02 березня 2023 року м.Суми
Справа №581/40/22
Номер провадження 22-ц/816/211/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: ОСОБА_2 , фізична особа - підприємець ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шершак - Гукової Аліни Миколаївни на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 01 грудня 2022 року в складі судді Бутенка Д.В., постановлену в смт. Липова Долина, повний текст судового рішення складено 07 грудня 2022 року,
Звернувшись до суду із позовом у січні 2022 року позивач просив суд визнати недостовірною інформацію, поширену на необмежене коло осіб, шляхом опублікування ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 год 09 хв у мережі Інтернет на своїй персональній сторінці у соціальній мережі «Fасеbоок» публікації (допису) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11 год 51 хв у мережі Інтернет на своїй персональній сторінці у соціальній мережі «Fасеbоок» публікації (допису) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18 год 56 хв у мережі Інтернет на належному йому веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_3 ) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_10», а також зобов'язати ОСОБА_2 спростувати поширену ним недостовірну інформацію, опубліковану в мережі Інтернет на його персональній сторінці у соціальній мережі «Fасеbоок» у публікації (допису) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» від 16 січня 2022 року о 16 год 09 хв та у публікації (допису) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 18 січня 2022 року об 11 год 51 хв, у спосіб, в який така інформація була поширена, а саме - шляхом опублікування у мережі Інтернет на персональній сторінці ОСОБА_2 у соціальній мережі «Fасеbоок» публікації (допису) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_11 », та зобов'язати ОСОБА_4 спростувати поширену ним недостовірну інформацію, опубліковану в мережі Інтернет на належному йому веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_3 ) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_10» від 17 січня 2022 року о 18 год 56 хв, у спосіб, в який така інформація була поширена, а саме - шляхом опублікування у мережі Інтернет на веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_4 «ІНФОРМАЦІЯ_12» від 17 січня 2022 року». Також просив стягнути зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь моральну шкоду в розмірі по 50 000 грн. 00 коп. з кожного, та судові витрати з кожного окремо.
Позов мотивує тим, що він є засновником та директором аграрного товарно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнери-2009», яке здійснює свою господарську діяльність на території с-ща Липова Долина та колишнього Липоводолинського (Роменського) району Сумської області, працює в с-щі Липова Долина 12 років та має сформовану ділову репутацію серед односельчан, працівників, партнерів. 16 січня 2022 року голова Липоводолинської селищної ради ОСОБА_2 на своїй персональній сторінці у мережі Інтернет в соціальній мережі «Fасеbоок» поширив неправдиву інформацію про нього, застосовуючи при цьому ганебні, образливі та принижуючі вислови та словосполучення, а саме: розмістив публікацію під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», в якій поширив інформацію наступного змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_13?» (ІНФОРМАЦІЯ_14). 18 січня 2022 року ОСОБА_2 у мережі Інтернет на своїй персональній сторінці у соціальній мережі «Facebook» знову розмістив публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якій поширив неправдиву інформацію, що ображає його, принижує честь і гідність та завдає шкоди його діловій репутації, наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_15.» (ІНФОРМАЦІЯ_16). Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб-сайті «Сумські дебати» опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_10», в якій поширено неправдиву інформацію, що не відповідає дійсності та принижує його честь і гідність, наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_17.» (ІНФОРМАЦІЯ_18). При цьому позивач зазначив, що вищевказану недостовірну інформацію відповідачами доведено до відома невизначеного кола осіб у повідомленнях ОСОБА_2 на його персональній сторінці у соціальній мережі «Fасеbоок» та у статті «ІНФОРМАЦІЯ_10», опублікованій на веб-сайті «Сумські дебати». Згідно з офіційними даними Державної служби статистики України населення с-ща Липова Долина станом на 01 грудня 2020 року становить 5060 чоловік, у розділі «Друзі» на персональній сторінці у соціальній мережі «Fасеbоок» у ОСОБА_2 значиться 2598 чоловік, тому зміст публікації відповідача доведений до відома, як мінімум, 2598 чоловік, що становить більшу половину населення селища Липова Долина Роменського району Сумської області. Позивач також зазначав, шо поширена відповідачами інформація містить образливі, принижуючі та ганебні вислови і терміни, є неправдивою та такою, що порушує його право на повагу до честі, гідності та ділової репутації. Крім того, поширена інформація не має ознак оціночних суджень відповідачів, а містить виклад конкретних обставин та подій, які, нібито, стосуються конкретно його, ОСОБА_15 , як фізичної особи та керівника аграрного підприємства, та в результаті поширення вищезазначеної недостовірної інформації відповідачем, йому заподіяно моральну шкоду внаслідок приниження його честі, гідності та ділової репутації. Відповідачі безпідставно надали негативну соціальну оцінку йому в очах його численних працівників, колег, односельців, друзів та знайомих, принизили його соціальну цінність, як людини, а також опорочили набуту протягом багатьох років трудової та громадської діяльності суспільну оцінку його ділових і професійних якостей. Зазначив, що моральні страждання, яких він зазнав через поширення відповідачами неправдивих відомостей про нього, виражались в тому, що він сильно переживав, хвилювався і на запитання про те, чи скоював він описані правопорушення, повинен був постійно виправдовуватись перед сусідами, друзями, родичами та іншими людьми, що постійно спричиняло йому ще більші моральні страждання. Унаслідок цього він втратив апетит, у нього порушився нормальний режим сну вночі, почав втрачатися інтерес до роботи та побутових справ, до цього часу перебуває в стані сильного душевного дискомфорту через те, що оточуючі люди можуть сприймати його як правопорушника. Також зазначив, що оскільки в мережі Інтернет на веб-сайті «Сумські дебати» (ІНФОРМАЦІЯ_19) немає жодних даних про особу-власника цього інтернет-видання, саме тому позивач пред'являє вказаний позов до власника веб-сайту - ОСОБА_3 .
Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 01 грудня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано недостовірною інформацію, поширену на невизначене коло осіб, та опубліковану ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11 год 51 хв у мережі Інтернет на своїй персональній сторінці у соціальній мережі «Facebook» публікації (допису) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_20.» Визнано недостовірною інформацію, поширену на невизначене коло осіб, та опубліковану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18 год 56 хв у мережі Інтернет на належному йому веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_3 ) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_10» наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_21» (ІНФОРМАЦІЯ_19).
Зобов'язано ОСОБА_2 спростувати поширену ним недостовірну інформацію, опубліковану в мережі Інтернет на його персональній сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» у дописі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 18 січня 2022 року об 11 год 51 хв, у спосіб, в який така інформація була поширена, а саме: шляхом опублікування у мережі Інтернет на персональній сторінці ОСОБА_2 у соціальній мережі « Фейсбук » публікації (допису) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_11 » (щодо вчинення ним кримінальних правопорушень, про які зазначено в мотивувальній частині цього рішення).
Зобов'язано ОСОБА_3 спростувати поширену ним недостовірну інформацію опубліковану в мережі Інтернет на належному йому веб-сайті «Сумські дебати» у публікації (статті) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_10» від 17 січня 2022 року о 18 год 56 хв, у спосіб, в який така інформація була поширена, а саме: шляхом опублікування у мережі Інтернет на веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_3 ) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_12» від 17 січня 2022 року» (ІНФОРМАЦІЯ_18) (щодо вчинення ним кримінального правопорушення, про яке зазначено в мотивувальній частині цього рішення).
