Справа №751/6010/18
Провадження №1-кп/751/17/23
06 березня 2023 р. місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Чернігова матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21.06.2018 року за № 1201827000000127, стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рогізки, Щорського району, Чернігівської області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Рогізки, Щорського району, Чернігівської області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5 ,
обвинувачені - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисник - ОСОБА_6
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
1.1. 20.06.2018 року старший оперуповноважений міжрайонного відділу № 4 (м. Корюківка) Управління захисту економіки в Чернігівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ НП України) капітан поліції ОСОБА_7 , здійснюючи відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» функції представника влади, тобто являючись службовою особою, у ході здійснення службової діяльності разом із старшим оперуповноваженим міжрайонного відділу № 4 (м. Корюківка) УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ НП України майором поліції ОСОБА_8 отримали інформацію, що мешканці с. Рогізки, Сновського району, Чернігівської області, в порушення вимог ст.58 ГК України, якою встановлено обов'язковість державної реєстрації суб'єкта господарювання, на території с. Рогізки, Сновського району, Чернігівської області здійснюють господарську діяльність з розпиловки деревини без державної реєстрації суб'єкта господарювання.
З метою перевірки зазначеної інформації, документування та припинення адміністративного правопорушення, керуючись п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», згідно якого поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходи з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 , близько 15 години 30 хвилин, прибули за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходиться господарська будівля, у якій здійснювалася діяльність з розпиловки деревини без державної реєстрації суб'єкта господарювання.
Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виявили двох чоловіків, які представилися ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Представившись, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , пред'явили службові посвідчення та запропонували ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у їх присутності оглянути територію та будівлю, де знаходиться пилорама.
У ході спілкування ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_7 про те, що вони із братом здійснюють господарську діяльність із розпиловки деревини та реалізацію пиломатеріалів без державної реєстрації суб'єкта господарської діяльності та інших дозвільних документів, передбачених законодавством.
Крім того, у ході огляду території та розташованої на ній будівлі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виявлено верстат з розпиловки деревини (пилораму), свіжу дерев'яну тирсу, пиломатеріали та чоловіка, який представився ОСОБА_12 та повідомив, що за проханням ОСОБА_13 здійснював на його пилорамі розпиловку деревини.
У зв'язку з виявленими обставинами, ОСОБА_7 , діючи у межах наданих повноважень, передбачених ст.255 КУпАП, відповідно до якої уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.164-164 КУпАП, повідомив ОСОБА_10 про те, що зараз стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.164 КУпАП за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Після цього, ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 6 000 гривень, за не складання ним протоколу про адміністративне правопорушення, укриття вчиненого адміністративного правопорушення та невтручання в подальшому у здійснювану ними господарську діяльність без державної реєстрації з розпиловки деревини.
Однак, ОСОБА_7 відповів що він у будь-якому випадку складе протокол про адміністративне правопорушення, а питання про його направлення до суду буде вирішувати керівництво УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ НП України та відразу склав стосовно ОСОБА_13 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Після цього, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_7 , що приїде до нього для вирішення вищевказаного питання.
В подальшому, у період часу з 20.06.2018 року по 23.06.2018 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, знаходячись в с. Рогізки, Сновського району, Чернігівської області ОСОБА_11 вступив у змову з ОСОБА_14 з метою надання неправомірної вигоди ОСОБА_7 у сумі 6 000 гривень за не вчинення ним дій, спрямованих на документування та перешкоджання господарській діяльності, яка здійснюється з порушенням вимог законодавства.
У подальшому ОСОБА_11 22.06.2018 року та 23.06.2018 року телефонував ОСОБА_7 з метою зустрічі для передачі йому неправомірної вигоди. У телефонній бесіді ОСОБА_11 домовився з ОСОБА_7 зустрітися у приміщенні УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ НП України 23.06.2018 року, близько 16 години за адресою: м. Чернігів, вул. І. Мазепи, буд. 70.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел до кінця, з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та уникнення відповідальності у майбутньому, ОСОБА_15 та ОСОБА_11 23.06.2018 року о 16 годині 38 хвилин прибули до приміщення УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ НП України за адресою: м. Чернігів, вул. І. Мазепи, буд. 70 та пройшли до службового кабінету ОСОБА_7 .
Того ж дня, 23.06.2018 року перебуваючи у вищезазначеному службовому кабінеті, ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14 , о 16 годині 42 хвилини висловив ОСОБА_7 пропозицію надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 6 000 гривень, за не направлення до суду протоколу про адміністративне правопорушення та за неперешкоджання в майбутньому зайняттю ними господарською діяльністю з розпиловки деревини без реєстрації суб'єкта господарювання.
У ході спілкування ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою о 16 годині 49 хвилин, надав вказівку ОСОБА_9 дістати грошові кошти у раніше обумовленій сумі, та покласти їх на робочий стіл ОСОБА_7 .
Після цього, ОСОБА_11 взяв зазначені грошові кошти та поклав їх у робочий щоденник ОСОБА_7 . У подальшому зазначені грошові кошти в сумі 6 000 гривень виявлено та вилучено у ході проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_7 .
1.2 Вказаними вище діями, які виразились у пропозиції надання неправомірної вигоди та наданні неправомірної вигоди службовій особі в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_16 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.369 КК України.
ІІ. Позиція обвинувачених.
2.1. Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав та надав наступні показання. На початку червня 2018 року до нього зателефонував ОСОБА_17 , який займався ремонтом свого автомобіля в належному обвинуваченому ангарі, та повідомив про приїзд до пилорами в с. Рогізки двох незнайомців, які бажають з ним зустрітися. Під час їх зустрічі, неподалік від зупинки громадського транспорту, один з чоловіків повідомив, що він є начальником лісової поліції і його прізвище « ОСОБА_18 ».
Узагальнений зміст розмови спочатку зводився до звинувачень обвинуваченого у крадіжці деревини з лісу та лісопосадок. Потім незнайомець почав пропонувати допомогу зі сторони поліції у вирішенні проблем, вказуючи на ОСОБА_19 .
Через декілька тижнів до приміщення пилорами, де в той час знайомий на прізвище ОСОБА_12 , з дозволу обвинуваченого, розпилював деревину для власних потреб, під'їхав автомобіль. З нього вийшли ОСОБА_8 та ОСОБА_19 , а також поняті. Незважаючи на заперечення ОСОБА_4 здійснення господарської діяльності, ОСОБА_19 склав адміністративний протокол за ст.164 КУпАП. Після оформлення матеріалів та відібрання пояснень працівники поліції залишили територію пилорами.
Приблизно через 10 хв. до пилорами під'їхали лише ОСОБА_19 та ОСОБА_8 . Останній відвів обвинуваченого в сторону і повідомив, що він має платити по 6000 грн за півроку, щоб все було добре. В протилежному випадку - перевірки будуть кожного дня. Наказав телефонувати ОСОБА_7 з метою узгодження зустрічі для передачі коштів.
Наступного дня обвинувачений зателефонував ОСОБА_7 , який повідомив йому про необхідність особисто привезти кошти в м. Чернігів, де розташовані службові приміщення УЗЕ.
23.06.2018 року обвинувачений та його брат перебували в кабінеті ОСОБА_19 . В процесі розмови, він попросив брата ( ОСОБА_3 ) надати 6000 грн, які в подальшому поклав до робочого зошита ОСОБА_19 .
Обвинувачений підтвердив достовірність переглянутого відеозапису фіксації НСРД. Вважав, що скоєння ним злочину зумовлене виключно провокацією працівників поліції. ОСОБА_4 підтвердив, що була реальна можливість відмовитись від передачі грошових коштів, однак він боявся подальших перевірок зі сторони працівників поліції.
2.2. Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав та надав суду показання. На початку червня 2018 року до його брата зателефонував знайомий ОСОБА_17 та повідомив про приїзд до пилорами в с. Рогізки двох незнайомців, які бажають з ним зустрітися. Брати під'їхали на автомобілі на визначене місце зустрічі. Обвинувачений залишився в машині, а ОСОБА_4 пішов спілкуватися з незнайомцями. Зміст їх розмови не чув. Зі слів брата - вони дали номер мобільного телефону для співпраці.
Через декілька тижнів до приміщення пилорами під'їхали працівники поліції та поняті. Оглянувши пилораму, на якій працював знайомий ОСОБА_12 , сказали, що складуть адміністративний протокол. Він особисто злякався і підписав усі документи, які пропонували працівники поліції. Після відібрання пояснень, поліцейські залишили пилораму.
Через 10-15 хв. до них знову під'їхали ОСОБА_19 та ОСОБА_8 . Останній спілкувався з братом, який в подальшому розповів про вимагання з нього 6000 грн за півроку, за не перешкоджання господарській діяльності.
Обвинувачений підтвердив, що був обізнаний про мету поїздки разом з братом до ОСОБА_19 . В службовому кабінеті останнього, за вказівкою ОСОБА_4 передав брату заздалегідь налаштовані кошти, які той в подальшому поклав до робочого зошита ОСОБА_7 .
Обвинувачений підтвердив достовірність переглянутого відеозапису фіксації НСРД. Вважав, що саме працівники поліції підбурювали до скоєння ним злочину.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази.
3.1. Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 надав наступні показання. 20.06.2018 року, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого УЗЕ в Чернігівській області, разом із оперуповноваженим ОСОБА_8 отримали інформацію про здійснення мешканцями с. Рогізки Сновського району господарської діяльності з розпиловки деревини без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Вони з колегою прибули за адресою в с. Рогізки, де за інформацією здійснювалось розпилювання деревини, з намірами перевірити інформацію та задокументувати адміністративне правопорушення.
Виявивши пилораму, до них одразу підійшло два чоловіки, які представились як ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Після з'ясування всіх обставин виявленого правопорушення, брати ОСОБА_22 підтвердили відсутність в них дозвільних документів на даний вид господарської діяльності. Після того, як свідок повідомив обвинуваченому ОСОБА_4 про наміри скласти стосовно нього протокол за ст.164 КУпАП, який буде направлено до суду, останній почав звертатись до нього з проханням вирішити питання щодо його не складення.
Свідок, відмовивши в проханні обвинуваченого ОСОБА_4 , склав адміністративний протокол. На прохання обвинувачених, свідок разом з ними відійшов до окремого приміщення, де ОСОБА_4 почав з'ясовувати можливість не направлення протоколу до суду і готовність заплатити за це 6000 грн. Свідок в черговий раз відмовив у проханні обвинуваченого, повідомивши, що наявність підстав для не направлення адміністративного протоколу до суду вирішує керівництво УЗЕ в Чернігівській області.
Після чого, ОСОБА_4 запитав дозволу приїздити до місця роботи свідка в м. Чернігів, щоб дізнатися про подальший рух адміністративної справи, при цьому обмінялися номерами мобільних телефонів. 22.06.2018 року обвинувачений ОСОБА_4 телефонував до свідка з метою узгодження дати та часу зустрічі в м. Чернігів.
