про залишення позовної заяви без руху
07 березня 2023 р. № 400/1947/23
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Величко А.В., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
доОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 21 844,44 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 21 844,44 грн.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Так, згідно з частиною другою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
У постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 820/1186/17 викладений висновок, відповідно до якого належним доказом надіслання суб'єктами владних повноважень позовної заяви з додатками відповідачу є квитанція або касовий чек, у якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Суд звертає увагу на те, що належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу та іншим учасникам справи є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
Однак, при зверненні до суду з позовом позивачем не надано до матеріалів справи опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення, що позбавляє суд можливості перевірити, який саме перелік документів був надісланий відповідачу.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом у сфері справляння податків і зборів є Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
Одне з податкових повідомлень-рішень, на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача податковий борг, датоване квітнем 2018 року. Про оскарження рішень в адміністративному чи судовому порядку позивач суд не повідомив.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 102.4 ст. 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Отже, з позовом про стягнення податкового боргу на підставі податкового повідомлення - рішення №036760-1302-1420 від 27.04.2018 року позивач мав звернутися до жовтня 2021 року. Натомість позов до суду подано 06.03.2023 року, отже, позивачем пропущено строк звернення до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд встановив, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Разом з тим, заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску суду не надано.
Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним позовом, а також доказів поважності причин його пропуску.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій;
- опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, що направлені відповідачу.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
У відповідності до приписів статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаного недоліку позовна заява буде повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій; опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, що направлені відповідачу.
3. У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
4. Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Величко