївській сільській раді, Байковецькій сільській раді, Білецькій сільській раді та Великобірківській селищній раді (частка майна у власності по 1/6). 7) Лікарню, площею 664,4м2, кухню, площею 70,2 м2 та господарський корпус, площею, 170,2 м2, що знаходяться за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський район, с. Мишковичі, вул. Надрічна, 23 передано Великоберезовицькій селищній раді (частка майна у власності - ціла) (а.с.18, т.1).
В преамбулі рішення Тернопільської районної ради №747 від 17.11.2020 року зазначено, що його прийнято на підставі пункту 20 частини 1 статті 43, статті 60, пункту 10 розділу V Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи рішення Великоберезовицької селищної ради №856 від 09 листопада 2020 року, Великобірківської селищної ради № 228 від 24 вересня 2020 року, Великогаївської сільської ради №1260 від 13 листопада 2020 року, Байковецької сільської ради № 1283 від 17 листопада 2020 року, Білецької сільської ради № 78 від 12 березня 2019 року, Підгороднянської сільської ради № 780 від 22 вересня 2020 року та з врахуванням висновків постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, фінансів і бюджету та міжбюджетних відносин.
Рішення Тернопільської районної ради №747 від 17.11.2020 року «Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району» є виконаним, оскільки районною радою підписано відповідні акти приймання-передачі нерухомого майна (а.с.185-190, т.2).
Рішенням Тернопільської районної ради № 751 від 17.11.2020 року затверджено передавальні акти нерухомого комунального майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, Тернопільського району (а.с.184, т.2).
Позивач у даній справі - Тернопільська міська рада 18.12.2020 прийняла рішення №8/2/133 «Про звернення Тернопільської міської ради щодо передачі у комунальну власність об'єктів спільної власності територіальних громад Тернопільського району, які знаходяться на території Тернопільської міської територіальної громади», згідно з яким вирішено звернутися до Тернопільської районної ради щодо безоплатної передачі з спільної власності територіальних громад Тернопільського району до комунальної власності Тернопільської міської територіальної громади майна, перелік якого визначений в додатку (а.с.180, т.2).
Відповідно до додатку до рішення Тернопільської міської ради № 8/2/133 від 18.12.2020 року до об'єктів спільної власності територіальних громад Тернопільського району, які знаходяться на території Тернопільської міської територіальної громади належить:
1) Адміністративна будівля, площею 285,2м2, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Полковника Д.Нечая, 27.
2) Нежиле приміщення, площею 137,6м2, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 17.
3) Нежитлова будівлю, адмінбудинок, площею 1830,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 10.
4) Районний Будинок культури, площею 1064,1м2, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Шкільна, 4.
5) Будівля стоматології, площею 588,2м2, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, бульв. Т.Шевченка, 45.
6) Адміністративний корпус, площею 923,5м2, киснева, площею 13,3 м2, стаціонарний корпус, площею 2447,1м2, нова поліклініка з даховою котельнею, площею 2068,6 м2, гаражі, площею 54,2м2 та овочесховище, площею 36,2 м2, що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 9 (а.с.180 на звороті, т.2).
В листі № 1600/01 від 28.12.2020 року Тернопільська міська рада просила Тернопільську районну раду скасувати рішення №747 від 17.11.2020 року «Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району» та передати у встановленому законодавством порядку Тернопільській міській територіальній громаді в особі Тернопільської міської ради зазначене майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільського району, яке знаходиться у м. Тернополі (а.с.177-178, т.2).
Підставою звернення Тернопільської міської ради до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало те, що на переконання позивача, рішення Тернопільської районної ради №747 від 17.11.2020 року є незаконним та таким, що порушує права позивача на отримання у комунальну власність міста об'єктів нерухомого майна, які розташовані на території м. Тернополя, та які належать на праві спільної власності територіальним громадам Тернопільського району в особі Тернопільської районної ради.
Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову, що розглядається у межах даної справи є визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської районної ради №747 від 17.11.2020 “Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району”, згідно з яким передано до комунальної власності Великоберезовицької селищної ради, Великобірківської селищної ради, Великогаївської сільської ради, Байковецької сільської ради, Білецької сільської ради, Підгороднянської сільської ради майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, управління якими здійснювала Тернопільська районна рада, відповідно Додатку №1 на умовах спільної часткової комунальної власності;
Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Матеріалами справи встановлено, що на момент звернення позивача із розглядуваним позовом, рішення Тернопільської районної ради №747 від 17.11.2020р. уже було виконане, про що свідчить акт приймання-передачі нерухомого комунального майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, затвердженим рішенням Тернопільської районної ради за №751 від 17.11.2020р.;
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Тобто, якщо особа вважає, що порушення її прав є наслідком, яке спричинене рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, що мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконним таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, суд з'ясовує наявність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість вимог.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.