23.06.2018 року обвинувачені ОСОБА_20 та ОСОБА_21 приїхали до приміщення УЗЕ в Чернігівській області, де в службовому кабінеті свідка останній почав з'ясовувати чи вирішено питання щодо не направлення адміністративного протоколу до суду. Обвинувачений ОСОБА_4 в ході спілкування висловлював готовність сплачувати 6000 грн за не направлення протоколу до суду та за не перешкоджання в майбутньому зайняттю ними господарської діяльності з розпиловки деревини без реєстрації суб'єкта господарювання.
Потім, обвинувачений ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_3 дістати грошові кошти і покласти на робочий стіл свідка. Після того як обвинувачений ОСОБА_4 взяв зазначені кошти та поклав у робочий щоденник ОСОБА_7 , до службового кабінету зайшли працівники поліції та почали документувати обставини злочину.
3.2 Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 надав показання, що він працював на посаді оперуповноваженого УЗЕ в Чернігівській області. В червні 2018 року була отримана інформація про нелегальну діяльність пилорами. 20.06.2018 року він разом із колегою ОСОБА_7 прибули в с. Рогізки за місцем знаходження пилорами. Обвинувачені ОСОБА_22 визнали відсутність будь-яких дозвільних документів на даний вид господарської діяльності та добровільно надали відповідні пояснення. Свідок ОСОБА_7 , встановивши в діях ОСОБА_4 наявність складу правопорушення, склав адміністративний протокол за ч.1 ст.164 КУпАП. Після фіксації виявленого правопорушення та оформлення матеріалів адміністративної справи, він та ОСОБА_7 поїхали з с. Рогізки. В подальшому з обвинуваченими особисто він не спілкувався. Щодо обставин надання останніми ОСОБА_23 неправомірної вигоди свідку нічого не відомо. ОСОБА_8 підтвердив, що жодного тиску чи погроз стосовно братів ОСОБА_22 він не здійснював.
3.3. Свідок ОСОБА_24 , будучи допитаним в судовому засіданні, надав суду показання наступного змісту. В червні 2018 року він обіймав посаду начальника відділу УЗЕ в Чернігівській області. Старший оперуповноважений ОСОБА_7 рапортом повідомив про спробу надання неправомірної вигоди громадянами з с. Рогізки, стосовно яких складено адміністративний протокол. Свідок підтвердив свою присутність під час проведення слідчим обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_7 та виявлення в робочому щоденнику останнього грошових коштів. У зв'язку з великою кількістю зустрічей, що обумовлені виконанням ним як керівником ряду адміністративних функцій, обставин попередніх зустрічей з обвинуваченими він не пам'ятає.
3.4. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 надав показання, що в червні 2018 року, перебуваючи на зупинці в с. Рогізки Сновського району, спостерігав зустріч братів ОСОБА_22 та двох невідомих йому чоловіків в цивільному одязі. Вони стояли на значній відстані та спиною до нього і голосно розмовляли між собою. Один з незнайомців представився обвинуваченим як полковник лісної поліції і попередив, що якщо не будуть співпрацювати - виникнуть проблеми.
3.5. Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні надав показання. На початку літа 2018 року він займався ремонтом свого автомобіля у господарстві, що розташоване біля пилорами в с. Рогізки. В той день під'їхав автомобіль з двома невідомими чоловіками, які розшукували господаря. Свідок зателефонував ОСОБА_4 і невідомі особи повідомили, що чекатимуть власника неподалік від зупинки для громадського транспорту. Через деякий час до невідомих йому чоловіків під'їхав обвинувачений ОСОБА_4 та між ними відбулась розмова. Змісту її свідок особисто не чув. Зі слів останнього - приїжджав начальник лісної поліції та вимагав гроші.
Через декілька тижнів до пилорами обвинуваченого ОСОБА_4 під'їхав автомобіль з п'ятьма невідомими йому чоловіками. Вони спочатку оглянули територію, а потім склали документи. Цього ж дня, через деякий час, автомобіль знову повернувся з двома невідомим йому чоловіками. Один з них відійшов разом з ОСОБА_4 в сторону та сказав йому, що якщо хочеш нормально працювати повинен привезти 6000 грн. Розмова в них була досить емоційною. Свідок не може описати співрозмовника обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки вони перебували на певній відстані і їх відділяла висока трава, а він лише підслуховував їх розмову.
3.6. Допитаний в судовому засідання як свідок ОСОБА_26 надав показання, що близько 12 години 20.06.2018 року в с. Рогізки він здійснював розпилювання деревини для особистих потреб на пилорамі, яка належить обвинуваченим. Він бачив як до господарства під'їхав автомобіль і з нього вийшло двоє чоловіків, які повідомили, що є працівниками поліції. Спочатку вони поспілкувались з братами ОСОБА_22 , а потім запропонували йому поставити підписи у якомусь документі. Змісту документу свідок не пам'ятає, оскільки його не читав, а підпис поставив за рекомендацією працівників поліції. Розмову поліцейських та обвинувачених він не чув, оскільки постійно перебував в приміщенні пилорами. Щодо обставин інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення свідку ОСОБА_26 нічого не відомо. Описати зовнішність працівників поліції свідок не може через віддаленість в часі вище вказаних подій.
3.7. Сторонами процесу не заявлялось інших клопотань про допит безпосередньо судом в судовому засіданні будь-яких інших осіб як свідків на підтвердження або спростування пред'явленого обвинувачення.
