Справа № 755/2591/23
про залишення позовної заяви без руху
"07" березня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва
Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини.
Згідно заявлених вимог, позивач просить суд:
1.усунути перешкоди батькові ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 та становити наступний спосіб участі батька у виховання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
-можливість спілкування батька з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку, з урахуванням режиму дня, що забезпечує гармонійний і здоровий розвиток дитини;
-можливість зустрічей батька з донькою кожної першої та третьої п'ятниці і неділі щомісяця з 16-00 п'ятниці до 20-00 неділі, у тому числі за місцем проживання батька та/або за місцем проживання дитини, та/або за місцем проживання батьків батька, та/або в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей;
-можливість зустрічей батька з донькою кожного вівторка та четверга тижня
з 15-00 години до 20-00 години, у тому числі за місцем проживання батька, та/або за місцем проживання дитини, та/або в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей;
-можливість спільного святкування батька з донькою наступних свят: Нового року, Різдва Христового, Пасхи, Трійці;
-можливість спільного святкування батька з донькою її дня народження, у тому числі за місцем проживання дитини, та/або в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей;
-можливість спільного святкування батька з донькою дня народження батька, у тому числі за місцем проживання батька, та/або за місцем проживання батьків батька, та/або в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей;
-можливість зустрічей батька з донькою у період шкільних канікул: під час літніх канікул - з 01 червня по 15 липня кожного парного року, з 16 липня по 30 серпня кожного непарного року; під час осінніх та весняних канікул - кожного непарного навчального року; під час зимових канікул - перша половина календарної кількості днів зимових канікул кожного року;
-можливість зустрічей батька з донькою в період шкільних канікул коли дитина знаходиться за кордоном: з 01 червня по 30 серпня кожного непарного року, у тому числі за місцем проживання батька та/або за місцем проживання батьків батька, та/або в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей;
-можливість спілкування батька з донькою засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку, у випадку хвороби дочки - в любий момент, з урахуванням режиму дня та стану дитини.
Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4-6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно приписів ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно ч. 1 ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. (ч. 2 ст. 158 СК України)
В розрізі даних правовідносин об'єктом захисту може бути порушене, невизнане або оспорене право чи інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, саме порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач стверджує, що на даний час сторонам не вдалось дійти згоди щодо участі позивача у вихованні та спілкуванні з донькою.
При цьому позивач зазначає, що просить встановити йому способи спілкування з донькою з метою упередження виникнення в подальшому конфліктної ситуації між сторонами.
Частиною 1 ст.159 СК України визначено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Проте, позовна заява не містить викладення обставин та посилань на докази наявності спору між позивачем та відповідачем щодо участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею - звернення до органу опіки та піклування задля визначення способів участі позивача у вихованні дитини та спілкуванні з нею, визначення органом опіки та піклування такої участі та невиконання відповідачем такого рішення, докази на підтвердження таких обставин до позову не долучені.
При цьому звернення до органу опіки та піклування, визначення цим органом способів участі одного з батьків у вихованні дитини та спілкуванні з нею та невиконання другим з батьків (з ким проживає дитина) рішення органу опіки та піклування, є передумовою для звернення до суду з відповідним позовом.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
За змістом позовної заяви, позивач просить усунути йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, проте взагалі не зазначає про наявність таких перешкод та з боку кого вони чиняться.
Крім того, вимоги позовної заяви про: можливість спілкування батька з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку, з урахуванням режиму дня, що забезпечує гармонійний і здоровий розвиток дитини; можливість спільного святкування батька з донькою наступних свят: Нового року, Різдва Христового, Пасхи, Трійці; можливість спільного святкування батька з донькою її дня народження, у тому числі за місцем проживання дитини, та/або в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей; можливість спільного святкування батька з донькою дня народження батька, у тому числі за місцем проживання батька, та/або за місцем проживання батьків батька, та/або в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей; можливість спілкування батька з донькою засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку, у випадку хвороби дочки - в любий момент, з урахуванням режиму дня та стану дитини, є не конкретизованими щодо часу участі батька в спілкуванні з дитиною, а перша та остання вимоги містять повторення.
Вимоги про: можливість зустрічей батька з донькою у період шкільних канікул: під час літніх канікул - з 01 червня по 15 липня кожного парного року, з 16 липня по 30 серпня кожного непарного року; під час осінніх та весняних канікул - кожного непарного навчального року; під час зимових канікул - перша половина календарної кількості днів зимових канікул кожного року; можливість зустрічей батька з донькою в період шкільних канікул коли дитина знаходиться за кордоном: з 01 червня по 30 серпня кожного непарного року, у тому числі за місцем проживання батька та/або за місцем проживання батьків батька, та/або в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей, також є не конкретизованими, оскільки не вказано час таких зустрічей, їх прив'язка до дат або днів тижня.
Крім того, в позові не наведено жодного обґрунтування того, що дитина сторін
з 01 червня по 30 серпня кожного непарного року знаходиться за кордоном.
Суд звертає увагу позивача на те, що в позові зазначене некоректне найменування третьої особи, оскільки служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації не є органом опіки та піклування, яким, згідно закону, є Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація.
Також суд роз'яснює позивачу, що відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно положень п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції, з урахуванням наведених в даній ухвалі недоліків, в якій викласти обставини та зазначити докази існування спору між сторонами, у тому числі здійснення відповідачем перешкод у спілкуванні позивача з дитиною (невиконання відповідачем рішення органу опіки та піклування), конкретизувати зміст позовних вимог та викласти їх у спосіб, що поновить порушені права позивача та у спосіб, передбачений законом. Долучити до позовної заяви докази на підтвердження звернення позивача до органу опіки та піклування щодо визначення його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, винесення цим органом відповідного рішення та перешкоджання відповідача в його виконанні.
Долучити копії позовної заяви в новій редакції та копії всіх нових доданих документів, для направлення учасникам справи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 5, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.