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) гривень у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди відмовлено.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992 грн 40 коп. повернення судового збору та 4800 грн витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 744 грн 30 коп. повернення судового збору та 3200 грн витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 , розміщуючи своє фотозображення та анкетні дані у соціальній мережі «Facebook» на доступній для всіх сторінці під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », позиціював дану сторінку як його особисту, поширюючи на ній від часу її створення відповідну громадсько-політичну інформацію, практично пов'язував цю сторінку, в тому числі і станом на 16 і 18 січня 2022 року, виключно з собою в якості її володільця та користувача (тобто своє ім'я та фото поєднував із зареєстрованим профілем на зазначеній сторінці). При цьому, використовуючи особисту сторінку в зазначеній вище мережі, ОСОБА_2 погодився з умовами та правилами користування цією мережею, які передбачають, що публікація матеріалів чи інформації з використанням налаштування «Доступно всім» означає, що особа дозволяє використовувати всім його матеріали чи інформацію, включаючи людей поза «Facebook», отримувати доступ до цієї інформації і використовувати її, а тому саме він несе відповідальність за її використання, включаючи поширення на зареєстрованій на його ім'я сторінці будь-якої інформації. В публікації на сторінці « ОСОБА_12 » сайту «Фейсбук» від 16 січня 2022 року під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» проглядається емоційне обурення автора, його критичне ставлення до неуточнених вчинків п'ятьох фізичних осіб із прізвищами ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 по відношенню до ОСОБА_2 ; Використані автором слова є образливими висловами переважно із нецензурної лексики, які використовувалися для висвітлення власної, вкрай критичної думки автора статті про особисте ставлення до позивача та інших чотирьох осіб, які загалом сформульовані у принизливій формі, однак авторська думка щодо особистості позивача не містила фактичних даних про певні події за його участі, про його вчинки тощо, а тому за своєю юридичною сутністю наведені автором слова у контекстному формулюванні у наведеній публікації є оціночними судженнями, які висвітлюють лише особисте і критичне ставлення ОСОБА_2 до позивача та інших чотирьох осіб. Тому суд вважав за необхідне відмовити у задоволенні позову в цій частині і щодо вимоги позивача про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію поширену необмеженому колу осіб. Разом з тим, публікація на сайті «Фейсбук» від 18 січня 2022 року під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» містить власний узагальнений виклад автором статті умов господарювання на землі, проблеми із наповненням місцевих бюджетів податковими надходженнями від плати за використання земельних ділянок, особливостей укладення договорів оренди земельних ділянок у сільській місцевості та використання землі в сільській місцевості. У вказаній статті наводяться вжиті місцевою владою заходи по перегляду розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності і збільшення її розмірів до 12 %, які спрямовувалися на підвищення бюджетних надходжень, автором наводився приклад по перегляду розміру орендної плати за земельні ділянки з 3% на більший відсоток, придбання тротуарної плитки для потреб громади, пропозиція надати ОСОБА_2 грошові кошти для самостійного придбання майна на потреби громади та придбання неї плитки, про проведення за місцем роботи та проживання автора цієї статті обшуків, які були безрезультатними. Надалі у статті ствердно зазначається про інформування багаторазово на громадських слуханнях та серед депутатського корпусу про заїзд на сушарку до позивача колон автомобілів, без жодних документів, і незаконно отримання ним мільйонів грошових коштів готівкою в якості доходів, з яких не справляються податки. Тобто у цій частині публікації автор, із одного боку, повідомляє про джерело отриманої ним інформації (інформація отримана на громадських слуханнях та від депутатів місцевої ради), а, з іншого боку, особисто узагальнює цю інформацію і надалі констатує певні факти, які містять ознаки кримінальних правопорушень у діях позивача. При цьому відповідачем ОСОБА_2 , не було доведено суду достовірності поширених ним відомостей про факти вчинення протиправних дій позивачем, оскільки в матеріалах справи відсутні документальні та інші підтвердження вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, про наявність у нього незнятих та непогашених судимостей (судимості) за вчинення кримінальних правопорушень у сфері господарської та службово-професійної діяльності, з огляду на що, останнім було поширено недостовірну інформацію про позивача. Крім того, суд дійшов висновку про те, що в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_10» від 17 січня 2022 року, розміщеної у мережі Інтернет на веб-сайті «Сумські дебати», який зареєстрований за ОСОБА_3 також міститься недостовірна інформація про позивача, а тому саме він є належним відповідачем в зазначеній частині позову, оскільки автор зазначеної статті невідомий. За таких обставин, суд дійшов висновку, що інформація зазначена в цих статтях підлягає спростуванню. Оскільки відповідачами поширено інформацію про позивача у виді оціночних суджень (суб'єктивної думки), які містять у своєму тексті образливі та ганебні вислови про нього, а також за поширення недостовірної інформації, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, з відповідачів підлягає стягненню моральна шкода.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 - адвокат Шершак - Гукова Аліна Миколаївна подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне встановлення судом фактичних обставин справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що сторінка в соціальній мережі «Facebook» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » не є персональною, верифікованою сторінкою голови Липоводолинської ОТГ ОСОБА_2 і до вказаної сторінки має і до вказаної сторінки має доступ необмежене коло осіб, а тому висновки стосовно того, що до вказаної сторінки мають доступ необмежене коло осіб грунтуються на припущеннях. Крім того, висловлена в статтях інформація є оціночним судженням. Оскільки позивачем не доведено факт поширення відповідачем ОСОБА_2 недостовірної інформації, то відповідно не підлягають задоволенню і похідні вимоги про стягнення на його користь із ОСОБА_2 моральної шкоди. Зазначає, що задовольнивши позов до неналежного відповідача, суд першої інстанції порушив норми процесуального права. Крім того, судом першої інстанції було порушено вимоги процесуального права в частині того, що після видалення до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суд поновив судовий розгляд для додаткового дослідження обставин справи та вчинення процесуальних дій, хоча повинен був ухвалити рішення не на користь позивача. Вказує на не своєчасне надання позивачем доказів на підтвердження понесених ним витрат по наданню професійної правничої допомоги та її недоведеність.
