29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"07" березня 2023 р. Справа № 924/871/22
м. Хмельницький
Суддя Господарського суду Хмельницької області Грамчук І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький
про стягнення 393 270 грн. заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 року № 0281-02024, з яких 143 809,07 грн. - пеня, 211 609,22 грн. - інфляційні втрати, 37 851,71 грн. - 3% річних
Представники сторін: не з'явились
встановив: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" подало позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький про стягнення 393 270 грн. заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 року № 0281-02024, з яких 143 809,07 грн. - пеня, 211 609,22 грн. - інфляційні втрати, 37 851,71 грн. - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження у справі для її розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 9 год. 30 хв. 21 грудня 2022р.
Ухвалою суду від 21.12.2022 р. повідомлено учасників процесу про дату, час та місце підготовчого засідання у справі № 924/871/22, о 9 год. 30 хв. 12 січня 2023 року.
Ухвалою суду від 12.01.2023 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/871/22 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання у справі №924/871/22 на 09:30 год. 08 лютого 2023 р.
Ухвалою суду від 08.02.2023 року закрито підготовче провадження у справі №924/871/22. Призначено справу №924/871/22 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 11:30 год. "07" березня 2023 р.
Відповідач у відзиві на позов (вх.№05-08/2855/22 від 19.12.2022р.) звертає увагу на те, що станом на 30.11.22 р. заборгованість споживачів по категорії ПУП (юридичні) складає 61080,9 тис. грн. та ПУП (населення) - 195201,8 тис.грн., споживачів по категорії ПНТ - 201416,0 тис. грн., що вказує на вкрай складне фінансове становище товариства.
Позивач подав клопотання (вх.№05-22/7139/22 від 27.12.2022) про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву.
Додатково відповідач просить суд у разі встановлення порушення прав позивача, зменшити розмір пені, інфляційниї втрат та 3 % річних на 90%.
Позивач подав клопотання (вх.№05-08/779/23 від 06.03.2023) про відкладення розгляду справи проведення наступного засідання у режимі відеоконференції. У даному клопотанні слід відмовити з огляду на наступне.
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01.01.2019 року між державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", Оператор системи передачі (ОСП), та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0281-02024 (в редакції додаткових угод №1-2), за умовами якого ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору (п.1.1. договору).
Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (п.1.2. договору).
За положеннями п. 3.1. договору ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим регулятором, та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет.
У п. 4.1. договору передбачено, що для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється: для ОСР на підставі даних щодо технологічних витрат електричної енергії та її розподіл електричними мережами ОСР; для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника; для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії ( в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація. З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку.
Планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт год) за розрахунковий період на тариф на послугу, затверджений регулятором (грн/МВт год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п.5.1. договору).
Розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) за цим договором є 1 календарний місяць (п. 6.1. договору).
Пунктом 6.2. Договору встановлено поетапний порядок здійснення розрахунку: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового періоду; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового періоду; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.
Відповідно до пункту 6.3 Договору у разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів Послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів Послуги; сплачує вартість Послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів Послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів Послуги.
Згідно п. 6.5. Договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", з використанням кваліфікованого електронно підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 6.6 Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.
Пунктом 6.7. Договору передбачено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0, 1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
У разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів.
У разі недотримання ОСП цих термінів Користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов'язань щодо повернення коштів.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню.
Згідно з п. 7.1 договору ОСП має право, зокрема отримувати від Користувача своєчасну оплату за Послугу.
ОСП зобов'язується, з-поміж іншого, забезпечувати надання Послуги з дотриманням установлених показників якості надання цих послуг відповідно до глави 2 розділу XI Кодексу системи передачі; складати та надавати Користувачу, на його запит, акти, рахунки, повідомлення у терміни та у порядку, зазначеного у розділах 6 та 10 цього Договору; повідомляти Користувача про зміну тарифу на передачу електричної енергії у терміни та відповідно до порядку, зазначеного у розділі 6 цього договору (п. 9.2 договору).
