Справа № 953/993/23
н/п 1-кс/953/1780/23
"07" березня 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене заступником начальника відділу 09/5 Харківської обласної прокуратури прокурором ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022221180001418 від 21.11.2022 року про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Бабаї, Харківського району, Харківської області, офіційно не працюючого, із середньо-технічною освітою, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п. 4 ст. 187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
06.03.2023 до суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене заступником начальника відділу 09/5 Харківської обласної прокуратури прокурором ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022221180001418 від 21.11.2022 року про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п. 4 ст. 187 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що на початку вересня 2022 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , вступив у злочинний зговір з ОСОБА_8 з метою збагачення за рахунок іншої особи, шляхом вчинення розбійного нападу на ОСОБА_9 . З цією метою вони розподілили між собою обов'язки під час нападу на останнього, а також приготували зброю та вибрали місце для скоєння кримінального правопорушення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 20.11.2022 приблизно о 06.30 ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , знаходячись в Харківській області, Харківського району поряд з садовим товариством «Оргтехніка 2», де мешкав ОСОБА_9 , здійснили напад на останнього, в ході якого ОСОБА_8 здійснив постріл зі зброї, яку мав при собі, в потерпілого, завдавши останньому тілесні ушкодження, від яких останній помер. Після чого, ОСОБА_8 на автомобілі потерпілого ОСОБА_9 «Toyota Land Gruiser prado" білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , а ОСОБА_5 на автомобілі підозрюваного ОСОБА_8 залишили місце скоєння злочину.
Вказане правопорушення 21.11.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221180001418 відповідно за ознаками кримінальних правопорушеннь - злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.
11 січня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 187 ККУкраїни.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме розбої, тобто нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в умовах воєнного стану.
Причетність ОСОБА_5 до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими обґрунтовується пред'явлена підозра, а саме: протоколами огляду місця події від 23.11.2022, 11.01.2023 та 12.01.2023, протоколами допиту та слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 від 12.01.2023, протоколом огляду предметів - відеозапису з камер спостереження, аналізом трафіків операторів мобільного зв'язку ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , відповідно до якого в день вчинення злочину останні перебували в районі базової станції місця мешкання потерпілого.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.01.2023 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 11.03.2023 включно.
Відповідно до постанови першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 03 березня 2023 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 11 квітня 2023 року.
11.03.2023 строк застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту закінчується, однак закінчити досудове розслідування у зазначений строк не видається за можливе, оскільки у кримінальному провадженні необхідно: отримати висновки раніше призначених молекулярно-генетичної, балістичної, судово-імунологічної експертизи, за результатами проведених слідчих дій вирішити питання щодо призначення додаткових експертиз, встановити усіх можливих свідків події, вирішити питання щодо остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 та ОСОБА_8 та виконати інші процесуальні дії, направлені на завершення досудового розслідування, підготувати документи та виконати з підозрюваним, захисниками та потерпілими вимоги ст.ст. 290-291 КПК України, надати їм достатній час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження; скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі та розшукових дій, які необхідні для закінчення досудового розслідування у даному провадженні.
Необхідність продовження строку цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 , обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тим, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити новий злочин, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Метою та підставами продовження строку цілодобового домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_5 , є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою продовження цілодобового домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_5 , є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, яке відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого можливе покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове слідство прийшло до висновків, про наявність доказів причетності до вчинення підозрюваним ОСОБА_5 , особливо тяжкого кримінального правопорушення, які є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку.
Вказані ризики підтверджуються такими фактичними обставинами.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є особливо тяжким злочином проти власності, та у випадку визнання останнього винним, передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 рокі з конфіскацією майна, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також, обґрунтованість цього ризику полягає в тому, що останній офіційно не працевлаштований, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, це у своїй сукупності свідчить про відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, можливість зміни ним місця проживання, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду на території України та за її межами чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на цей час у вказаному кримінальному провадженні не знайдено та не вилучено знаряддя вчинення злочину (автоматичну зброю), яка у подальшому, при її знаходженні може бути речовим доказом у провадженні. У зв'язку з чим, перебуваючи без належного контролю підозрюваний може їх знищити, сховати або спотворити, що призведе до втрати речових доказів у кримінальному провадженні.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень спосіб та засоби, наявні усі підстави вважати, що без належного контролю за його поведінкою, підозрюваний може продовжити свою злочинну діяльність, тим самим вчинити інший тяжкий чи особливо тяжкий злочин, відносно інших осіб.
Продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 , відповідає суспільному інтересу.
Прокурор, слідчий в судовому засіданні підтримали зазначене клопотання в повному обсязі, просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проте просив застосувати лише нічний домашній арешт, надавши можливість вигулювати собаку, причетність до інкримінованого злочину визнав у повному обсязі. Надав послідовні покази щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 , проти обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - не заперечував, але зазначив, що з урахуванням бездоганної поведінки його підзахисного та надання можливості працюввати, до нього можливо застосувати нічний домашній арешт з 20:00 год до 07:00 год ранку.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, слідчого які наполягали на задоволенні клопотання, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, оскільки наявні обставини, які виправдовують подальше продовження строку застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем його проживання.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Отже, при вирішенні питання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом стосовно ОСОБА_5 слідчий суддя керується приписами ст. 194 КПК України, а саме: під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Судом встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до 11 квітня 2023 року, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 рокі з конфіскацією майна.
Завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді від 13 січня 2023 року, якою підозрюваному обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з урахуванням обставин, що по справі необхідно провести ряд слідчих дій, а саме: отримати висновки раніше призначених молекулярно-генетичної, балістичної, судово-імунологічної експертизи, за результатами проведених слідчих дій вирішити питання щодо призначення додаткових експертиз, встановити усіх можливих свідків події, вирішити питання щодо остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 та ОСОБА_8 та виконати інші процесуальні дії, направлені на завершення досудового розслідування, підготувати документи та виконати з підозрюваним, захисниками та потерпілими вимоги ст.ст. 290-291 КПК України, надати їм достатній час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження; скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі та розшукових дій, які необхідні для закінчення досудового розслідування у даному провадженні, не є можливим.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 виходячи з наданих стороною обвинувачення документів слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ним інкримінованих злочинів.
Щодо наявності ризиків.
Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.
До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з'явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).
Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув'язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).
Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв'язки та будь-які інші зв'язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.
Вказані підстави враховані у національному законодавстві.
Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення негативних для обвинуваченого наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
У свою чергу сторона захисту не змогла навести достатні аргументи того, щоб взагалі виключити такий ризик.
При оцінці доводів прокурора про існування ризику знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слушними є доводи, що на цей час у вказаному кримінальному провадженні не знайдено та не вилучено знаряддя вчинення злочину (автоматичну зброю), яка у подальшому, при її знаходженні може бути речовим доказом у провадженні. У зв'язку з чим, перебуваючи на свободі підозрюваний може їх знищити, сховати або спотворити, що призведе до втрати речових доказів у кримінальному провадженні.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень спосіб та засоби, може у цілому характеризувати особу та її не здатність дотримуватись правових приписів, дає наявність підстави вважати, що підозрюваний може продовжити свою злочинну діяльність, тим самим вчинити інший тяжкий чи особливо тяжкий злочин, відносно інших осіб.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, однак підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання особи під домашнім арештом, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.
Вирішуючи клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, майновий та сімейний стан, а саме те, що він, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, не одружений, має постійне місце проживання.
З врахуванням викладеного та відомостей про особу підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку про необхідність про продовження терміну дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування до 11.04.2023 року. Підстав для застосування нічного арешту, з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, слідчий суддя не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 492 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене заступником начальника відділу 09/5 Харківської обласної прокуратури прокурором ОСОБА_4 по кримінальномупровадженню,внесеному до Єдиного реєструдосудових розслідувань№ 12022221180001418 від 21.11.2022 року про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту строком на 35 (тридцять п'ять) діб, за місцем реєстрації АДРЕСА_1 .
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати до старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , прокурора та суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання - квартира АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду цілодобово.
Ухвалу про продовження строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту передати для виконання відділу поліції № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 .
Роз'яснити, що в разі невиконання ОСОБА_5 вказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 11 квітня 2023 року
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1