Дата документу 09.03.2023 Справа № 310/9431/20
Єдиний унікальний № 310/9431/20
Провадження №22-ц/807/96/23
Головуючий в 1-й інстанції - Троценко Т.А.
09 березня 2023 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,
суддів:Крилової О.В., Полякова О.З.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Харченко Івана Івановича на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 листопада 2021 року, ухвалене у м. Бердянськ (повний текст рішення складено 06 грудня 2021 року) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міжрайонного району електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,-
У грудні 2020 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулося до суду з позовом, у якому вказало, що 03 вересня 2019 року при перевірці дотримання Правил користування електричною енергією споживачем електричної енергії ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 , виявлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, виконане мідним кабелем 1,0 мм2. По виявленому порушенню складений Акт № 10000190, який відповідачка підписувати відмовилася, до Акту долучено схему неправомірного підключення (з порушенням схеми обліку). У відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), за 365 днів за період з 03.09.2018 року по 03.09.2019 року загальна вартість необлікованої електроенергії склала 20129 грн. 24 коп. В подальшому позивач уточнив нормативне обґрунтування і вказав, що згідно протокольного рішення № 218 віл 11.10.2019 року комісією з розгляду актів про виявлення порушень та вирішення спірних питань вирішено виконати розрахунок по Акту згідно п. п. 8. 4. 7 пункту 8. 4 Постанови НКРЕКП від 18. 07. 2019 року № 1525 «Про затвердження змін до Постанови НКРЕКП від 14. 03.2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» п. п. 8.4.2 п. п. 6 за формою 8. За вихідними даними розрахунок проведений наступним чином: потужність споживання Рпер.вих.=15*0,22 *0,9=2,97 кВт; добовий обсяг споживання Wдоб.с.п.=2,97*8=23,76 кВт год. Загальний обсяг поза облікового споживання склав 8672 кВт. Загальна вартість необлікованої електроенергії склала по Акту № 10000190 від 03.09.2019 року складає 20129 грн. 24 коп. На тій підставі, що відповідачка відмовляється сплачувати вказану суму, позивач просив стягнути її в примусовому порядку.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 листопада 2021 року, позовні вимоги ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі виробничого структурного підрозділу Бердянського міжрайонного району електричних мереж задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі виробничого структурного підрозділу Бердянського міжрайонного району електричних мереж вартість не облікованої електричної енергії в розмірі 20129,24 грн. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн., перерахувавши його на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Метабанк» МФО 313582 код ЄДРПОУ 00130926.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Харченко Івана Івановича подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що відповідача не було повідомлено про контрольний огляд лічильника, представник незаінтересованої особи ОСОБА_2 не був присутній при складанні акту, прихованість підключення не була доведена належними доказами, період донарахування не узгоджується із останнім контрольним оглядом лічильника, а сам розрахунок проведено згідно нормативних документів, що втратили чинність.
В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2023 року це 268400,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684,00 грн. (2684,00 грн. Х 100 = 268 400 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, щозгідно Договору про користування електричною енергією від 16.03.2015 року № 467115/027483 ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 .
В ході заміни електролічильника у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 03 вересня 2019 року о 14 год. 10 хв. представниками БРМРЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» Яцуном В. О. та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_3 вказаного будинку було виявлено самовільне підключення електроустановки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку, після чого було викликано представників БМРЕМ, які безпосереднього склали Акт про порушення.
Вказані обставини підтверджуються Актом про порушення № 10000190 від 03 вересня 2019 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушила ПРРЕЕ 1-21; 2.1.3;5.5.5; 8.2.4, та схемою до нього (Додаток № 1).
Порушення було виявлено в присутності споживача ОСОБА_1 , яка відмовилася від підпису Акту про порушення, відмова від підпису посвідчена головою ОСББ «Наш Дом» Головіним В.І., факт присутності його засвідчений власним підписом із зазначенням паспортних даних, та показаннями свідка ОСОБА_4 .
Дані обставини підтверджені показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , які сумніву у суду першої інстанції не викликали, свідки є незацікавленими особами, їх показання є послідовними та логічними, узгоджуються з матеріалами цивільної справи.
Судом першої інстанції також було оглянуто зразок кабелю, за допомогою якого здійснювалося несанкціоноване підключення до квартири АДРЕСА_4 , який було упаковано та обломбовано в ході складання Акту про порушення, номер пломби 19998732 збігається з вказаним в п. 4 Акту, тому сумніви про те, що вилучено інший кабель, як на тому наполягав представник відповідача, у суду відсутні.
Протоколом засідання комісії з розгляду Актів про виявлення порушень та вирішення спірних питань БМРЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 11.10.2019 року № 218 вирішено, що споживач причетний до порушення, зазначеного в Акті № 10000190 від 03.09.2019 року, розрахунок по акту проведено у відповідності до постанови НКРЕКП від 18.07.2019 року № 1525 «Про затвердження змін до Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії п. п. 8.4.2 п. п. 6 за формою 8, обсяг споживання електроенергії в розмірі 8672 кВт*год. на суму 20 129, 24 грн. підлягає до сплати споживачем.
Задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено належними, допустимими та достатніми доказами факт споживання ОСОБА_1 електричної енергії поза приладами обліку, у зв'язку з чим наступає відповідальність, передбачена ст. 48 Правил користування електричною енергією. Відповідачка обставини, вказані в позовні заяві, не спростувала, відсутність користування нею електричною енергією поза приладом обліку не довела, вартість не облікованої електроенергії в добровільному порядку не сплатила, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.
Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 Цивільного кодексу України, положеннями Закону України «Про електроенергетику» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Закону України «Про ринок електроенергії», Правилами користування електричною енергією (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 діючих з 11 червня 2018 року (далі - Правила) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Методика).
Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Згідно зі статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку тощо.
Частиною 3 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у вигляді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (надалі - ПРРЕЕ) врегульовано взаємовідносини, які виникають між побутовими споживачами та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма побутовими споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Відповідно до п.1.1.2. ПРРЕЕ, акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; об'єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування;
контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів;
самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення;
середньодобовий обсяг споживання - середня величина обсягу електричної енергії, яка спожита протягом однієї доби, визначена на підставі фактичного споживання за певний період часу;
технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень;
Згідно підпункту 20 п.5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
У відповідності до п.п. 3 п.5.1.1. ПРРЕЕ, оператор системи має право проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.
Згідно пункту 5.5.7 ПРРЕЕ, споживач має забезпечити доступ персоналу оператора системи для виконання оперативних перемикань, відключень електроустановок оператора системи, обслуговування розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, протиаварійної системної автоматики, виконання робіт, пов'язаних зі спорудженням і ремонтом електричних мереж оператора системи, що розташовані на території споживача.
Відповідно до п.п. 12 п.5.1.1. ПРРЕЕ оператор системи має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.
Відповідно до пункту 8.2.4 ПРРЕЕ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.
Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
За змістом пункту 8.2.6 ПРРЕЕ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ, у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
Відповідно до п. 8.4.1 ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
Відповідно до пп. 7 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Як встановлено судом першої інстанції, 03 вересня 2019 року представниками БРМРЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» було здійснено перевірку дотримання споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії, було виявлено порушення споживачем Правил. Виявлене порушення зафіксовано Актом про порушення №10000190 від 03 вересня 2019 року. (а.с. 33).
В Акті про порушення №10000190 зафіксовано порушення споживачем пункту 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме самовільне підключення електроустановки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Виявлене порушення відображене в Акті про порушення № 10000190 на схемі електропостачання.
Отже, Актом про порушення від 03 вересня 2019 року №10000190 було зафіксовано порушення, яке полягало у діях споживача, що призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку.
З розрахунку, що доданий до рішення комісії від 11 жовтня 2019 року по розгляду акту про порушення №10000190 від 03 вересня 2019 року вбачається, що розрахунок був зроблений за 12 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення за період з 03 вересня 2018 року по 03 вересня 2019 року. За вказаний період нараховано 8672 кВт/год на суму 20129,24 гривень.
Розрахунок по акту проведено у відповідності до постанови НКРЕКП від 18.07.2019 року № 1525 «Про затвердження змін до Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії п. п. 8.4.2 п. п. 6 за формою 8.
Таким чином, сума завданих збитків за необліковану енергію згідно Акта про порушення № 10000190 від 03 вересня 2019 року становить 20129,24 гривень.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Актом про порушення № 10000190 від 03 вересня 2019 року зафіксовано порушення, яке полягало у діях споживача, що призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку.
Зважаючи на предмет позову, визначальним у ньому є саме доведеність факту порушення Правил споживачем.
У межах даного предмета спору доказуванню підлягали обставини, пов'язані з конкретним порушенням Правил, дослідженню і оцінці підлягали такі докази, зокрема як: акт порушення, протокол засідання комісії, розрахунок суми збитків.
Згідно з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Ч. 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Ст. 79 ЦПК України, встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень ,крім випадків, встановлених Кодексом. Ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апелянт вважає, що акт про порушення було складено з порушенням норм ПРРЕЕ, зокрема його копія не була вручена після складання, між тим вказані доводи спростовуються копією поштового відправлення (а.с.37), відповідно до якого акт про порушення надсилався відповідачу, що передбачено Правилами, однак конверт повернувся без вручення. Присутність при складанні акту голови ОСББ «Наш Дом» Головіна В.І., засвідчений його власним підписом із зазначенням паспортних даних, та показаннями свідка ОСОБА_4 . Що стосується доводів апеляційної скарги про недоведеність прихованості підключення, то слід зазначити, що такі дані не містяться ні в акті про порушення ні в протоколі засідання комісії. Доводи з приводу початку нарахування вартості не облікованої електричної енергії з моменту останнього зняття показів приладу обліку є необґрунтованим, оскільки такий період пов'язаний із контрольним оглядом засобу обліку, який не передбачений при знятті показів.
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідачем під час розгляду справи не доведено шляхом надання відповідних доказів обставин недотримання позивачем вимог ПРРЕЕ під час проведення перевірки та складання акта, а також не спростовано факту втручання в роботу пристрою, який дає можливість споживати необліковану електричну енергію.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Харченко Івана Івановича залишити без задоволення.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 листопада 2021 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повна постанова складена 09 березня 2023 року.
Судді: С. В. Кухар
О. В. Крилова
О. З. Поляков