23 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 04 січня 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 04.01.2023 відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6 , та застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із зобов'язанням підозрюваної прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , прокурора або суду.
Покладено на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; не відлучатися з м. Києва, в якому вона проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Справа № 758/124/23 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/1042/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 .
Строк виконання покладених обов'язків ухвалено рахувати 2 місяці з
дня постановлення ухвали.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6 у розмірі 4 562 800 гривень, що складає одну 1700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що фактично дорівнює сумі завданих збитків, з покладенням на підозрювану обов'язку внесення коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, з метою забезпечення наступних обов'язків підозрюваної в межах строку досудового розслідування протягом 2 (двох) місяців: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; не відлучатися з м. Києва, в якому він проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор зазначав, що у кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які обґрунтовано вказують на те, що підозрювана може переховуватися від органу до судового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів у кримінальному провадженні.
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваної на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
Усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності, ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.
На переконання прокурора, більш м'які запобіжні заходи не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваної та виконанню процесуальних рішень у провадженні. З урахуванням матеріального становища підозрюваної, необхідною і достатньою буде застава в розмірі 4 562 800 гривень, що складає 1700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що фактично дорівнює сумі завданих збитків.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу, думку підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42019000000000775 від 05.04.2019 року, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що 19.05.2014 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк «АРКАДА» (код ЄДРПОУ 19361386) (надалі - «Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будеволюція» (код ЄДРПОУ 34284328) (надалі - «Забудовник»), відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» № 978-IV від 19.06.2003, укладено Генеральний договір № 2.
Для виконання умов цього Генерального договору, відповідно до Закону України №978-IVБанк створює Фонд фінансування будівництва "Патріотика" за програмою ТОВ "Будеволюція" виду А.
Основною ціллю створення Фонду фінансування будівництва, є раціональне та належне використання, та управління коштами Довірителів, з метою отримання ними у власність об'єктів інвестування. Однак, всупереч основним цілям Фонду фінансування будівництва керівництвом Банку та службовими особами Банку, до яких зокрема входили ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Будеволюція», ТОВ «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО» розроблено злочинний механізм направлений на розтрату коштів Фондів фінансування будівництва, шляхом умисного залучення коштів від ОСОБА_13 за придбання об'єктів нерухомості за заниженою вартістю, подальшого їх відкріплення та повернення ОСОБА_13 коштів сплачених за об'єкти нерухомості за ринковою (поточною) ціною.
Діючи на виконання розробленого плану, всупереч інтересам довірителів Фонду фінансування будівництва, службовими особами ТОВ «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО» впроваджено формальну Акцію «Разом дешевше», яка оформлена протоколом засідання Комісії по визначенню вартості житла та інших об?єктів нерухомості ТОВ «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО» від 11.05.2017 року № 29-11.05.17 з 12.05.2017 року.
Для виконання даного плану, направленого на розтрату коштів Фонду фінансування будівництва «ЕВРИКА» та Фонду фінансування будівництва «Патріотика», керівництвом ПАТ АКБ «АРКАДА» вищевказані умови акцій, всупереч підпункту 3.1. Генерального договору, не публіковувались в засобах масової інформації, а також на інтернет ресурсах ПАТ АКБ «АРКАДА», ТОВ «Будеволюція» та ТОВ «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО», з метою нерозповсюдження її умов серед населення та недопущення сторонніх осіб до її реалізації, окрім ОСОБА_13 РНОКПП НОМЕР_1 , якого залучили в якості довірителя, для начебто придбання ним об'єктів інвестування за заниженою на 21,1% вартістю.
Так, з метою надання вказаним злочинним діям ззовні законного вигляду, керівництвом ПАТ АКБ «АРКАДА» залучено обізнаних у вчинені злочинних дій співробітників Банку начальника відділу з обслуговування Довірителів ОСОБА_6 , начальника Управління по залученню коштів ОСОБА_12 та заступника директора Головного департаменту по залученню коштів ОСОБА_11 , які від імені Банку (управителя) укладали з ОСОБА_13 договори про участь у фонді фінансування будівництва, умовами яких було внесення останнім коштів, за купівлю об'єктів інвестування, за ціною, яка на 21,1% менша за поточну вартість квадратного метру нерухомості встановлених забудовниками.
Такі договори, ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , укладали на підставі виданих ним довіреностей Банку, тобто, діяли за спеціальними повноваженнями та здійснювали функції службових осіб відповідно до ст. 18 КК України.
Як зазначено у клопотанні, ОСОБА_6 , 13.05.2017 та 15.05.2017, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: вул. Ольгинська, буд. 3, м. Київ, діючи за довіреністю № 141 від 16.12.2016 уклала від імені управителя Фонду фінансування будівництва «ЕВРИКА» - ПАТ АКБ «АРКАДА» з ОСОБА_13 договори про участь у вказаному ФФБ: № 80377 від 13.05.2017, № 80378 від 13.05.2017, № 80379 від 13.05.2017, № 80380 від 13.05.2017, № 80381 від 13.05.2017, № 80382 від 13.05.2017, № 80383 від 13.05.2017, № 80384 від 13.05.2017, № 80385 від 13.05.2017, № 80386 від 13.05.2017, № 80387 від 13.05.2017, № 80388 від 13.05.2017, а також від імені управителя Фонду фінансування будівництва «Патріотика» - ПАТ АКБ «АРКАДА» з ОСОБА_13 договори про участь у вказаному ФФБ: № 80494 від 15.05.2017, № 80495 від 15.05.2017, № 80496 від 15.05.2017, № 80497 від 15.05.2017, № 80498 від 15.05.2017, № 80499 від 15.05.2017, № 80500 від 15.05.2017, № 80501 від 15.05.2017, № 80502 від 15.05.2017, якими в п. 15 передбачила суму внесення коштів ОСОБА_13 , для закріплення об'єктів інвестування, в розмірі на 21,1% нижчої від поточної ціни, встановленої забудовниками.
На думку слідства, вказані правочини з моменту їх фактичного укладання не були спрямовані на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків побудованих на презумпції їх правомірності, згідно до вимог ЦПК України, а з самого початку умисно розроблені та направлені на майбутнє припинення таких правовідносин, з подальшою виплатою ОСОБА_13 коштів в розмірі більшому ніж він сплатив, та як наслідок завдання збитків Фонду фінансування будівництва. Вказаними договорами умисно не передбачено процедури та сум повернення коштів останньому, внесених ним з врахуванням знижки в розмірі 21,1%, що дозволило учасникам протиправної схеми, у разі не сплати ОСОБА_13 непогашеної частини коштів, повернути останньому кошти з рахунків Фонду фінансування будівництва за загальними вимогами передбаченими ст. 20 ЗУ «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».
У подальшому, ОСОБА_13 вносились на рахунок Фонду фінансування будівництва грошові кошти за кожним з 21 договорів про участь у Фонду фінансування будівництва в загальній сумі 17 111 765, 62 грн., що не перевищує 95% загальної суми платежу, з урахуванням знижки 21,1%, за придбання 21 об'єкта інвестування (квартир). Як наслідок внесення коштів у Фонду фінансування будівництва, за ОСОБА_13 як Довірителем закріплювалися вимірні одиниці 21 об'єкта інвестування та видавалися Свідоцтва про участь у Фонді фінансування будівництва, у розрахунку та співвідношенні до оплачених квадратних метрів об'єкта будівництва.
При цьому, на думку слідства, ОСОБА_13 свідомо залишав несплаченою частину вимірних одиниць об'єкта інвестування (від 1 до 6 квадратних метрів). Залишок заборгованості за кожним Договором складав до 5 % від загальної вартості об'єктів інвестування. У зв'язку з чим, застосовано вимоги передбачені п.п. 2 п. 31 Договорів про участь у Фонді фінансування будівництва, щодо відкріплення вказаних об'єктів інвестування.
Надалі, службовими особами з числа керівництва АТ АКБ «АРКАДА» 01.06.2017 приймалися протокольні рішення про відкріплення 22 об'єктів інвестування за Договорами, за якими ОСОБА_13 не сплачена заборгованість.
Таким способом всі без виключення 21 об'єкт інвестування, стосовно яких ОСОБА_13 були укладені Договори про участь у Фонді фінансування будівництва, були відкріплені від останнього, що надало змогу застосувати норму, передбачену п. 34 Договору та пунктом 5 ст. 20 Закону № 978-IV згідно якої, управитель відкріплює від довірителя закріплений за ним об'єкт інвестування у випадку порушення довірителем графіка внесення коштів до Фонду фінансування будівництва, зазначеного у свідоцтві про участь у Фонді фінансування будівництва та визначає суму виплати (повернення) довірителю коштів виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування та поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування станом на перший день місяця, наступного за місяцем, коли довіритель порушив графік внесення коштів до Фонду фінансування будівництва.
Таким чином, у зв'язку з тим, що ОСОБА_13 навмисно порушив графік внесення коштів до Фонду фінансування будівництва у травні 2017 року, сума коштів, що підлягала виплаті йому з рахунків ФФБ розраховувалась станом на 01.06.2017 за поточною ціною вимірної одиниці об'єктів інвестицій, без урахування заниженого внеску коштів за акцією «Разом дешевше», яка діяла на момент купівлі об'єктів будівництва з 12.05.2017 по 19.05.2017 та з 15.05.2017 по 22.05.2017.
23.05.2018 та 30.05.2018, 07.06.2019 ОСОБА_6 , яка діяла згідно довіреності № 141 від 16.12.2016, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та іншими службовими особами з числа керівництва ПАТ АКБ «АРКАДА», укладались угоди з ОСОБА_13 про припинення дії вищевказаних 21 Договора про участь у Фонді фінансування будівництва «ЕВРИКА» та Фонді фінансування будівництва «Патріотика» від 13.05.2017 та 15.05.2017, за умовами яких припинялась дія зазначених договорів, а також зазначались суми грошових коштів, які підлягають поверненню ОСОБА_13 у більшому розмірі, ніж ним внесені, тобто за поточною ціною вимірної одиниці об'єктів інвестицій станом на 01.06.2017, без урахування акцій «Разом дешевше», в загальній сумі 21 687 915,87 грн.
Такі угоди, ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , укладали на підставі виданих ним довіреностей Банку, тобто діяли за спеціальними повноваженнями та здійснювали функції службових осіб відповідно до ст. 18 КК України.
Відповідно до висновку судової економічної експертизи, завдана Фонду фінансування будівництва «ЕВРИКА» та Фонду фінансування будівництва «Патріотика» сума збитків під час внесення ОСОБА_14 та повернення останньому коштів вказаними Фондами фінансування будівництва підтверджується в сумі 4 576 150, 25 гривень.
03.01.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 42019000000000775, у розтраті чужого майна в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 191 КК України.
04.01.2023 слідчий СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , в якому просив застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 562 800 гривень, що складає одну 1700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що фактично дорівнює сумі завданих збитків, з покладенням на підозрювану обов'язку внесення коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, з метою забезпечення наступних обов'язків підозрюваної в межах строку досудового розслідування протягом 2 (двох) місяців, прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; не відлучатися з м. Києва, в якому він проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 04.01.2023 відмовлено в задоволенні клопотання слідчого, та застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із зобов'язанням підозрюваної прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , прокурора або суду.
Покладено на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; не відлучатися з м. Києва, в якому вона проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Строк виконання покладених обов'язків ухвалено рахувати 2 місяці з
дня постановлення ухвали.
З таким висновком погоджується і колегія суддів.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно частин 1-4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Дійшовши висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави, та можливість застосування щодо неї запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
При цьому, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про недоведеність стороною обвинувачення існування ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, з огляду на особу підозрюваної та відсутність даних про спроби підозрюваної переховування у ході досудового розслідування, з чим погоджується і колегія суддів.
Крім того, як вірно зазначено слідчим суддею, слідчим не обгрунтовано неможливість застосування щодо підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава у розмірі 4 562 800, 00 грн.
З такими висновками погоджується колегія суддів, та звертає увагу на недоведеність органом досудового розслідування тих обставин, що інший вказаний у клопотанні ризик незаконного впливу підозрюваної на потерпілого, свідків та експертів у кримінальному провадженні має такий ступінь небезпеки та вірогідності, якому зможе запобігти лише запобіжний захід у виді застави.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, дані про особу ОСОБА_6 , яка має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судима, одружена, має міцні соціальні зв'язки, є особою пенсійного віку, беручи до уваги майновий стан підозрюваної та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, приходить до висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин, які б слугували підставою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді застави в розмірі 4 562 800, 00 грн., обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого, застосувавши до ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно обгрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючим ризиком, особою підозрюваної, тяжкістю злочину, та підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не убачає.
Посилання прокурора на тяжкість інкримінованого підозрюваній злочину як на обгрунтування існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, не спростовують правильність висновків слідчого судді, оскільки сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора з наведених підстав.
Доводи апелянта про існування ризику незаконного впливу підозрюваної на потерпілого, свідків та експертів у кримінальному провадженні, на переконання колегії суддів, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки прокурором не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваної, її віку та відомостей, які характеризують її особу, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не зможе запобігти даному ризику.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 179, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 04 січня 2023 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3