Справа № 689/284/23
2/689/168/23
06.03.2023 року смт. Ярмолинці
Суддя Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Баськов М.М., розглянувши матеріали за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах,
встановив:
Представник Військової академії (м. Одеса) звернувся до Ярмолинецького районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 355041,11 грн. витрат, пов"язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
На обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 на підставі наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 11.08.2017 №48-РС був призначений на посаду курсанта, а наказом від 13.02.2020 за №9-РС він був відрахований згідно рапорту через небажання продовжувати навчання. Загальний розмір витрат, пов"язаних з утриманням ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса) становить 355041,11 грн. В разі відрахування через небажання продовжувати навчання, відраховані курсанти відшкодовують Міністерству оборони України витрати, пов"язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
За змістом частини першої статті 2 вказаного Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Одним з видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів (частина шоста зазначеної статті).
Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міноборони, особа проходить військову службу, яка відповідно до зазначених норм КАС України вважається публічною службою.
У Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського ск5ладу витрат, пов"язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 12.07.2006 №964, визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.
Згідно з пунктом 7 Порядку в разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок зроблено у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження № 11-750апп18).
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими і справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 15, 186, 260, 353 ЦПК України, ст. 19 КАС України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах.
Роз'яснити представнику Військової академії (м.Одеса) право на звернення з відповідними вимогами в порядку адміністративного судочинства до адміністративного суду згідно із встановленими КАС України правилами предметної та територіальної юрисдикції.
Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.Баськов