28 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 926/701-б/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.
учасники справи:
кредитор - Приватне підприємство "Рембудсервіс Кераміка",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Кераміка",
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецький молодіжний
арбітражний керуючий Попович Дмитро Миколайович,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємства "Рембудсервіс Кераміка"
Товариство з обмеженою відповідальністю " Рембудсервіс-Кераміка"
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області
від 01.08.2022
у складі судді: Бутирський А.А.,
та постанову Західного апеляційного господарського суду
від 24.11.2022
у складі колегії суддів: Матущака О.І. (головуючий), Марка Р.І., Скрипчук О.С.,
у справі за заявою
Приватного підприємства "Рембудсервіс Кераміка"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Кераміка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький молодіжний житловий комплекс"
про визнання банкрутом
1. До Господарського суду Чернівецької області надійшла заява Приватного підприємства "Рембудсервіс Кераміка" (далі - ПП "Рембудсервіс Кераміка") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Кераміка" (далі - ТОВ "Рембудсервіс-Кераміка") про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький молодіжний житловий комплекс" (далі - боржник, ТОВ "Чернівецький молодіжний житловий комплекс").
2. Ухвалою від 04.04.2022 Господарський суд Чернівецької області відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Чернівецький молодіжний житловий комплекс" (код ЄДРПОУ 32572908);
визнав грошові вимоги ПП "Рембудсервіс Кераміка" до боржника ТОВ "Чернівецький молодіжний житловий комплекс" на суму 818 589,42 грн. основного боргу;
визнав грошові вимоги ТОВ "Рембудсервіс-Кераміка" до боржника ТОВ "Чернівецький молодіжний житловий комплекс" на суму 485 457 грн. основного боргу;
ввів процедуру розпорядження майном ТОВ "Чернівецький молодіжний житловий комплекс" та мораторій на задоволення вимог кредиторів;
призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Поповича Д.М.;
визначив дату попереднього засідання суду.
Короткий опис вимог заявника
3. 06.06.2022 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Чернівціжитлобуд" (далі - ТОВ "БФ"Чернівціжитлобуд") із грошовими вимогами до боржника на суму 2 308 917,92 грн., з них: 1 900 343,74 грн. основного боргу, 114 020,70 грн. 3% річних, 294 553,48 грн. збитків, заподіяних інфляцією.
3.1. Вимоги ТОВ "Чернівціжитлобуд" обґрунтовані тим, що між заявником та боржником 12.02.2018 укладено Договір підряду, за яким підрядник зобов'язався виконати комплекс робіт по усуненню недоліків у зданому в експлуатацію житловому будинку секція 1 та 2 по вул. Руська, 235-В, м. Чернівці.
3.2. Разом з тим відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків від 10.01.2022 за скаржником наявна заборгованість перед зазначеним Товариством на суму 1 900 343,74 грн., яка виникла внаслідок несплати за роботи, виконані з квітня по жовтень 2019 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Ухвалою від 01.08.2022 Господарський суд Чернівецької області визнано грошові вимоги ТОВ "БФ "Чернівціжитлобуд" до боржника на суму 2 308 917,92 грн. та 4 962,00 грн. судового збору.
4.1. Судом під час розгляду справи встановлено такі обставини:
- 05.04.2022 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Чернівецький молодіжний житловий комплекс";
- на поштовому конверті, в якому судом отримана заява ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд" із кредиторськими вимогами, міститься дата 03.05.2022;
- між заявником та боржником 12.02.2018 укладено Договір підряду, за яким ТОВ "Чернівціжитлобуд" зобов'язалося виконати комплекс робіт по усуненню недоліків у зданому в експлуатацію житловому будинку (секція 1 та 2 по вул. Руська, 235-В, м. Чернівці), а боржник у справі здійснити оплату за фактично виконані роботи на підставі актів приймання-здачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін;
- ТОВ "Чернівціжитлобуд" виконало будівельно-монтажні роботи по усуненню недоліків у зданому в експлуатацію житловому будинку на суму 2 601 164,39 грн., що підтверджуються Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2в) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) а саме: за березень 2018 року на суму 343 327,20 грн.; за грудень 2018 року на суму 260 224,11 грн.; за березень 2019 року на суму 89 112,29 грн.; за квітень 2019 року на суму 486 814 грн.; за травень 2019 року на суму 118 717,72 грн.; за червень 2019 року 153 959 грн.; за липень 2019 року на суму 140 852,88 грн.; за серпень 2019 року на суму 401 209 грн.; за вересень 2019 року на суму 514 120,63 грн.; за жовтень 2019 року на суму 92 827,56 грн.;
- Актом звірки взаєморозрахунків від 10.01.2022, підписаним між ТОВ "Чернівціжитлобуд" та боржником встановлено, що останній винен Товариству 1 900 343,74 грн.;
- з урахуванням статті 625 Цивільного кодексу України ТОВ "БФ "Чернівціжитлобуд" на суму основного боргу 1 900 343,74 грн. нарахувало 3% річних в розмірі 114 020,70 грн. (за період з 30.04.2019 по 30.04.2021) та збитки, заподіяні інфляцією, на суму 294 553,48 грн. за аналогічний період.
