2006 року липня 24 дня місто Луцьк1
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Александрової М.А.,
суддів Расевича С.І., Русинчука М.М.
при секретарі Гордійчук І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4, третьої особи на стороні відповідача , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 і представника відповідача адвоката ОСОБА_6 на рішення Нововолинського міського суду від 15 травня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі: позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник позивачів - ОСОБА_7, відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -ОСОБА_5, представник відповідачів і третьої особи - ОСОБА_6.
Колегія суддів
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулися в березні 2006 року з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 третьої особи на стороні відповідачів ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної їм з вини ОСОБА_5, який 25 квітня 2005 року, керуючи автомобілем «Мерседес Бенц» р/н НОМЕР_1, що належав ОСОБА_3, скоїв наїзд на ОСОБА_8 - чоловіка і батька позивачів, внаслідок чого ОСОБА_8 помер. Постановою суду від 02 серпня 2005 року кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_5 закрита на підставі Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 року і він звільнений від кримінальної відповідальності. Позивачі просили стягнути їм по 50000 гривень моральної шкоди, заподіяної відповідачами, оскільки в зв'язку із смертю чоловіка та батька вони перенесли моральні страждання.
Рішенням Нововолинського міського суду від 15 травня 2005 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи на стороні відповідачів ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 20000.
Справа № 22-Ц-692/06 Головуючий у 1 інстанції Федонюк С.Ю..
Категорія -18 Доповідач - Александрова М.А.
гривень на відшкодування моральної шкоди, в користь ОСОБА_1 - 8000 гривень на відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірі 150 гривень. В позові ОСОБА_9, ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди відмовлено. Вжиті судом заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно ОСОБА_4 застосовано до набрання рішенням суду законної сили.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просять скасувати вказане судове рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову: стягнути із відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на їх користь 100000 гривень моральної шкоди та 50 грн. за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_10 Вважають, що суд недооцінив тяжкість моральних страждань, пов'язаних зі смертю їх годувальника, не в повній мірі врахував матеріальний стан відповідачів, в результаті чого присуджена судом сума на відшкодування моральної шкоди є надто низькою. Крім того, на їх думку суд безпідставно відмовив у задоволенні позову щодо ОСОБА_4
Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просять скасувати рішення Нововолинського міського суду і постановити нове, яким в позові ОСОБА_1 відмовити, зменшити розмір моральної шкоди ОСОБА_2 до 10000 гривень і визнати відповідачем ОСОБА_5, відмовивши в позові до ОСОБА_3 Вважають, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки ним не наведено жодних доказів, які б свідчили про спричинення йому моральної шкоди. Належним відповідачем у справі слід було визнати ОСОБА_5, який досяг повноліття і є належним володільцем джерела підвищеної небезпеки.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги позивачів та відповідача і представника відповідача підлягають частковому задоволеню, а рішення суду першої інстанції - зміні з наступних підстав.
Судом першої інстанції, встановлено, що в результаті скоєння 25.04.2005 року з вини неповнолітнього ОСОБА_5 дорожньо-транспортної пригоди загинув ОСОБА_8 - чоловік і батько позивачів. Постановою Нововолинського міського суду від 02.08.2005 року ОСОБА_5 звільнений від кримінальної відповідальності на підставі акта амністії і кримінальна справа закрита (а.с.5).
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 1187 ЦПК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Як вбачається з матеріалів справи, власником автомобіля «Мерседес-Бенц» р/н НОМЕР_1 є ОСОБА_3 (а.с. 16). Будь-яких даних, які б свідчили про те, що на момент вчинення ДТП ОСОБА_4 на відповідній правовій підставі володів вказаним автомобілем, сторонами не представлено. Крім того, встановлено, що саме власник автомобіля ОСОБА_3 дозволила синові ОСОБА_5 управляти транспортним засобом. Отже ОСОБА_5 не може нести відповідальність за завдану шкоду, як особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом.
А тому, з врахуванням наведеного, суд прийшов до правильного висновку, що спричинена шкода підлягає відшкодуванню саме ОСОБА_3.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частина 2 ст. 1168 ЦК України вказує, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Як вбачається з матеріалів справи, на час смерті ОСОБА_8 проживав однією сім'єю з дружиною ОСОБА_11 та сином ОСОБА_1, а тому з врахуванням вищенаведеної норми Закону вказані особи мають право на відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів вважає, що позов про відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення. Визначаючи розмір відшкодування, колегією суддів враховується, що відповідач добровільно відшкодувала витрати на лікування та на поховання ОСОБА_8.; майновий стан відповідача, на утриманні якої є неповнолітня дитина. Разом з тим , колегія суддів враховує тяжкість моральних страждань позивачів.
Виходячи з наведеного, із засад розумності і справедливості розмір моральної шкоди колегія суддів визначає у 10000 гривень ОСОБА_9 та у 5000 гривень ОСОБА_1
Крім того, як вбачається з квитанцій № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , ОСОБА_1 поніс витрати на правову допомогу відповідно 150 грн. та 50 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З врахуванням викладеного понесені ОСОБА_1 судові витрати в сумі 200 гривень підлягають стягненню з відповідача в його користь в повному об'ємі. .
Керуючись ст. ст. 309, 313, 316, 209 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1167,1168, 1187 ЦК України , колегія суддів
Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 і представника відповідача адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Нововолинського міського суду від 15 травня 2006 року в даній справі змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 10000 гривень моральної шкоди, в користь ОСОБА_1 - 5000 гривень моральної шкоди і 200 гривень витрат на правову допомогу.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного суду України протягом двох місяців з • дня набрання ним законної сили.