Справа № 629/3863/21 Номер провадження 22-ц/814/206/23Головуючий у 1-й інстанції Каращук Т.О. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
28 лютого 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді: Абрамова П.С.
Суддів: Пікуля В.П., Панченка О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника позивача, Акціонерного товариства «Універсал Банк», Сахабутдінова В.Ю. на заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області 07 грудня 2021 року
у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг
короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;
АТ «Універсал Банк» в особі уповноваженого представника звернувся до суду із вказаним позовом, відповідно до якого прохав стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19.10.2019 у розмірі 16 986,56 грн станом на 07.06.2021, що є залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
В обґрунтування позову зазначено, що свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг банк виконав, а відповідач свої зобов'язання не виконує, в результаті чого допустив заборгованість, яку в добровільному порядку не погашає.
Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області 07 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19.10.2019 у сумі 16 986,56 грн, що отворилась станом на 07.06.2021 та складає заборгованість за тілом кредиту.
короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» прохали рішення місцевого суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог.
Вказували, що висновки місцевого суду про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку з недоведеністю є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам матеріального та процесуального права. Зокрема, в порушення вимог ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не надав можливості позивачу надати докази, які необхідні були суду для вирішення спору.
Посилався на те, що, що місцевим судом не враховано, що кредитні кошти були отримані з використанням проекту «monobank», який не є ідентичним до порядку видачі кредитів в «ПриватБанк», їхнім умовам та правилам користування банківськими коштами.
В заяві-анкеті відповідач підтвердив ту обставину, що він ознайомлений з Умовами та правилами та отримав їх на мобільний додаток та засвідчив ці обставинами електронним цифровим підписом.
При вирішенні спору місцевий суд не врахував вимоги Закону України «Про електронну комерцію» щодо використання електронного підпису.
При вирішенні спору місцевим судом не враховано правові висновки Верховного Суду, висловлені у ряді справ, та безпідставно при вирішенні спору застосовано правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17.
узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;
Судом установлено, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monоbank.
На даних платіжних картках за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт, а саме банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача картки після верифікації фізичної особи здійснюється або в точці видачі, чи спеціалістом банку за адресою, яку вказує клієнт. Всі умови обслуговування рахунків фізичних осіб у банку опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.
Відповідно до п.п. 5.3., 5.8.1. п. 5 розділу І умов клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визначаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків прямо передбачених в законодавстві. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.
Підпунктами 2.1., 2.4., 2.5. пункту 2 розділу ІІ Умов визначено, що для надання послуг банк видає клієнту картку. Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Мonоbank» - договір. Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки.
Платіжна картка передається клієнту не активованою, для її активації необхідно додати інформацію в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. При проведенні операції з карткою встановлюється пін-код, який є аналогом власноручного підпису клієнта.
Надання і обслуговування кредиту обумовлюється п. 4 розділу ІІ умов. Клієнт повинен здійснювати операції в межах кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг банку, відповідно до тарифів. На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки, які нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів в році, за процентними ставками, зазначеними в тарифах. Процентна ставка за кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується у мобільному додатку. Клієнт зобов'язаний щомісячно сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та термін зазначений в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу нараховується штраф. У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в тарифі, що діють на дату нарахування. У разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою. На залишок такої простроченої заборгованості банк нараховує штраф, який не може бути більше 50% від суми, одержаного клієнтом кредиту. І діє відсоткова ставка за користування кредиту в розмірі 0,00001%. При істотному порушенні зобов'язань банк надсилає на мобільний додаток повідомлення про порушення із зазначенням дій, щодо їх усунення.
19.10.2019 ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву (а.с. 10), згідно якої він погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, примірники яких відповідач отримав в мобільному додатку. В анкеті-заяві відсутні посилання на встановлений кредитний ліміт, а суму, вказану в додатку, суд на підставі наданих позивачем документів, встановити не може.
