Справа № 554/15140/22 Номер провадження 11-сс/814/347/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
02 березня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 17 грудня 2022 року,
Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 грудня 2022 року за №12022170420002736, відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , про застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Нестеренки Полтавського р-ну Полтавської обл., проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимому,
застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби - з 21 до 07 години, в межах строку досудового розслідування до 12 лютого 2023 року.
Покладено на ОСОБА_8 такі обов'язки: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду у визначений час; не відлучатися за межі м. Полтава без дозволу слідчого, прокурора або суду; не залишати житло за названим вище місцем свого проживання в період доби з 21 до 07 години; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризику, визначеного в п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування, та недоведеність стороною обвинувачення недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_8 , щоб запобігти вказаному вище ризику.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 17 грудня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що з урахуванням характеру й тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та даних про особу останнього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 і запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та водночас підтвердила те, що на даний час кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 направлено до суду, заперечення підозрюваного та його захисника проти апеляційної скарги, перевірила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Статтею 404 КПК України регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У силу ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як зазначено в ч.ч. 1,2,4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх вказаних вище обставин.
Якщо ж при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що Полтавським РУП ГУНП у Полтавській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 грудня 2022 року за №12022170420002736 (а.п.3).
Досудовим розслідуванням установлено, що 15 грудня 2022 року приблизно об 11 годині 40 хвилин ОСОБА_8 в умовах воєнного стану в приміщенні закладу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по вул. Кондратюка, 9 у м. Полтава таємно викрав належний ОСОБА_10 мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9А», вартістю 3 500 гривень.
16 грудня 2022 року слідчий ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (а.п.54-56).
17 грудня 2022 року слідчий суддя за результатами розгляду клопотання про тримання під вартою застосував підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України (а.п.71-73).
Висновки про застосування визначеного слідчим суддею запобіжного заходу ОСОБА_8 мотиви апеляційної скарги не спростовують.
Як убачається з матеріалів справи, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, ніким із учасників провадження не оспорюється та відповідно до матеріалів, доданих до клопотання слідчого, підтверджується вагомими доказами, на підставі розумної оцінки сукупності яких слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
У свою чергу, колегія суддів уважає наявними існування заявлених у клопотанні ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обставини, на які посилається орган досудового розслідування в клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, дають підстави вважати про наявність певного ступеню ймовірності того, що ОСОБА_8 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі з урахуванням тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого й свідків, учинити інше кримінальне правопорушення.
За матеріалами провадження ОСОБА_8 у силу ст.89 КК України не судимий (а.п.58-59), є особою молодого віку (2001 року народження - а.п.57), має постійне місце проживання.
Разом з цим, під час розгляду клопотання та апеляційної скарги слідчий, прокурор не довели обставину, передбачену п.3 ч.1 ст.194 КПК України - недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному, ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим вище ризикам.
Так, кримінальним процесуальним законом установлено презумпцію застосування більш м'якого запобіжного заходу, якщо не доведено, що він не є достатнім для досягнення мети запобіжного заходу. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид запобіжного заходу є недостатнім покладається на сторону обвинувачення. При цьому, законодавцем підкреслюється, що застосування запобіжного заходу не має карального характеру, а його метою є саме забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з тим щоб орган досудового розслідування зміг виконати завдання передбачені ст.2 КПК України.
Окрім загальної та особливої складових підстави для застосування запобіжного заходу слідчий суддя повинен також ураховувати обставини, зазначені в ст.178 КПК України, й оцінити їх у сукупності. До того ж, перелік таких обставин не є вичерпним.
Однак, у апеляційній скарзі прокурором також не обґрунтовано, чому за наведених вище обставин неможливо досягти мети запобіжного заходу в умовах контролю за поведінкою підозрюваного не лише шляхом застосування останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного вище, слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_8 належить застосувати запобіжний захід, пов'язаний з ізоляцією останнього в житлі та покладенням відповідних обов'язків, оскільки запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби узгоджуватиметься з метою його застосування та буде достатнім стримуючим засобом, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, при цьому, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Окрім того, в ході провадження в суді апеляційної інстанції прокурором підтверджено те, що даний час кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 направлено до суду та перебуває на стадії судового провадження, у зв'язку з чим розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному під час досудового розслідування втратив свою актуальність і на даний час процесуально унеможливлено досягнення того правового результату, про який порушувалось питання в апеляційній скарзі.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 17 грудня 2022 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4