Аналогічна правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17 та від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц.
Право Тернопільської міської ради на отримання у комунальну власність міста об'єктів нерухомого майна, які розташовані на території м. Тернополя та належать на праві спільної власності територіальним громадам Тернопільського району в особі Тернопільської районної ради позивач обґрунтовує нормами законодавства, зокрема, Закону України від 17.11.20р. №1009-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" (далі Закон №1009-IX), який набрав чинності 06.12.2020.
Відповідно до правових висновків викладених в рішеннях Конституційного Суду України щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України від 13.05.1997 №1-зп, від 9.02.1999 №1-рп/99, від 5.04.2001 №1-р/п 2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012 закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дією нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону або іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набранням чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Конституційний принцип незворотності дії нормативно-правового акта у часі є гарантією стабільності суспільних відносин, в тому числі між суб'єктами господарювання, впевненості у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Тобто, норми Закону №1009-IX не можуть бути застосовані судом, оскільки рішення Тернопільської районної ради №747 від 17.11.2020 було прийняте до набрання чинності ним чинності.
Позивач в апеляційній скарзі, посилається на те, що прийняте рішення з порушенням регламенту щодо розгляду проекту такого рішення на комісіях ради, положення Закону України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”, п 10 Розділу V Прикінцевих положень і Перехідних положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, та таким, що порушує права ради на отримання у комунальну власність міста об'єктів нерухомого майна, які розташовані на території м. Тернополя та належать на праві спільної власності територіальним громадам Тернопільського району в особі Тернопільської районної ради.
Щодо стадійності захисту права суд першої інстанції вказав, що у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.01.22, якою справу №921/787/20 скеровано на новий розгляд, міститься посилання на постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.10.2019 у справі №910/6642/18, яка містить правові висновки про стадійність захисту права суду, згідно з якими суду першої інстанції належить з'ясувати:
- чи існує у позивача право або законний інтерес;
- чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем;
- чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективним за допомогою такого способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.
Відповідно до абз.3 п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України в установленому законом порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене в установленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.
Майно, передане до комунальної власності області і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.
У даному Законі визначено, що за про пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих громад. Тобто, зазначені норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не свідчать про право позивача на майно, а регламентують порядок і підстави набуття права на окремі об'єкти комунальної власності територіальних громад.
Чинним законодавством, до введення в дію Закон України за №1009-IX, передбачено, що рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів спільної власності територіальних громад було можливим і обов'язковим при наявності таких умов:
- подання пропозиції сільських, селищних і міських рад;
- наявність об'єктів, що знаходяться на їх території;
- такі об'єкти задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад;
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Тернопільська міська рада на момент прийняття відповідного оспорюваного рішення правом на подання такої пропозиції не скористувалася, про що свідчить її ж письмові пояснення з цього приводу. Суд критично ставиться до посилання ради на відсутність інформації про підготовку та прийняття рішення про передачу таких об'єктів, оскільки норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не ставлять у залежність право на подання пропозиції від дій районних чи обласних рад.
Також, щодо об'єктів нерухомого майна, визначених у п.1-6 Додатку до рішення Тернопільської районної ради за №747 від 17.11.2020, колегія суддів зазначає, що дані об'єкти в основному задовольняють потреби жителів Тернопільського району, а не виключно потреби жителів м. Тернополя, а така умова як задоволення колективних потреб виключно цих територіальних громад є обов'язковою.
Таким чином, суд першої інстанції з'ясувавши вищезазначені обставини та дослідивши пов'язані з ними докази, дійшов до правильного висновку, що у позивача - Тернопільської міської ради на момент прийняття відповідачем - Тернопільською районною радою рішення за №747 від 17.11.2020 "Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району" права або законного інтересу не було, а відтак не могло мати місце його порушення, невизнання або оспорення, відповідно у заявленому ним позові про визнання та скасування зазначеного рішення слід відмовити.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржниками не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційних скарг. Таких підстав апеляційним судом також не встановлено.
Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В силу положень ст. 129, 130 ГПК України судовий збір покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 86,129,236,254,269,270,275,276,281,282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Тернопільської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2022 у справі №921/787/20 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 09.03.2023.
Головуючий суддя Марко Р.І.
Суддя Скрипчук О.С.
Суддя Кравчук Н.М.