3.8. Даними із зареєстрованого рапорту оперуповноваженого УЗЕ в Чернігівській області ОСОБА_7 від 20.06.2018 року підтверджується факт отримання правоохоронним органом інформації про отримання поліцейськими пропозиції про надання неправомірної вигоди /т.1 а.с.127-128/.
3.9. Вказана інформація стала підставою для внесення 21.06.2018 року відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за ч.3 ст.369 КК України та початку досудового розслідування відповідно до вимог ст.214 КПК України /т.1 а.с.117/.
3.10. Згідно протоколу обшуку від 23.06.2018 року службового кабінету НОМЕР_4, в робочому зошиті оперуповноваженого ОСОБА_7 було виявлено грошові кошти в сумі 6000 грн. Останній повідомив, що вказані грошові кошти були надані йому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за не направлення адміністративного протоколу за ст.164 КУпАП для розгляду до суду та подальше не втручання УЗЕ в їх господарську діяльність /т.1 а.с.134-138/.
Правомірність підстав для проведення обшуку підтверджується ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 23.06.2022 року, а порядок його виконання - переглянутим у судовому засіданні відеозаписом /т.1 а.с.132/.
Крім того, вказана слідча дія відповідає вимогам ст.ст. 223, 234 КПК України, а відтак, за встановлених вище обставин, суд приходить до висновку про допустимість протоколу обшуку як доказу.
3.11. Протоколом огляду речей та постановою слідчого про визнання речовими доказами від 25.06.2018 року підтверджується проведення огляду вилучених в ході обшуку грошових коштів, їх визнання речовими доказами та передачу для зберігання на депозитний рахунок ГУНП в Чернігівській області /т.1 а.с.140-146/.
3.12. Підставою для проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту була постанова прокурора від 22.06.2018 року, яка відповідає вимогам ст.251, ч.7 ст.271 КПК України.
3.13. Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 24.06.2018 року підтверджує фіксацію перебігу негласної слідчої дії у достатньому обсязі з огляду на характер такої дії та необхідності встановлення за її допомогою обставини, що мають значення для даного провадження.
Так, зокрема, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про готовність надати йому грошові кошти в сумі 6000 грн за не направлення адміністративного протоколу за ст.164 КУпАП та подальше не перешкоджання їх господарській діяльності.
Після чого, ОСОБА_4 надав вказівку своєму брату ОСОБА_3 дістати грошові кошти в сумі 6000 грн та покласти на стіл за яким сидів ОСОБА_7 . Вказані грошові кошти ОСОБА_4 особисто поклав у службовий блокнот ОСОБА_7 /т.1 а.с.149-150/.
3.14. Ухвалою слідчого судді Чернігівського апеляційного суду від 22.06.2018 року надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді аудіо -, відео контролю особи за ОСОБА_4 /т.1 а.с.151-152/.
Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді аудіо -, відео контролю особи від 25.06.2018 року та додаток - оптичний диск, підтверджують фіксацію перебігу негласної слідчої дії.
Зміст перебігу вказаної слідчої дії є ідентичним змісту негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 24.06.2018 року/т.1 а.с.155-160/.
3.15. Протоколом огляду речей та документів від 04.07.2018 року підтверджується проведення огляду оптичного носія DVD-R з інвентарним номером №49 т, що є додатком до негласної слідчої (розшукової) дії у виді аудіо -, відео контролю особи від 25.06.2018 року.
Постановою про визнання документом від 04.07.2018 року оптичний носій DVD-R з інвентарним номером №49 т визнано документом та приєднано до матеріалів кримінального провадження /т.1 а.с.162-163/.
3.16 Згідно витягу з наказу №172 о/с від 26.05.2017 року ОСОБА_7 призначено на посаду старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №4 (м. Корюківка) управління захисту економіки в Чернігівській області /т.1 а.с.166/.
3.17. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №094722 від 20.06.2018 року, складеного оперуповноваженим ОСОБА_7 , 20.06.2018 року о 15 годині в АДРЕСА_2 ОСОБА_4 здійснював господарську діяльність з розпиловки деревини на верстаті по обробці деревини (пилорамі) без дозволу на роботи підвищеної небезпеки та реєстрації юридичної особи, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.164 КУпАП.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_4 у адміністративному протоколі визнав обставини розпилу деревини лісу без дозволу Держгірпромнагляду. З письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що останній підтвердив ведення його братом господарської діяльності /т.1 а.с.168-169/.
Обгрунтовуючи свої висновки, суд зважає на те, що копії матеріалів адміністративної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КПК були надіслані слідчому у провадженні ОСОБА_27 на виконання листа СУ ГУНП в Чернігівській області від 21.06.2018 року№ 6001/124/07/2018, а не на підставі ухвали слідчого судді або суду, як того вимагають положення КПК України. Однак, хоча порушення і має місце, проте суд не вважає його істотним, а тому воно не тягне за собою недопустимість вказаного доказу.
3.18. Супровідним УЗЕ в Чернігівській області від 23.06.2018 року підтверджується факт направлення протоколу серії ГП №094722 від 20.06.2018 року про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 КУпАП, до Щорського районного суду Чернігівської області /т.1 а.с.173/.
3.19. Згідно протоколу огляду речей та документів від 03.07.2018 року об'єктом огляду був належний ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Xiaomimi4c» з сім карткою - НОМЕР_1 .
За результатами огляду в його мобільному телефоні розділу «журнал викликів» було виявлено з'єднання з абонентом за номером: НОМЕР_2 /обліковий запис абонента ОСОБА_4 / в період з 20.06.2018 року по 23.06.2018 року.
Так, 20.06.2018 року - 7 пропущених дзвінків, 22.06.2018 року -тривалість з'єднання 59 сек., 23.08.2018 року тривалість з'єднання - 40 сек., 23.06.2018 року тривалість з'єднання - 1 хв. 33 сек. /т.1 а.с.176-180/.
З аналізу отриманої інформації вбачається, що саме обвинувачений ОСОБА_4 був ініціатором та неодноразово телефонував ОСОБА_7 . Кількість та тривалість з'єднань між абонентами узгоджується зі змістом протоколу огляду належного ОСОБА_7 мобільного телефону «Xiaomimi4c» з сім карткою - НОМЕР_1 .
3.20. Згідно інформації ГУ ДФС у Чернігівській області ОСОБА_4 з 02.07.2018 року перебував на податковому обліку як фізична особа-підприємець /основний вид діяльності - лісопильне та стругальне виробництво/. ОСОБА_3 станом на 09.07.2018 року на податковому обліку не перебував /т.1 а.с.182-186/.
3.21. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 26.07.2018 року підтверджується отримання в ТОВ «лайфселл» інформації про з'єднання абонента ОСОБА_7 , який користується номером: НОМЕР_1 в період з 06.06.2018 року по 20.06.2018 року /т.1 а.с.190/.
3.22. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 09.08.2018 року підтверджується отримання в ТОВ «лайфселл» інформації про з'єднання абонента ОСОБА_8 , який користується номером: НОМЕР_3 в період з 06.06.2018 року по 20.06.2018 року /т.1 а.с.199/. З аналізу отриманої інформації вбачається, що контактів між свідком та обвинуваченими по справі у вище вказаний період не було.
3.23. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 23.07.2018 року підтверджується отримання в ТОВ «лайфселл» інформації про з'єднання абонента ОСОБА_7 , який користується номером: НОМЕР_1 в період з 20.06.2018 року по 25.06.2018 року /т.1 а.с.206/.
3.24. Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 24.07.2018 року підтверджується отримання в ПрАТ «Київстар» інформації про з'єднання абонента ОСОБА_4 , який користується номером: НОМЕР_2 в період з 20.06.2018 року по 25.06.2018 року /т.1 а.с.213/.
3.25. Відсутність в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.370 КК України, підтверджується постановою слідчого УСБУ в Чернігівській області про закриття кримінального провадження від 07.03.2019 року. Вказана постанова є чинною, ніким не оскаржена та не скасована, що свідчить про її підставність та обґрунтованість. /т.2 а.с.60-61/.
3.26. Письмові докази, що містять характеризуючі дані обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зокрема: позитивні характеристики за місцем постійного проживання, відсутність даних про перебування у лікарів на спецобліках, відсутність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності.
3.27. Процесуальні документи в підтвердження повноважень групи слідчих, прокурорів та захисників.
IV. Оцінка суду.
4.1. Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення надано докази, які були досліджені в судовому засіданні.
4.2. В свою чергу, сторона захисту в обґрунтування невинуватості обвинувачених, не заперечуючи фактичні обставини справи, вважає, що зі сторони працівників УЗЕ в Чернігівській області мала місце провокація злочину шляхом залякування та погроз.
4.3. Суд, дослідивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, розглянувши наявні докази, які мають юридичне значення, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за можливе ухвалення обвинувального вироку у справі.
4.4. Згідно примітки до ст.3641 КК України під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
З обставин, які визнаються як стороною обвинувачення так і захисту, суд враховує, зокрема, виявлення працівниками УЗЕ в Чернігівській області порушень здійснення господарської діяльності ОСОБА_4 та складення стосовно нього адміністративного протоколу за ст.164 КУпАП, кількість ініційованих телефонних з'єднань саме ОСОБА_4 до ОСОБА_7 вже після складання протоколу, час, місце та зміст розмови між ними в службовому кабінеті, яка передувала передачі останньому неправомірної вигоди у виді грошових коштів в сумі 6000 грн.
4.5. Не оспорюючи об'єктивну сторону інкримінованого обвинуваченим злочину, сторона захисту стверджує про наявність в діях правоохоронних органів ознак провокації, що в свою чергу свідчить про відсутність у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 умислу на вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, ключовим питанням за конкретних обставин справи є встановлення обставин формування в обвинувачених умислу, оскільки саме на початковому етапі в особи формується психічне ставлення не тільки до злочину, а й до наслідків, які виникнуть у результаті вчинення цього діяння, адже будь-яка свідома дія осудної особи здійснюється з певною метою.
4.6. В ході судового розгляду встановлено, що на момент виявлення працівниками поліції обставин господарської діяльності ОСОБА_4 з розпилювання деревини та подальшого складення адміністративного протоколу, останній не міг не усвідомлювати про потенційну та реальну можливість бути притягнутим судом до адміністративної відповідальності. Так, в судовому засіданні, однозначно встановлено, що не заперечується і обвинуваченим, він дійсно не мав у своєму розпорядженні дозвільних документів на зайняття певного виду господарською діяльністю як суб'єкта господарювання.
Вказаний висновок суду підтверджується, зокрема, змістом визнавальних письмових пояснень ОСОБА_4 в адміністративному протоколі, а також письмовими поясненнями ОСОБА_26 та ОСОБА_3 , який деталізував обставини господарських взаємовідносин його брата з іншими контрагентами /т.1 а.с.168-170/.
Обізнаність останнього не може бути притаманною сторонній особі, яка не дотична до господарської діяльності ОСОБА_4 , а відтак показання обвинувачених щодо тиску на них свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_8 під час оформлення адміністративної справи є абсолютно непереконливими.
4.7. В подальшому обвинувачений ОСОБА_4 , будучи проінформованим працівником УЗЕ в Чернігівській області ОСОБА_7 , про подальше направлення до суду складеного за ст.164 КУпАП протоколу, намагався з'ясувати можливості за якої матеріали сформованої стосовного нього адміністративної справи не будуть направлені до суду.
Вказані обставини свідчать про виникнення умислу у обвинуваченого на вирішення питання щодо не направлення адміністративного протоколу поза межами правового поля.
Так, достовірно знаючи про відсутність дозвільних документів на зайняття господарською діяльністю з розпиловки деревини, а отже розуміючи підставність складеного працівниками поліції адміністративного протоколу, ОСОБА_4 за узгоджених дій зі своїм братом ОСОБА_3 не звернулися за правовою допомогою до адвоката для представлення їх інтересів щодо розгляду адміністративних матеріалів, чи то оскарження неправомірності дій поліцейських з даного питання. Навпаки, вони продовжили свої дії спрямовані на вирішення питання щодо не направлення протоколу до суду та узгодження питання про подальшу можливість заняття господарською діяльністю в неправовій площині, що однозначно свідчить про цілеспрямованість дій обвинувачених, які в подальшому виразились у пропозиції надання неправомірної вигоди та наданні неправомірної вигоди службовій особі, вчиненими за попередньою змовою групою осіб.
4.8. Вирішуючи питання стосовно заявленої стороною захисту провокації злочину правоохоронними органами, суд виходить з того, що кримінальна відповідальність за порушення заборони щодо надання неправомірної вигоди службовій особі настає в тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що дає її саме такій особі, й у зв'язку з можливостями її посади, значущістю, статусністю та вагомістю цієї посади, переконана в тому, що мету, яку вона переслідує, буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає зазначена посадова особа.
Обвинувачені в судовому засіданні підтвердили, що були обізнані про вагомість та статусність посади, яку обіймав ОСОБА_7 , а також можливість через нього комунікувати з керівництвом УЗЕ в Чернігівській області для вирішення питання, зокрема, і щодо не направлення адміністративної справи до суду. При цьому, брати ОСОБА_22 під час допиту не заперечили факту надання неправомірної вигоди, що само по собі вже свідчить про наявність суб'єктивної сторони, а саме прямого умислу, оскільки винний усвідомлює, що пропонує чи передає незаконну винагороду, зокрема такій службовій особі, яка займає відповідне службове становище.
За встановлених обставин, суд вважає, що перед внесенням відомостей до ЄРДР в органу досудового розслідування існувала об'єктивна підозра щодо стійких намірів обвинуваченого ОСОБА_4 скоїти тяжкий злочин, а відтак доводи сторони захисту щодо штучного завищення за ступенем тяжкості кримінального правопорушення є безпідставними.
4.9. Оскільки дане питання не перебувало в безпосередній компетенції особи, яка склала адміністративний протокол, обвинувачений неодноразово намагався ініціювати з ОСОБА_7 спілкування по телефону для з'ясування руху справи та узгодження дати приїзду до УЗЕ в Чернігівській області для особистої зустрічі.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що рішення про надання грошових коштів ним було прийнято в т.ч. і під страхом впливовості працівників УЗЕ та запобігання в подальшому виникнення з ними конфліктних ситуацій, лише підтверджує мету надання ним грошових коштів.
4.10. Аналіз диспозиції ч.3 ст.369 КК України дає можливість дійти висновку, що суб'єктивна сторона цього злочину характеризується виключно прямим умислом.
З матеріалів справи вбачається, що протокол стосовно ОСОБА_4 було складено 21.06.2018 року, і він, починаючи з наступного дня, почав наполегливо телефонувати до ОСОБА_7 з метою зустрічі для передачі йому неправомірної вигоди. Ініціативність, кількість та інтенсивність його телефонних дзвінків вказують на цілеспрямованість та усвідомлений вибір поведінки, а також бажання досягти чітко визначеної мети - уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення та продовжити зайняття господарською діяльністю без відповідної реєстрації.
4.11. Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений 21.06.20218 року, а вже 23.06.2018 року протокол направлений на розгляд до суду, що не свідчить про зволікання з боку працівників поліції з метою провокації обвинувачених на вчинення активних дій. В той час грошові кошти у вигляді неправомірної вигоди обвинуваченими були передані ОСОБА_7 - 23.06.2018 року.
Жодних даних про те, що обвинувачені за встановленого перебігу подій, в інший спосіб намагалися врегулювати питання щодо складення адміністративного протоколу чи ініціювали пришвидшення питання оформлення своєї господарської діяльності, з метою узаконення обраного виду діяльності, чи намагалися повідомити відповідні служби про протиправність дій з боку працівників УЗЕ, стороною захисту надано не було.
Натомість, розуміючи суспільну небезпеку своїх дій, ОСОБА_4 наполегливо продовжував реалізацію своїх намірів шляхом організації зустрічі з представником правоохоронного органу, з метою передачі службовій особі неправомірної вигоди.
4.12. Як убачається із встановлених судом обставин справи, в тому числі і матеріалів за результатами НСРД, ініціатором зустрічі, після фактичного складання протоколу, є обвинувачений ОСОБА_4 . При цьому суд звертає увагу, що місцем де відбулась зустріч обвинувачених з оперуповноваженим ОСОБА_7 є службовий кабінет у приміщенні УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ НП України. В той же час, жодних кримінальних проваджень стосовно обвинувачених зареєстровано не було та офіційних викликів про необхідність явки до правоохоронних органі стороною захисту не надано.
