1[1]
27 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на постанову слідчого першого відділу Управління з розслідувань злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестам у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 17 листопада 2022 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 42017000000002014 від 23 червня 2017 року та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на постанову слідчого першого відділу Управління з розслідувань злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестам у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 17 листопада 2022 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42017000000002014 від 23 червня 2017 року та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що заявник, оскаржує постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні, а таке рішення (постанова) не підлягає оскарженню в порядку ст. 303 КПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року про відмову у відкритті провадження та матеріали за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на постанову слідчого першого відділу Управління з розслідувань злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестам у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 17 листопада 2022 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42017000000002014 від 23 червня 2017 року та зобов'язання вчинити певні дії, а провадження повернути до Печерського районного суду м. Києва для продовження розгляду та виконання вимог ст. ст. 306, 307 КПК України.
Захисник вважає, що твердження, викладені в оскаржуваній ухвалі слідчого судді не відповідають обставинам провадження та суперечать вимогам закону.
При цьому апелянт звертає увагу на те, що ним не ставилось питання у скарзі про скасування постанови слідчого. Він звернувся до слідчого судді з іншими вимогами - зобов'язати слідчого чи іншу уповноважену особу надати захиснику підозрюваного ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_5 доступ до матеріалів кримінального провадження № 42017000000002014 від 23 червня 2017 року для ознайомлення з ними. Оскільки слідчим було відмовлено йому у задоволенні такого клопотання та винесено постанову про відмову у задоволенні відповідного клопотання.
Захисник зазначає, що законом встановлено чіткий строк для вчинення процесуальної дії, яку слідчий зобов'язаний вчинити та така дія чи бездіяльність може бути оскаржена слідчому судді (нездійснення іншої процесуальної дії, яку він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк - п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Окрім того, захисник посилається на вимоги ст. 24 КПК України, які гарантують право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого у кримінальному провадженні та практику ЄСПЛ щодо права на справедливий судовий розгляд (стаття 6 Конвенції), одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
З матеріалів судового провадження убачається, що адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із скаргою на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання в порядку ст. 303 КПК України, у якій просив зобов'язати слідчого першого відділу Управління з розслідувань злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестам у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , іншу уповноважену особу, яка входить до групи слідчих та здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002014 від 23 червня 2017 року надати йому доступ до матеріалів кримінального провадження для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України.
При цьому адвокат ОСОБА_5 посилався на те, що 14 вересня 2022 року ним було подано клопотання слідчому першого відділу Управління з розслідувань злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестам у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №42017000000002014 від 23 червня 2017 року, яке було залишено без задоволення постановою слідчого першого відділу Управління з розслідувань злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестам у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 від 17 листопада 2022 року.
Постанова слідчого про відмову у задоволенні клопотання захисника була обґрунтована тим, що захисник не надав установлених законом документів на підтвердження його повноважень у кримінальному провадженні.
Також у скарзі було зазначено, що на момент подачі скарги досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та здійснюється ознайомлення сторін з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.
Посилаючись на право щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, захисник просив зобов'язати слідчого надати йому доступ до матеріалів кримінального провадження №42017000000002014 для ознайомлення з ними в порядку ст. 290 КПК України.
Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання, слідчий суддя в ухвалі зазначив про те, що заявник, оскаржує постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні, а таке рішення (постанова) не підлягає оскарженню в порядку ст. 303 КПК України.
Колегія суддів відмічає, що скарга захисника ОСОБА_5 до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва названа як скарга на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання, проте у прохальній частині скарги захисник дійсно не просив скасувати постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання захисника про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а просив слідчого суддю зобов'язати слідчого надати доступ до матеріалів кримінального провадження для ознайомлення з ними в порядку ст. 290 КПК України.
При цьому скаржник, посилаючись на вимоги ч. 1 ст. 303 КПК України, вказував, що бездіяльність слідчого, яка полягає у ненаданні доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, може бути оскаржена до слідчого судді.
Статтею 221 КПК України передбачено обов'язок слідчого, прокурора за клопотанням сторони захисту надати матеріали досудового розслідування, за виключенням певних матеріалів, проте вказаною статтею не визначено строк для виконання такої дії.
Порядок відкриття матеріалів досудового розслідування передбачений ст. 290 КПК України також не встановлює будь-яких строків для виконання дій, зазначеній у цій статті.
Отже, нормами чинного кримінального процесуального закону, якими передбачено надання на ознайомлення матеріалів досудового розслідування та доступ до матеріалів досудового розслідування після завершення досудового розслідування не встановлені строки для виконання таких дій, отже, бездіяльність слідчого, яка полягає у ненаданні на ознайомлення матеріалів досудового розслідування чи не наданні доступу до матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржена на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таким чином, висновок, викладений в ухвалі слідчого судді щодо підстав для відмови у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_5 відповідає фактичним обставинам провадження та ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону - п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Доводи апеляції з посиланням на вимоги ст. 24 КПК України та практику ЄСПЛ щодо права на справедливий судовий розгляд є неспроможними.
Так, ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною першою статті 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність, зокрема, слідчого, можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Бездіяльність слідчого, яка полягає у ненаданні на ознайомлення матеріалів досудового розслідування чи не наданні доступу до матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржена на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування, проте ч. 2 ст. 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, які не розглядаються під час досудового розслідування, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Отже, нормами чинного кримінального процесуального закону передбачено оскарження практично усіх рішень, дій чи бездіяльності слідчого, проте таке оскарження передбачено на різних стадіях досудового розслідування чи розгляду кримінального провадження в суді.
З вищенаведених мотивів колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 про порушення права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист правд та свобод людини і громадянина, оскільки скарги на дії чи бездіяльність слідчого, які не були розглянуті під час досудового розслідування можуть бути розглянутими під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
Отже, колегія суддів, погоджуючись з рішенням слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 на постанову слідчого першого відділу Управління з розслідувань злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестам у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 17 листопада 2022 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 42017000000002014 від 23 червня 2017 року та зобов'язання вчинити певні дії, вважає, що підстав для скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на постанову слідчого першого відділу Управління з розслідувань злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестам у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 17 листопада 2022 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42017000000002014 від 23 червня 2017 року та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №761/10750/22
Провадження №11-сс/824/1096/2023
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_10
Доповідач ОСОБА_1