Справа № 552/256/23 Номер провадження 33/814/954/23Головуючий у 1-й інстанції Шиян В.М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
Категорія
03 березня 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
За участю секретаря Владімірова Р.В.
Захисника -адвоката Шведенка П.Ю.
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2023 року,
Постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2023 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 14.01.2023 о 01:06 год. в м. Полтава, по вул. Соборності, 62, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Honda Civic, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в медичному закладі. Висновок №22 від 14.01.2023. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Зокрема вказує про відсутність руху транспортного засобу, який був припаркований біля узбіччя з аварійними ліхтарями.
Вважає, що долучений до справи відеозапис є неналежним доказом, оскільки на ньому не зафіксовано рух автомобіля, підозра поліцейських щодо перебування водія в стані алкогольного сп'яніння та відсутність пропозиції пройти огляд на місці за допомогою алкотестеру, як того вимагає Інструкції про порядок проведення огляду на стан сп'яніння. Крім того, такий відеозапис є фрагментальним, оскільки відеофіксуючий прилад постійно вмикався та вимикався, що не передбаченого законом.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що зазначених вимог закону суд першої інстанції при вирішенні питання про винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП в повній мірі не дотримався.
Визнаючи останнього виним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався як на належні та допустимі докази винуватості особи - протокол про адміністративне правопорушення ААД №384858 від 14 січня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, висновок КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради», запис з бодікамери працівника поліції.
Разом з цим, наведені докази не можна розцінювати як беззаперечні та достатні для висновку про винуватість притягнутої особи, оскільки вони не в повній мірі відповідають стандарту доказування «поза розумним сумнівом», та в своїй сукупності не доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В даному випадку об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є саме керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), а його суб'єктом є будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) на момент керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, незалежно від наявності чи відсутності посвідчення водія.
Матеріалами справи доводиться та не заперечується ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом під час комендантської години.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису розмова з водієм транспортного засобу, який не перебуває в русі, а знаходиться в нерухомому стані в увімкненими аварійними вогнями, розпочинається з питання «Кого ви чекає?», а в подальшому одразу працівниками поліції висловлюється пропозиція «Проїхати в диспансер».
Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Частиною 2 розділу ІІ Інструкції визначено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Тобто, наявність вищеперерахованих візуальних ознак алкогольного сп'яніння є достатньою правовою підставою для проведення працівниками поліції огляду водія на стан сп'яніння.
Разом з тим складений працівниками поліції протокол не містить виявлених у водія та відповідно відображених в протоколі ознак алкогольного сп'яніння, які б, в свою чергу, слугували підставою вважати останнього таким, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння та потребуючим у зв'язку з цим проведення огляду.
Не зафіксовано висловлювання працівниками поліції таких підозр з приводу візуальних ознак перебування водія в стані сп'яніння і приєднаними до справи відеозаписами з нагрудних камер.
Тобто, з матеріалів справи не вбачається виявлених та відповідно зафіксованих працівниками поліції ознак перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, наявність яких слугувала б достатньою правовою підставою для проведення поліцейським огляду на стан сп'яніння.
Крім того, відповідно до п.п. 6, 7 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я. Аналогічні норми містяться в статті 266 КУпАП
Тобто, нормами вказаної Інструкції та положеннями ст. 266 КУпАП визначений певний порядок та алгоритм проведення огляду на стан алкогольного сп'янінням, який визначає спершу його проведення на місці зупинки транспортного засобу і лише в разі не згоди водія з результатом огляду чи висловленою відмовою остатнього від проходження такого огляду на місці - виникає потреба у проведенні огляду у відповідному медичному закладі.
В даному випадку, в порушення вимог Інструкції, працівники поліції не повідомивши водію виявлених у нього візуальних ознак алкогольного сп'яніння, не запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, а одразу запропонували проїхати в медичний заклад (01:09год).
В подальшому, долучений до матеріалів справи відеозапис завершується о 01:45 год. після приїзду до медичного закладу, фактично не зафіксувавши проходження водієм процедури огляду на стан сп'яніння.
Наведене свідчить, що в порушення норм ст. 266 КУпАП огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'янінням в медичному закладі не було зафіксовано ні на відеореєстратор, ні за участю двох свідків.
В розумінні ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Зважаючи на вищевказані обставини, які свідчать про недотримання працівниками поліції порядку проходження огляду на стан сп'яніння, встановленого як статтею 266 КУпАП, так і Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, апеляційний суд не може прийняти до відома результати проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, який в даному випадку необхідно визнати недійсним.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення в діях притягнутої особи.
За вказаних обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закриттю з підстав відсутності в діях водія ОСОБА_1 складу правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2023 року скасувати та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна