28 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7 розглянувши апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 грудня 2022 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02.12.2022 задоволено частково клопотання старшого детектива другого відділу підрозділу детективів зі захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки ОСОБА_8 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки країни Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у розмірі 387 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 001 943 гривень.
Цією ж ухвалою зобов'язано ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покладено на нього строком до 25.01.2023 року наступні обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та особами, що підлягають допиту під час проведення
______________________________________________________________________________________________Справа № 761/26386/22 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/153/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
досудового розслідування у кримінальному провадженні; здати на зберігання
до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначав, що застосований запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 001 943,00 грн. є непомірним для ОСОБА_7 , так як не відповідає його матеріальному стану, внаслідок чого в останнього відсутня об'єктивна можливість виконати рішення суду в цій частині.
Повідомлення про підозру є необгрунтованим виходячи з положень податкового та кримінального процесуального законодавства України, а будь-які ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальна поведінка ОСОБА_7 як у статусі свідка, так і у статусі підозрюваного є зразковою, ним виконуються всі законні вимоги сторони обвинувачення, що на переконання апелянта, свідчить про впевненість у належному виконанні обов'язків, покладених на нього як підозрюваного ст. 42 КПК України без застосування запобіжного заходу.
Вилучення документів, що надають право на виїзд за кордон, є позбавленням ОСОБА_7 права на працю, гарантованого ст. 43 Конституції України, так як він є старшим адміністратором Національної збірної України з футболу, та внаслідок збройної агресії російської федерації проти України підготовка футболістів, у тому числі до ЄВРО-2024, відбувається за кордоном. Безпосереднім обов'язком ОСОБА_10 , як старшого адміністратора, є вирішення всіх організаційних питань, пов'язаних з пересуванням, розміщенням, харчуванням та тренуванням Національної збірної, з метою їх виступу на міжнародній арені.
Крім того, апелянт зазначав, що слідчим суддею проголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали від 02.12.2022, яку отримано апелянтом лише 07.12.2022, а в судовому засіданні приймав участь захисник ОСОБА_11 , з яким ОСОБА_7 того ж для (02.12.2022) розірвав договір про надання правової допомоги та уклав договір з адвокатським об'єднанням «ПРАВОВА ТА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА». Враховуючи, що вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення оголошено 02.12.2022, а отримано апелянтом 07.12.2022, на переконання захисника, визначений ч. 2 ст. 395 КПК України п'ятиденний строк для її оскарження не пропущено.
10.01.2023 від захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він, посилаючись на необгрунтованість повідомленої підозри, зазначав, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про те, що отримані ОСОБА_7 на банківські рахунки грошові кошти є його доходом, та відсутні будь-які відомості, які б підтверджували факт ненадходження до бюджету коштів у вигляді несплачених ОСОБА_7 податків та зборів.
Отримані на свої рахунки протягом 2016-2018 років кошти в повному обсязі ОСОБА_7 використав в інтересах осіб, які їх перерахували - професійних футболістів, які є його знайомими та друзями, не отримавши від цього жодного доходу чи прибутку.
Вказане підтверджується особами, які здійснювали такі перерахунки. Проте, до моменту повідомлення ОСОБА_7 про підозру сторона обвинувачення не допитала жодну особу, яка перераховувала кошти на рахунки останнього.
З усіх доходів, отриманих за весь час ОСОБА_7 , сплачено всі передбачені податки та збори, що підтверджується листами ГУ ДПС у м. Києві та ГУ ДПС у Полтавській області від 15.12.2022.Таким чином, з боку Державної податкової служби України, як єдиного контролюючого органу у сфері оподаткування, будь-які претензії до ОСОБА_7 відсутні.
Жодних перевірочних заходів, в результаті яких було б встановлено факт несплати ОСОБА_7 податків та зборів на загальну суму 18 243 385,84 грн, зокрема актів перевірок, податкових повідомлень-рішень, не виносилось та не приймалось.
Відсутність таких документів, на переконання сторони захисту, об'єктивно унеможливлює притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, свідчить про відсутність події та складу злочину.
Наявний в матеріалах досудового розслідування висновок аналітичного дослідження від 26.08.2022 в жодному випадку не свідчить про наявність події злочину, вчинення якого інкриміновано ОСОБА_7 , і не може за своєю юридичною природою замінити акт перевірки. Крім того, вказане аналітичне дослідження призначено слідчим у порядку не передбаченому законом.
Інші долучені до клопотання докази, зокрема протоколо огляду узагальненого матеріалу Державної служби фінансового моніторингу України № 0888/2020/ДСК, висновок експерта КНДІСЕ від 28.09.2022 № 24020/22- 72/25428/25429/22-72 за результатами проведення судової економічної експертизи, не підтверджують подію інкримінованого ОСОБА_7 злочину.
Також, апелянт зазначав, що висновки слідчого судді про наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не відповідають процесуальній поведінці ОСОБА_7 та не підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Ще до моменту повідомлення про підозру ОСОБА_7 неодноразово з'являвся на усні виклики слідчого, навіть без повістки, та надавав покази.
З 29.11.2022 по 02.12.2022, тобто після отримання примірника клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_7 у складі делегації Національної Збірної України з футболу перебував закордоном (м. Варшава, Польща) задля оформлення візи до Великобританії, тобто, маючи реальну можливість переховуватись закордоном, ОСОБА_7 повернувся до України та взяв участь в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, ризик переховування ОСОБА_7 від слідства та суду повністю відсутній. Навпаки, підзахисним задекларовано наміри належним чином відстоювати свою позицію щодо невинуватості в пред'явленій підозрі.
Ризик впливу ОСОБА_7 на абстрактних свідків, коло яких не визначено ні оскаржуваним судовим рішенням, ні стороною обвинувачення, повністю відсутній.
Посилаючись на непомірність визначеної слідчим суддею застави, апелянт зазначав, що у власності ОСОБА_7 є легковий автомобіль Hundai 140, 2012 випуску та квартира загальною площею 44,5 кв.м. в м. Донецьку. Сукупний дохід ОСОБА_7 за 2022 рік становить 394 249,59 грн та є його заробітною платою в Національній Збірній.
Водночас, на утриманні у ОСОБА_7 перебуває матір - пенсіонер,одна малолітня та одна неповнолітня дитина. В рамках цього кримінального провадження на все майно та рахунки ОСОБА_7 , у тому числі на які здійснюється виплата заробітної плати, накладено арешт.
За таких обставин, ОСОБА_7 позбавлений можливості виконати рішення суду в частині визначеного судом розміру застави.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу з наведених у них підстав, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, другим відділом детективів підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32020000000000135 від 03.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.
Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 , в період з 01.01.2016 по 18.06.2018, не будучи зареєстрованим відповідно до діючого законодавства як суб'єкт підприємницької діяльності, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків і зборів, приховав реальні об'єми доходів та не задекларував їх у відповідності до діючого законодавства, у результаті чого умисно ухилився від сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 15 756 442,31 грн. та військового збору в сумі 1 313 036,86 грн.
Крім того, ОСОБА_7 в період з 18.06.2018 по 31.12.2018, будучи зареєстрованим як фізична особа - підприємець, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку третьої групи, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків і зборів, приховав реальні об'єми доходів та не задекларував їх у відповідності до діючого законодавства, у результаті чого умисно ухилився від сплати єдиного податку в сумі 1 173 906,67 грн.
Загалом, ОСОБА_7 , в результаті приховання та недекларування у відповідності до діючого законодавства отриманих в період з 01.01.2016 по 31.12.2018 доходів, умисно ухилився від сплати податків і зборів на загальну суму 18 243 385,84 грн., що становить 20 707 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах.
Зокрема, в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 ОСОБА_7 на рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , відкриті в АТ КБ «Приватбанк», та №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , відкриті в АТ «ПУМБ», отримано грошові кошти (шляхом переказів грошових коштів та поповнення готівкою) в сумі 30 636 850 грн.
У подальшому, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків і зборів шляхом приховання реальних об'ємів доходів, в порушення п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, ст.179, п.п.163.1.1, п.163.1 ст.163, п.164.2 ст.164, п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 не подав в термін до 01.05.2017 до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік та не задекларував отриманий в 2016 році дохід в сумі 30 636 850 грн., внаслідок чого умисно ухилився від сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 514 633 грн., а також військового збору у розмірі 459 552,75 грн. за 2016 рік.
Крім цього, в період з 01.01.2017 по 31.12.2017 ОСОБА_7 на рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , відкриті в АТ КБ «Приватбанк», та №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , відкриті в АТ «ПУМБ», отримано грошові кошти (шляхом переказів грошових коштів та поповнення готівкою) в сумі 49 321 891,1 грн.
У подальшому, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків і зборів шляхом приховання реальних об'ємів доходів, в порушення п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, ст.179, п.п.163.1.1, п.163.1 ст.163, п.164.2 ст.164, п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 не подав в термін до 01.05.2018 до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік та не задекларував отриманий в 2017 році дохід в сумі 49 321 891,1 грн., внаслідок чого умисно ухилився від сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 8 877 940,40 грн., а також військового збору у розмірі 739 828,37 грн. за 2017 рік.
Крім цього, в період з 01.01.2018 по 18.06.2018 ОСОБА_7 на рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , відкриті в АТ КБ «Приватбанк», та №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , відкриті в АТ «ПУМБ», отримано грошові кошти (шляхом переказів грошових коштів та поповнення готівкою) в сумі 7 578 470,6 грн.
У подальшому, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків і зборів шляхом приховання реальних об'ємів доходів, в порушення п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, ст.179, п.п.163.1.1, п.163.1 ст.163, п.164.2 ст.164, п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 не подав в термін до 01.05.2019 до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік та не задекларував отриманий в період з 01.01.2018 по 18.06.2018 дохід в сумі 7 578 470,6 грн.
18.06.2018 ОСОБА_7 в Виконавчому комітеті Полтавської міської ради зареєструвався як фізична особа - підприємець (номер державної реєстрації - 25880000000042801). Того ж дня, 18.06.2018, ОСОБА_7 було взято на податковий облік в ДПІ у м.Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області як фізичну особу - підприємця, платника єдиного податку третьої групи.
У подальшому, 24.07.2018 ОСОБА_7 подав до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за півріччя 2018 року (вх. № 9152105558 від 24.07.2018), в якій в рядку 08 «загальна сума доходу за звітний (податковий) період» вказав суму доходу 0 грн., в рядку 14 «сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» - 0 грн.
30.10.2018 ОСОБА_7 подав до ДПІ у м.Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за три квартали 2018 року (вх. № 9236703635 від 30.10.2018), в якій в рядку 08 «загальна сума доходу за звітний (податковий) період» вказав суму доходу 4 735 866,72 грн., в рядку 14 «сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» - 236 793,34 грн.
29.01.2019 ОСОБА_7 подав до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2018 рік (вх. № 9308972638 від 29.01.2019), в якій в рядку 08 «загальна сума доходу за звітний (податковий) період» вказав суму доходу 4 735 866,72 грн., в рядку 14 «сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» - 0 грн.
Таким чином, за період з 18.06.2018 по 31.12.2018 ОСОБА_7 задекларовано дохід в сумі 4 735 866,72 грн., з якого сплачено до бюджету єдиний податок в сумі 236 793,34 грн.
Поряд з цим, в період з 18.06.2018 по 31.12.2018 ОСОБА_7 на рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , відкриті в АТ КБ «Приватбанк», та №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , відкриті в АТ «ПУМБ», отримано грошові кошти (шляхом переказів грошових коштів та поповнення готівкою) в сумі 12 738 000 грн., що на 7 738 000 грн. вище граничного обсягу доходу в сумі 5 000 000 грн. для платників єдиного податку третьої групи, встановленого відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010.
У подальшому, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків і зборів шляхом приховання реальних об'ємів доходів, в порушення п. 291.4 ст. 291, п. 293.4 ст. 293, п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 не відобразив в податкових деклараціях платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за півріччя, три квартали 2018 року та за 2018 рік суму 264 133,28 грн. для досягнення граничного обсягу доходу (складає 5 000 000 грн.) та суму перевищення обсягу доходу в розмірі 7 738 000 грн., до якого повинна була бути застосована ставка єдиного податку у розмірі 15%, внаслідок чого умисно ухилився від сплати єдиного податку в сумі 1 160 700 грн.
Таким чином, як зазначено у клопотанні, ОСОБА_7 , в результаті приховання та недекларування у відповідності до діючого законодавства отриманих в період з 01.01.2018 по 31.12.2018 доходів, умисно ухилився від сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 364 124,71 грн., військового збору у розмірі 113 677,06 грн. та єдиного податку у розмірі 1 173 906,67 грн.
25.11.2022 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру в умисному ухиленні від сплати податків та зборів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому особою, яка зобов'язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 212 КК України.
28.11.2022 старший детектив другого відділу підрозділу детективів зі захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки країни Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у розмірі 7 016 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02.12.2022 задоволено частково клопотання детектива, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у розмірі 387 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 001 943 гривень, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З такими висновками колегія суддів погоджується частково, виходячи з наступного.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 183 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами у їх сукупності.
Крім того, слідчим доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованого йому злочину, дані про особу підозрюваного та його процесуальну поведінку у кримінальному провадженні, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя на час розгляду клопотання дійшов правильного висновку про можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 387 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, його матеріальним станом, та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 і запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 387 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для відмови у застосуванні щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у кримінальному провадженні, колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 387 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя невірно вказав, що сума такого розміру застави в еквіваленті на національну грошову одиницю становитиме 1 001 943 грн.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Застосування в кримінальному процесі розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб як розрахункової величини при визначенні застави було введено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності 01.01.2017).
Частиною 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Аналіз такого правового регулювання дає підстави зробити висновок про те, що законодавець передбачив для обчислення застави у кримінальному провадженні, застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року.
Як убачається зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX, у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб із 1 січня становить 2481 гривню.
З урахуванням наведеного, застава у розмірі 387 прожиткових мінімумів для працездатних осіб становить 960 147 гривень, а тому слідчий суддя помилково визначив, що 387 прожиткових мінімумів для працездатних осіб становить 1 001 943 гривень.
За таких обставин у їх сукупності, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
При постановленні нової ухвали, колегія суддів враховує вимоги ч. 2 ст. 196 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, конкретні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, та у випадках, передбачених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Як визначено п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Як убачається із матеріалів судового провадження, у межах кримінального провадження №32020000000000135 ОСОБА_7 повідомлено про підозру 25.11.2022, а тому, на час звернення детектива із клопотанням до слідчого судді, та на день розгляду слідчим суддею вказаного клопотання, граничним днем закінчення строку досудового розслідування було 25.01.2022.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
За таких обставин, при постановленні нової ухвали, колегія суддів може визначити строк дії покладених на ОСОБА_7 обов'язків лише до граничного дня закінчення строку досудового розслідування, який існував на час постановлення оскаржуваної ухвали, тобто до 25.01.2022, та фактично позбавлена можливості реально покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на інший строк.
За таких обставин у їх сукупності, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання детектива, та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 387 прожиткових мінімумів для працездатних осіб становить 960 147 гривень, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 25.01.2022.
Викладені в апеляційній скарзі захисника доводи про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, оцінка належності та допустимості зібраних у справі доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності у кримінальному провадженні доказів ненадходження до бюджету коштів у вигляді несплачених ОСОБА_7 податків та зборів, відсутність претензій до ОСОБА_7 з боку Державної податкової служби, відсутність перевірочних заходів, в результаті яких було б встановлено факт несплати ОСОБА_7 податків та зборів на загальну суму 18 243 385,84 грн., посилання на лист ГУ ДПС у м. Києві та ГУ ДПС у Полтавській області від 15.12.2022, та доводи про неналежність і недопустимість зібраних у справі доказів, колегія суддів вважає передчасними.
Доводи захисника про недоведеність вказаних у клопотанні ризиків та непомірність застосованого щодо ОСОБА_7 розміру застави, ретельно перевірялися колегія суддів, проте не знайшли свого підтвердження.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України з огляду на конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та дані про особу підозрюваного.
Посилання захисника на те, що підозрюваний неодноразово з'являвся на усні виклики слідчого, надавав покази, сумлінно виконував покладені на нього обов'язки, та маючи реальну можливість переховування за кордоном, не вчиняв таких дій, не спростовують існування у кримінальному провадженні ризику переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду та забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного.
Стороною захисту не надано належних даних на підтвердження відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Доводи апеляційної скарги про те, що визначена слідчим суддею застава є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_7 , колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки з урахуванням обсягу повідомленої підозри, розміру податків та зборів, несплату яких інкриміновано підозрюваному, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що застава саме у межах 387 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, з чим погоджується і колегія суддів.
Посилання апелянта на те, що на утриманні ОСОБА_7 перебуває неповнолітня дитина та матір, яка є пенсіонером, та на даний час на усе майно та рахунки ОСОБА_7 накладено арешт, не є достатніми підставами для зменшення ОСОБА_7 розміру застави .
Крім того, вказані обставини у їх сукупності, а також матеріальний стан підозрюваного станом на 2022 рік були враховані слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 застави у виді 7016 розмірів прожиткових мінімумів працездатних осіб, на підставі яких слідчий суддя дійшов висновку про необгрунтованість вказаного детективом розміру, та визначив підозрюваному заставу у значно меншому розмірі, з чим погоджується і колегія суддів.
Інші доводи апеляційної скарги не є підставою для відмови у застосуванні щодо підозрюваного будь-якого запобіжного заходу, про що порушував питання захисник в апеляційній скарзі.
Ураховуючи наведене, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання детектива, та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 387 прожиткових мінімумів для працездатних осіб становить 960 147 гривень, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 25.01.2022.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 193, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 грудня 2022 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого детектива другого відділу підрозділу детективів зі захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки ОСОБА_8 , погодженого з прокурором у кримінальному провадженні - прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки країни Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 387 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 960 147 гривень в національній грошовій одиниці.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, банк ГУ ДКС України в місті Києві, код банку - 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186).
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині клопотання залишити без задоволення.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 25.01.2023 року включно.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3