Справа №:755/2883/23
Провадження №: 2/755/2432/23
"07" березня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Міністерства юстиції України, Десятої київської державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
06.03.2023 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради, Міністерства юстиції України, Десятої київської державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Вивчивши матеріали позовної заяви при вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі, приходжу до висновку про те, що на даний час вирішити питання про відкриття провадження у справі не можливо, а позов слід залишити без руху надавши позивачу термін на усунення його недоліків, оскільки зміст та форма позовної заяви не відповідають вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Для виправлення недоліків позовної заяви, позивач має надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З метою визначення розміру судового збору позивач має здійснити належну оцінку вартості 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 і з оціненої вартості вказаної частини квартири сплатити судовий збір у розмірі 1%, при цьому сплачений судовий збір не може бути меншим 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420,00 грн.).
Визначена вартість 1/6 частини квартири є ціною позову, яка має бути зазначена у змісті позовної заяви.
Звертаю увагу позивача, що у прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати за ним право власності на 1/16 частину спадкової квартири, натомість зі змісту доданих до позову документів вбачається, що у них вказується про 1/6 частину відповідного спадкового майна.
Якщо наведена у прохальній частині позову частка квартири визначена позивачем помилково, цей недолік має бути виправлений.
Також суд зазначає, що Міністерство юстиції України та Десята київська державна нотаріальна контора не можуть бути належними відповідачами у справі.
Позивач має можливість визначити Десяту київську державну нотаріальну контору в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а участь Міністерства юстиції України у такій категорії справ з будь-яким статусом (відповідача чи третьої особи) чинним законодавством України не передбачена.
Поскільки позивач ставить питання про визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом на частину квартири, позивач має встановити особи власників іншої частини цієї квартири та вказати їх у позові в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Якщо позивачка є єдиною спадкоємицею майна померлого ОСОБА_2 , то визначений позивачем відповідач в особі Київської міської ради є належним відповідачем. Натомість якщо, ОСОБА_2 мав і інших спадкоємців за законом чи за заповітом, саме такі спадкоємці мають бути відповідачами у справі.
Також суд звертає увагу, що позивачем заявлене клопотання про витребування копії спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
При цьому, зі змісту постанови державного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину вбачається, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і якій належала спадкова квартира АДРЕСА_1 (чи її частина), однак не встиг оформити своїх спадкових прав.
Поряд із цим, позивачем не ставиться питання про необхідність витребування копії спадкової справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Крім наведеного суд звертає увагу, що враховуючи відсутність у позивача правовстановлюючого документу на квартиру, в межах розгляду справи позивач має довести належність спадкового майна спадкодавцеві чи в даному випадку матері спадкодавця, шляхом подання до суду інформаційних відомостей Бюро технічної інвентаризації, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватизаційних документів тощо, або звернутись до суд із клопотанням про витребування таких документів.
За змістом ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Разом з тим, додані позивачем до своєї позовної заяви копії письмових доказів, останнім не засвідчені, отже позивач має у відповідності до положень ст. 95 ЦПК України засвідчити відповідність поданих ним копій письмових доказів їх оригіналам та подати їх до суду в кількості, що відповідає кількості учасників справи.
Позовна заява має бути виправлена позивачем відповідно до вимог цієї ухвали та подана до суду у кількості примірників, що відповідають кількості учасників справи.
За змістом ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 353-355 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, Міністерства юстиції України, Десятої київської державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати позивачу строк на усунення виявлених недоліків позовної заяви - не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Текст ухвали складений 07.03.2023 року.
Суддя -