4.2. Визнавши заявлені грошові вимоги ТОВ "БФ "Чернівціжитлобуд", місцевий суд також зазначив, що в актах виконаних будівельних робіт існує підпис ОСББ "Молодість", однак за умовами договору підряду від 12.02.2018 боржник брав на себе зобов'язання сплатити кошти саме ТОВ БФ "Чернівціжитлобуд", а не ОСББ "Молодість-2016".
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою від 24.11.2022 Західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПП "Рембудсервіс Кераміка" залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2022 - без змін.
5.1. Апеляційний суд зазначив, що доводи скаржника про неможливість встановити зазначену на конверті (в якому надійшла до суду заява ТОВ "БФ "Чернівціжитлобуд" з грошовими вимогами до боржника) дату є необґрунтованими та спростовуються наявним відбитком поштового штемпеля із датою 03.05.2022.
5.2. Суд погодися із запереченнями представника ТОВ "БФ "Чернівціжитлобуд" про те, що надсилання листа на дійсну адресу суду є достатнім для того, щоб вважати належно поданою заяву з грошовими вимогами до боржника, оскільки отримання листа адресатом чи його доставка органом поштового зв'язку перебуває за межами контролю відправника.
5.3. За таких обставин апеляційний суд погодився із висновками місцевого суду про доведеність грошових вимог ТОВ "БФ "Чернівціжитлобуд" до боржника та наявність підстав для їх визнання, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
6. ПП "Рембудсервіс Кераміка" та ТОВ "Рембудсервіс-Кераміка" 21.12.2022, засобами поштового зв'язку, звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 926/701-б/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2023.
8. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Рембудсервіс Кераміка" та ТОВ "Рембудсервіс-Кераміка", датою проведення судового засідання визначено 28.02.2023.
9. Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника учасників ТОВ "Чернівецький молодіжний житловий комплекс" Максимчук А.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 28.02.2023.
10. Від представників ТОВ "Чернівецький молодіжний житловий комплекс" та ТОВ "БФ "Чернівціжитлобуд" надійшли відзиви, в яких зазначені учасники справи просили відмовити у задоволенні спільної касаційної скарги ПП "Рембудсервіс Кераміка" та ТОВ "Рембудсервіс-Кераміка", та залишити оскаржувані судові рішення без змін. Натомість уповноважені представники сторін в судове засідання 28.02.2023 не з'явилися.
11. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 16.11.2022 № 2738-IX) та положень Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд розглядає справу № 926/701-б/22 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи скаржників
(ПП "Рембудсервіс Кераміка" та ТОВ "Рембудсервіс-Кераміка")
12. Скаржники доводили, що суди дійшли помилкового висновку про своєчасність пред'явлення кредитором вимог та дату подання заяви ТОВ "БФ "Чернівціжитлобуд" 03.05.2022 та не надали оцінки тому, що поштове відправлення не надходило до суду більше місяця, хоча нормативний строк пересилання відправлень простих листів по Україні в межах міста становить 3 дні і в м. Чернівцях не було перебоїв в послугах поштового зв'язку. Також суди не надали оцінку тому, що ТОВ "БФ "Чернівціжитлобуд" було обізнаним про наявність справи про банкрутство, однак з 03.05.2022 по 06.06.2022 (дати залишення ухвалою суду заяви без руху) не зверталося до суду із заявами щодо розшуку своєї заяви та з'ясування причин, чому заява не реєструється та не призначається протягом тривалого часу. Також зазначене товариство не з'являлося та не подавало жодних заяв на попереднє засідання суду у цій справі, призначене на 16.05.2022 та в подальшому відкладене на 01.06.2022.
12.1. Скаржник аргументував, що місцезнаходження заявника ТОВ "БФ "Чернівціжитлобуд" є за тією ж адресою, що і боржника. Водночас 06.06.2022 ухвалою Господарського суду Чернівецької області заява ТОВ "БФ "Чернівціжитлобуд" була залишена без руху та була відправлена на адресу суду листом, на якому поштовим оператором точно зафіксована дата, що свідчить по обізнаність заявника з порядком відправки поштової кореспонденції. Не врахування усіх зазначених скаржником обставин справи, на думку скаржника, суди дійшли помилкового висновку про своєчасність (в межах 30-денного строку, визначеного частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства) щодо пред'явлення суду вимог ТОВ "Чернівецький молодіжний житловий комплекс", який зроблено без урахування положень частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
12.2. Відтак, на думку скаржника, суди з помилкових мотивів вказали про своєчасність (в межах 30-денного строку, визначеного частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства) пред'явлення суду цих вимог, тобто неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, тому, з урахуванням частини четвертої статті 311 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави для зміни ухвали Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2022 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 у їх мотивувальних частинах згідно з наведеними вище доводами цієї касаційної скарги.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
13. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
16. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 12 - 12.2. описової частини цієї постанови.
Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
17. Предметом судового розгляду в цій справі є заява ТОВ "БФ "Чернівціжитлобуд" із грошовими вимогами до боржника на загальну суму 2 308 917,92 грн.
Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.
18. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
19. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
20. Відповідно до положень частин першої, третьої, шостої статті 45 КУзПБ:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
21. Приписами частини першої статті 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.
22. Згідно з частиною другою статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
23. Суд касаційної інстанції звертає увагу на усталені правові висновки Верховного Суду щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, відповідно до яких:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).
- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
23.1. Зазначені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45 - 47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
Така позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.12.2021 у справі № 905/857/19, від 20.12.2021 у справі № 922/1775/19, від 09.06.2022 у справі № 910/14927/20.
24. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
25. У постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15 наведено правовий висновок, відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.
26. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
26.1. Водночас обов'язок кредитора доказувати обґрунтованість своїх вимог до боржника не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18.
27. Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
Наведені правові висновки відповідають сталій практиці Верховного Суду щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та щодо ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство.
Щодо доводів касаційної скарги
28. З огляду на встановлені судами обставини, а також зазначені вище правові норми та висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано задоволено заяву ТОВ "БФ "Чернівціжитлобуд" про визнання кредиторських вимог до боржника з тих підстав, що заявником доведено належними та допустимими доказами заявлені грошові вимоги.
29. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, єдиною підставо, яка на думку скаржника свідчить про наявність підстав для зміни рішення судів попередніх інстанцій, є неправильне визначення судами попередніх інстанцій дати подання заяви про визнання кредиторських вимог.
30. Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що за змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
31. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
31.1. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
31.2. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
32. У частині 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
33. Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
34. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, на які посилається скаржник).
35. Доводи скаржника про те, що ТОВ "БФ "Чернівціжитлобуд" не зверталося до суду із заявами щодо розшуку своєї заяви та з'ясування причин, чому заява не реєструється та не призначається протягом тривалого часу, а також перебування заявника за однією адресою з боржником є припущеннями та власним баченням скаржника.
35.1. Колегія суддів звертає увагу, що права учасників справи, визначені положеннями статті 42 ГПК України, використовуються учасниками на власний розсуд. Якщо у сторін є підстави вважати, що інші учасники справи зловживають своїми правами, то сторони повинні враховувати, що такі зловживання повинні доводитись в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України. Разом з тим скаржник таких доказів під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не надав.
35.2. Також скаржником не надано у порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України будь-яких доказів, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій. Так, скаржником не надано доказів, що він звертався до поштового відділення з метою з'ясування обставин щодо спірного поштового відправлення, не звертався в межах наданих йому положеннями статті 42 ГПК України прав до суду з проханням здійснити відповідний запит з метою отримання інформації тощо. З матеріалів справи не вбачається, що скаржник надав докази на підтвердження проведення будь-яких експертиз, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій про наявність штампу, дати його проставлення на конверті тощо.
36. Водночас зі змісту судових рішень та матеріалів справи вбачається, що інші обставини (щодо укладення договору, визначення суми заборгованості) скаржником не заперечувалися.
Отже, висновки суду першої інстанції щодо доведеності наявного у боржника перед ТОВ "БФ "Чернівціжитлобуд" грошового зобов'язання були зроблені за результатами дослідження та аналізу поданих у справу документів та пояснень/заперечень, на підставі встановлених обставин. Висновків щодо недійсності правочинів на підставі яких виникли заявлені грошові вимоги зміст оскаржуваних рішень у цій справі не містить.
37. Враховуючи наведену вище сутність принципу змагальності сторін та стандарту доказування вірогідності доказів, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що надані в справу докази підтверджують наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором за відповідними правочинами, а заява з кредиторськими вимогами є такою, що подана без пропущення 30-денного строку.
38. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин.
39. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважує, що згідно зі статтею 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
40. Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
41. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки доводи скаржника, всупереч положенням статті 300 ГПК України, зводяться до спонукання суду касаційної інстанції до втручання у оцінку доказів судами попередніх інстанцій та їх повторної оцінки.
Висновки за результатами касаційного провадження
42. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
43. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
44. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, тому у задоволенні спільної касаційної скарги ПП "Рембудсервіс Кераміка" та ТОВ "Рембудсервіс-Кераміка" слід відмовити.
Щодо судових витрат
45. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги ПП "Рембудсервіс Кераміка" та ТОВ "Рембудсервіс-Кераміка" без задоволення, понесені у зв'язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржників.
На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Рембудсервіс Кераміка" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Кераміка" залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2022 у справі № 926/701-б/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
О.В. Васьковський