07 березня 2023 р. № 400/421/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001,
про:визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною відмову у зарахуванні пільгової вислуги років до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції; зобов'язання здійснити перерахунок та зарахувати відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 20.02.2004-20.04.2005, 20.04.2005-08.04.2007, 08.04.2007-28.11.2007, 28.11.2007-07.02.2007, 07.02.2008-01.05.2008, 01.05.2008-26.06.2008, 26.06.2008-02.07.2010, 02.07.2010-09.04.2011, 09.04.2011-06.07.2012, 06.07.2012 по 27.10.2015 у загальній кількості 05 років 10 місяці 08 днів в пільговому обчисленні.
Позовні вимоги мотивовано тим, що вислуга років позивача в пільговому обчисленні, сформована за період з 20.02.2004 по 27.10.2015, у загальній кількості 05 років 10 місяців 08 днів, проте, йому було протиправно відмовлено у зарахуванні пільгової вислуги років до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки зобов'язання здійснити перерахунок та зарахувати позивачу відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII та пункту 3 Постанови № 393 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, є передчасним, оскільки вирішення цього питання має бути здійснено під час звільнення позивача зі служби в Національній поліції України на пенсію.
Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.06.2002 по 06.11.2015 та з 07.11.2015 до теперішнього часу в Національній поліції України.
Станом на 10.10.2022 вислуга років у календарному обчисленні становить - 21 рік, 08 місяців, 12 днів. (ЗСУ - 01 рік, 04 місяці, 04 дні, ОВС - 13 років, 05 місяців, 05 днів, НПУ - 06 років, 11 місяців, 03 дні). Пільгова вислуга років (без урахування календарної) складає - 05 років, 10 місяців, 08 днів, а саме наступні періоди:
20.02.2004 - 20.04.2005 - молодший інспектор 2-го оперативного батальйону адміністративної служби міліції спеціального загону «Кобра» особливого призначення при МВС України ім. ОСОБА_2 (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі наказу МВС України № 60 від 16.02.2009. ІІКМУ № 393 від 17,07.1992);
20.04.2005 - 08.04.2007 - інспектор аналітичної групи штабу Спеціального загону «Кобра» особливого призначення при МВС України імені ОСОБА_2 (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі наказу МВС України № 60 від 16.02.2009, ПКМУ № 393 від 17.07.1992);
08.04.2007 - 28.11.2007 - старший інспектор ДПС 1-ої роти ДПС спеціального загону «Кобра» особливого призначення при МВС України (підпорядкованого Департаменту Державної автомобільної інспекції (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі наказу МВС України № 60 від 16.02.2009, ПКМУ №393 від 17.07.1992);
28.11.2007- 07.02.2007 - старший інспектор ДПС 2-ої роти ДПС спеціального загону «Кобра» особливого призначення при МВС України (підпорядкованого Департаменту Державної автомобільної інспекції) (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі наказу МВС України № 60 від 16.02.2009, ПКМУ №393 від 17.07.1992);
07.02.2008 - 01.05.2008 - старший інспектор ДПС спеціалізованого взводу ДПС із забезпечення супроводження спеціального загону «Кобра» особливого призначення при МВС України (підпорядкованого Департаменту Державної автомобільної інспекції) (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі наказу МВС України № 60 від 16.02.2009, ПКМУ № 393 від 17 07.1992);
01.05.2008 - 26.06.2008 - старший інспектор ДПС спеціалізованого взводу ДПС із забезпечення супроводження спеціального загону ДПС особливого призначення при МВС України (підпорядкованого Департаменту Державної автомобільної інспекції) (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі наказу МВС України № 60 від 16.02.2009, ПКМУ № 393 від 17.07.1992);
26.06.2008 - 02.07.2010 - старший інспектор ДПС спеціалізованого відділення ДПС із забезпечення супроводження спеціального загону ДПС особливого призначення при МВС України (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі наказу МВС України № 60 від 16.02.2009, ПКМУ № 393 від 17.07.1992);
02.07.2010 - 09.04.2011 - старший інспектор ДПС спеціалізованого відділення ДПС із забезпечення супроводження спеціального загону ДПС особливого призначення при МВС України (підпорядкованого Управлінню ДАІ) (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі наказу МВС України № 60 від 16.02.2009, ПКМУ № 393 від 17.07.1992);
09.04.2011 - 06.07.2012 - старший інспектор ДПС спеціалізованого відділення ДПС із забезпечення супроводження спеціального загону ДПС особливого призначення (підпорядкованого Департаменту ДАІ) (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі наказу МВС України № 60 від 16.02.2009, ПКМУ № 393 від 17.07.1992);
06.07.2012 - 27.10.2015 - старший інспектор ДПС спеціалізованого відділення ДПС із забезпечення проїзду охороняємих осіб та офіційних делегацій спеціального загону ДПС особливого призначення (підпорядкованого Департаменту ДАІ) при МВС України (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі наказу МВС України № 60 від 16.02.2009, ПКМУ № 393 від 17.07.1992).
11.10.2022 позивач звернувся до начальника ГУНП в Миколаївській області з рапортом про зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, яка становить 05 років 10 місяці 08 днів.
Листом від 23.12.2022 відповідач повідомив, що зарахування пільгової вислуги років в календарну для отримання працівником права на призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» чинним законодавством не передбачено. Додатково роз'яснено, що пільгова вислуга років зараховується працівнику, який має необхідну календарну вислугу років для призначення пенсії і впливає лише на розмір пенсії згідно п. «а» ст. 13 вищевказаного Закону.
Уважаючи протиправною відмову відповідача у зарахуванні до календарної вислуги років вислуги в пільговому обчисленні у кількості 05 років 10 місяців 08 днів та здійснення перерахунку стажу служби в поліції, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Спірні відносини, що склалися між сторонами регулюються Законом № 580-VIII, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною першою статті 60 Закону № 580-VIII передбачено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частиною першою статті 78 цього Закону стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Відповідно до частини другої цієї статті до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Частиною третьою статті 78 Закону № 580-VIII встановлено, що під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України (частина четверта статті 78 Закону № 580-VIII).
Згідно із частиною третьою статті 93 Закону № 580-VIII за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів.
Кабінетом Міністрів України 11.11.2015 прийнято постанову № 988, яка набрала чинності 02.12.2015, та пунктом 5 якої визначено, що надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до цієї постанови.
При цьому, пунктом 7 постанови № 988 доручено Міністерству внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.
Такий порядок було затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» (далі - Порядок № 260) відповідно до статті 94 Закону № 580-VIII, Постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, який набрав чинності 27.05.2016.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 260 визначено, що надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно додатком 11 до постанови № 988.
До вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII.
Відповідно до підпункту «в» пункту 3 Постанови № 393 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах у підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ з охорони дипломатичних і консульських представництв іноземних держав, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, у частинах і підрозділах спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами, що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств: один місяць служби за півтора місяця (станом на 27.10.2015 - у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств;).
Згідно із абзацом 3 пункту 1 Постанови № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються служби в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Своєю чергою, згідно преамбули Закону № 2262-XII цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Статтею 12 Закону № 2262-ХІІ встановлені умови призначення пенсії за вислугу років, однією з яких в є наявність певної вислуги років.
Стаття 17-1 Закону № 2262-XII передбачає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищезазначених вимог Закону № 2262-XII Кабінетом Міністрів України Постановою № 393 затверджено «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Таким чином, аналіз наведених положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що положення пунктів 1, 3 Постанови № 393 не регулюють питання, передбачені частиною другої статті 78 Закону № 580-VIII щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
При цьому, Постанова № 393 не є нормативним актом в розумінні частини четвертої статті 78 Закону № 580-VIII, який визначає правила обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки під час проходження служби в поліції, як на тому наполягає позивач, оскільки вона прийнята на виконання Закону № 2262-XII, а її положення визначають виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення.
Варто зауважити, що Верховним Судом у схожих за змістом правовідносинах за позовами працюючих поліцейських із вимогами про зарахування на підставі пункту 2 Постанови № 393 часу навчання у вищому навчальному закладі при обчисленні стажу служби в поліції для цілей встановлення надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки, сформовано висновок щодо доцільності застосування вказаних положень при вирішенні питання щодо обчислення означеного стажу, визначеного частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII, згідно якого положення пункту 2 цієї Постанови застосуванню не підлягають, оскільки вони можуть бути застосовані для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років (постанови від 19.11.2019 у справі № 520/903/19, від 31.03.2020 у справі № 520/2067/19, від 22.07.2020 у справі № 520/5960/19, від 13.08.2020 у справі № 820/6656/16 та від 15.12.2021 у справі № 520/11545/19).
Вирішуючи спірне питання у цій справі суди застосували висновки Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду та у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постановах від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та від 27.06.2018 у справі № 750/9775/16-а.
У вказаних справах предмет спору стосувався права особи на пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, враховуючи наявність пільгового стажу, який вираховується відповідно до підзаконного нормативно-правового акту (Постанова № 393).
Так, у постанові від 03.03.2021 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Таким чином, у справі № 805/3923/18-а Верховний Суд прийшов до висновків, що для набуття права на призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону № 2262-XII, враховується як календарна, так і пільгова вислуга років в сукупності.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 у справі № 750/9775/16-а, де зазначено, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Ця позиція поширюється як на працюючих поліцейських для цілей обрахунку вислуги років, яка дає право на призначення пенсії згідно Закону № 2262-XII, враховуючи пільгове нарахування стажу, так і на звільнених зі служби в поліції з цією ж метою.
Відповідач зазначає, що позивач продовжує проходження служби в поліції, відповідачем фактично не заперечується можливість зарахування періоду проходження служби в пільговому обчисленні до вислуги років позивача у разі такої необхідності, а саме для призначення пенсії поліцейському.
Так, з листа відповідача від 23.12.2022 слідує, що Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області зазначено про можливість включення пільгової вислуги років до календарної, яка дає право на пенсію, при призначенні пенсії.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідь надана листом від 23.12.2022 є по своїй суті роз'ясненням щодо підстав та моменту виникнення у позивача права на включення цієї вислуги років на пільгових умовах до календарної вислуги.
За замістом цього листа відповідач не заперечує наявності у позивача за період його служби з 20.02.2004 по 27.10.2015 вислуги років у пільговому обчисленні та не відмовляє у її зарахуванні в календарну вислугу під час звільнення позивача зі служби в поліції на пенсію, а отже лист від 23.12.2022, з яким висловлює незгоду позивач, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яким відмовлено у вирішенні цього питання.
Відтак, питання призначення пенсії позивачу вирішуватиметься під час його звільнення зі служби в поліції.
Враховуючи те, що позивач проходить службу в поліції, а також зважаючи на те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про оформлення та подання документів для призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу, зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до календарної вислуги років, яка дає право на пенсію, вислугу років в пільговому обчисленні, має передчасний характер та суперечить процедурі та визначеному у застосованих нормативних актах обставинам та часу їх застосування. Крім того, відсутні підстави вважати, що при звільнення позивача зі служби в поліції та обчисленні його стажу для призначення пенсії за вислугу років відповідачем буде відмовлено йому у зарахуванні пільгового стажу для її призначення.
З урахуванням наведеного надзвичайно важливого значення набуває необхідність належного з'ясування судом питання щодо того, про захист яких саме прав особи пред'явлено позов.
Доцільно зауважити, що адміністративне судочинство спрямоване на захист уже порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень рішення, вчиненню ним дій чи допущенням бездіяльності порушуються права позивача. Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії чи утриматись від вчинення певних дій, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.02.2023 року по справі № 320/12166/20.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко