Провадження № 33/821/157/23 Справа № 695/2596/22 Категорія: ч. 4 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Ушаков К.М. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
03 березня 2023 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисниці Погасій С.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. за ч. 4 ст. 130, ст. 124, 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 роки.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 11 вересня 2022 року о 12.00 год. в с. Богуславець по вул. Набережна, 2, керуючи автомобілем Geely MR-7151А, номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на паркан, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п.п. 12.1, 2.10 «д» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
Крім того, ОСОБА_1 11 вересня 2022 року о 12.00 год. в с. Богуславець по вул. Набережна, 2 вжив алкогольні напої після дорожньо-транспортної пригоди з його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.10»є» ПДР України.
В апеляційній скарзі. яка подана 27 січня 2023 року, захисниця просить скасувати вищевказану постанову, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на те, що копія оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не надсилалась. Про її існування йому стало відомо під час ознайомлення з матеріалами справи. Повний текст копії постанови він отримав лише 19 січня 2023 року.
Вважає постанову судді необґрунтованою, невмотивованою, та прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що судом першої інстанції не дотримано положень ст.ст.251, 252 КУпАП, які регламентують загальний порядок оцінки доказів органом, що здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Вказує про порушення судом першої інстанції право на захист, оскільки розгляд справи 26 грудня 2022 року відбувся за відсутності ОСОБА_1 у день винесення постанови, що оскаржується, про що той був повідомлений, однак у зв'язку з хворобою перебував у госпіталі та не зміг бути присутнім в судовому засіданні.
Про інші судові засідання, які мали відбутися 03 жовтня 2022 року, 21 жовтня 2022 року, 07 листопада 2022 року він не був повідомлений належним чином.
З цього приводу посилається на правову позицію Верховний Суд у складі колеги суддів Касаційного адміністративного суду, котра викладена у постанові від 30 січня 2020 року (справа № 482/9/17, адміністративне провадження №К/9901/38702/18 (ЄДРСРУ № 87268086) та справа №308/12552/16-а, адміністративне провадження №К/9901/3252б/18 (ЄДРСРУ № 87268082), де суд досліджував принцип належного повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Окрім того приводить положення міжнародного законодавства щодо права на ефективний судовий захист.
Стверджує, що кваліфікація правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП не підтверджена належним чином. Вважає, що під час розгляду справи не знайшли своє підтвердження доводи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки наявні розбіжності, які не були з'ясовані під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Вказує, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є вживання алкоголю водієм транспортного засобу після ДТП за його участю. Інші ознаки є похідними. Відсутність вищезазначеної кваліфікуючої ознаки, навіть за наявності даних про перебування особи в стані алкогольного сп'яніння, або відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, виключає відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Однак, уповноваженою особою, яка складала зазначений протокол, в порушення вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, не додано до нього належних та достатніх доказів вживання ОСОБА_1 алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди.
На переконання апелянта, з посилання на Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису відеозапис, наявний в матеріалах справи, є неналежним доказом.
З відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Зазначене кореспондує із позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року по справі № 216/5226/16-а.
Апеляційна скарга на постанову судді подана після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Однак клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв'язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді.
У судовому засіданні були заслухані:
-ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, який підтримав вимоги апеляційної скарги, вказавши, версію подій, за якою він 11 вересня 2022 року о 12.00 год. в с. Богуславець по вул. Набережна 2, керував автомобілем Geely MR-7151А, номерний знак НОМЕР_1 . В цей момент в своєму автомобілі виявив двох невідомих осіб, котрі перебували на задньому пасажирському місці. Вони стали його душити, через що він в'їхав у паркан. Далі ці особи вийшли з автомобіля, та він вирушив за ними, щоб прослідкувати за ними. Повернувся до дому біля 18.00 години та випив спиртовмісну настоянку. Після чого до місця його проживання прибули поліцейські з приводу його причетності до скоєної дорожньо-транспортної пригоди. Паркан сусіда, який був пошкоджений, він відремонтував;
-захисниця Погасій С.М., котра підтримала вимоги апеляційної скарги, пославшись на її доводи.
Заслухавши ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, захисницю Погасій С.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення судді першої інстанції є обґрунтованим, а його висновки підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, з огляду на таке.
У відповідності до диспозиції ч. 4 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до п. 2.10 «є» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю.
Згідно з ст. 124 КУпАП тягне за собою накладення адміністративного стягнення за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна..
У відповідності до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним
Стаття 122-4 КупАП передбачає накладення адміністративного стягнення за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні
Пункт 2.10 «д» ПДР України визначає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні наведених адміністративних правопорушень, суддя суду першої інстанції послався на протоколи про адміністративне правопорушення серії ААБ № 158370, серії ААБ № 158371 та серії ААБ № 158372 від 11 вересня 2022 року, в яких наведені обставини вчинених адміністративних правопорушень.
Дані протоколи відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в них зазначено суть адміністративних правопорушень; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дані правопорушення.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені обставини в цих протоколах підтверджуються: висновком тестування на алкоголь приладом «Драгер»; протоколом про прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11 вересня 2022 року, з приводу пошкодження паркана його домоволодіння; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; інформацією, яка розміщена на CD-диску, при перегляді якого встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», результат позитивний 1,56‰; схемою дорожньо-транспортної пригоди від 11 вересня 2022 року.
Всупереч доводам апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Існування переривання на відеозаписах з нагрудної камери патрульного поліцейського, що містяться на CD-диску не свідчить про недопустимість цього доказу, оскільки він отриманий у порядку передбаченому ст. 251 КУпАП. При цьому апеляційний суд виходить з того, що цей відеозапис відображає відомості про вчинення правопорушення, зокрема процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, його усні пояснення з приводу подій вчинених адміністративних правопорушень.
Слід зауважити, що під час складання вказаних протоколів про адміністративні правопорушення, а також під час перегляду справи в апеляційному суді ОСОБА_1 підтвердил обставни, що вказані у цих протоколах: керування ним 11 вересня 2022 автомобілем Geely MR-7151А, номерний знак НОМЕР_1 , наїзд на цьому транспортному засобі на паркан, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Також те, що він залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та вжив алкоголь до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд враховує, що справу про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 .
Апеляційним судом, шляхом проведення апеляційного розгляду за участі ОСОБА_1 і його захисниці Погасій С.М., було поновлено право особи бути присутнім в судовому засіданні, надати пояснення з приводу обставин справи про адміністративне правопорушення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, проте не встановлено підстав для закриття справи.
Отже розгляд суддею справи за відсутності ОСОБА_1 , не вплинув на висновок судді про наявність в діях особи складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, 122-4, 124 КУпАП.
Посилання апелянта у даному випадку на правові позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, стосується іншої правої ситуації - розгляду справи посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції, тому у даному випадку не можуть бути враховані.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Поновити захисниці Погасій С.М. строк апеляційного оскарження постанови судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисниці Погасій С.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2022 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук