Справа № 439/1714/22 Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М.
Провадження № 33/811/224/23 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
24 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника Галушки В.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 27 січня 2023 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 - закрито у зв'язку зі закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з постановою, ОСОБА_1 03 жовтня 2022 року о 19:37 год. на 400 км+100м автомобільної дороги сполученням «Київ-Чоп», керуючи транспортним засобом марки «Hyundai Lantra», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , будучи учасником вчинення дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, не повідомивши про це працівників органу Національної поліції, чим допустив порушення пункту 2.10 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Галушка В.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 27 січня 2023 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою, підлягає скасуванню.
Апелянт зазначає про те, що суд першої інстанції на підтвердження вини ОСОБА_1 , зазначив в числі доказів фотознімки. Однакіз напису, який міститься під одним із фотознімків вбачається, що такий зроблений у вересні 2022 року, а не 03.10.2022, як зазначено судом. Посилання працівників поліції в рапорті від 24.11.2022 на те, що транспортним засобом керував ОСОБА_1 вважає припущенням.
Також наголошує, що зазначення судом, як доказу наданий запис аудіо фіксації розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вважає порушенням, оскільки судом першої інстанції не взято до уваги пояснення ОСОБА_1 , про те, що на зазначеному аудіо записі міститься не його голос, розмова співбесідників нечітка та незрозуміла, із аудіо запису не вбачається абонентських номерів співрозмовників, часу та дати такої розмови, тощо.
Звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів, що саме ОСОБА_1 03.10.2022 керував транспортним засобом «Hyundai Lantra», НОМЕР_1 і причетний до вчинення зазначеного ДТП, а встановлення вини останнього, судом першої інстанції ґрунтується на припущеннях.
ОСОБА_1 , його захисник Галушка В.В. у судове засідання апеляційного суду не з'явились, адвокат Галушка В.В. подав заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі та участі ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі наявні в матеріалах справи докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Так, статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Таким чином умовою відповідальності за порушення ст. 122-4 КУпАП відповідальності підлягає особа, яка залишила місце ДТП після його вчинення.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №363949 від 24 листопада 2022 року, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п. 2.10а ПДР, а саме те, що він, будучи причетним до ДТП, покинув місце пригоди, не повідомивши орган поліції.
Покликання апелянта на те, що матеріали справи не містять доказів, що він 03.10.2022 керував транспортним засобом «Hyundai Lantra», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 спростовуються письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 09.11.2022 (а.с. 9) щодо обставин вчинення правопорушення та поведінки ОСОБА_1 після залишення місця ДТП зі змісту яких вбачається, що 03.10.2022 відбулась ДТП на автодорозі М-06 Київ-Чоп 440км за участі її автомобіля «Opel Zafira», номерний знак НОМЕР_2 , який отримав механічні пошкодження. Інший учасник з місця пригоди втік. На наступний день з нею зв'язалась ОСОБА_3 , яка повідомила, що саме її брат ОСОБА_4 вчинив ДТП. Через декілька днів до неї зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що він готовий відшкодувати збитки по ремонту автомобіля. Саме ОСОБА_5 частково відшкодував їй завдані збитки.
Також у матеріалах справи міститься рапорт інспектора ВРОМ ДТП УПП У Львівській області Яремка І. (а.с 17-18) зі змісту якого вбачається, що на адресу УПП у Львівській області ДПП надійшли матеріали ДТП зареєстровані за №.3426 від 03.10.2022 за фактом ДТП, що мала місце на автодорозі М-06 Київ - Чоп, 440км. +100м. за участі транспортного засобу «Opel Zafira», номерний знак НОМЕР_2 та транспортного засобу ймовірно «Hyundai Lantra» сірого кольору з невстановленим номерним знаком, який з місця події поїхав. В процесі проведення перевірки на місці події інспекторами УПП у Львівській області ДПП, які прибули на місце пригоди було встановлено: що легковий автомобіль сірого кольору, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, під час повороту праворуч здійснив виїзд на смугу зустрічного руху де зіткнувся з транспортним засобом «Opel Zafira», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 . Після чого транспортний засіб, який вчинив ДТП, покинув місце пригоди у напрямку Рівненської області. На місці пригоди виявлено уламки переднього бампера.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував 03.10.2022 транспортним засобом «Hyundai Lantra», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 апеляційний суд розцінює, як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності із врахуванням того, що ОСОБА_1 частково відшкодував потерпілий ОСОБА_2 вартість ремонту транспортного засобу.
Незгода апелянта із врахуванням суддею першої інстанції запису аудіо розмови ОСОБА_1 із потерпілою ОСОБА_2 , як доказу винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП не може бути підставою для скасування постанови, оскільки, на виконання вимог ст. 252 КУпАП, суддя (суд) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. З огляду на викладене, особа (орган), що розглядає справу, може брати до уваги одні докази, якщо вони узгоджуються з іншими матеріалами справи, та відкидати інші, якщо такі докази матеріалам справи суперечать. Відтак те, що суддя суду першої інстанції взяв до уваги аудіо запис розмови ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 та не врахував пояснення ОСОБА_1 , належним чином мотивувавши це в оскарженій постанові, відповідає вимогам закону і з цим рішенням погоджується і апеляційний суд.
Всупереч тверджень апелянта, співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими у справі обставинами, та й зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку, що матеріалами провадження доведено наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, не спростовують та не впливають на їх правильність, фактично зводяться до переоцінки доказів.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова судді Бродівського районного суду Львівської області від 27 січня 2023 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 27 січня 2023 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КупАП відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Галушки В.В. в його інтересах - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.