29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"06" березня 2023 р.м. Хмельницький Справа № 924/460/22
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро", с. Ганнопіль Славутського району Хмельницької області про розстрочення виконання судового рішення по справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Рачковського Миколи Івановича, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро", с. Ганнопіль Славутського району Хмельницької області
про стягнення 665 266,13грн, з яких: 559 924,00грн - основного боргу, 92 189,99грн - інфляційних втрат, 13 152,14грн - 3% річних
Представники сторін:
від заявника (боржника, відповідача): Кадигроб А.С. - згідно ордеру серії ВІ №1102698 від 27.09.2022 (в режимі відеоконференції);
від стягувача (позивача): не з'явились
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.11.2022 року по справі №924/460/22 було ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" на користь Фізичної особи-підприємця Рачковського Миколи Івановича 537 924,00грн основного боргу, 88 261,86грн інфляційних втрат, 12 548,22грн 3% річних, 9 580,83грн витрат зі сплати судового збору.
Додатковим рішенням суду області від 21.11.2022 року по справі №924/460/22 року було ухвалено стягнути з ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" на користь ФОП Рачковського Миколи Івановича 10 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Північно-західний апеляційний Господарський суд 30.01.2023 постановив рішення суду області залишити без змін та 13.02.2023 року додатково постановив стягнути з ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" на користь ФОП Рачковського Миколи Івановича 4 500,00грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції.
23.02.2023 на адресу суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро", с. Ганнопіль Славутського району Хмельницької області про розстрочення виконання судового рішення суду області від 09.11.2022.
Ухвалою суду від 24.02.2023 заяву ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" від 21.02.2023 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.11.2022 у справі №924/460/22 призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.02.2023.
В судовому засіданні представник боржника (заявника, відповідача) просить суд задовольнити подану ним заяву та розстрочити виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.11.2022. Вказує, що підприємство перебуває у складному фінансовому становищі, яке ускладнює виплату заборгованості усім контрагентам відповідача. Зазначає, що бойові дії на території України завдати непоправних збитків у тому числі й відповідачу, а також несприятливі погодні умови змусили перенести строки збору урожаю на 01.01.2023. Звертає увагу, що на банківському рахунку боржника недостатньо коштів, відсутнє майно не задіяне у вирощуванні та зборі урожаю для виконання судового рішення. Повідомила про сплату 14 500,00грн згідно додаткового рішення суду області від 21.11.2022 та постанови апеляційного суду від 30.01.2023 про стягнення витрат на правову допомогу. На підтвердження факту перебування відповідача у тяжкому матеріальному становищі до заяви додано: копію наказу директора, копію штатного розпису, докази сплати 14 500,00грн, копію оборотно-сальдової відомості по рахунку за 2022 рік.
Стягувач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив. На адресу суду через систему "Електронний суд" представник стягувача надіслав письмові заперечення від 02.03.2023 щодо поданої відповідачем заяви про розстрочення виконання рішення суду. Згідно змісту поданих заперечень зазначив, що у позивача наявна інформація, що протягом 2020-2022 років відповідач здійснював та продовжує здійснювати господарську діяльність в сільськогосподарській сфері, має в своєму "активі" діючі Договори оренди земельних ділянок сількогосподарського призначення, володіє на праві власності великою кількістю сільськогосоподарської техніки. Вказана інформація стала відома позивачу з матеріалів виконавчого провадження №70420956 по примусовому виконанню рішення суду по справі №924/462/22, де боржником є відповідач, а стягувачем є позивач. Звертає увагу, що позиція відповідача щодо розстрочення виконання рішення у даній справі фактично є способом уникнення або значного необґрунтованого затягування процесу примусового стягнення коштів на користь позивача. Зауважує, що наведені відповідачем у своїй заяві обставини не свідчать про неможливість або ускладнення виконання рішення суду від 09.11.2022 у даній справі. До заперечень представником позивача додано електронні копії відповіді МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів та інформаційної довідки №316041447 від 25.11.2022 з ДРРПНМ.
Розглянувши подану ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" заяву про розстрочку виконання судового рішення від 21.02.2023 у справі №924/460/22, дослідивши матеріали справи, судом встановлено та враховано наступне.
Згідно п.п.1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч.3 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Зі змісту вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім'ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочка (розстрочка) виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
З огляду на зазначене, судом враховано, що в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Судом також враховано, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках та при наявності відповідних доказів.
Оскільки Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм Господарського процесуального кодексу України.
Заявником в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду області у справі №924/460/22 подано лише: копію наказу директора про відтермінування збору кукурудзи у зв'язку із високими показниками вологості та недоцільністю витрат для її сушіння; копію штатного розпису з фіксованими посадовими окладами; копію оборотно-сальдової відомості по рахунку за 2022 рік.
Однак, судом звернуто увагу, що дані документи не підтверджують реального фінансового становища боржника станом на день звернення до суду з цією заявою та не доводять наявність виключних обставин, що унеможливлюють виконання судового акту.
Суд також наголошує, що тяжке фінансове становище, недостача коштів на банківському рахунку не є тими виключними обставинами в розумінні статті 331 ГПК України, які давали б можливість для відстрочення виконання судового рішення, оскільки такий незадовільний майновий стан відповідача утворився, зокрема, внаслідок і його власної діяльності. Судом звернуто увагу, що боржник здійснює свою діяльність на території де не ведуться бойові дії. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, земельні ділянки, які перебувають в оренді відповідача, знаходять на території Хмельницької області.
Отже, заявником не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про складне фінансове становище підприємства.
Окрім того, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яким, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004р. зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Судом зауважено, що заявником не надано суду жодних доказів часткового виконання чи вжиття будь-яких заходів для виконання рішення суду області від 09.11.2022 у справі №924/460/22.
При цьому, судом враховано, що тривале невиконання договірних обов'язків (з 2021 року) призвело до звернення до суду позивача за захистом свого порушеного права, однак і після рішення суду відповідач не сплатив заборгованість.
Суд зауважує, що вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, суд зобов'язаний враховувати інтереси не лише боржника, а й стягувача.
Зважаючи на те, що стягувач також є суб'єктом господарювання, здійснює підприємницьку діяльність, відтак, затримка виконання вищенаведеного судового рішення може негативно вплинути на фінансовий стан позивача, який і так очікує виконання грошових зобов'язань стягнутих за рішенням суду більше трьох місяців.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на вищенаведене, враховуючи баланс інтересів стягувача та боржника, а також беручи до уваги те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами наявності правових підстав, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання прийнятого у даній справі судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.11.2022 у справі №924/460/22.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 255, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро", с. Ганнопіль Славутського району Хмельницької області від 21.02.2023 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.11.2022 у справі №924/460/22 відмовити.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://km.arbitr.gov.ua.
Ухвала оголошена та набрала законної сили 06.03.2023, а також може бути оскаржена в порядку визначеному ст.ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 08.03.2023.
Суддя С.І. Крамар
Віддрук. 4 прим.:
1- до справи;
2, 3 - позивачу (02100, м.Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 18, кв.5; 01011, м. Київ, вул. П.Мирного, 7-А, оф.1) надісл. на е-пошту 5062209@gmail.com
4 - відповідачу - (30030, Хмельницька область, Славутський р-н, с. Ганнопіль, вул. Миру, буд. 16) надісл. на ел. пошту a.kadygrob90@gmail.com