Справа № 420/18516/22
08 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивачка просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні страхового стажу з 01.12.1980 р. по 24.07.1981 включно;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області Зарахувати роки страхового стажу ОСОБА_1 з 01.12.1980 р. по 24.07.1981 включно;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 , суму судового збору за подання адміністративного позову згідно з квитанцією у сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до розрахунку стажу для призначення пенсії, страховий стаж Позивача складає 43 роки 11 місяців 12 днів. Однак, ПФУ не врахував роки стажу з 01.12.1980 р. по 24.07.1981 р. включно.
Трудовою книжкою НОМЕР_2 , заповненою 28.11.1978 р. підтверджено, що позивач 01.12.1980 р. була зарахована до підготовчого відділення Одеського медичного інституту.
Також Архівною довідкою Одеського Національного медичного університету від 08 лютого 2022 року про період навчання ОСОБА_1 та виплату стипендії підтверджено, що позивач у період з 01.12.1980 по 24.07.1981 р.р. дійсно навчалася на підготовчому відділенні та отримувала стипендію на протязі всього навчання.
Однак, після подання заяви з вимогою зарахувати роки перебування на підготовчому відділенні до страхового стажу, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.08.2022 р. було відмовлено позивачу у зарахуванні періоду страхового стажу, мотивуючи це тим, що перебування на підготовчому відділенні не є навчанням у вищому навчальному закладі.
Позивач вважає відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії протиправною, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 263 КАС України.
Частиною 3 статті 263 КАС України визначено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
09.01.2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач з позовними вимогами не погоджується в повному обсязі. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що пенсію обчислено з 01.01.2004 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при страховому стажі 43 роки 11 місяців 12 днів (стаж враховано по 01.09.2022), з них 36 років 2 місяці 2 дні спеціального стажу.
До пільгового стажу не зараховано період 01.12.1980-24.07.1981 навчання на підготовчих курсах та підготовчому відділенні при вищому навчальному закладі.
Згідно з п. до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується період навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі й клінічній ординатурі.
Відповідач зазначає, що цим Законом не передбачено зараховувати до трудового стажу час навчання на підготовчому відділенні, на підготовчих курсах при вищих навчальних закладах.
Міністерство освіти і науки України листом від 24.07.2009 №10/2-1256 роз'яснило, що відповідно до Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, затвердженого наказом Міністра вищої та середньої спеціальної освіти СРСР від 29.09.1969 №712 (зі змінами та доповненнями), підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки молоді для вступу до вищого навчального закладу. Тільки після закінчення цієї підготовки особа намагатиметься вступити на навчання до вищого навчального закладу.
З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважає, що час перебування на підготовчих курсах та підготовчому відділенні при вищому навчальному закладі не є навчанням у вищому навчальному закладі, а тому не зараховується до стажу роботи для призначення пенсії.
13.01.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої зазначено, що за нормами законодавства, що діяло у 1978-1981 роках, слухачі підготовчого відділення за правовим статусом прирівняні до студентів вищого навчального закладу, час навчання позивача на підготовчому відділенні за денною формою навчання не переривав трудового стажу, тому підлягає зарахуванню до трудового стажу.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не зараховано до страхового стажу період навчання на підготовчому відділенні Одеського медичного інституту з 01.12.1980 року по 24.07.1981 року.
Зазначений період підтверджується записами трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_3 та архівною довідкою Одеського національного медичного університету від 08.02.2022 року №39-19/34.
На звернення позивача Головним управлінням пенсійного фонду України в Одеській області надано відповідь від 04.08.2022 року №12346-10167/М-02/8-1500/22 в якій зазначено, що згідно з п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується період навчання у вищих i середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі й клінічній ординатурі. Цим Законом не передбачено зараховувати до трудового стажу час навчання на підготовчому відділенні, на підготовчих курсах при вищих навчальних закладах.
Міністерство освіти і науки України листом від 24.07.2009 № 10/2-1256 роз'яснило, що відповідно до Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, затвердженого наказом Міністра вищої та середньої спеціальної освіти СРСР від 29.09.1969 № 712 (зі змінами та доповненнями), підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки молоді для вступу до вищого навчального закладу. Тільки після закінчення цієї підготовки особа намагатиметься вступити на навчання до вищого навчального закладу.
Виходячи з викладеного час перебування на підготовчих курсах та підготовчому відділенні при вищому навчальному закладі не є навчанням у вищому навчальному закладі, а тому не зараховується до стажу роботи для призначення пенсії.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо не зарахування періодів навчання до страхового стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно достатті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого облікуна підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Як зазначено в листі відповідача від 04.08.2022 за №12346-10167/М-02/8-1500/22, час перебування на підготовчих курсах та підготовчому відділенні при вищому навчальному закладі не є навчанням у вищому навчальному закладі, а тому не зараховується до стажу роботи для призначення пенсії.
Таким чином, вказані періоди навчання не зараховані до страхового стажу позивача через те, що він був слухачем підготовчого відділення університету
У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема у Законі України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).
Зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов'язковому соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.
Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Згідно із Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110; далі - Інструкція), до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, запис про час навчання у вищих навчальних закладах.
Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції).
Статтею 53 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що студент (слухач) - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 № 161 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 листопада 1993 року за № 173, студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація) та видається державний документ про освіту (кваліфікацію).
Із змісту наведених норм випливає, що навчанням у вищому навчальному закладі є період з дня зарахування особи до вищого навчального закладу на денну, вечірню або заочну форму навчання до дня її відрахування у зв'язку із завершенням навчання та отриманням відповідного документа про вищу освіту державного зразка.
Згідно з Положенням про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки для вступу до вищого навчального закладу, навчання на яких дає право вступу до цих навчальних закладів без вступних іспитів.
Навчання на підготовчих відділеннях (курсах) є додатковою послугою навчального закладу, мета якої - підготовка до вступу до навчального закладу.
Оскільки після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, до стажу роботи зараховується лише період з дня зарахування особи студентом першого курсу вищого навчального закладу та до закінчення чи відрахування.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2020 року прийнятої у справі №456/2503/16-а зробив висновок про те, що підготовчі курси (підготовчі відділення) при вищому навчальному закладі не є рівноцінними самим вищим навчальним закладам, перелік яких наведено в статті 25 Закону України «Про вищу освіту», а навчання на підготовчому відділенні (курсах) не є складовою навчання у вищому навчальному закладі, оскільки у випадку, якщо особа не вступить до останнього з будь-якої причини (відмова від вступу, нездача іспитів тощо), період навчання на підготовчих курсах (відділеннях) не можна вважати здобуттям вищої освіти.
Зазначене також підтверджується практикою Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 456/2503/16-а ,від 11.05.2022 року у справі № 445/2374/16-а, від 31.05.2022 року у справі №369/8584/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи зазначене, відповідач правомірно відмовив позивачу у зарахуванні страхового стажу позивача з 01.12.1980 р. по 24.07.1981 включно.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Враховуючи періодичну відсутність електроенергії у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, тривалість повітряних тривог, знаходження судді на лікарняному, повний текст рішення складено та підписано суддею 08.03.2023 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка
.