Пунктом 9.3 договору передбачено, що Користувач зобов'язується: повертати ОСП підписані зі свого боку акти у терміни та у порядку, що зазначені у розділах 6 та 10 цього Договору; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.
Планові обсяги передачі електроенергії Користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. ОСП протягом 5 робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх Користувачу. ОСП протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє Користувачу акт приймання-передачі наданої Послуги. Користувач, отримавши акт приймання-передачі наданої Послуги, протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, повертає його ОСП, підписаний зі свого боку (п. 10.1 договору).
Згідно з п. 10.2 договору ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої Послуги відповідно до форми, наведеної у додатку 3 цього Договору, та надсилає його Користувачу. Користувач у триденний термін має повернути ОСП акт звірки розрахунків наданої Послуги, підписаний зі свого боку. У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між Сторонами Користувач має право у триденний термін направити свій примірник акта звірки розрахунків ОСП з вмотивованим запереченням. Цей акт звірки розрахунків має бути розглянутий ОСП у триденний термін, підписаний у разі згоди та наданий Користувачу. Якщо Сторони не дійшли згоди, застосовуються норми розділу 12 цього Договору.
У разі несвоєчасної оплати Користувачем отриманої Послуги ОСП направляє Користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості Користувачем ОСП має право направити Користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання Послуги відповідно до вимог КСП (п. 10.3 договору).
Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов'язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою Сервісу та/або електронному вигляді (п. 10.4 договору).
Цей Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019 р. Якщо Користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах. (п.14.1 Договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.
01.01.2019 сторони договору уклали додаткову угоду, в якій погодили, що у випадку набуття чинності статей 66 - 71 Закону України "Про ринок електричної енергії" та/або внесення зміни в Договір між членами оптового ринку України щодо закупівлі втрат електричної енергії в магістральних та міждержавних електромережах ДП "НЕК "Укренерго", права та зобов'язання Сторін за Договором в частині розрахунків за надані послуги з передачі електричної енергії є обов'язковими для виконання починаючи з наступного дня після настання одного з таких випадків. Також сторони домовились в термін до 01.04.2019 укласти додаток до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії "Перелік точок комерційного обліку Користувача" на підставі інформації, яка надається Користувачем і внести зміни до Договору у разі внесення змін до нормативно-правових актів протягом 1 місяця від дати запровадження таких змін в нормативно-правових актах.
14.08.2019 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами.
Сторонами підписано:
- акт від 30.09.2019 року приймання-передачі послуги за вересень 2019 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 115456,318 МВт год, ставка тарифу 116,54 грн./МВт год, на суму 16146335,16 грн. (з ПДВ).
- акт від 31.10.2019 року приймання-передачі послуги за жовтень 2019 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 134024,161 МВт год, ставка тарифу 116,54 грн./МВт год, на суму 18743010,86 грн. (з ПДВ).
- акт від 30.11.2019 року приймання-передачі послуги за листопад 2019 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 144571,747 МВт год, ставка тарифу 116,54 грн./МВт год, на суму 20218069,68 грн. (з ПДВ).
- акт від 31.12.2019 року приймання-передачі послуги за грудень 2019 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 160466,630 МВт год, ставка тарифу 116,54 грн./МВт год, на суму 22440937,27 грн. (з ПДВ).
- акт від 31.01.2020 року приймання-передачі послуги за січень 2020 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 160099,817 МВт год, ставка тарифу 155,40 грн./МВт год, на суму 29855413,87 грн. (з ПДВ).
- акт від 29.02.2020 року приймання-передачі послуги за лютий 2020 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 146973,704 МВт год, ставка тарифу 155,40 грн./МВт год, на суму 27407656,32 грн. (з ПДВ).
- акт від 31.03.2020 року приймання-передачі послуги за березень 2020 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 142093,753 МВт год, ставка тарифу 155,40 грн./МВт год, на суму 26497643,06 грн. (з ПДВ).
- акт від 30.04.2020 року приймання-передачі послуги за квітень 2020 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 119723,206 МВт год, ставка тарифу 115,40 грн./МВт год, на суму 22325983,45 грн. (з ПДВ).
- акт від 31.05.2020 року приймання-передачі послуги за травень 2020 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 113550,927 МВт год, ставка тарифу 155,40 грн./МВт год, на суму 21174976,87 грн. (з ПДВ).
- акт від 30.06.2020 року приймання-передачі послуги за червень 2020 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 106174,324 МВт год, ставка тарифу 155,40 грн./МВт год, на суму 19799387,94 грн. (з ПДВ).
- акт від 31.07.2020 року приймання-передачі послуги за липень 2020 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 110934,427 МВт год, ставка тарифу 155,40 грн./МВт год, на суму 20687051,95 грн. (з ПДВ).
- акт від 30.09.2020 року приймання-передачі послуги за вересень 2020 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 106953,077 МВт год, ставка тарифу 240,23 грн./МВт год, на суму 30832005,23 грн. (з ПДВ).
- акт від 31.10.2020 року приймання-передачі послуги за жовтень 2020 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 128075,557 МВт год, ставка тарифу 240,23 грн./МВт год, на суму 36921109,27 грн. (з ПДВ).
- акт від 30.11.2020 року приймання-передачі послуги за листопад 2020 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 149447,415 МВт год, ставка тарифу 240,23 грн./МВт год, на суму 43082103,01 грн. (з ПДВ).
- акт від 31.12.2020 року приймання-передачі послуги за грудень 2020 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 172523,204 МВт год, ставка тарифу 312,76 грн./МВт год, на суму 64750028,74 грн. (з ПДВ).
- акт від 31.01.2021 року приймання-передачі послуги за січень 2021 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 161089,105 МВт год, ставка тарифу 293,93 грн./МВт год, на суму 56818704,76 грн. (з ПДВ).
- акт від 28.02.2021 року приймання-передачі послуги за лютий 2021 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 151185,038 МВт год, ставка тарифу 293,93 грн./МВт год, на суму 53325381,86 грн. (з ПДВ).
- акт від 31.03.2021 року приймання-передачі послуги за березень 2021 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 149217,445 МВт год, ставка тарифу 293,93 грн./МВт год, на суму 52631380,33 грн. (з ПДВ).
- акт від 30.04.2021 року приймання-передачі послуги за квітень 2021 року, згідно з яким позивачем надано відповідачу послугу з передачі електричної енергії обсягом 127626,875 МВт год, ставка тарифу 293,93 грн./МВт год, на суму 45016040,84 грн. (з ПДВ).
З вищевикладеного, з огляду на несвоєчасну оплату відповідачем наданих позивачем послуг, останній вернувся з даним позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Матеріалами справи стверджується, що 01.01.2019 року між сторонами у справі укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0281-02024, за умовами якого позивач зобов'язався надавати послугу з передачі електричної енергії, відповідно до умов цього договору, а відповідач - здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У пункті 6.2. Договору (в редакції додаткової угоди від 14.08.2019 року) сторонами встановлено наступний порядок розрахунків: 1 платіж (який повинен бути не меншим 1/5 від планової вартості послуги) - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового періоду; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового періоду; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
Згідно п. 6.5. Договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим
Із наданих сторонами платіжних документів вбачається порушення відповідачем умов розділу 6 договору.
Згідно п. 6.7. Договору у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
Верховний Суд у постановах від 20.09.2020 року у справі №916/1777/19 та від 20.08.2021 року у справі №910/13575/20 зауважив, що за змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи N 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи N 916/804/17.
При цьому, у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців (постанова Верховного Суду від 20.08.2021 року у справі №910/13575/20).
Оскільки у п. 6.7. договору сторонами передбачено, що пеня нараховується за кожен день прострочення, до повного виконання користувачем своїх зобов'язань, суд приходить до висновку, що у п. 6.7. договору погоджено інший строк, ніж передбачений ст. 232 ГК України, нарахування пені - до повної оплати.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за порушення умов договору штрафних санкцій, а саме: пені у розмірі 143809,07 грн.
Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, постанові Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17.
Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення пені та встановлено, що позивачем правомірно нараховано 143809,07 грн. пені згідно поданого розрахунку.
Крім того, позивач просить суд стягнути 37851,71 грн. 3% річних та 211609,22 грн. втрат від інфляції згідно поданого розрахунку.
За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення 37851,71 грн. 3% річних та втрат від інфляції в сумі 211609,22 грн. інфляційних нарахувань та встановлено, що вказані нарахування здійсненні правомірно та підлягають задоволенню в понову обсязі.
Відповідач у відзиві на позов просить суд зменшити розмір втрат від інфляції та 3% річних на 90%.
Проте, втрати від інфляції та 3% річних не підпадають під визначення поняття неустойки, штрафних санкцій, а тому в цій частині у задоволенні клопотання відповідача необхідно відмовити.
Відповідач у відзиві на позов просить суд зменшити розмір пені на 90%.
Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналогічні принципи наведено у статті 233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За змістом наведених вище норм, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018р. у справі №924/709/17.
Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 року у справі №907/532/18 відзначив, що при цьому наявність/відсутність укладеної між сторонами договору угоди про зменшення або скасування штрафних санкцій, так само як наявність/відсутність угоди про внесення змін до умов договору в частині строків поставки товару, при вирішенні судом питання про зменшення розміру штрафу, пені не має вирішального значення, оскільки таке зменшення є правом суду, яке випливає безпосередньо з положень норм чинного законодавства, та здійснюється судом за наявності конкретних об'єктивних обставин.
Поряд з тим, Верховний Суд у постанові від 29.07.2021 року у справі № 904/3526/20 зауважив, що закріплений у частині третій статті 551 ЦК України законодавцем принцип фактично є можливістю обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності та може бути застосований і як норма прямої дії як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
Правовий аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 03.06.2019 у справі №914/1517/18.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, яке може бути застосовано судом на власний розсуд та не свідчить про втручання суду у договірні відносини.
Судом приймається до уваги сплата відповідачем основної заборгованості, відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, значний розмір штрафних санкцій, доводи відповідача, вкладені в обґрунтування необхідності зменшення розміру штрафних санкцій, що в сукупності свідчить про можливість зменшення розміру пені на 50%, оскільки в такому випадку буде дотриманий баланс інтересів сторін у вигляді відшкодування позивачу негативних наслідків від неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, а також не носитиме характер несправедливо непомірного тягаря для відповідача.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. В стягненні 71904,54 грн. пені у зв'язку з її зменшенням на 50% слід відмовити.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький про стягнення 143809,07 грн. пені, 211 609,22 грн. - інфляційних втрат, 37 851,71 грн. - 3%, задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (61037, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код 42035266) на користь приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 25, код 00100227) 71904,54 грн. (сімдесят одна тисяча дев'ятсот чотири грн. 54 коп.) пені, 37851,71 грн. (тридцять сім тисяч вісімсот п'ятдесят одна грн. 71 коп.) 3% річних, 211609,22 грн. (двісті одинадцять тисяч шістсот дев'ять грн. 22 коп.) інфляційних втрат, 5899,05 грн. (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 05 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
В стягненні 71904,53 грн. пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Грамчук
Віддрук.: 4 прим.
1 - до справи;
2 - позивачу ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ІНФОРМАЦІЯ_2)
3 - представнику позивача (Грачов Євген Олегович ІНФОРМАЦІЯ_1)
4 - відповідачу ТОВ "Хмельницькенергозбут" (ІНФОРМАЦІЯ_3)