На підтвердження укладення договору було надано позивачем також Умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи (а.с.15-26), які не містять підпису відповідача про ознайомлення з ними.
Позивачем також надано розрахунок заборгованості за договором № б/н від 19.10.2019 року (а.с. 13-14).
Згідно з викладеного у позові, позивач прохав стягнути з відповідача заборгованість за договором № б/н від 19.10.2019, відповідно до розрахунку заборгованості.
Однак, розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.
З вище викладеного місцевим судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредиту, доказів надання такого кредиту та умов його надання.
Щодо посилань позивача на Умови та Правила надання банківських послуг, місцевий суд не взяв їх до уваги, оскільки вони не підписані відповідачем.
Умови та Правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.
З вище вказаного випливає, що матеріали справи не містять доказів укладення договору між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , ознайомлення з умовами та отримання коштів.
Врахувавши зазначені обставини, місцевим судом не встановлено підстав для стягнення заборгованості за договором, існування якого не підтверджено позивачем належними та допустимими доказами.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
В жовтні 2017 року акціонерне товариство «Універсал Банк» запустило новий проект monbank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. На даних платіжних картках за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт, а саме банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та ідентифікаційного коду в мобільний додаток, а видача картки після верифікації фізичної особи здійснюється або в точці видачі, чи спеціалістом банку за адресою, яку вказує клієнт. Всі умови обслуговування рахунків фізичних осіб в банку опубліковані на офіційному сайті банку та доступні для ознайомлення.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено кредитний договір в електронному вигляді у відповідності з проектом «monobank» шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг. (а.с. 10)
Щодо укладення договорів з використанням проекту «monobank» Верховний Суд висловлював правові позиції у справі № 754/17518/15-ц, в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, в постанові у справі № 404/502/18, у справі № 732/670/19 постанова від 09 вересня 2020 року.
У справі № 697/302/20 в постанові від 18 травня 2022 року (де позивачем є «Універсал банк» та обставини справи є аналогічними) Верховний Суд відступу від правових позицій, висловлених у справі № 342/180/17 щодо дотримання умов визначення відсоткової ставки та врахування Умов та правил надання банківських послуг, зроблено не було.
Доводи апеляційної скарги в частині невірного врахування місцевим судом правових позицій Верховного Суду є необґрунтованими.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України)
Відповідно правових висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 569/7648/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2008 року, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Відповідно до пункту 61 вказаного Положення форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.
Таким чином, виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися в сукупності з іншими доказами.
На підтвердження факту наявності заборгованості позивачем до позовної заяви було долучено анкету-заяву, копію паспорта відповідача, умови та правила надання банківських послуг та розрахунок заборгованості, проведений банком.
Місцевий суд, вірно оцінивши надані позивачем докази дійшов правильного висновку, що зазначені докази не є первинними документами та виписками з банківських рахунків, в зв'язку з чим дійшов висновку про неможливість визначення заборгованості за тілом кредиту та відмовив в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Як вбачається з апеляційної скарги, позивач взагалі не обґрунтовував причини, в зв'язку з якими ним не подано до місцевого суду первинні банківські документи.
В зв'язку з чим апеляційний суд не вбачає підстав для прийняття даних доказів до уваги, оскільки безпідставне їх прийняття апеляційним судом буде становити порушення права на справедливий суд визначений, передбачене ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних сторін в частині дотримання принципу рівності сторін.
Висновки місцевого суду в частині не доведення позовних вимог є обґрунтованими.
Апеляційний суд не вбачає підстав для проведення переоцінки доказів у справі.
Позивач не позбавлений можливості надати належні докази на підтвердження заборгованості за договором та повторно звернутися до суду для вирішення спору.
висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що рішення місцевого суду ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, підстави для відшкодування судових витрат, понесених скаржником під час апеляційного перегляду справи, - відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області 07 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
Повний текст постанови складено 28 лютого 2023 року.
Головуючий суддя П.С. Абрамов
Судді В.П. Пікуль
О.О. Панченко