Вказане свідчить, що обвинувачені з власної ініціативи прибули до оперуповноваженого та про добровільність і відсутність жодного примусу на вчинення протизаконних дій з їх боку щодо надання неправомірної вигоди. Окремо суд звертає увагу на зміст розмови, яка відбулась у кабінеті правоохоронця, а також мети зустрічі між обвинуваченими та оперуповноваженим з якої однозначно встановлено, що брати ОСОБА_22 розуміли, що питання притягнення до адміністративної відповідальності є прерогативою саме суду, а відтак жодних перешкод відмовитись від доведення своїх намірів у вигляді надання неправомірної вигоди на будь-якій стадії розмови судом не встановлено.
Із наведеного однозначно слідує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні ознаки притаманні провокації злочину правоохоронними органами, а саме спонукання до вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Даний висновок суду посилюється і часом направлення адміністративного протоколу до суду (23.06.2018), що фактично свідчить про відсутність наміру у правоохоронних органів вчиняти будь-які дії з метою маніпуляції ситуацією та свідчить про допустиму поведінку правоохоронних органів, спрямовану на документування можливого злочину.
Тобто будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу .
4.13. В конкретному випадку є цілком очевидно, що умисел на вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 злочину в них виник абсолютно самостійно та без активних дій правоохоронців, оскільки метою надання обвинуваченими неправомірної вигоди службовій особі була спроба досягти у незаконний спосіб бажаного для себе результату - не направлення адміністративної справи до суду для розгляду.
Обставини щодо зацікавленості ОСОБА_4 у вирішенні його питання підтверджуються і протоколами про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, де простежується направленість дій останнього на організацію безпосередньої зустрічі з ОСОБА_7 .
4.14. Аргументи сторони захисту щодо провокативних дій ОСОБА_7 у формуванні умислу обвинувачених у вчиненні злочину спростовуються протоколами НСРД та відеозаписом спілкування між ними безпосередньо перед наданням грошових коштів.
Суд звертає увагу на поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 під час спілкування з ОСОБА_7 , його інтонаційні особливості мови, жести та міміку, озвучення саме ним умов, у разі виконання яких, зокрема і не направлення протоколу, він готовий періодично надавати неправомірну вигоду. При чому ОСОБА_7 не промовив жодної фрази, яка б могла прямо або завуальовано натякати чи спонукати ОСОБА_4 надати неправомірну вигоду.
Суд звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_4 , в разі досягнення компромісу, пропонував ОСОБА_7 допомогу у вирішенні ряду побутових питань, зокрема - надання деревини у разі будівництва, у разі потреби - організації відпочинку на природі, тим самим намагався налагодити позапроцесуальні стосунки з працівником УЗЕ в Чернігівській області для забезпечення з його сторони в майбутньому прикриття в разі виявлення правопорушень в його діяльності працівниками інших правоохоронних органів.
4.15. Враховуючи вище викладені обставини, суд вважає, що жодних об'єктивних даних, які свідчать про провокацію злочину з боку працівників правоохоронного органу в судовому засіданні встановлено не було. Навпаки працівники поліції на початкових етапах діяли виключно у пасивний спосіб, не справляючи на обвинувачених такого впливу, який би спонукав їх до вчинення злочину. Тобто, суд приходить до висновку про відсутність провокації на вчинення обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 інкримінованого злочину.
4.16. В матеріалах справи відсутні ознаки притаманні провокації злочину правоохоронними органами, а саме спонукання до вчинення злочину, а тому доводи сторони захисту щодо провокації злочину за результатами безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами суд визнає безпідставними.
4.17. Доводи захисника про недопустимість як доказу протоколу обшуку від 23.06.018 року з підстав заборони обвинуваченим залишити службовий кабінет де проводилась слідча дія, а також не залучення останнім захисників, суд вважає безпідставними.
Відповідно до ч.1 ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
Суд звертає увагу, що 23.06.2018 року на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук службового кабінету. В ході слідчої дії ОСОБА_7 повідомив, що в його службовий блокнот ОСОБА_16 поклав 6000 грн за не направлення протоколу до суду та за не перешкоджання в майбутньому зайняттю ними господарської діяльності з розпиловки деревини без реєстрації суб'єкта господарювання.
Тобто, під час зазначеної слідчої дії проводився обшук кабінету, де відбувалась передача неправомірної вигоди, безпосереднім предметом огляду були саме гроші, які знаходилися на столі за робочим місцем оперативного працівника.
Крім того, згідно з ч.3 ст.236 КПК України слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Саме з цих підстав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у кабінеті під час обшуку, а тому у даному випадку були відсутні підстави для залучення захисника, оскільки з останніми жодних процесуальних дій, які б зачіпали їх права та свободи проведено не було, а вказані особи не мали процесуального статусу, який передбачав обов'язкову участь адвоката.
4.18. Згідно ч.2 ст.28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.
Досліджені в ході судового розгляду докази у своїй сукупності, зокрема протоколи НСРД, свідчать про те, що дії обвинувачених були з самого початку узгодженими, послідовними та направленими на спільне вчинення злочину.
4.19. Підстав для обмови обвинувачених свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_24 не встановлено. Складання адміністративного протоколу за вказаною статтею входить до прямих функціональних обов'язків працівників УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ НП України, що також не свідчить про неприязні відносини з їх боку. А відтак, з урахуванням відсутності даних щодо неприязних відносин по відношенню до обвинувачених, суд вважає показання вище вказаних осіб послідовними та переконливими та такими, що повністю узгоджується з матеріалами НСРД, а відтак покладає їх в обґрунтування доведеності вини обвинувачених у скоєнні злочину.
Неузгодженість показань свідка ОСОБА_24 наданих ним у ході судового засідання зі змістом показань у постанові слідчого про закриття кримінального провадження від 07.03.2019 року в частині його попереднього знайомства з обвинуваченими не є вагомими для дискредитації показань даного свідка в цілому, оскільки об'єктивно обумовлені значною віддаленістю подій в часі. Більше того, вказана обставина жодним чином не впливає на доведеність вини обвинувачених у скоєнні злочину.
Суд не знаходить підстав сумніватися в правдивості показань свідків сторони обвинувачення, оскільки їх показання підтверджуються результатами проведених негласних слідчих дій, де зафіксована чітка та однозначна пропозиція обвинувачених надати неправомірну вигоду за можливість не направлення протоколу та подальше проведення господарської діяльності з розпиловки деревини без державної реєстрації суб'єкта господарювання.
Натомість показання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також свідків захисту ОСОБА_17 та ОСОБА_26 не дозволяють суду взяти їх за основу логічного пояснення ним подій, оскільки суперечать встановленим фактичним обставинам та сукупності вище досліджених доказів
Версія обвинувачених щодо провокації злочину не знайшла свого об'єктивного підтвердження та ґрунтується виключно на усвідомленні неможливості нівелювати в будь-який інший спосіб неспростовані докази їх винуватості, які зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, і відповідно є допустимими, а отже сприймається судом як спроба уникнути кримінальної відповідальності.
4.20. З проведеного аналізу доказів, наданих сторонами по справі, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїми діями, які виразились у пропозиції надання неправомірної вигоди та наданні неправомірної вигоди службовій особі в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, а відтак дії кожного із обвинувачених кваліфікує за ч.3 ст.369 КК України.
V. Призначення покарання.
5.1 Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.ст.66,67 КК України не встановлено.
5.2 Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_4 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.65-67 КК враховує:
5.2.1 - ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст.12 КК України, є тяжким;
5.2.2 - фактичні обставини скоєного злочину (час, місце, спосіб, наслідки, мотиви та поведінку обвинуваченого після скоєного злочину);
5.2.3 - особу обвинуваченого: вік, освіту та задовільний стан здоров'я, сімейний стан, соціальне становище, наявність зареєстрованого постійного місця проживання;
5.2.4 позитивну характеристику за місцем постійного проживання; відсутність даних про перебування обвинуваченого на спецобліках в лікаря-нарколога та лікаря психіатра;
5.2.5 - відсутність судимості та відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності;
5.3 Враховуючи вище викладене, з урахування фактичних обставин злочину та особи обвинуваченого, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання в максимальній межі санкції статті у виді позбавлення волі без конфіскації майна, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, оскільки його перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
5.4 Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.ст.66,67 КК України не встановлено.
5.5 Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.65-67 КК враховує:
5.5.1 - ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст.12 КК України, є тяжким;
5.5.2 - фактичні обставини скоєного злочину (час, місце, спосіб, наслідки, мотиви та поведінку обвинуваченого після скоєного злочину);
5.5.3 - особу обвинуваченого: вік, освіту та задовільний стан здоров'я, сімейний стан, соціальне становище, наявність зареєстрованого постійного місця проживання;
5.5.4 позитивну характеристику за місцем постійного проживання; відсутність даних про перебування обвинуваченого на спецобліках в лікаря-нарколога та лікаря психіатра;
5.5.5 - відсутність судимості та відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності;
5.6 Враховуючи вище викладене, з урахування фактичних обставин злочину та особи обвинуваченого, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання в максимальній межі санкції статті у виді позбавлення волі без конфіскації майна, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, оскільки його перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
6.1 Арешт, накладений ухвалами слідчих суддів Новозаводського районного суду міста Чернігова в рамках кримінального провадження №1201827000000127, на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - скасувати /т.2 а.с.93,97/.
6.2 Згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші використані як засоби вчинення кримінального правопорушення.
В кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 використовували грошові кошти в розмірі 6000 грн як засоби вчинення кримінального правопорушення, а відтак вони підлягають спеціальній конфіскації.
6.3 Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до ст.100 КПК.
6.4 Відмовити прокурору у задоволенні клопотання про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за недоведеністю існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Обрати обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з урахуванням їх належної процесуальної поведінки та складу сім'ї, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених п.п.2,3 ч.5 ст.194 КПК України, до вступу вироку в законну силу, оскільки існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст.368,373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, та призначити покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі без конфіскації майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання.
Обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком суду законної сили.
Покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, та призначити покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі без конфіскації майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання.
Обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком суду законної сили.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Арешт, накладений ухвалами слідчих суддів Новозаводського районного суду міста Чернігова в кримінальному провадженні №1201827000000127, на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - скасувати /т.2 а.с.93,97/.
На підставі ст.ст.96-1,96-2 КК України застосувати до засудженого ОСОБА_4 спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави грошові кошти в сумі 6000 гривень, які вилучені 23.06.2018 року під час обшуку службового кабінету № 201 УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ НП України.
Речові докази: оптичний носій DVD-R з інвентарним номером- 49 т № МОGXPR 858 з відеозаписом зустрічі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1