Від позивача до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній не погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі та зазначає, що відповідач ОСОБА_2 визнав обставини того, що він користується сторінкою в соціальній мережі «Facebook» під назвою « ОСОБА_12 », а тому останній є належним відповідачем по справі. Просить суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Відповідно до ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
З урахування наведеної норми процесуального закону та відсутність права на представництво в суді відповідача ОСОБА_3 у ОСОБА_2 та його представника, в порядку апеляційного оскарження рішення суду переглядається в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 , які стосуються порушення його прав.
Рішення суду в частині відмовленої частини позовних вимог та задоволених позовних вимог до ФОП ОСОБА_3 сторонами не оскаржується, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в неоскарженій частині апеляційним судом не переглядається.
Представник відповідача ОСОБА_2 в суді апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Інші учасники справи до суду не прибули, про дату місце та час його проведення повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Карлівка Карлівського району Полтавської області, є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15,16,17,18).
ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18 год 09 хв у мережі Інтернет у соціальній мережі «Fасеbоок» на сторінці під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » розміщена в електронному вигляді надрукована інформація під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_22» з наступним текстом: «ІНФОРМАЦІЯ_23» (ІНФОРМАЦІЯ_24) (а.с.19-20,120).
ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18 год 56 хв у мережі Інтернет на веб-сайті «Сумські дебати» опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_10» з наступником текстом: «ІНФОРМАЦІЯ_17. ІНФОРМАЦІЯ_21.» (ІНФОРМАЦІЯ_18) (а.с.33-35,120).
18 січня 2022 року о 11 год 51 хв ОСОБА_2 також у мережі Інтернет у соціальній мережі «Fасеbоок» на сторінці під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » розміщено друковану в електронному вигляді інформацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з наступним текстом: «ІНФОРМАЦІЯ_25 ОСОБА_28 » (ІНФОРМАЦІЯ_16) (а.с.21-32,120).
На компакт-диску CD-R збережено два відео-файла із розширеннями «.МР4»: на відео- файлі «1» відображено запис екрану смартфона при входженні (відвідуванні) сторінки у мережі «Фейсбук» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », під час якого відкривалася для швидкого перегляду стаття «ІНФОРМАЦІЯ_26» від 30 січня, надалі відтворювався зміст статті «Кримінальне чтиво» від 18 січня, роздрукований текст якої наявний в матеріалах справи та наведений вище, а також у спосіб прокручування (руху умовним курсором уверх та вниз) відтворено текст статті «ІНФОРМАЦІЯ_9» (до останньої розміщено 58 коментарів, 19 поширень із цієї статті, одній особі сподобалась зазначена інформація станом, про що проставлена відповідна позначка синього кольору), загальна тривалість відео 01 хв 25 сек, цей файл створено 09 травня 2022 року о 14.01 год, об'єм 11,1 Мб, а на відео- файлі «2» відображено запис екрану смартфона при входженні (відвідуванні) Інтернет-видання на сайті «Сумські дебати» і появи назви першої статті-публікації на цьому сайті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_10» (сам текст статті-публікації на відео не відтворювався), надалі на записі відображені інші публікації-статті, які стосуються позивача та співвідповідача ОСОБА_2 , загальна тривалість відео 01 хв 07 сек, цей файл створено 09 травня 2022 року о 14.01 год, об'єм 8,9 Мб (а.с. 120).
Відповідно до офіційних даних Державної служби статистики України населення с-ща Липова Долина станом на 01 січня 2020 р. становить 5060 чоловік (а.с.36-39).
Зареєстрованим місцем проживання співвідповідача ОСОБА_2 , як фізичної особи, є адреса: АДРЕСА_2 , місце проживання залученого співвідповідача ОСОБА_3 на території м. Суми не зареєстроване (а.с.49,50 т.1, а.с.30 т.2).
За відкритими для вільного доступу відомостями із сайтів WHOIS, cityhost.ua, листа-інформації Міністерства цифрової трансформації України назва реєстратора домену debaty.sumy.ua є ТОВ "СІТІХОСТ", CityHost.ua (місцезнаходження в м. Києві) (ІНФОРМАЦІЯ_27), і це товариство є розпорядником інформації про власника домену, а інша достовірно підтверджена інформація про власника цього сайту не зазначена на самому сайті https://debaty.sumy.ua.
Із інформації ТОВ «Хостмастер» станом на 06 червня 2022 року вбачається те, що зазначене підприємство є адміністратором домену верхнього рівня. UA, забезпечує працездатність системи доменних імен у зазначеному домені та можливість реєстраторам надавати послуги з делегування доменних імен кінцевим користувачам, це підприємство не надає послуг хостінгу, доменне ім'я ІНФОРМАЦІЯ_7 є доменним іменем другого рівня в публічному домені ІНФОРМАЦІЯ_7 , адміністрування якого не відноситься до компетенції ТОВ «Хостмайстер» і відповідно це підприємство не може надати відомості щодо цього доменного імені, вказані відомості можуть бути отримані у відповідних реєстраторів доменів, що здійснюють їх підтримку (а.с. 132,141,)
За повідомленням ТОВ «СІТІХОСТ» при реєстрації доменного імені dеbaty.sumy.ua клієнтом зазначалася наступна інформація: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.181-182,207, 213,214 т.1).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Україною 17.07.1997 році кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
За правилами встановленими ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. Закону України «Про інформацію» право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
За правилами встановленими ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною 1 ст. 31 Конституції України У разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.
При цьому відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до п. 3 роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
За правилами встановленими ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Частиною 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
За правилами встановленим ч. 6 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ЦК України орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.
Відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
В апеляційній скарзі та в судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що фактично інформацію, що розповсюджена на сторінці в соціальній мережі «Facebook» під назвою « ОСОБА_12 » була розповсюджена не ним, а іншою невідомою особою, оскільки доступ до його сторінки має необмежене коло осіб, так як біля комп'ютера, що знаходиться у нього на роботі містяться відповідні логін та пароль для доступу до його сторінки в соціальній мережі «Facebook». При цьому відповідач не ОСОБА_2 не заперечив наявності у нього доступу до вказаної сторінки та тієї обставини, що він періодично нею користується для публікації інформації.
В суді апеляційного суду представник підтвердив , що після розповсюдження оспорюваної публікації, ОСОБА_2 не вживав ніяких заходів щодо спростування такої інформації від його ім'я.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач всупереч ч. 1 ст. 276 ЦПК України знаючи про поширення на його сторінці в соціальній мережі «Facebook» недостовірної інформації про позивача не вжив жодних дій спрямованих на її спростування чи заперечення, що доводить про його згоду з поширеною на його сторінці недостовірної інформації, з огляду на що, його доводи відносно того, що відповідну інформацію на його сторінці в соціальній мережі «Facebook» було поширено іншою невідомою особою без його згоди, а також стосовно того, що він не є належним відповідачем за даним позовом, не заслуговує на увагу.
Також, колегія суддів відхиляє доводи відповідача стосовно того, що висловлена в статтях інформація є оціночним судженням, з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Разом з тим, аналіз змісту публікації на сайті «Фейсбук» від 18 січня 2022 року під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» містить власний узагальнений виклад автором статті умов господарювання на землі, проблеми із наповненням місцевих бюджетів податковими надходженнями від плати за використання земельних ділянок, особливостей укладення договорів оренди земельних ділянок у сільській місцевості та використання землі в сільській місцевості. Проте надалі у статті ствердно зазначається про інформування багаторазово на громадських слуханнях та серед депутатського корпусу про заїзд на сушарку до позивача колон автомобілів, без жодних документів, і незаконно отримання ним мільйонів грошових коштів готівкою в якості доходів, з яких не справляються податки. Тобто, вказана інформація містить конкретні факти щодо заїзду на сушарку позивача колон автомобілів, незаконне отримання ним мільйонів грошових коштів у вигляді готівки та ухилення від сплати податків, що не може вважатися оціночними судженнями оскільки вказані відомості окрім наявності відповідних фактів не містять в собі критики чи оцінки дій позивача. При цьому відповідачем ОСОБА_2 , не було надано до суду доказів достовірності поширених ним відомостей про факти вчинення протиправних дій позивачем.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що фактично відповідачем ОСОБА_2 не заперечується недостовірність поширеної із його сторінки в соціальній мережі «Facebook» інформації, проте заперечуються лише обставини поширення вказаної інформації саме ним, з обґрунтуванням того, що дана інформація є оціночним судженням, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ОСОБА_2 спростувати поширену ним недостовірну інформацію.
Оскільки в судовому засіданні підтвердилися обставини поширення відповідачем ОСОБА_2 недостовірної інформації про позивача, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, який правомірно задовольнив і позовні вимоги в частині стягнення з нього грошової суми в рахунок відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди.
Враховуючи, що стаття на сторінці відповідача соціальній мережі «Facebook» містить образливі вислови на адресу позивача, а також те, що інша опублікована відповідачем стаття на його сторінці соціальній мережі «Facebook» містить недостовірну інформацію про позивача та враховуючи принципи розумності та справедливості, колегія суддів погоджується з розміром стягнутої з відповідача грошової суми в рахунок відшкодування позивачеві завданої йому моральної шкоди.
Доводи викладений в апеляційній скарзі стосовно того, що судом першої інстанції було порушено вимоги процесуального права, оскільки після видалення до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, суд повернувшись поновив судовий розгляд для додаткового дослідження обставин справи та вчинив процесуальну дію, задовольнив клопотання представника позивача і замінив відповідача на ОСОБА_3 , хоча повинен був ухвалити рішення не на користь позивача, колегія суддів відхиляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України саме суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. А тому встановивши, що по справі встановлено не всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд правомірно відновив провадження по справі.
Щодо викладених в апеляційній скарзі доводів відносно необґрунтованості заявлених позивачем до стягнення судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке:
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами встановленими ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2, 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах цивільної справи наявний наданий 19.07.2022 стороною позивача договір про надання правової (правничої) допомоги від 21.01.2022 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Семегин і Партнери» (том. 1 а.с. 193 -194); розрахунок суми гонорару за вказаним договором, акт наданих послуг № 181, та квитанція про сплату ОСОБА_1 на користь адвокатського об'єднання грошової суми в розмірі 23549 грн. 25 коп., які цього дня як докази були направленні стороні відповідачу ОСОБА_2 , тому доводи заявника апеляційної скарги про не своєчасне надання позивачем доказів на підтвердження понесених ним витрат по наданню професійної правничої допомоги та її недоведеність є необґрунтованими, оскільки остаточне рішення місцевим судом ухвалено 01.12.2022.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення заявлених позивачем вимог про відшкодування понесених ним витрат по наданню професійної правничої допомоги до 8000 грн, частину з яких в розмірі 4800 грн стягнуто з відповідача ОСОБА_2 . При цьому заявляючи про необґрунтованість стягнутих витрат по наданню професійної правничої допомоги, відповідач ОСОБА_2 послався лише на те, що йому було невідомо про їх заявлення до суду позивачем, при цьому не спростувавши належними та допустимими доказами ні факту їх понесення позивачем ні помилковості стягнутого судом розміру таких витрат, а тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно необґрунтованості заявлених позивачем до стягнення судових витрат.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шершак - Гукової Аліни Миколаївни залишити без задоволення.
Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 01 грудня 2022 року в оскарженій частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08 березня 2023 року.
Головуючий - С. С. Ткачук
Судді: О. Ю. Кононенко
О. І. Собина